О́мська о́бласть (рос. О́мская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації у південно-західному Сибіру. Входить до складу Сибірського федерального округу.
- Населення — 2 034 600 осіб (2006). Густота населення — 14,6 особи/км² (2005), питома вага міського населення — 69,0 % (2005)
- Адміністративний центр — м. Омськ
| Омська область | ||
|---|---|---|
| рос. Омская область | ||
| | ||
| Країна | Росія | |
| Фед. округ | Сибірський | |
| Адмін. центр | Омськ | |
| Глава | Олександр Бурков | |
| Дата утворення | 7 грудня 1934 | |
| Оф. вебсайт | omskportal.ru(рос.) | |
| Географія | ||
| Координати | 56°13′ пн. ш. 73°16′ сх. д. / 56.217° пн. ш. 73.267° сх. д. | |
| Площа | 139 700 км² (31-а) | |
| • внутр. вод | 0,8 % | |
| Часовий пояс | MSK+3 (UTC+7) | |
| Населення | ||
| Чисельність | 2 034 600 (25-а) (2006) | |
| Густота | 14,6 осіб/км² | |
| Економіка | ||
| Економ. район | Західно-Сибірський | |
| Коди | ||
| ISO 3166-2 | RU-OMS | |
| ЗКАТО | 52 | |
| Суб'єкта РФ | 55 | |
| Телефонний | (+7) | |
| Карти | ||
| | ||
| Омська область у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Уперше область була утворена в 1822 році під час реформ графа М. Сперанського. Згодом, назви й кордони регіону змінювалися неодноразово: область Сибірських киргизів (з 1854 року), Акмолінська область (з 1868 року), Омська область (з 1917 року), Омська губернія (з 1918 року). Скасована в 1925-ому року при введенні до складу Сибірського краю. Знову утворена 7 грудня 1934 року й містила в собі всю територію нинішніх Омської й Тюменської, а також частини Курганської й Свердловської областей. Після декількох урізувань в 1943 році область отримала сучасні кордони.
Територія і географія Редагувати
Площа — 141 100 км², що становить:
- 2,8 % території Сибірського федерального округу;
- 0,8 % території Росії.
Територія області тягнеться на 600 кілометри з півдня на північ і на 300 кілометрів зі сходу на захід. Головна водна артерія — Іртиш та її притоки Ішим, Омь, Оша, Тара. Область розташована на Західно-Сибірській рівнині, що обумовлює плоский рельєф. На півдні — степ, що поступово переходить у лісостеп, ліс і болотисту тайгу на півночі. Ґрунти піщані, мулисті. Уздовж Іртиша спостерігається «оазисний» мікроклімат, з більше лісистим ландшафтом. Тут — найродючіші землі регіону.
Клімат Редагувати
Клімат різко континентальний: зима холодна, сонячна й сніжна, літо спекотне, сухе. Середня температура січня −19 °C, липня +19 °C, з типовими відхиленнями до −35 °C й +35 °C, відповідно. Опадів 300—400 мм на рік.
Часовий пояс Редагувати
Омська область перебуває в часовому поясі, позначуваному по міжнародному стандарту як Omsk Time Zone (OMST/OMSST). Зсув відносно UTC становить +6:00 (OMST, зимовий час)/+7:00 (OMSST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу пояс має постійний зсув +3 години й позначається в Росії відповідно як MSK+3. Омський час відрізняється від поясного часу на одну годину, бо на території Росії діє декретний час.
Населення Редагувати
За даними на 2006 рік, населення області становить 2 034 600 осіб. Приблизно половина населення області, 1,1 млн осіб, мешкає в адміністративному центрі — місті Омську, на півдні області. Більша частина іншого населення мешкає уздовж головних транспортних осей: Транссибірської залізничної магістралі, що перетинає область зі сходу на захід та річки Іртиш, що тече з півдня на північ. Цей «транспортний хрест» зображений на гербі області.
