www.wikidata.uk-ua.nina.az

Березова Рудка Бере зова Ру дка село в Пирятинській громаді Лубенського району Полтавської області Населення 1 971 особа

Березова Рудка

Бере́зова Ру́дка — село в Пирятинській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення — 1 971 особа, площа — 4,051 км². Колишній орган місцевого самоврядування — Березоворудська сільська рада.

село Березова Рудка
Герб
Садиба Закревських
Садиба Закревських
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040090030043309
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1717
Населення 1 971
Площа 4,051 км²
Густота населення 486.55 осіб/км²
Поштовий індекс 37040
Телефонний код +380 5358
Географічні дані
Географічні координати 50°18′54″ пн. ш. 32°14′24″ сх. д.H G O
Водойми р. Перевід
Місцева влада
Адреса ради 37040 Полтавська область Пирятинський район с. Березова Рудка
Карта
Березова Рудка
Березова Рудка
Мапа

 Березова Рудка у Вікісховищі

Географія Редагувати

Село Березова Рудка знаходиться на правому березі річки Перевід, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Крячківка, а на протилежному березі — село Вечірки. Через село протікає пересихаючий струмок з великою загатою. Навколо села багато іригаційних каналів та Березоворудське водосховище.

Історія Редагувати

Засноване в 1717 році гетьманом Іваном Скоропадським. У 1752 році село у нащадків гетьмана викупили Закревські і зробили своїм родовим помістям. Через нього пройшло п'ять поколінь Закревських. В Березовій Рудці вони проживали до революції 1917 року. Чоловіки родини відбува́ли державну службу і жили в Петербурзі, а по виходу на відпочинок поверталися до села. До того часу воно було їхньою літньою резиденцією.

Березову Рудку у 1843—1846 роках п'ять разів відвідав Тарас Шевченко.

У 1923—1931 роках село було адміністративним центром однойменного району.

У часи німецької окупації 18 травня 1942 року у Березовій Рудці розстріляно 21 єврея. З 1 вересня 1942 до 18 вересня 1943 року село входило до складу Пирятинського ґебіту.

Населення Редагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2458 осіб, з яких 1327 чоловіків та 1131 жінка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1962 особи.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 96,30 %
російська 2,69 %
вірменська 0,71 %
молдовська 0,15 %
польська 0,10 %
білоруська 0,05 %

Економіка Редагувати

  • Молочно-товарна ферма.

Об'єкти соціальної сфери Редагувати

  • Березоворудський аграрний технікум.
  • Школа.

Пам'ятки Редагувати

У зводі пам'яток Пирятинського району записані наступі об'єкти:

  • Березоворудський — гідрологічний заказник місцевого значення (природа)
  • Парк — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення (природа)
  • Археологічний комплекс: Селище І, курганний могильник І, давньоруський час (археол.)
  • Поселення І, епоха бронзи, рання залізна доба (археол.)
  • Поселення II, епоха бронзи, рання залізна доба, пізнє середньовіччя (археол.)
  • Поселення III, неоліт, енеоліт, епоха бронзи, рання залізна доба, ранньослов'янський час, пізнє середньовіччя (археол.)
  • Поселення IV, неоліт, енеоліт, епоха бронзи, рання залізна доба, пізнє середньовіччя (археол.)
  • Курганний могильник II (археол.)
  • Курганний могильник III (археол.)
  • Курганний могильник IV (археол.)
  • Курган І (археол.)
  • Курган II (археол.)
  • Курган III (археол.)
  • Курган IV (археол.)
  • Курган V (археол.)
  • Курган VI (археол.)
  • Курган VII (археол.)
  • Курган VIII (археол.)
  • Братська могила радянських військовополонених, мирних жителів (1942) (іст.)
  • Братська могила радянських воїнів (1941,1943), пам'ятний знак полеглим землякам (1957) (іст.)
  • Земської школи будинок (1915) (іст.)
  • Могила радянського воїна (1943) (іст.)
  • Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 pp. (іст.)
  • Пам'ятник Ульянову (Леніну) Володимиру Іллічу (1987) (іст.) — демонтовано
  • Пам'ятник Шевченку Тарасу Григоровичу (2001) (мист.)
  • Садиба Закревських

Березоворудський парк Редагувати

Один із чотирьох на Полтавщині парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Тут зростає понад 40 видів дерев та чагарників, дуб віком 600 років, під яким, за переказами, любив відпочивати Т. Г. Шевченко під час неодноразового перебування у Березовій Рудці. Майже на 25 га посаджено яблуневий сад. Є невеликий став, на ньому — два штучні острівки, засаджені плакучими вербами.

