www.wikidata.uk-ua.nina.az

Калінін Михайло Іванович У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Калінін Калі нін Миха йло Іва нович нар 7

Калінін Михайло Іванович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калінін.

Калі́нін Миха́йло Іва́нович (нар. 7 (19) листопада 1875(18751119), с. Верхня Трійця[ru], Корчевский повіт[ru], Тверська губерния, Російська імперія — 3 червня 1946, Москва, РРФСР, СРСР) — російський революціонер, радянський державний і партійний діяч. З 1919 року і до своєї смерті Калінін займав найвищу посаду (в різні роки іменувалася по-різному) в органах державної влади РРФСР, а потім і в СРСР. У 1919 році Лев Троцький назвав його «всеросійським старостою», після 1935 року його стали називати «всесоюзним старостою» та «дядько Калінін»Член ЦК ВКП(б) (1919—1946). Кандидат в члени Політбюро ЦК ВКП(б) (1919—1926), член Політбюро ЦК ВКП(б) (1926—1946). Член Оргбюро ЦК ВКП(б) (1919—1920, 1924—1925), кандидат в члени Оргбюро ЦК РКП(б) (1921—1924). Делегат IV, VIII—XVIII з'їздів партії. Герой Соціалістичної Праці (1944).

Калінін Михайло Іванович
рос. Михаил Иванович Калинин
1-й голова Президії Верховної Ради СРСР
17 січня 1938 — 19 березня 1946
Попередник посаду започатковано
Наступник Микола Шверник
1-й голова ЦВК СРСР від РРФСР
30 грудня 1922 — 12 січня 1938
Попередник посаду започатковано
Наступник посаду скасовано
2-й голова Всеросійського ЦВК
30 березня 1919 — 15 липня 1938
Попередник Яків Свердлов
Наступник посаду скасовано
Петроградський міський голова
листопад 1917 — вересень 1918
Попередник Григорій Шрейдер[ru]
Народився 7 (19) листопада 1875
Верхня Трійцяd, Korchevskoy Uyezdd, Тверська губернія, Російська імперія
Помер 3 червня 1946(1946-06-03)[…] (70 років)
Москва, СРСР
Похований Некрополь біля Кремлівської стіни
Відомий як політик, педагог
Країна Російська імперія, Російська СФРР і СРСР
Політична партія РСДРП, ВКП(б)
У шлюбі з Лорберг Катерина Іоганівна
Діти сини Валеріан та Олександр,
доньки Юлія, Анна та Лідія
Релігія атеїзм
Нагороди
Підпис
Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі
Могила Калініна біля Кремлівської стіни

Біографія

Народився в селі Верхня Трійця Тверської губернії в селянській родині Івана Калиновича Калініна (1855—1907). Закінчив початкове земське училище, після чого вступив на службу лакеєм до сусіда-поміщика Дмитра Мордухай-Болтовского. У 1889 році разом з хазяїном переїхав у Санкт-Петербург. У 1893 році вступив учнем на Санкт-Петербурзький патронний завод, в 1895 році перейшов токарем на Путиловський завод, де брав участь в нелегальному гуртку, який увійшов у ленінський Петербурзький «Союз боротьби за визволення робітничого класу».

У липні 1899 року разом з іншими членами марксистського гуртка був заарештований і після 10-місячного тюремного ув'язнення висланий в Тифліс. Там він продовжував революційну діяльність у складі центральної групи тифлиської соціал-демократичної організації, за що був знову заарештований і в березні 1901 року висланий у Ревель. Там він працював слюсарем на заводі «Вольта» і організував підпільну друкарню.

У січні 1903 року Михайла Калініна знову заарештували і відправили в петербурзьку в'язницю «Хрести». У липні 1903 роки знову висланий у Ревель.

З 1904 по 1905 рік відбував заслання в Олонецькій губернії.

У 1906 році одружився з Катериною Іванівною (Іоганівною) Лорберг (1882—1960), ткалею з Ревеля, естонкою за національністю. Це був насамперед «партійний» шлюб, завдяки одруженню Калінін зміг отримувати в тюрмі партійну пресу.

Брав участь у першій російській революції 1905—1907 років. На 6-й конференції РСДРП[ru], що відбулася 1912 року в Празі був висунутий кандидатом для кооптації в ЦК РСДРП і введений до складу Російське бюро ЦК РСДРП[ru].