| Населені пункти з кількістю мешканців понад 7 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад області станом на 2010 рік:
| Національність | Осіб | Частка, % |
|---|---|---|
| Росіяни | 1 648 097 | 85,8 |
| Казахи | 78 303 | 4,1 |
| Українці | 51 841 | 2,7 |
| Німці | 50 055 | 2,6 |
| Татари | 41 870 | 2,2 |
| інші | 49 981 | 2,6 |
Національний склад по районах у % станом на 2010 рік:
| район | росіяни | казахи | українці | німці | татари |
|---|---|---|---|---|---|
| м. Омськ | 84,9 % | 3,2 % | 1,9 % | 1,3 % | 1,8 % |
| Азовський ННР | 61,0 % | 7,9 % | 5,1 % | 19,7 % | 1,3 % |
| Большереченський район | 83,5 % | 1,5 % | 0,5 % | 1,1 % | 10,7 % |
| Великоуківський район | 94,4 % | 0,1 % | 0,5 % | 1,3 % | 0,3 % |
| Горьковський район | 89,1 % | 3,2 % | 1,3 % | 2,7 % | 0,8 % |
| Знаменський район | 90,6 % | 0,1 % | 0,5 % | 1,0 % | 6,2 % |
| Ісількульський район | 79,3 % | 8,5 % | 2,1 % | 7,0 % | 0,5 % |
| Калачинський район | 89,8 % | 0,8 % | 2,2 % | 2,6 % | 0,7 % |
| Колосовський район | 89,8 % | 0,9 % | 0,6 % | 0,8 % | 6,1 % |
| Корміловський район | 88,1 % | 2,6 % | 1,7 % | 2,8 % | 0,9 % |
| Крутінський район | 90,8 % | 2,9 % | 0,7 % | 1,3 % | 0,3 % |
| Любинський район | 83,8 % | 2,8 % | 1,9 % | 6,6 % | 0,6 % |
| Мар'яновський район | 76,8 % | 7,0 % | 3,2 % | 8,4 % | 1,4 % |
| Москаленський район | 73,1 % | 11,5 % | 3,1 % | 8,5 % | 1,3 % |
| Муромцевський район | 92,2 % | 0,3 % | 0,8 % | 1,1 % | 3,8 % |
| Називаєвський район | 83,5 % | 10,9 % | 0,6 % | 2,5 % | 0,4 % |
| Нижньоомський район | 92,1 % | 1,0 % | 1,3 % | 2,2 % | 0,5 % |
| Нововаршавський район | 68,3 % | 16,7 % | 5,2 % | 4,4 % | 2,2 % |
| Одеський район | 63,4 % | 4,9 % | 21,4 % | 6,4 % | 0,5 % |
| Оконешніковський район | 86,4 % | 4,9 % | 1,6 % | 1,8 % | 1,0 % |
| Омський район | 86,8 % | 2,3 % | 2,2 % | 3,6 % | 1,1 % |
| Павлоградський район | 52,2 % | 16,6 % | 24,6 % | 3,5 % | 0,5 % |
| Полтавський район | 70,2 % | 1,2 % | 16,6 % | 7,6 % | 0,3 % |
| Русько-Полянський район | 63,2 % | 14,3 % | 10,9 % | 6,9 % | 0,7 % |
| Саргатський район | 88,7 % | 1,7 % | 1,5 % | 3,9 % | 1,1 % |
| Седельниковський район | 92,8 % | 0,1 % | 0,5 % | 1,0 % | 2,7 % |
| Тавричеський район | 75,2 % | 9,9 % | 6,1 % | 4,4 % | 0,8 % |
| Тарський район | 86,8 % | 0,1 % | 0,6 % | 1,3 % | 7,7 % |
| Теврізький район | 74,9 % | 0,2 % | 0,6 % | 0,6 % | 21,4 % |
| Тюкалінський район | 92,3 % | 2,8 % | 0,6 % | 1,3 % | 0,4 % |
| Усть-Ішимський район | 71,8 % | 0,1 % | 0,7 % | 0,8 % | 24,3 % |
| Черлакський район | 84,7 % | 4,6 % | 2,6 % | 4,7 % | 0,6 % |
| Шербакульський район | 65,4 % | 16,9 % | 4,1 % | 8,9 % | 0,8 % |
Адміністративний поділ Редагувати
- Азовський німецький національний район
- Большереченський район
- Великоуківський район
- Горьковський район
- Знаменський район
- Ісилькульський район
- Калачинський район
- Колосовський район
- Корміловський район
- Крутинський район
- Любинський район
- Мар'яновський район
- Москаленський район
- Муромцевський район
- Називаєвський район
- Нижньоомський район
- Нововаршавський район
- Одеський район
- Оконешніковський район
- Омський район
- Павлоградський район
- Полтавський район
- Русько-Полянський район
- Саргатський район
- Седельниковський район
- Тавричеський район
- Тарський район
- Тевризький район
- Тюкалінський район
- Усть-Ішимський район
- Черлацький район
- Шербакульський район
Див. також Редагувати
- Список населених пунктів Сибірського федерального округу, пов'язаних з Україною
- Українці Омської області
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Омська область |
- Омська губернія, інформаційний портал [ 4 лютого 2005 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інтернет-представництво адміністрації міста Омська [ 8 грудня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
- cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=55 Омська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» [ 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
| Тюменська область | Тюменська область | Томська область |
| Тюменська область | Новосибірська область | |
| Казахстан |
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |