www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахта Ша хта копальня гірниче підприємство з видобування корисних копалин вугілля солей тощо 1 підземним способом і відв

Шахта

Ша́хта — копальня, гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом і відвантаження їх споживачам або на гірничозбагачувальну фабрику.

У вибої шахти.

Загальна характеристика

Традиційно шахтою називається підприємство з підземного видобутку кам'яного вугілля. Якщо підземним способом видобувається руда, копальню як правило називають рудником, але назва «шахта» також може використовуватись.

Шахта має наземні споруди: копри, надшахтні будівлі, склади і систему підземних гірничих виробок, призначених для розробки родовища в межах шахтного поля.

Шахта — механізоване й автоматизоване підприємство, обладнане продуктивними машинами і механізмами для видобування і транспортування корисної копалини, проведення гірничих виробок, водовідливу і вентиляції. Термін служби шахт, що відпрацьовують потужні родовища, сягає понад 50—70 років.

Технологічна схема шахти — графічне зображення сукупності розкривних, підготовчих (транспортних і вентиляційних) та очисних виробок, засобів механізації й автоматизації основних виробничих процесів, що дозволяють при відповідній організації видобувати корисні копалини підземним способом. Включає схеми та способи розкриття і підготовки шахтного поля, системи розробки, схеми транспорту, вентиляції, водовідливу та енергопостачання.

У рівнинній місцевості розкриття здебільшого здійснюється вертикальними стволами, рідше — похилими, від яких на різних горизонтах (поверхах) проводяться квершлаги до зустрічі із покладом копалини. В гористій місцевості основні виробки, що використовуються для розкриття — штольні. Іноді ствол або штольню называють саме шахтою.

Категорії шахт — поділ шахт за ступенем небезпеки (за метаном, раптовими викидами тощо). Див. газовий режим, Газовість шахт.

Історія

Див. також Історичні назви шахт.

До середини XX ст. під терміном «Шахта» розумілася вертикальна або похила гірнича виробка, пройдена з поверхні Землі для розвідки або розкриття родовищ. В залежності від призначення розрізнювали такі різновиди шахт: кунстшахта (обладнана водовідливними машинами — т. зв. водяна шахта), рихтшахта (розвідувальна), трейбшахта, фердершахта і цієхшахта (обладнані підіймальними машинами), форшахта (для входу і виходу гірників з шахти). Прототипи шахт уперше з'явилися в неоліті в VIII—VII тисячолітті до н. e. (Велика Британія, Швеція та ін.). В Україні шахти та копальні з видобутку кременю відомі в епоху каменю-бронзи (VII—II тисячоліття до н. е.) на Донеччині (с. Широке), Рівненщині (с. Городок, с. Половля, с. Новомлин), Харківщині (м. Ізюм), Івано-Франківщині (с. Буківка) та в Чернівецькій області (с. Студениця). До XVII—XVIII ст. мережі гірничих виробок починають складатися в чіткі просторові системи, взаємопов'язані з технологічними процесами виїмки, транспорту, провітрювання і водовідливу, близькими до сучасної шахти У XVIII—XIX ст. глибини шахт в Європі в середньому досягають 400—600 м, максимально 1000 м (кам'яновугільні копальні Камберленду, Велика Британія).

Сучасність

Сучасна шахта являє собою взаємопов'язану виробничу систему підземного господарства і технологічного комплексу поверхні шахти. На початку XXI ст. глибина вугільних шахт сягає 1,3-1,5 км. Вони забезпечують видобуток близько 80 % кам'яного і 10 % бурого вугілля.

В Україні найглибші вугільні шахти: «Шахтарська Глибока» (м. Шахтарськ) (глибина ствола 1446 м), «Прогрес» (м. Чистякове) (1340 м), ім. Скочинського (1200 м), ім. В. М. Бажанова (м. Макіївка) (1200 м), «Капітальна» (1150 м).

В процесі підземної розробки виділяють три основні стадії гірничих робіт: розкриття, підготовка і експлуатація (очисна виїмка). Необхідною умовою здійснення гірничих робіт є відокремлення корисної копалини від масиву, яке виконується механічним і гідромеханічним (прохідницькі комбайни, струги) гідравлічним (гідромонітори), і буропідривним (вибухівка) способами.