Історико-краєзнавчий музей Редагувати

Народний історико-краєзнавчий музей в селі був створений в 1974 році.

Він включає могильник доби Київської Русі XII століття і палацово-парковий комплекс в стилі провінційного класицизму садиби Закревських кінця XVIII— початку XIX століття. Комплекс складається з палацу Закревських (1838), парку (пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення) площею 45 га та піраміди—мавзолею родини Закревських (1899). Детальніше в статті: Піраміда Закревського.

На базі меморіальних кімнат діє народний музей. Господарський дім нині слугує навчальним закладом (Березоворудський сільськогосподарський технікум).

Значення Редагувати

Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень заніс село Березова Рудка до Переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам'яток.

Відомі люди Редагувати

  • Березова Рудка подарувала Україні багатьох відомих культурних діячів. Серед яких Луценко Дмитро Омелянович — автор слів до відомих пісень «Києве мій», «Не шуми, калинонько».
  • У селі Крачківка Березоворудський сільської ради народився український археолог, етнограф та антрополог Вовк Федір Кіндратович. За участь в українському демократичному русі зазнав переслідувань з боку царського уряду. Перебуваючи у еміграції у Франції опублікував працю «Шлюбний ритуал та обряди на Україні». Брав участь у виданні «Кобзаря» у Празі 1876 року.
  • У 1843 і 1845-1847 роках Тарас Шевченко часто їздив у Березову Рудку в гості до братів Закревських, особливо заприятелював він з Віктором Закревським.

Тут він також зустрічався з дружиною Платона Закревського — Ганною, в яку був закоханий.

У цьому селі Шевченко в 1843 році намалював портрети Платона Закревського, Ганни Закревської та Віктора Закревського.

На споруді колишнього палацу Закревських встановлена меморіальна дошка про перебування Тараса Шевченка.

Культура Редагувати

Щорічно в селі проводиться обласне пісенно-мистецьке свято «Осіннє золото».

У 2016 році започатковано етнографічний фестиваль «Свіччине весілля», мета якого збереження та популяризація народних традицій, мистецької спадщини а також сприяння розвитку зеленого туризму.

Галерея Редагувати

Посилання Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 18 травня 2013. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Як Березова Рудка стала осередком культурної діяльності класиків - ipoltavets.com (укр.). 1 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022. 

