Бджільни́цтво (також бджоля́рство, па́січництво) — галузь сільського господарства, яка займається розведенням бджіл та отриманням від них меду, воску та інших продуктів бджільництва. Бджоли запилюють багато видів рослин, використовуючись задля підвищення врожайності. Серед продуктів бджільництва не тільки цінний дієтичний продукт мед, а й віск, прополіс, отрута та інші, вони знаходять широке застосування, зокрема для здоров'я людини — така медична практика має назву апітерапія.
Історія бджільництва Редагувати
Історія бджільництва своїм корінням сягає сивої давнини. 6 тисяч років тому в Єгипті розводили бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — кошики із соломи або очерету, або ж керамічні ємності — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. Бджільництво було мінойським ремеслом, а зброджений медовий напій греки почали вживати набагато раніше за вино. Також у Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати для себе лишки меду.
На території Русі бджільництво як промисел прослідковується з Х ст. нашої ери. Використання продуктів диких бджіл називається бортництво, що є історичним попередником бджільництва. Розвитку бджільництва на території Київської Русі сприяли природно-кліматичні умови, достаток медоносів у лісових масивах, лугах і степах. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом для людини. Віск широко застосовувався в домашньому господарстві для виготовлення свічок і здійснення релігійних обрядів (особливо після прийняття християнства). Бджільництвом у цей час займалися майже всі селяни. Мед і віск відігравали велику роль в торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.
Конструкції вуликів 20-21 століття Редагувати
В цей період пасічники та винахідники прийняли дизайн рухомих стільників Лангстрота як у Північній Америці, так і в Європі, а також широкий асортимент вуликів з рухомими стільниками був розроблений в Англії, Франції, Німеччині та Сполучених Штатах. Класичний дизайн вуликів розвивався в кожній країні. Станом на зараз вулики Даданта (Дадант Шарль[en]) та вулики Лангстрота все ще домінують у США. Вулик конструкції Жоржа де Лаянса став популярним у Франції, вулик British National став стандартом у 1930-х роках у Великій Британії, хоча в Шотландії все ще популярний менший вулик конструкції Сміта. У деяких скандинавських країнах та країнах східної Європи зберігався традиційний вулик-корито до кінця 20 століття і досі зберігається в деяких районах. Проте конструкції Лангстрота та Даданта залишаються розповсюдженими в США та багатьох частинах Європи, хоча Швеція, Данія, Німеччина, Франція та Італія мають власні національні конструкції вуликів. Регіональні варіації вулика були розроблені відповідно до клімату, продуктивності квітів і репродуктивних особливостей підвидів місцевих медоносних бджіл у кожному біорегіоні.
Відмінності в розмірах вуликів незначні порівняно зі звичайними особливостями цих вуликів: всі вони квадратні або прямокутні, усі вони бути нерозбірними, або складатися із рухомих і взаємозамінних денця, основного (гніздового), магазинного корпуса, іноді піддашика, чи полотнинки, яку стелять на рамки та даху. Вулики традиційно будували з легких і стійких порід деревини: кедра, сосни або кипариса, але останнім часом поширення набувають вулики, що виготовлені з литого під тиском щільного полістирену. У вуликах також використовуються роздільна решітка між гніздовим і медовими корпусами, щоб обмежити перебування матки і вона не відкладала яйця в рамки, які призначені для меду і це спрощує відкачування та запобігає потраплянню відкритого розплоду у товарний мед. З появою кліщів-шкідників у 20-му столітті підлогу вуликів часто замінюють, тимчасово чи назавжди, дротяною сіткою та знімним піддоном.
У 2015 році в Австралії Седаром Андерсоном і його батьком Стюартом Андерсоном була винайдена система проточного вулику[en], конструкція якої дозволяє добувати мед без громіздкого центрифужного обладнання.
Бджільництво в Україні Редагувати
Українське бджільництво — це дуже добре розвинена галузь сільського господарства яка має довгу історію, що сягає доби Київської Русі.
Україна є одним із світових лідерів виробництва меду. Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів як Китай, Туреччина та Аргентина.
В 2019 році інвестори з Німеччини, Гаррі Ремферт і Олександр Кандлен заснували в Херсоні торговий майданчик для українських бджолярів — «Медова біржа».
Продукти бджільництва Редагувати
Крім основного продукту бджільництва — меду, також з пасіки добувають бджолиний віск, бджолині стільники, прополіс, пергу, пилок, забрус, маточне молочко, бджолину отруту, бджолиний підмор, гомогенат.
Виробництво меду Редагувати
Світове виробництво меду становить 1,5 млн тонн на рік, і на частку України припадає 5 %. За даними FAO, Україна з 2008 року займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи (з валовим збором до 75 тис. тонн) і четверте після таких світових лідерів, як Китай (367 тис. тонн), Туреччина (81,4 тис. тонн) і Аргентина (81 тис. тонн). Усього людей, які займаються розведенням бджіл і виробництвом меду, близько 700 тис. — півтора відсотка населення країни. До того ж винахідник рамкового вулика та всієї сучасної системи бджільництва Петро Прокопович жив і творив у XIX столітті на території нинішньої Чернігівської області.