Розкриття родовища за допомогою капітальних гірничих виробок забезпечує доступ до родовища з поверхні землі і можливість підготовки родовища (або його частини) до розробки. Розкриття родовища здійснюється вертикальними і похилими стовбурами, штольнями.

Підготовка полягає в проведенні підготовчих виробок, що забезпечують доступ до очисних вибоїв, їх провітрювання, водовідлив, енергопостачання, транспорт корисної копалини, людей, устаткування, матеріалів і ін. Підготовка запасів корисної копалини починається відразу ж після розкривних робіт, а закінчується проведенням виробок, що дозволяють почати експлуатацію (очисні роботи).

Експлуатація — проведення робіт, що безпосередньо пов'язані з виїмкою корисної копалини, транспортуванням її гірничими виробками і відвантаження споживачам. Виїмку тонких пластів і пластів середньої потужності виконують відразу на повну товщину, а потужні пласти виймають пошарово.

Транспорт добутої корисної копалини на денну поверхню здійснюється конвеєрами, вагонетками, клітями, скіпами.

Найбільш поширена галузева класифікація систем підземної розробки корисних копалин: І.Системи розробки без розділення на шари: суцільні за простяганням, за підняттям (падінням); стовпові — довгими стовпами, короткими стовпами, довгими стовпами за підняттям (падінням), щитові; камерні; комбіновані — камерно-стовпова, парними штреками, суцільна з елементами стовпової, стовпова з елементами суцільної. II. Системи розробки з розділенням на шари: горизонтальними шарами; похилими шарами; поперечно-похилими шарами; діагональними шарами; комбінована з гнучким перекриттям.

Підземний спосіб застосовується для добування корисних копалин, що залягають на великих глибинах, в густонаселених районах, а також при наявності цінних ландшафтів.

Поряд з шахтами, що використовують традиційні технології, існують гідрошахти, шахти для розробки нафтових родовищ. Мінімальні терміни існування шахт 15-20 років. Максимальні терміни — 100 років і більше (рідко). Найчастіше — 40-50 років. Після повної відробки запасів корисних копалин здійснюється ліквідація шахти (порядок і умови їх проведення регламентуються спец. інструкцією).

Шахта Ґвідо (Kopalnia Guido)

У XX і XXI ст. старі шахти піддають музеєфікації. Найбільш відомі у Європі шахти-музеї — соляна шахта «Вєлічка» (Краків, Польща), вугільна шахта «Ґвідо» з трьома рівнями для відвідувачів — 170, 320, 355 (Забже, Польща), крейдяний рудник у Холмі, золотодобувна шахта в Злотому Стоці (Польща), Стура-Коппарберг (Швейцарія), шахти Раммельсберга (Німеччина), неолітичний рудник кременю в Кшемьонках (Польща) та ін.

Цікаво

Історія гірництва, зокрема, окремих шахт, віддзеркалюється в їх назвах. Ось як описує походження назв шахт Ґеорґіус Агрікола у своїй праці De Re Metallica (1556 р.):

Найглибші шахти

Найбільші шахти

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шахта

Література

  • Основи технології гірничих робіт / За. ред. К. Ф. Сапицького. — К.: ІСДО, 1993. — 196 с. ISBN 5-7763-1499-2
  • Килячков А. П. Технология горного производства. — М.: Недра, 1985.
  • Некрасовский Я. Э., Колоколов О. В. Основы технологии горного производства. — М.: Недра, 1981. — 200 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Шахта // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Посилання

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 5 січня 2020. 
  2. . www.kopalniaguido.pl. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016. 
  3. http://shahtarsk.org.ua/_economy/Plan_innov_rozvut_2008-2012.pdf[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sha hta kopalnya girniche pidpriyemstvo z vidobuvannya korisnih kopalin vugillya solej tosho 1 pidzemnim sposobom i vidvantazhennya yih spozhivacham abo na girnichozbagachuvalnu fabriku Shidnij stvol shahti Zasyadka Ukrayina U viboyi shahti Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Istoriya 3 Suchasnist 4 Cikavo 4 1 Najglibshi shahti 4 2 Najbilshi shahti 5 Div takozh 6 Literatura 7 Posilannya 8 PrimitkiZagalna harakteristika RedaguvatiTradicijno shahtoyu nazivayetsya pidpriyemstvo z pidzemnogo vidobutku kam yanogo vugillya Yaksho pidzemnim sposobom vidobuvayetsya ruda kopalnyu yak pravilo nazivayut rudnikom ale nazva shahta takozh mozhe vikoristovuvatis Shahta maye nazemni sporudi kopri nadshahtni budivli skladi i sistemu pidzemnih girnichih virobok priznachenih dlya rozrobki rodovisha v mezhah shahtnogo polya Shahta mehanizovane j avtomatizovane pidpriyemstvo obladnane produktivnimi mashinami i mehanizmami dlya vidobuvannya i transportuvannya korisnoyi kopalini provedennya girnichih virobok vodovidlivu i ventilyaciyi Termin sluzhbi shaht sho vidpracovuyut potuzhni rodovisha syagaye ponad 50 70 rokiv Tehnologichna shema shahti grafichne zobrazhennya sukupnosti rozkrivnih pidgotovchih transportnih i ventilyacijnih ta ochisnih virobok zasobiv mehanizaciyi j avtomatizaciyi osnovnih virobnichih procesiv sho dozvolyayut pri vidpovidnij organizaciyi vidobuvati korisni kopalini pidzemnim sposobom Vklyuchaye shemi ta sposobi rozkrittya i pidgotovki shahtnogo polya sistemi rozrobki shemi transportu ventilyaciyi vodovidlivu ta energopostachannya U rivninnij miscevosti rozkrittya zdebilshogo zdijsnyuyetsya vertikalnimi stvolami ridshe pohilimi vid yakih na riznih gorizontah poverhah provodyatsya kvershlagi do zustrichi iz pokladom kopalini V goristij miscevosti osnovni virobki sho vikoristovuyutsya dlya rozkrittya shtolni Inodi stvol abo shtolnyu nazyvayut same shahtoyu Kategoriyi shaht podil shaht za stupenem nebezpeki za metanom raptovimi vikidami tosho Div gazovij rezhim Gazovist shaht Istoriya RedaguvatiDiv takozh Istorichni nazvi shaht Do seredini XX st pid terminom Shahta rozumilasya vertikalna abo pohila girnicha virobka projdena z poverhni Zemli dlya rozvidki abo rozkrittya rodovish V zalezhnosti vid priznachennya rozriznyuvali taki riznovidi shaht kunstshahta obladnana vodovidlivnimi mashinami t zv vodyana shahta rihtshahta rozviduvalna trejbshahta ferdershahta i ciyehshahta obladnani pidijmalnimi mashinami forshahta dlya vhodu i vihodu girnikiv z shahti Prototipi shaht upershe z yavilisya v neoliti v VIII VII tisyacholitti do n e Velika Britaniya Shveciya ta in V Ukrayini shahti ta kopalni z vidobutku kremenyu vidomi v epohu kamenyu bronzi VII II tisyacholittya do n e na Donechchini s Shiroke Rivnenshini s Gorodok s Polovlya s Novomlin Harkivshini m Izyum Ivano Frankivshini s Bukivka ta v Cherniveckij oblasti s Studenicya Do XVII XVIII st merezhi girnichih virobok pochinayut skladatisya v chitki prostorovi sistemi vzayemopov yazani z tehnologichnimi procesami viyimki transportu provitryuvannya i vodovidlivu blizkimi