У 1916 році заарештований і засуджений до заслання до Східного Сибіру, ​​але втік із-під арешту й, перейшовши на нелегальне становище, продовжував партійну роботу в Петрограді.

Під час Лютневої революції був одним із керівників роззброєння охорони і захоплення Фінляндського вокзалу в Петрограді.

У серпні 1917 року був обраний гласним Санкт-Петербурзька міська дума[ru]. Калінін брав активну участь у підготовці й проведенні Жовтневої революції. У жовтні 1917 року кілька нарад із підготовки збройного повстання Ленін провів у квартирі Калініна на Виборзькій стороні. Після перемоги повстання, у листопаді 1917 року знову був обраний гласним Петроградської міської думи і за рішенням думи став міським головою (обіймав цю посаду до розпуску думи в серпні 1918 року. У квітні 1918 року міська управа прийняла рішення про розпуск Петроградської міської думи. У вересні 1918 року міську думу скасовано, місцеве самоврядування перейшло у відання Рад робітничих і солдатських депутатів). З березня 1918 року, залишаючись міським головою, очолив колегію міських господарств Союзу комун Північної області і Петроградської трудової комуни.

Після смерті Якова Свердлова в березні 1919 року був обраний головою Всеросійського центрального виконавчого комітету (ВЦВК). Володимир Ленін, рекомендуючи Калініна на цю посаду, говорив:

Це товариш, за яким близько двадцяти років партійної роботи; сам він — селянин Тверської губернії, що має тісний зв'язок з селянським господарством… Робітники Петрограду зуміли переконатися, що він володіє умінням підходити до широких верств трудящих мас…
Оригінальний текст (рос.)
Это товарищ, за которым около двадцати лет партийной работы; сам он — крестьянин Тверской губернии, имеющий тесную связь с крестьянским хозяйством… Петроградские рабочие сумели убедиться, что он обладает умением подходить к широким слоям трудящихся масс…

Лев Троцький у книзі «Портрети революціонерів» приписував собі ініціативу обрання Калініна головою ВЦВК:

Після смерті Свердлова Володимир Ілліч намічав спершу кандидатуру Каменєва на голову ВЦВК. Ідея «робітничо-селянського» голови була висунута мною і Володимиром Іллічем схвалена. А від мене була висунута кандидатура Калініна. Рекомендуючи ВЦИКу цю кандидатуру, я назвав майбутнього голову всеросійським старостою.
Оригінальний текст (рос.)
После смерти Свердлова Владимир Ильич намечал сперва кандидатуру Каменева в председатели ВЦИКа. Идея «рабоче-крестьянского» председателя была выдвинута мною и Владимиром Ильичем одобрена. Мною же была выдвинута кандидатура Калинина. Рекомендуя ВЦИКу эту кандидатуру, я назвал будущего председателя всероссийским старостой.

Рішення про його обрання прийняв пленум ЦК РКП(б) 25 березня 1919 року («за» проголосували 7, проти 4, утрималися 2), на цю посаду пленум обговорював кандидатури Фелікса Дзержинського, Олександра Бєлобородова, Миколи Крестинского та інших. За дорученням ЦК Лев Каменєв, призначений головою фракції, провів Калініна спочатку до складу ЦВК, а потім і на Голову.

Під час Громадянської війни вів пропагандистську роботу, виїжджаючи в райони бойових дій, де виступав як оратор-пропагандист у частинах Червоної армії і перед місцевим населенням. У 1919 році, після розгрому армії Миколи Юденича, виступав у революційному Кронштадті з привітаннями і вдячністю морякам і гарнізону.

1 березня 1921 року, безпосередньо напередодні Кронштадтського повстання, без охорони, в супроводі дружини, прибув до фортеці з метою схилення до припинення заворушень. На багатолюдному мітингу на Якірній площі був зустрінутий оплесками. Однак, коли Калінін спробував агітувати, матроси зірвали його виступ, після чого він безперешкодно покинув Кронштадт.

Калінін взяв участь у подоланні наслідків голоду на Поволжі в 1921—1922 роках. Він особисто відвідував потерпілі регіони.

30 грудня 1922 року на I з'їзді Рад СРСР[ru] Калінін був обраний одним з голів ЦВК СРСР. На цій посаді він залишався до січня 1938 року.

