Каву́н звичайний, кавун (Citrúllus lanátus) — баштанна культура родини гарбузових.
| Кавун звичайний | |
|---|---|
| Плід кавуна | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Гарбузоцвіті (Cucurbitales) |
| Родина: | Гарбузові (Cucurbitaceae) |
| Рід: | Citrullus |
| Вид: | Кавун звичайний (C. lanatus) |
| Біноміальна назва | |
| Citrullus lanatus (Thunb.) Matsum. & Nakai, 1916 |
Вирощується в районах з великим сонячним випромінюванням. В Україні традиційним центром виробництва баштанних культур є Херсонська область, де щорічно збирається понад 50 % урожаю кавунів у країні.
Українське «кавун» походить від тур. kavun («диня»).
Поширення і екологія Редагувати
Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Наталь, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді.
Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їхньому потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Русі кавуни були завезені з території Хозарського каганату в XIII—XIV століттях, де вони спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика.
В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в ґрунті кавун іноді не дозріває, так само як і в більш північних місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається кращим цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів — у другій половині червня, пізніх — до жовтня.
Ботанічний опис Редагувати
Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, довжиною до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками.
Листя на довгих черешках, чергове, волосисте, грубувате, в контурі трикутно-яйцювате, при основі серцеподібне, довжиною від 8 до 22 см і шириною від 5 до 18 см, з обох сторін жорстко шорстке, глибоко трироздільне, частки його перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженням на верхівці, гострою середньою частиною, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільне, більш-менш лопатеве. Квітки одностатеві, з приквітничками човникоподібної форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки від вузько-ланцетних до шиловидно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко-лійчастий, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи більші від чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце п'ятилопатеве, зеленувате.
Насіння плоске, часто облямоване, різноманітно забарвлене, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю.
Цвіте в літні місяці. Тип плоду — гарбузина. Плоди дозрівають в серпні-вересні.
Хімічний склад Редагувати
Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13 % легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини — 0,68 %, білки — 0,7 %; кальцій — 14 мг/%, магній — 224 мг/%, натрій — 16 мг/%, калій — 64 мг/%, фосфор — 7 мг/%, залізо в органічній формі — 1 мг/%; вітаміни — тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин — 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота — 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій. У межах норми нітрати — це не зовсім погано, але щоб їх вміст не перевищував норму у 8 грамів.
Світове виробництво кавунів Редагувати
Виробництво кавунів 2007 р. за даними Продовольчої і Сільськогосподарської Організації ООН
| № | Країна | Виробництво кавунів, т |
|---|---|---|
| 1 | Китай | 62 256 973 |
| 2 | Туреччина | 3 796 680 |
| 3 | Іран | 3 300 000 |
| 4 | Бразилія | 2 092 630 |
| 5 | США | 1 944 490 |
| 6 | Єгипет | 1 912 991 |
| 7 | Росія | 1 060 000 |
| 8 | Мексика | 1 058 848 |
| 9 | Узбекистан | 840 000 |
Форма кавуна Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2016) |
Сорти кавуна Редагувати
Цікаві факти Редагувати
- Всесвітній день кавуна відзначається щорічно 3 серпня.
- Найбільший кавун в світі виростила сім'я зі штату Арканзасу (США). Влітку 2005 року вони виростили кавун вагою 122 кг (268,8 фунтів).
- Кавуновий стереотип існує в расистських колах США, відповідно до якого, чорношкірі нібито надзвичайно полюбляють кавуни.
- В Японії в населеному пункті Такідзава, префектура Івате, проводиться щорічний фестиваль кавунів, який користується великою популярністю серед японців. В 2023 році мер міста Такідзава навіть прийшов на пресконференцію перед фестивалем в головному уборі у формі кавуна.
- Кавун є одним із характерних символів та локальних брендів Херсонщини, який широко представлений в рекламі, сувенірах та інтернет-мемах. Врожай кавунів традиційно відправлявся баржами до Києва, а також постачався на експорт. Тому Херсонська область, вирощуючи по кілька тисяч тон кавунів на рік, в культурі тісно асоціюється з цією ягодою. Після звільнення правобережної Херсонщини 11 листопада 2022 року від російських окупантів в українському інфопросторі стався так званий «Кавуновий флешмоб», під час якого компанії, організації, телеграм-канали та політичні діячі використовували кавун в аватарах своїх соцмереж.
- Сік кавуна використовується для приготування нардеку.
Примітки Редагувати
- Citrullus lanatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Сезон кавунів у Дніпрі: кому по по кишені соковитий десерт? - idnepryanin.com (укр.). 19 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
- 3 серпня: Всесвітній день кавуна, День пам’яті пророка Єзекіїля. // Автор: Андрій Тисовський. 03.08.2023, 06:37
- День кавуна: де в Україні вирощують баштанні та якою буде її ціна. // Автор: Andrii Khomenko. 03.08.2023, 20:56
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 29 липня 2012.
- В Японії мер міста прийшов на пресконференцію в шапці у формі кавуна (ФОТО). 13.08.2023, 19:52
- . web.archive.org. 19 червня 2021. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 12 листопада 2022.
- . BBC. 23 серпня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 12 листопада 2022.
Джерела Редагувати
- Кавун звичайний // Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело С. 186—187.
- КАВУН ЗВИЧАЙНИЙ [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- .
Посилання Редагувати
| У Вікісловнику є сторінка кавун. |
| Це незавершена стаття про городину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |