www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луценко Дмитро Омелянович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луценко Дмитро Омеля нович Луце нко 15 жовтн

Луценко Дмитро Омелянович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луценко.

Дмитро́ Омеля́нович Луце́нко (15 жовтня 1921(1921-10-15), Березова Рудка, Полтавська губернія — 16 січня 1989(1989-01-16), Київ) — Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, Почесний громадянин міста Києва.

Луценко Дмитро Омелянович
Народився 15 жовтня 1921(1921-10-15)
Березова Рудка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Українська СРР
Помер 16 січня 1989(1989-01-16) (67 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність письменник, поет, журналіст
Знання мов українська
Учасник німецько-радянська війна
Членство СП СРСР і НСПУ
Партія КПРС
Нагороди

Біографія Редагувати

Народився 15 жовтня 1921 року в селі Березова Рудка (тепер Полтавська область). З дитинства знав багато пісень, які чув від батька та гостей, котрі відвідували родинну хату. Одразу після голодомору 1932—1933 років в УСРР підлітком виїхав на Донбас, працював на шахтах, навчався в гірничопромисловому технікумі.

Від 1938 року — студент Київського гідромеліоративного інституту. В 1940 році призваний до Червоної армії, служив прикордонником на заставі Бури (на кордоні з Афганістаном). Після початку Другої світової війни пішов на фронт автоматником розвідувальної роти, а згодом став літературним працівником дивізійної газети «За победу». Після тяжкої контузії 8 травня 1945 року в Східній Прусії, став інвалідом 2-ї групи.

У повоєнні роки працював у редакціях газет: «Сільські вісті», «Молодь України», був кореспондентом Всесоюзного радіо по Україні. У «Сільських вістях» познайомився зі своєю майбутньою дружиною Тамарою Іванівною, присвятив їй багато ліричних віршів. Першу свою збірку поезій «Дарую людям пісню» опублікував в 1962 році і був прийнятий в члени Спілки письменників України. Заслужений діяч мистецтв України з 1974 року, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка з 1976 року, Почесний громадянин міста Києва з 2015 року.

Співпрацював з композиторами Л. Ревуцьким, О. Білашем, В.Верменичем, П. Майбородою, А. Пашкевичем, І. Шамо. Разом з ними створив понад 300 пісень, серед них «Києве мій» (який став Гімном територіальної громади міста Києва від 13 листопада 2014 року), «Фронтовики», «Сивина», «Мамина вишня», «Не шуми, калинонько», «Осіннє золото», «Україно, любов моя» та інші). На його слова писали музику кілька десятків композиторів, його пісні співали Д. Гнатюк, А. Мокренко, Д. Петриненко, Н. Матвієнко, Б. Сташків, хорова капела «Думка», Державний український народний хор імені Г. Верьовки, Черкаський народний хор.

Могила Дмитра Луценка

Проживав у Києві на вулиці Михайла Омеляновича-Павленка, 19а (колишня Суворова), де встановлена меморіальна дошка. Похований на Байковому некрополі Києва поряд з могилою доньки (ділянка 1-2-5).

Твори, праці Редагувати

  • «Дарую людям пісню». (Київ, 1962);
  • «Незакінчена соната». (Київ, 1966);
  • «Як тебе не любити». (Київ, 1969);
  • «Добрість». (Київ, 1971);
  • «Пахучий хліб». (Київ, 1974);
  • «До останнього патрона». (Київ, 1975);
  • «Серцю співається». (Київ, 1975);
  • «За Березовою Рудкою». (Київ, 1976);
  • «Пісні». (Київ, 1977);
  • «Коли ти зі мною». (Київ, 1978);
  • «Хлеб и песня». (Київ, 1978);
  • «Березовий дзвін». (Київ, 1980);
  • «Пісня вірності». (Київ, 1981);
  • «Вибране». (Київ, 1981);
  • «Дорога спадщина». (Київ, 1984);
  • «Усе любов'ю зміряне до дна». (Київ, 1994);
  • «А я люблю, люблю…» (Київ, 1995);
  • «Усе любов'ю зміряне до дна. Вибране». (Київ, 2005);
  • «Дарую людям пісню. Пісенник». (Київ, 2011);
  • «Криниця мого кохання». (Полтава, 2013).
  • «Як його не любити». (Київ, 1996), книга спогадів про Дмитра Луценка.