Джерела Редагувати

  • Звід пам'яток історії та культури України: Полтавська область. Пирятинський район [Текст] = Register of Monuments of History and Culture of Ukraine: Poltava Region. Pyriatyn district / Полт. краезн. муз.; B.A. Андрієць, C.l. Бочарова, O.O. Вільмовська та ін.; обл. ред. кол.: В. О. Пархоменко (голова), В. А. Андрієць, О. А. Білоусько та ін.; ред. кол. тому: Ю. В. Волошин, А. М. Киридон, В. В. Кривошея та ін.; [упорядн., наук, ред. В. О. Мокляк]. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2013. — с.412., іл. (ISBN 978-966-182-279-4)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Березова Рудка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bere zova Ru dka selo v Piryatinskij gromadi Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya 1 971 osoba plosha 4 051 km Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Berezovorudska silska rada selo Berezova RudkaGerbSadiba ZakrevskihSadiba ZakrevskihKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Lubenskij rajonGromada Piryatinska miska gromadaKod KATOTTG UA53040090030043309Oblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1717Naselennya 1 971Plosha 4 051 km Gustota naselennya 486 55 osib km Poshtovij indeks 37040Telefonnij kod 380 5358Geografichni daniGeografichni koordinati 50 18 54 pn sh 32 14 24 sh d H G OVodojmi r PerevidMisceva vladaAdresa radi 37040 Poltavska oblast Piryatinskij rajon s Berezova RudkaKartaBerezova RudkaBerezova RudkaMapa Berezova Rudka u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Ekonomika 5 Ob yekti socialnoyi sferi 6 Pam yatki 6 1 Berezovorudskij park 6 2 Istoriko krayeznavchij muzej 6 3 Znachennya 7 Vidomi lyudi 8 Kultura 9 Galereya 10 Posilannya 11 Div takozh 12 Primitki 13 Dzherela 14 PosilannyaGeografiya RedaguvatiSelo Berezova Rudka znahoditsya na pravomu berezi richki Perevid nizhche za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Kryachkivka a na protilezhnomu berezi selo Vechirki Cherez selo protikaye peresihayuchij strumok z velikoyu zagatoyu Navkolo sela bagato irigacijnih kanaliv ta Berezovorudske vodoshovishe Istoriya RedaguvatiZasnovane v 1717 roci getmanom Ivanom Skoropadskim U 1752 roci selo u nashadkiv getmana vikupili Zakrevski i zrobili svoyim rodovim pomistyam Cherez nogo projshlo p yat pokolin Zakrevskih V Berezovij Rudci voni prozhivali do revolyuciyi 1917 roku Choloviki rodini vidbuva li derzhavnu sluzhbu i zhili v Peterburzi a po vihodu na vidpochinok povertalisya do sela Do togo chasu vono bulo yihnoyu litnoyu rezidenciyeyu Berezovu Rudku u 1843 1846 rokah p yat raziv vidvidav Taras Shevchenko U 1923 1931 rokah selo bulo administrativnim centrom odnojmennogo rajonu U chasi nimeckoyi okupaciyi 18 travnya 1942 roku u Berezovij Rudci rozstrilyano 21 yevreya 1 Z 1 veresnya 1942 do 18 veresnya 1943 roku selo vhodilo do skladu Piryatinskogo gebitu Naselennya RedaguvatiZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2458 osib z yakih 1327 cholovikiv ta 1131 zhinka 2 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1962 osobi 3 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 4 Mova Vidsotokukrayinska 96 30 rosijska 2 69 virmenska 0 71 moldovska 0 15 polska 0 10 biloruska 0 05 Ekonomika RedaguvatiMolochno tovarna ferma Ob yekti socialnoyi sferi RedaguvatiBerezovorudskij agrarnij tehnikum Shkola Pam yatki RedaguvatiU zvodi pam yatok Piryatinskogo rajonu zapisani nastupi ob yekti Berezovorudskij gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya priroda Park botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya priroda Arheologichnij kompleks Selishe I kurgannij mogilnik I davnoruskij chas arheol Poselennya I epoha bronzi rannya zalizna doba arheol Poselennya II epoha bronzi rannya zalizna doba piznye serednovichchya arheol Poselennya III neolit eneolit epoha bronzi rannya zalizna doba rannoslov yanskij chas piznye serednovichchya arheol Poselennya IV neolit eneolit epoha bronzi rannya zalizna doba piznye serednovichchya arheol Kurgannij mogilnik II arheol Kurgannij mogilnik III arheol Kurgannij mogilnik IV arheol Kurgan I arheol Kurgan II arheol Kurgan III arheol Kurgan IV arheol Kurgan V arheol Kurgan VI arheol Kurgan VII arheol Kurgan VIII arheol Bratska mogila radyanskih vijskovopolonenih mirnih zhiteliv 1942 ist Bratska mogila radyanskih voyiniv 1941 1943 pam yatnij znak poleglim zemlyakam 1957 ist Zemskoyi shkoli budinok 1915 ist Mogila radyanskogo voyina 1943 ist Pam yatnij znak zhertvam Golodomoru 1932 1933 pp ist Pam yatnik Ulyanovu Leninu Volodimiru Illichu 1987 ist demontovano Pam yatnik Shevchenku Tarasu Grigorovichu 2001 mist Sadiba ZakrevskihBerezovorudskij park Redaguvati Odin iz chotiroh na Poltavshini parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya Tut zrostaye ponad 40 vidiv derev ta chagarnikiv dub vikom 600 rokiv pid yakim za perekazami lyubiv vidpochivati T G Shevchenko pid chas neodnorazovogo perebuvannya u Berezovij Rudci Majzhe na 25 ga posadzheno yablunevij sad Ye nevelikij stav na nomu dva shtuchni ostrivki zasadzheni plakuchimi verbami Istoriko krayeznavchij muzej Redaguvati Narodnij istoriko krayeznavchij muzej v seli buv stvorenij v 1974 roci Vin vklyuchaye mogilnik dobi Kiyivskoyi Rusi XII stolittya i palacovo parkovij kompleks v stili provincijnogo klasicizmu sadibi Zakrevskih kincya XVIII pochatku XIX stolittya Kompleks skladayetsya z palacu Zakrevskih 1838 parku pam yatka sadovo parkovogo mistectva derzhavnogo znachennya plosheyu 45 ga ta piramidi mavzoleyu rodini Zakrevskih 1899 Detalnishe v statti Piramida Zakrevskogo Na bazi memorialnih kimnat diye narodnij muzej Gospodarskij dim nini sluguye navchalnim zakladom Berezovorudskij silskogospodarskij tehnikum Znachennya Redaguvati Naukovo doslidnij institut pam yatkoohoronnih doslidzhen zanis selo Berezova Rudka do Pereliku najvazhlivishih istorichnih sil Ukrayini ta yihnih pam yatok Vidomi lyudi RedaguvatiBerezova Rudka podaruvala Ukrayini bagatoh vidomih kulturnih diyachiv Sered yakih Lucenko Dmitro Omelyanovich avtor sliv do vidomih pisen Kiyeve mij Ne shumi kalinonko U seli Krachkivka Berezovorudskij silskoyi radi narodivsya ukrayinskij arheolog etnograf ta antropolog Vovk Fedir Kindratovich Za uchast v ukrayinskomu demokratichnomu rusi zaznav peresliduvan z boku carskogo uryadu Perebuvayuchi u emigraciyi u Franciyi opublikuvav pracyu Shlyubnij ritual ta obryadi na Ukrayini Brav uchast u vidanni Kobzarya u Prazi 1876 roku 5 U 1843 i 1845 1847 rokah Taras Shevchenko chasto yizdiv u Berezovu Rudku v gosti do brativ Zakrevskih osoblivo zapriyatelyuvav vin z Viktorom Zakrevskim Tut vin takozh zustrichavsya z druzhinoyu Platona Zakrevskogo Gannoyu v yaku buv zakohanij U comu seli Shevchenko v 1843 roci namalyuvav portreti Platona Zakrevskogo Ganni Zakrevskoyi ta Viktora Zakrevskogo Na sporudi kolishnogo palacu Zakrevskih vstanovlena memorialna doshka pro perebuvannya Tarasa Shevchenka V seli narodivsya ukrayinskij poet pisnyar Dmitro Lucenko Kultura Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Shorichno v seli provoditsya oblasne pisenno mistecke svyato Osinnye zoloto U 2016 roci zapochatkovano etnografichnij festival Svichchine vesillya meta yakogo zberezhennya ta populyarizaciya narodnih tradicij misteckoyi spadshini a takozh spriyannya rozvitku zelenogo turizmu Galereya Redaguvati nbsp Sadiba Zakrevskih nbsp Piramida mavzolej sim yi Zakrevskih nbsp Berezovorudskij park nbsp Slov yanskij kurgannij mogilnik chasu Kiyivskoyi Rusi 109 nasipiv plato drugoyi terasi r Perevod nbsp Bratska mogila radyanskih voyiniv pam yatnij znak poleglim voyinam zemlyakam nbsp Pam yatnik pogruddya T G Shevchenku nbsp Palac mur Posilannya RedaguvatiVideoekskursiya Berezovoyu Rudkoyu ta sadibami ZakrevskihDiv takozh RedaguvatiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast Primitki Redaguvati Institut istoriyi Ukrayini 18 travnya Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 18 travnya 2013 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Poltavska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Yak Berezova Rudka stala oseredkom kulturnoyi diyalnosti klasikiv ipoltavets com ukr 1 lipnya 2022 Procitovano 21 lipnya 2022 Dzherela RedaguvatiZvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Poltavska oblast Piryatinskij rajon Tekst Register of Monuments of History and Culture of Ukraine Poltava Region Pyriatyn district Polt kraezn muz B A Andriyec C l Bocharova O O Vilmovska ta in obl red kol V O Parhomenko golova V A Andriyec O A Bilousko ta in red kol tomu Yu V Voloshin A M Kiridon V V Krivosheya ta in uporyadn nauk red V O Moklyak Poltava TOV ASMI 2013 s 412 il ISBN 978 966 182 279 4 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berezova RudkaShevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Portal who is who com ua nedostupne posilannya z chervnya 2019 Oleksandr Gorobec Pro Dmitra Omelyanovicha i Tamaru Ivanivnu Lucenkiv lyubilisya ochi blakitni iz chornimi Arhivovano 16 travnya 2021 u Wayback Machine http ukraine kingdom kiev ua region 16 berezova rudka php Arhivovano 18 listopada 2009 u Wayback Machine http ua vlasenko net berezova rudka index html Arhivovano 14 lyutogo 2009 u Wayback Machine http www museum ukraine org ua index php go News amp in view amp id 3725 Arhivovano 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Berezova Rudka amp oldid 40690895