do suchasnoyi shahti U XVIII XIX st glibini shaht v Yevropi v serednomu dosyagayut 400 600 m maksimalno 1000 m kam yanovugilni kopalni Kamberlendu Velika Britaniya Suchasnist RedaguvatiSuchasna shahta yavlyaye soboyu vzayemopov yazanu virobnichu sistemu pidzemnogo gospodarstva i tehnologichnogo kompleksu poverhni shahti Na pochatku XXI st glibina vugilnih shaht syagaye 1 3 1 5 km Voni zabezpechuyut vidobutok blizko 80 kam yanogo i 10 burogo vugillya V Ukrayini najglibshi vugilni shahti Shahtarska Gliboka m Shahtarsk glibina stvola 1446 m Progres m Chistyakove 1340 m im Skochinskogo 1200 m im V M Bazhanova m Makiyivka 1200 m Kapitalna 1150 m V procesi pidzemnoyi rozrobki vidilyayut tri osnovni stadiyi girnichih robit rozkrittya pidgotovka i ekspluataciya ochisna viyimka Neobhidnoyu umovoyu zdijsnennya girnichih robit ye vidokremlennya korisnoyi kopalini vid masivu yake vikonuyetsya mehanichnim i gidromehanichnim prohidnicki kombajni strugi gidravlichnim gidromonitori i buropidrivnim vibuhivka sposobami Rozkrittya rodovisha za dopomogoyu kapitalnih girnichih virobok zabezpechuye dostup do rodovisha z poverhni zemli i mozhlivist pidgotovki rodovisha abo jogo chastini do rozrobki Rozkrittya rodovisha zdijsnyuyetsya vertikalnimi i pohilimi stovburami shtolnyami Pidgotovka polyagaye v provedenni pidgotovchih virobok sho zabezpechuyut dostup do ochisnih viboyiv yih provitryuvannya vodovidliv energopostachannya transport korisnoyi kopalini lyudej ustatkuvannya materialiv i in Pidgotovka zapasiv korisnoyi kopalini pochinayetsya vidrazu zh pislya rozkrivnih robit a zakinchuyetsya provedennyam virobok sho dozvolyayut pochati ekspluataciyu ochisni roboti Ekspluataciya provedennya robit sho bezposeredno pov yazani z viyimkoyu korisnoyi kopalini transportuvannyam yiyi girnichimi virobkami i vidvantazhennya spozhivacham Viyimku tonkih plastiv i plastiv serednoyi potuzhnosti vikonuyut vidrazu na povnu tovshinu a potuzhni plasti vijmayut posharovo Transport dobutoyi korisnoyi kopalini na dennu poverhnyu zdijsnyuyetsya konveyerami vagonetkami klityami skipami Najbilsh poshirena galuzeva klasifikaciya sistem pidzemnoyi rozrobki korisnih kopalin I Sistemi rozrobki bez rozdilennya na shari sucilni za prostyagannyam za pidnyattyam padinnyam stovpovi dovgimi stovpami korotkimi stovpami dovgimi stovpami za pidnyattyam padinnyam shitovi kamerni kombinovani kamerno stovpova parnimi shtrekami sucilna z elementami stovpovoyi stovpova z elementami sucilnoyi II Sistemi rozrobki z rozdilennyam na shari gorizontalnimi sharami pohilimi sharami poperechno pohilimi sharami diagonalnimi sharami kombinovana z gnuchkim perekrittyam Pidzemnij sposib zastosovuyetsya dlya dobuvannya korisnih kopalin sho zalyagayut na velikih glibinah v gustonaselenih rajonah a takozh pri nayavnosti cinnih landshaftiv Poryad z shahtami sho vikoristovuyut tradicijni tehnologiyi isnuyut gidroshahti shahti dlya rozrobki naftovih rodovish Minimalni termini isnuvannya shaht 15 20 rokiv Maksimalni termini 100 rokiv i bilshe ridko Najchastishe 40 50 rokiv Pislya povnoyi vidrobki zapasiv korisnih kopalin zdijsnyuyetsya likvidaciya shahti poryadok i umovi yih provedennya reglamentuyutsya spec instrukciyeyu Shahta Gvido Kopalnia Guido U XX i XXI st stari shahti piddayut muzeyefikaciyi Najbilsh vidomi u Yevropi shahti muzeyi solyana shahta Vyelichka Krakiv