Пісні Редагувати

Його твори перекладені білоруською, казахською, таджицькою, молдавською, англійською, німецькою, французькою та іншими мовами.

Відзнаки Редагувати

Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1974 року).

Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1976).

Почесний громадянин міста Києва.

Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Дружби народів, медалями.

Пам'ять Редагувати

Меморіальна дошка Д. О. Луценку у с. Березова Рудка
пам'ятна монета
  • В журналі «Перець» № 23 за 1981 рік розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений 60-річчю митця
  • Починаючи з 1990 року, в рідному селі поета Березовій Рудці, де він уже в зрілому віці подовгу жив і писав, у Березоворудському парку проводяться пісенно-мистецькі свята «Осіннє золото», на яких виконуються пісні на його слова. У сільському краєзнавчому музеї відкрито кімнату-музей поета. В пам'ять про земляка встановлено меморіальну дошку.
  • 1998 року його іменем офіційно названо середню школу № 197 у Києві, де митець не раз виступав і де тривалий час працювали його дружина Тамара Іванівна та син Сергій. 19 травня того ж року в школі відкрито музей-світлицю поета.
  • 2001 року започаткована премія імені Дмитра Луценка, вона вручається найкращим поетам-піснярам, співакам, композиторам.
  • 8 вересня 2006 року Національний банк України випустив у обіг 2-х та 5-гривневі ювілейні монети із зображенням портрета Дмитра Луценка, присвячені 85-річчю з дня народження поета. На монетах також викарбувані його слова «Як тебе не любити, Києве мій!».
  • Згідно з рішенням Київської міської ради № 984/4422 від 8 липня 2010 року вулиця Крейсера «Аврори» в Голосіївському районі Києва перейменована на вулицю Дмитра Луценка.
  • Згідно з рішенням Київської міської ради від 13 листопада 2014 року пісня на слова Дмитра Луценка та музику Ігоря Шамо «Як тебе не любити, Києве мій» стала офіційним Гімном територіальної громади міста Києва.
  • 8 жовтня 2015 року Дмитру Луценку присвоєне звання Почесний громадянин міста Києва.
  • У Полтаві існує провулок Дмитра Луценка.

Примітки Редагувати

  1. . Київська міська рада. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 12.10.2018. 
  2. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021. 
  3. Пам'ятна монета «Дмитро Луценко» [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  4. . Архів оригіналу за 19 січня 2014. Процитовано 22 січня 2012. 
  5. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 січня 2012. 

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lucenko Dmitro Omelya novich Luce nko 15 zhovtnya 1921 1921 10 15 Berezova Rudka Poltavska guberniya 16 sichnya 1989 1989 01 16 Kiyiv Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini laureat Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka Pochesnij gromadyanin mista Kiyeva Lucenko Dmitro OmelyanovichNarodivsya 15 zhovtnya 1921 1921 10 15 Berezova Rudka Piryatinskij povit Poltavska guberniya Ukrayinska SRRPomer 16 sichnya 1989 1989 01 16 67 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennik poet zhurnalistZnannya mov ukrayinskaUchasnik nimecko radyanska vijnaChlenstvo SP SRSR i NSPUPartiya KPRSNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Tvori praci 2 1 Pisni 3 Vidznaki 4 Pam yat 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 15 zhovtnya 1921 roku v seli Berezova Rudka teper Poltavska oblast Z ditinstva znav bagato pisen yaki chuv vid batka ta gostej kotri vidviduvali rodinnu hatu Odrazu pislya golodomoru 1932 1933 rokiv v USRR pidlitkom viyihav na Donbas pracyuvav na shahtah navchavsya v girnichopromislovomu tehnikumi Vid 1938 roku student Kiyivskogo gidromeliorativnogo institutu V 1940 roci prizvanij do Chervonoyi armiyi sluzhiv prikordonnikom na zastavi Buri na kordoni z Afganistanom Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni pishov na front avtomatnikom rozviduvalnoyi roti a zgodom stav literaturnim pracivnikom divizijnoyi gazeti Za pobedu Pislya tyazhkoyi kontuziyi 8 travnya 1945 roku v Shidnij Prusiyi stav invalidom 2 yi grupi U povoyenni roki pracyuvav u redakciyah gazet Silski visti Molod Ukrayini buv korespondentom Vsesoyuznogo radio po Ukrayini U Silskih vistyah poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu Tamaroyu Ivanivnoyu prisvyativ yij bagato lirichnih virshiv Pershu svoyu zbirku poezij Daruyu lyudyam pisnyu opublikuvav v 1962 roci i buv prijnyatij v chleni Spilki pismennikiv Ukrayini Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini z 1974 roku laureat Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka z 1976 roku Pochesnij gromadyanin mista Kiyeva z 2015 roku Spivpracyuvav z kompozitorami L Revuckim O Bilashem V Vermenichem P Majborodoyu A Pashkevichem I Shamo Razom z nimi stvoriv ponad 300 pisen sered nih Kiyeve mij yakij stav Gimnom teritorialnoyi gromadi mista Kiyeva vid 13 listopada 2014 roku Frontoviki Sivina Mamina vishnya Ne shumi kalinonko Osinnye zoloto Ukrayino lyubov moya ta inshi Na jogo slova pisali muziku kilka desyatkiv kompozitoriv jogo pisni spivali D Gnatyuk A Mokrenko D Petrinenko N Matviyenko B Stashkiv horova kapela Dumka Derzhavnij ukrayinskij narodnij hor imeni G Verovki Cherkaskij narodnij hor nbsp Mogila Dmitra LucenkaProzhivav u Kiyevi na vulici Mihajla Omelyanovicha Pavlenka 19a kolishnya Suvorova de vstanovlena memorialna doshka Pohovanij na Bajkovomu nekropoli Kiyeva poryad z mogiloyu donki dilyanka 1 2 5 Tvori praci Redaguvati Daruyu lyudyam pisnyu Kiyiv 1962 Nezakinchena sonata Kiyiv 1966 Yak tebe ne lyubiti Kiyiv 1969 Dobrist Kiyiv 1971 Pahuchij hlib Kiyiv 1974 Do ostannogo patrona Kiyiv 1975 Sercyu spivayetsya Kiyiv 1975 Za Berezovoyu Rudkoyu Kiyiv 1976 Pisni Kiyiv 1977 Koli ti zi mnoyu Kiyiv 1978 Hleb i pesnya Kiyiv 1978 Berezovij dzvin Kiyiv 1980 Pisnya virnosti Kiyiv 1981 Vibrane Kiyiv 1981 Doroga spadshina Kiyiv 1984 Use lyubov yu zmiryane do dna Kiyiv 1994 A ya lyublyu lyublyu Kiyiv 1995 Use lyubov yu zmiryane do dna Vibrane Kiyiv 2005 Daruyu lyudyam pisnyu Pisennik Kiyiv 2011 Krinicya mogo kohannya Poltava 2013 Yak jogo ne lyubiti Kiyiv 1996 kniga spogadiv pro Dmitra Lucenka Pisni Redaguvati Pisnya pro hlib De ti teper Yak tebe ne lyubiti Kiyeve mij Mamina vishnya Osinnye zoloto Hata moya