У травні 1923 року разом із Климентом Ворошиловим відвідав Північний Кавказ, роз'яснюючи політику радянської влади місцевому населенню. Виступав на мітингах у Чечні й на землях Терського козацтва.

17 січня 1938 року на I сесії Верховної Ради СРСР 1-го скликання Михайло Калінін був обраний Головою Президії Верховної Ради СРСР.

19 березня 1946 року на I сесії Верховної Ради СРСР 2-го скликання був звільнений за станом здоров'я від обов'язків Голови Президії Верховної Ради СРСР і обрано членом Президії Верховної Ради СРСР.

Помер 3 червня 1946 року від раку кишечника.

Похований на Червоній площі в Москві біля Кремлівської стіни.

Калінін і Україна

Неодноразово відвідував Україну: у червні 1919, березні, травні-червні, серпні-жовтні 1920 року — з агітаційною метою на чолі агітпоїзду «Жовтнева революція», зокрема побував у Кременчуці та Умані. У лютому 1922 року разом з головою Всеукраїнського ЦВК Григорієм Петровським був у Полтавській, Київській, Харківській, Волинській, Одеській та Миколаївській губерніях, де налагоджував збирання коштів і продовольства для голодуючого населення неврожайних регіонів РСФРР, хоча мешканці південних українських губерній теж сильно потерпали від нестачі харчів.

На честь Михайла Калініна названі вулиці і населені пункти в багатьох країнах пострадянського простору.