Країна | Виробництво (тисяч тонн) | Споживання (тисяч тонн) | Кількість пасічників | Кількість вуликів |
---|---|---|---|---|
Європа | ||||
Україна | 71.46 | 52 | 500,000 | |
Росія | 52.13 | 54 | ||
Іспанія | 37.00 | 40 | ||
Німеччина (*2008) | 21.23 | 89 | 90,000* | 1,000,000* |
Угорщина | 19.71 | 4 | ||
Румунія | 19.20 | 10 | ||
Греція | 16.27 | 16 | ||
Франція | 15.45 | 30 | 70 000 | 1 300 000 |
Болгарія | 11.22 | 2 | ||
Сербія | 3 to 5 | 6.3 | 30,000 | 430,000 |
Данія (*1996) | 2.5 | 5 | *4,000 | *150,000 |
Північна Америка | ||||
США (*2006, **2002) | 70.306* | 158.75* | 12,029** (210,000 бджолярів) | 2,400,000* |
Канада | 45 (2006); 28 (2007) | 29 | 13,000 | 500,000 |
Латинська Америка | ||||
Аргентина | 93.42 (в середньому 84) | 3 | ||
Мексика | 50.63 | 31 | ||
Бразилія | 33.75 | 2 | ||
Уругвай | 11.87 | 1 | ||
Океанія | ||||
Австралія | 18.46 | 16 | ||
Нова Зеландія | 9.69 | 8 | ||
Азія | ||||
КНР | 299.33 (в середньому 245) | 238 | 7,200,000 | |
Туреччина | 82.34 (в середньому 70) | 66 | 4,500,000 | |
Іран | 3,500,000 | |||
Індія | 52.23 | 45 | 9,800,000 | |
Південна Корея | 23.82 | 27 | ||
В'єтнам | 13.59 | 0 | ||
Туркменістан | 10.46 | 10 | ||
Африка | ||||
Ефіопія | 41.23 | 40 | 4,400,000 | |
Танзанія | 28.68 | 28 | ||
Ангола | 23.77 | 23 | ||
Кенія | 22.00 | 21 | ||
Єгипет (*1997) | 16* | 200,000* | 2,000,000* | |
Центральноафриканська Республіка | 14.23 | 14 | ||
Марокко (*1997) | 4.5* | 27,000* | 400,000* | |
Джерело: Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO [ 10 березня 2007 у Wayback Machine.]), Серпень 2007.
|
Sources:
- Denmark: beekeeping.com (1996)
- Arab countries: beekeeping.com (1997)
- USA: University of Arkansas National Agricultural Law Center (2002), Agricultural Marketing Resource Center (2006)
- Serbia
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- [1]
- Haralampos V. Harissis, Anastasios V. Harissis. Apiculture in the Prehistoric Aegean.Minoan and Mycenaean Symbols Revisited. BAR S1958, 2009 ISBN 9781407304540
- ↑ Brant, Reuber (2015). 21st Century Homestead: Beekeeping. Lulu.com. с. 27. ISBN 978-1-312-93733-8.
- ↑ 21st Century Homestead: Beekeeping.
- Hassall, Craig (12 вересня 2017). . Australian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 13 березня 2019.
- . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2016.
- ↑ . agriculture.gouv.fr. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
- [2] [ 19 січня 2022 у Wayback Machine.] Production and Value of Honey and Maple Products ; 2007
- ↑ Економічні аспекти бджільництва в Хорватії [ 2011-07-21 у Wayback Machine.] VETERINARSKI ARHIV 79 (4), 397—408, 2009
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2005. Процитовано 26 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 26 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2006. Процитовано 26 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2011.
Посилання Редагувати
- Пасічництво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1307-1308. — 1000 екз.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бджільництво |
- Бджільництво на Полтавщині [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Бджільництво на Поділлі та Україні [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Бджільництво в Україні [ 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Точок — пасічництво без кордонів. Сайт Точок та Форум на ТочкУ [ 12 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Здорові бджоли на вашій пасіці [ 6 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Довідник пасічника[недоступне посилання з травня 2019] про бджіл та все, що з ними пов'язане
- Beekeeping [ 4 березня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Апікультура — знання та досвід бджільництва [ 4 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Гунько, М. М. (2004). Бджільництво: Малий енциклопедичний довідник. Вінниця: Книга-Вега. с. 160. ISBN 966-621-159-9.
- Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай».
- Улянич, М. В. (2012). Практичні поради досвідченого бджоляра і апітерапевта. Дрогобич : Коло. с. 461. ISBN 978-617-642-052-1.
Література Редагувати
- Бджільництво: тематичний бібліографічний покажчик літератури (1927-2013 рр.) / Наукова бібліотека Херсонського ДАУ; укл.: Н. В. Анічкіна, С. М. Братішевська, В. І. Ткаченко; ред.: Т. В. Гончаренко. - Херсон: РВВ "Колос", 2013. - 100 с.
- Малороссійское дупляночное пчеловодство по методѣ священника Алексѣя Юшкова. — Харьковъ: Въ Унив. тип., 1873.(рос. дореф.)
- Малороссійское дупляночное пчеловодство. Новѣйшая пасѣчная практика медоваго хозяйства. — 2-е изд. во многомъ испр. и дополн. священ. Алексѣя Юшкова. — Харьковъ: Тип. М. Зильберберга, 1877.(рос. дореф.)
- Основи тваринництва та бджільництва : навч. посіб. / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича ; [уклад. Ю. С. Дронь]. - Чернівці : Чернів. нац. ун-т : Рута, 2010. - 140 с. : рис. - ISBN 978-966-423-115-9