bila hata Zacharovana Desna Sivina Spasibi Vam Mamo Ne shumi kalinonka ta bagato inshih Jogo tvori perekladeni biloruskoyu kazahskoyu tadzhickoyu moldavskoyu anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu ta inshimi movami Vidznaki RedaguvatiZasluzhenij diyach mistectv URSR z 1974 roku Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR imeni T G Shevchenka 1976 Pochesnij gromadyanin mista Kiyeva 1 Nagorodzhenij ordenami Chervonoyi Zirki Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Druzhbi narodiv medalyami Pam yat Redaguvati nbsp Memorialna doshka D O Lucenku u s Berezova Rudka nbsp pam yatna monetaV zhurnali Perec 23 za 1981 rik rozmisheno druzhnij sharzh A Arutyunyanca prisvyachenij 60 richchyu mitcya 2 Pochinayuchi z 1990 roku v ridnomu seli poeta Berezovij Rudci de vin uzhe v zrilomu vici podovgu zhiv i pisav u Berezovorudskomu parku provodyatsya pisenno mistecki svyata Osinnye zoloto na yakih vikonuyutsya pisni na jogo slova U silskomu krayeznavchomu muzeyi vidkrito kimnatu muzej poeta V pam yat pro zemlyaka vstanovleno memorialnu doshku 1998 roku jogo imenem oficijno nazvano serednyu shkolu 197 u Kiyevi de mitec ne raz vistupav i de trivalij chas pracyuvali jogo druzhina Tamara Ivanivna ta sin Sergij 19 travnya togo zh roku v shkoli vidkrito muzej svitlicyu poeta 2001 roku zapochatkovana premiya imeni Dmitra Lucenka vona vruchayetsya najkrashim poetam pisnyaram spivakam kompozitoram 8 veresnya 2006 roku Nacionalnij bank Ukrayini vipustiv u obig 2 h ta 5 grivnevi yuvilejni moneti iz zobrazhennyam portreta Dmitra Lucenka prisvyacheni 85 richchyu z dnya narodzhennya poeta 3 Na monetah takozh vikarbuvani jogo slova Yak tebe ne lyubiti Kiyeve mij 4 Zgidno z rishennyam Kiyivskoyi miskoyi radi 984 4422 vid 8 lipnya 2010 roku vulicya Krejsera Avrori v Golosiyivskomu rajoni Kiyeva perejmenovana na vulicyu Dmitra Lucenka 5 Zgidno z rishennyam Kiyivskoyi miskoyi radi vid 13 listopada 2014 roku pisnya na slova Dmitra Lucenka ta muziku Igorya Shamo Yak tebe ne lyubiti Kiyeve mij stala oficijnim Gimnom teritorialnoyi gromadi mista Kiyeva 8 zhovtnya 2015 roku Dmitru Lucenku prisvoyene zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kiyeva U Poltavi isnuye provulok Dmitra Lucenka Primitki Redaguvati Pochesni gromadyani mista Kiyeva Kiyivska miska rada Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 12 10 2018 Zhurnal perec 1981 23 www perets org ua ukr Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 13 kvitnya 2021 Pam yatna moneta Dmitro Lucenko Arhivovano 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros Sajt NBU Arhiv originalu za 19 sichnya 2014 Procitovano 22 sichnya 2012 Liga Zakon Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 sichnya 2012 Dzherela RedaguvatiViktor Zhadko Nekropol na Bajkovij gori K 2008 S 266 Viktor Zhadko U pam yati Kiyeva stolichnij nekropol pismennikiv K 2007 S 73 112 299 Lucenko Dmitro Omelyanovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 372 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 V V Bilenko Lucenko Dmitro Omelyanovich Arhivovano 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 306 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 T V Majdanovich Lucenko Dmitro Omelyanovich Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Posilannya Redaguvatipisni org ua Arhivovano 21 chervnya 2008 u Wayback Machine umka com ua Arhivovano 28 travnya 2008 u Wayback Machine I Shamo Kiyeve mij u vikonanni D Lucenka Ukrayinska estrada Pisni sercya Kiyeve mij Oleksandr Gorobec Pro Dmitra Omelyanovicha i Tamaru Ivanivnu Lucenkiv lyubilisya ochi blakitni iz chornimi Arhivovano 16 travnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lucenko Dmitro Omelyanovich amp oldid 40745550