Бібліографія

Російською мовою

  • Калинин М. И. 15 лет Октября. — М. : Сов. законодательство, 1934. — 23 с.: ил.
  • Калинин М. И. О государственном страховании. — М. : Финансовое изд-во НКФ СССР, тип. Финиздата, 1927. — 32 с.
  • Калинин М. И. О молодежи. — М. : Сов. законодательство, 1934. — 27 с.: ил.
    • Калинин М. И. О молодежи. — М. ; Л. : Мол. гвардия, 1939. — 303 с.: портр.
    • Калинин М. И. О молодежи. — Горький: Горьк. обл. Изд., 1943. — 96 с.
    • Калинин М. И. О молодежи. — М. : Мол. гвардия, 1943. — 79 с. То же — М.: Мол. гвардия, 1944. — 93 с.
  • Калинин М. И. О Ленине. — М. : Сов. законодательство, 1934. — 47 с.: ил.
  • Калинин М. И. О революционной законности. — М. : Сов. законодательство, 1934. — 27 с.: ил.
  • Калинин М. И. Речи на XVII съезде ВКП(б). — М. : Сов. законодательство, 1934. — 31 с.: ил.
  • Калинин М. И. Статьи и речи. 1919—1935. — М. : Партиздат, 1936. — 463 с.: портр.
  • Калинин М. И. Положение о выборах в Верховный совет Союза СССР и задачи Советов. — М. : Партиздат, 1937. — 13 с.: портр.
  • Калинин М. И. Статьи и речи. От VII к VIII съезду Советов СССР. — М. : Партиздат, 1937. — 299 с.: портр.
  • Калинин М. И. О проекте конституции РСФСР: Доклад на чрезвычайном XVII Всероссийском съезде советов 15 января 1937 г. — М. : Партиздат, 1938. — 29 с.
  • Калинин М. И. О международном положении: Доклад на собрании агитаторов, пропагандистов и беседчиков Ленинского района г. Москвы 26 апреля 1938 г. — М. : Полит. литература, 1938. — 32 с.
  • Калинин М. И. Статьи и речи. 1936—1937. — М. : Партиздат, 1938. — 176 с.: портр.
  • Калинин М. И. Речь на XVIII съезде ВКП(б) 16 марта 1939 г. — Л. : Госполитиздат, 1939. — 13 с.: портр.
  • Калинин М. И. О задачах советской интеллигенции. — М. : Госполитиздат, 1939. — 67 с.
  • Калинин М. И. О моральном облике нашего народа. — М. : Госполитиздат, 1947. — 47 с.
  • Калинин М. И. О моральном облике нашего народа. — М. : Изд. лит. на иностр. яз., 1947. — 43 с.
  • Калинин М. И. О коммунистическом воспитании. — М. : Политиздат, 1940. — 22 с.
    • Калинин М. И. О коммунистическом воспитании: Избранные речи и статьи. — М. : Мол. гвардия, 1947. — 271 с.: портр. То же — М. : Мол. гвардия, 1956. — 382 с.: портр. То же — М. : Мол. гвардия, 1958. — 463 с.: ил.
    • Калинин М. И. О коммунистическом воспитании и обучении: Сборник статей и речей. 1924—1945 гг. — М. ; Л. : Академия пед. наук РСФСР, 1948. — 232 с.: портр.
  • Калинин М. И. О воспитании и обучении: Избранные статьи и речи / [Подгот. канд. пед. наук Н. И. Болдырев]. — М. : Учпедгиз, 1957. — 344 с.: портр.
  • Калинин М. И. О коммунистическом воспитании и воинском долге: Сборник статей и речей. — М. : Воениздат, 1958. — 622 с.: портр. То же — М.: Воениздат, 1967.
  • Калинин М. И. О политической агитации. — М. : Госполитиздат, 1948. — 51 с.
  • Калинин М. И. Славный путь Комсомола: Сборник. — М. : Мол. гвардия, 1946. — 107 с.: портр.
  • Калинин М. И. Статьи и речи о коммунистическом воспитании. 1925—1945 гг. — М. : Учпедгиз, 1951. — 205 с.: портр.
  • Калинин М. И. Об искусстве и литературе: Статьи, речи, беседы / Подгот. текста, вступит. статья и примеч. И. Эвентова. — М. : Гослитиздат, 1957. — 300 с. : портр.
  • Калинин М. И. О профсоюзах. 1919—1945. — М. : Профиздат, 1958. — 397 с.: ил., портр.
  • Калинин М. И. О Советской Армии: Сборник статей и речей. — М. : Воениздат, 1958. — 112 с.: портр.
  • Калинин М. И. О корреспондентах и корреспонденциях. — М. : Политиздат, 1958.
  • Калинин М. И. Вопросы советского строительства. М. : Политиздат, 1958.
  • Калинин М. И. О социалистической законности. — М. : Известия, 1959. — 186 с.
  • Калинин М. И. Избранные произведения в 4-х тт. — М. : Госполитиздат, 1960.
  • Калинин М. И. О молодежи. Избранные речи и статьи. — М. : Молодая гвардия, 1969.
  • Калинин М. И. Статьи и речи (1941—1946). — М. : Политиздат, 1975. — 672 с.: ил., портр.
  • Калинин М. И. Избранные произведения. — М. : Политиздат, 1975, — 448 с., портрет, 16 с. илл. , 175 000 экз.
  • Калинин М. И. О молодежи: Избранные речи и статьи. — М. : Мол. гвардия, 1975. — 336 с.: ил., фотогр.
  • Калинин М. И. О воспитании советских воинов: Статьи, речи, докл. / сост. и авт. введ., канд. ист. наук М. В. Кабанов. — М. : Воениздат, 1975. — 350 с.: портр.
  • Калинин М. И. О советском строительстве // Советское строительство, 1926.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. ↑ Калинин Михаил Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. ↑ Троцкий, 1991.
  5. Сашонко, 1977, с. 14–15..
  6. Ленин, ПСС-5, т. 38, 1977, с. 224.
  7. Протокол заседания пленума ЦК РКП(б) 25.03.1919 // Известия ЦК КПСС. — 1989. — № 12. — С. 133. (рос.)

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalinin Kali nin Miha jlo Iva novich nar 7 19 listopada 1875 18751119 s Verhnya Trijcya ru Korchevskij povit ru Tverska guberniya Rosijska imperiya 3 chervnya 1946 Moskva RRFSR SRSR rosijskij revolyucioner radyanskij derzhavnij i partijnij diyach Z 1919 roku i do svoyeyi smerti Kalinin zajmav najvishu posadu v rizni roki imenuvalasya po riznomu v organah derzhavnoyi vladi RRFSR a potim i v SRSR U 1919 roci Lev Trockij nazvav jogo vserosijskim starostoyu 4 pislya 1935 roku jogo stali nazivati vsesoyuznim starostoyu ta dyadko Kalinin Chlen CK VKP b 1919 1946 Kandidat v chleni Politbyuro CK VKP b 1919 1926 chlen Politbyuro CK VKP b 1926 1946 Chlen Orgbyuro CK VKP b 1919 1920 1924 1925 kandidat v chleni Orgbyuro CK RKP b 1921 1924 Delegat IV VIII XVIII z yizdiv partiyi Geroj Socialistichnoyi Praci 1944 Kalinin Mihajlo Ivanovichros Mihail Ivanovich Kalinin1 j golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR17 sichnya 1938 19 bereznya 1946Poperednik posadu zapochatkovanoNastupnik Mikola Shvernik1 j golova CVK SRSR vid RRFSR30 grudnya 1922 12 sichnya 1938Poperednik posadu zapochatkovanoNastupnik posadu skasovano2 j golova Vserosijskogo CVK30 bereznya 1919 15 lipnya 1938Poperednik Yakiv SverdlovNastupnik posadu skasovanoPetrogradskij miskij golovalistopad 1917 veresen 1918Poperednik Grigorij Shrejder ru Narodivsya 7 19 listopada 1875 1 Verhnya Trijcyad Korchevskoy Uyezdd Tverska guberniya Rosijska imperiyaPomer 3 chervnya 1946 1946 06 03 2 1 70 rokiv Moskva SRSR 2 Pohovanij Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniVidomij yak politik pedagogKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR i SRSRPolitichna partiya RSDRP VKP b U shlyubi z Lorberg Katerina IoganivnaDiti sini Valerian ta Oleksandr donki Yuliya Anna ta LidiyaReligiya ateyizmNagorodiPidpisRoboti u VikidzherelahMediafajli u VikishovishiMogila Kalinina bilya Kremlivskoyi stini Zmist 1 Biografiya 2 Kalinin i Ukrayina 3 Bibliografiya 4 Div takozh 5 Primitki 6 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v seli Verhnya Trijcya Tverskoyi guberniyi v selyanskij rodini Ivana Kalinovicha Kalinina 1855 1907 Zakinchiv pochatkove zemske uchilishe pislya chogo vstupiv na sluzhbu lakeyem do susida pomishika Dmitra Morduhaj Boltovskogo U 1889 roci razom z hazyayinom pereyihav u Sankt Peterburg U 1893 roci vstupiv uchnem na Sankt Peterburzkij patronnij zavod v 1895 roci perejshov tokarem na Putilovskij zavod de brav uchast v nelegalnomu gurtku yakij uvijshov u leninskij Peterburzkij Soyuz borotbi za vizvolennya robitnichogo klasu 5 U lipni 1899 roku razom z inshimi chlenami marksistskogo gurtka buv zaareshtovanij i pislya 10 misyachnogo tyuremnogo uv yaznennya vislanij v Tiflis Tam vin prodovzhuvav revolyucijnu diyalnist u skladi centralnoyi grupi tifliskoyi social demokratichnoyi organizaciyi za sho buv znovu zaareshtovanij i v berezni 1901 roku vislanij u Revel Tam vin pracyuvav slyusarem na zavodi Volta i organizuvav pidpilnu drukarnyu U sichni 1903 roku Mihajla Kalinina znovu zaareshtuvali i vidpravili v peterburzku v yaznicyu Hresti U lipni 1903 roki znovu vislanij u Revel Z 1904 po 1905 rik vidbuvav zaslannya v Oloneckij guberniyi U 1906 roci odruzhivsya z Katerinoyu Ivanivnoyu Ioganivnoyu Lorberg 1882 1960 tkaleyu z Revelya estonkoyu za nacionalnistyu Ce buv nasampered partijnij shlyub zavdyaki odruzhennyu Kalinin zmig otrimuvati v tyurmi partijnu presu Brav uchast u pershij rosijskij revolyuciyi 1905 1907 rokiv Na 6 j konferenciyi RSDRP ru sho vidbulasya 1912 roku v Prazi buv visunutij kandidatom dlya kooptaciyi v CK RSDRP i vvedenij do skladu Rosijske byuro CK RSDRP ru U 1916 roci zaareshtovanij i zasudzhenij do zaslannya do Shidnogo Sibiru ale vtik iz pid areshtu j perejshovshi na nelegalne stanovishe prodovzhuvav partijnu robotu v Petrogradi Pid chas Lyutnevoyi revolyuciyi buv odnim iz kerivnikiv rozzbroyennya ohoroni i zahoplennya Finlyandskogo vokzalu v Petrogradi U serpni 1917 roku buv obranij glasnim Sankt Peterburzka miska duma ru Kalinin brav aktivnu uchast u pidgotovci j provedenni Zhovtnevoyi revolyuciyi U zhovtni 1917 roku kilka narad iz pidgotovki zbrojnogo povstannya Lenin proviv u kvartiri Kalinina na Viborzkij storoni Pislya peremogi povstannya u listopadi 1917 roku znovu buv obranij glasnim Petrogradskoyi miskoyi dumi i za rishennyam dumi stav miskim golovoyu obijmav cyu posadu do rozpusku dumi v serpni 1918 roku U kvitni 1918 roku miska uprava prijnyala rishennya pro rozpusk Petrogradskoyi miskoyi dumi U veresni 1918 roku misku dumu skasovano misceve samovryaduvannya perejshlo u vidannya Rad robitnichih i soldatskih deputativ Z bereznya 1918 roku zalishayuchis miskim golovoyu ocholiv kolegiyu miskih gospodarstv Soyuzu komun Pivnichnoyi oblasti i Petrogradskoyi trudovoyi komuni Pislya smerti Yakova Sverdlova v berezni 1919 roku buv obranij golovoyu Vserosijskogo centralnogo vikonavchogo komitetu VCVK Volodimir Lenin rekomenduyuchi Kalinina na cyu posadu govoriv Ce tovarish za yakim blizko dvadcyati rokiv partijnoyi roboti sam vin selyanin Tverskoyi guberniyi sho maye tisnij zv yazok z selyanskim gospodarstvom Robitniki Petrogradu zumili perekonatisya sho vin volodiye uminnyam pidhoditi do shirokih verstv trudyashih mas 6 Originalnij tekst ros Eto tovarish za kotorym okolo dvadcati let partijnoj raboty sam on krestyanin Tverskoj gubernii imeyushij tesnuyu svyaz s krestyanskim hozyajstvom Petrogradskie rabochie sumeli ubeditsya chto on obladaet umeniem podhodit k shirokim sloyam trudyashihsya mass Lev Trockij u knizi Portreti revolyucioneriv pripisuvav sobi iniciativu obrannya Kalinina golovoyu VCVK Pislya smerti Sverdlova Volodimir Illich namichav spershu kandidaturu Kamenyeva na golovu VCVK Ideya robitnicho selyanskogo golovi bula visunuta mnoyu i Volodimirom Illichem shvalena A vid mene bula visunuta kandidatura Kalinina Rekomenduyuchi VCIKu cyu kandidaturu ya nazvav majbutnogo golovu vserosijskim starostoyu 4 Originalnij tekst ros Posle smerti Sverdlova Vladimir Ilich namechal sperva kandidaturu Kameneva v predsedateli VCIKa Ideya raboche krestyanskogo predsedatelya byla vydvinuta mnoyu i Vladimirom Ilichem odobrena Mnoyu zhe byla vydvinuta kandidatura Kalinina Rekomenduya VCIKu etu kandidaturu ya nazval budushego predsedatelya vserossijskim starostoj Delegates of the 8th Congress of the Russian Communist Party Bolsheviks jpg Mihajlo Kalinin sered delegativ VIII z yizdu RKP b 18 lyutogo 1919 rokuRishennya pro jogo obrannya prijnyav plenum CK RKP b 25 bereznya 1919 roku za progolosuvali 7 proti 4 utrimalisya 2 na cyu posadu plenum obgovoryuvav kandidaturi Feliksa Dzerzhinskogo Oleksandra Byeloborodova Mikoli Krestinskogo ta inshih Za doruchennyam CK Lev Kamenyev priznachenij golovoyu frakciyi proviv Kalinina spochatku do skladu CVK a potim i na Golovu 7 Pid chas Gromadyanskoyi vijni viv propagandistsku robotu viyizhdzhayuchi v rajoni bojovih dij de vistupav yak orator propagandist u chastinah