Polsha vugilna shahta Gvido z troma rivnyami dlya vidviduvachiv 170 320 355 2 Zabzhe Polsha krejdyanij rudnik u Holmi zolotodobuvna shahta v Zlotomu Stoci Polsha Stura Kopparberg Shvejcariya shahti Rammelsberga Nimechchina neolitichnij rudnik kremenyu v Kshemonkah Polsha ta in Cikavo RedaguvatiIstoriya girnictva zokrema okremih shaht viddzerkalyuyetsya v yih nazvah Os yak opisuye pohodzhennya nazv shaht Georgius Agrikola u svoyij praci De Re Metallica 1556 r Znajdenim zhilam rivno yak i shahtam abo shtolnyam dayut nazvi abo za im yam pershovidkrivachiv yak napriklad Kelergang Vuglyarskij hid v Annaberzi vidkritij odnim vuglyarem abo za vlasnikami yak napriklad Gejr v Yahimovi26 vid prizvisha Gejriv spivvlasnikiv miscevih rudnikiv abo za korisnoyu kopalinoyu sho dobuvayetsya v nih yak napriklad Plejgang Svincevij hid za svincem sho dobuvayetsya tut i Bismutovij hid v Shneeberzi za bismutom Abo zh yih nazivayut vidobrazhayuchi tu obstavinu yaka privela do viyavlennya korisnogo rodovisha yak napriklad Bagata Galka v Yahimovi yaku ogoliv girskij potik Chastishe odnak pershovidkrivachi nazivayut rudni zhili i osoblivo kopalni za vidomimi imenami yak napriklad Nimeckij kajzer Apollon Yanus abo dayut yim nazvi tvarin yak napriklad Lev Vedmid Baran Korova abo nezhivih predmetiv yak napriklad Sribna Skrinka Volovnik abo dayut rudnikam yaki nebud inshi nazvi yak napriklad Pozhirach durniv abo nareshti nazva vkazuye yaku nebud dobru oznaku yak napriklad Bozhij dar Cej zvichaj davati ti abo inshi nazvi rudnim zhilam shahtam shtolnyam isnuye z davnih chasiv yak pro ce pishe Plinij Divno sho v Ispaniyi dosi zberigayetsya kopalni zakladeni she pri Gannibali Voni nosyat nazvi yaki yim dali she vidkrivachi cih rodovish Odna z nih sho davala Gannibalu po trista funtiv sribla na den do cogo dnya nazivayetsya Bebelo Najglibshi shahti Redaguvati Pivdenna Afrika Mponeng Mine blizko 4 km TauTona Mine blizko 3 9 km Ukrayina Shahtarska Gliboka glibina stovbura 1410 m 3 im Skochinskogo 1200 m im Stahanova 1150 m Rosiya Vorgashorska Vorkuta blizko 1500 m Najbilshi shahti Redaguvati v Ukrayini Shahtoupravlinnya Pokrovske proektna potuzhnist 1 5 mln t na rik faktichna ponad 8 mln t na rik Shahta Kapitalna proektna potuzhnist 3 mln t na rik v Rosiyi Raspadska Kuzbas proektna potuzhnist ponad 7 mln t na rik Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ShahtaGidroshahta Kar yer Rudnik Kopalnya Tehnologichnij kompleks poverhni shahti Pidzemna rozrobka rodovish korisnih kopalinLiteratura RedaguvatiOsnovi tehnologiyi girnichih robit Za red K F Sapickogo K ISDO 1993 196 s ISBN 5 7763 1499 2 Kilyachkov A P Tehnologiya gornogo proizvodstva M Nedra 1985 Nekrasovskij Ya E Kolokolov O V Osnovy tehnologii gornogo proizvodstva M Nedra 1981 200 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Shahta Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Posilannya RedaguvatiShahta Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 213 ISBN 978 966 7407 83 4 Primitki Redaguvati Girnichij Zakon Ukrayini Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 5 sichnya 2020 Kopalnia Guido www kopalniaguido pl Arhiv originalu za 4 travnya 2016 Procitovano 10 travnya 2016 http shahtarsk org ua economy Plan innov rozvut 2008 2012 pdf nedostupne posilannya z travnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shahta amp oldid 39289122