Chervonoyi armiyi i pered miscevim naselennyam U 1919 roci pislya rozgromu armiyi Mikoli Yudenicha vistupav u revolyucijnomu Kronshtadti z privitannyami i vdyachnistyu moryakam i garnizonu 1 bereznya 1921 roku bezposeredno naperedodni Kronshtadtskogo povstannya bez ohoroni v suprovodi druzhini pribuv do forteci z metoyu shilennya do pripinennya zavorushen Na bagatolyudnomu mitingu na Yakirnij ploshi buv zustrinutij opleskami Odnak koli Kalinin sprobuvav agituvati matrosi zirvali jogo vistup pislya chogo vin bezpereshkodno pokinuv Kronshtadt Kalinin vzyav uchast u podolanni naslidkiv golodu na Povolzhi v 1921 1922 rokah Vin osobisto vidviduvav poterpili regioni 30 grudnya 1922 roku na I z yizdi Rad SRSR ru Kalinin buv obranij odnim z goliv CVK SRSR Na cij posadi vin zalishavsya do sichnya 1938 roku U travni 1923 roku razom iz Klimentom Voroshilovim vidvidav Pivnichnij Kavkaz roz yasnyuyuchi politiku radyanskoyi vladi miscevomu naselennyu Vistupav na mitingah u Chechni j na zemlyah Terskogo kozactva 17 sichnya 1938 roku na I sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Mihajlo Kalinin buv obranij Golovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR 19 bereznya 1946 roku na I sesiyi Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya buv zvilnenij za stanom zdorov ya vid obov yazkiv Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR i obrano chlenom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Pomer 3 chervnya 1946 roku vid raku kishechnika Pohovanij na Chervonij ploshi v Moskvi bilya Kremlivskoyi stini Kalinin i Ukrayina RedaguvatiNeodnorazovo vidviduvav Ukrayinu u chervni 1919 berezni travni chervni serpni zhovtni 1920 roku z agitacijnoyu metoyu na choli agitpoyizdu Zhovtneva revolyuciya zokrema pobuvav u Kremenchuci ta Umani U lyutomu 1922 roku razom z golovoyu Vseukrayinskogo CVK Grigoriyem Petrovskim buv u Poltavskij Kiyivskij Harkivskij Volinskij Odeskij ta Mikolayivskij guberniyah de nalagodzhuvav zbirannya koshtiv i prodovolstva dlya goloduyuchogo naselennya nevrozhajnih regioniv RSFRR hocha meshkanci pivdennih ukrayinskih gubernij tezh silno poterpali vid nestachi harchiv Na chest Mihajla Kalinina nazvani vulici i naseleni punkti v bagatoh krayinah postradyanskogo prostoru Bibliografiya RedaguvatiRosijskoyu movoyu Kalinin M I 15 let Oktyabrya M Sov zakonodatelstvo 1934 23 s il Kalinin M I O gosudarstvennom strahovanii M Finansovoe izd vo NKF SSSR tip Finizdata 1927 32 s Kalinin M I O molodezhi M Sov zakonodatelstvo 1934 27 s il Kalinin M I O molodezhi M L Mol gvardiya 1939 303 s portr Kalinin M I O molodezhi Gorkij Gork obl Izd 1943 96 s Kalinin M I O molodezhi M Mol gvardiya 1943 79 s To zhe M Mol gvardiya 1944 93 s Kalinin M I O Lenine M Sov zakonodatelstvo 1934 47 s il Kalinin M I O revolyucionnoj zakonnosti M Sov zakonodatelstvo 1934 27 s il Kalinin M I Rechi na XVII sezde VKP b M Sov zakonodatelstvo 1934 31 s il Kalinin M I Stati i rechi 1919 1935 M Partizdat 1936 463 s portr Kalinin M I Polozhenie o vyborah v Verhovnyj sovet Soyuza SSSR i zadachi Sovetov M Partizdat 1937 13 s portr Kalinin M I Stati i rechi Ot VII k VIII sezdu Sovetov SSSR M Partizdat 1937 299 s portr Kalinin M I O proekte konstitucii RSFSR Doklad na chrezvychajnom XVII Vserossijskom sezde sovetov 15 yanvarya 1937 g M Partizdat 1938 29 s Kalinin M I O mezhdunarodnom polozhenii Doklad na sobranii agitatorov propagandistov i besedchikov Leninskogo rajona g Moskvy 26 aprelya 1938 g M Polit literatura 1938 32 s Kalinin M I Stati i rechi 1936 1937 M Partizdat 1938 176 s portr Kalinin M I Rech na XVIII sezde VKP b 16 marta 1939 g L Gospolitizdat 1939 13 s portr Kalinin M I O zadachah sovetskoj intelligencii M Gospolitizdat 1939 67 s Kalinin M I O moralnom oblike nashego naroda M Gospolitizdat 1947 47 s Kalinin M I O moralnom oblike nashego naroda M Izd lit na inostr yaz 1947 43 s Kalinin M I O kommunisticheskom vospitanii M Politizdat 1940 22 s Kalinin M I O kommunisticheskom vospitanii Izbrannye rechi i stati M Mol gvardiya 1947 271 s portr To zhe M Mol gvardiya 1956 382 s portr To zhe M Mol gvardiya 1958 463 s il Kalinin M I O kommunisticheskom vospitanii i obuchenii Sbornik statej i rechej 1924 1945 gg M L Akademiya ped nauk RSFSR 1948 232 s portr Kalinin M I O vospitanii i obuchenii Izbrannye stati i rechi Podgot kand ped nauk N I Boldyrev M Uchpedgiz 1957 344 s portr Kalinin M I O kommunisticheskom vospitanii i voinskom dolge Sbornik statej i rechej M Voenizdat 1958 622 s portr To zhe M Voenizdat 1967 Kalinin M I O politicheskoj agitacii M Gospolitizdat 1948 51 s Kalinin M I Slavnyj put Komsomola Sbornik M Mol gvardiya 1946 107 s portr Kalinin M I Stati i rechi o kommunisticheskom vospitanii 1925 1945 gg M Uchpedgiz 1951 205 s portr Kalinin M I Ob iskusstve i literature Stati rechi besedy Podgot teksta vstupit statya i primech I Eventova M Goslitizdat 1957 300 s portr Kalinin M I O profsoyuzah 1919 1945 M Profizdat 1958 397 s il portr Kalinin M I O Sovetskoj Armii Sbornik statej i rechej M Voenizdat 1958 112 s portr Kalinin M I O korrespondentah i korrespondenciyah M Politizdat 1958 Kalinin M I Voprosy sovetskogo stroitelstva M Politizdat 1958 Kalinin M I O socialisticheskoj zakonnosti M Izvestiya 1959 186 s Kalinin M I Izbrannye proizvedeniya v 4 h tt M Gospolitizdat 1960 Kalinin M I O molodezhi Izbrannye rechi i stati M Molodaya gvardiya 1969 Kalinin M I Stati i rechi 1941 1946 M Politizdat 1975 672 s il portr Kalinin M I Izbrannye proizvedeniya M Politizdat 1975 448 s portret 16 s ill 175 000 ekz Kalinin M I O molodezhi Izbrannye rechi i stati M Mol gvardiya 1975 336 s il fotogr Kalinin M I O vospitanii sovetskih voinov Stati rechi dokl sost i avt vved kand ist nauk M V Kabanov M Voenizdat 1975 350 s portr Kalinin M I O sovetskom stroitelstve Sovetskoe stroitelstvo 1926 Div takozh Redaguvati2699 Kalinin asteroyid nazvanij na chest diyacha Primitki Redaguvati a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Kalinin Mihail Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 a b Trockij 1991 Sashonko 1977 s 14 15 Lenin PSS 5 t 38 1977 s 224 Protokol zasedaniya plenuma CK RKP b 25 03 1919 Izvestiya CK KPSS 1989 12 S 133 ros Dzherela RedaguvatiVasilyev V Yu Kalinin Mihajlo Ivanovich Arhivovano 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 35 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Lenin V I Polnoe sobranie sochinenij v 55 t 5 e izd T 38 Mart iyun 1919 M Politizdat 1977 579 s ros Sashonko V N Kalinin v Peterburge Leningrade L Lenizdat 1977 279 s 13 l il il Vydayushiesya deyateli literatury iskusstva nauki obshestvennoj mysli v Peterburge Petrograde Leningrade ros Sosa P P Krivenko S I Strashevich V B Vulici Cherkas Istorichnij naris Cherkasi 1997 138 s Trockij L B Portrety revolyucionerov Arhivovano 16 serpnya 2016 u Wayback Machine sbornik red sost Yu G Felshtinskij M Moskovskij rabochij 1991 365 s ISBN 5 239 01313 6 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kalinin Mihajlo Ivanovich amp oldid 38322309