Рудни́к (рос. рудник, англ. ore mine, ore pit, metal mine; нім. Grube, Erzgrube), рідко ру́дня — гірниче підприємство, копальня шахтного типу, що видобуває рудні та нерудні корисні копалини підземним способом. В Україні застосування терміну «рудник» для таких підприємств є рівнозначним із терміном «шахта». До XX століття рудниками називали також вугільні шахти.
Може об'єднувати кілька суміжних шахт або розрізів із загальним комплексом споруд (на поверхні) і допоміжних цехів. Є металеві, соляні та інші рудники.
Загальна характеристика
Рудник, як і шахта, має наземні споруди: копри, надшахтні будівлі, склади і систему підземних гірничих виробок, призначених для розробки родовища.
У рівнинній місцевості розкриття здебільшого здійснюється вертикальними стволами, рідше — похилими. В гористій місцевості основні виробки, що використовуються для розкриття — штольні.
Найглибші рудники світу знаходяться в Індії (копальня «Чемпіон-Риф») та в ПАР: «Тау-Тона», «Вітватерсранд» (глибина понад 4,5 км). В Україні найглибші рудники: «Батьківщина» (м. Кривий Ріг) (на 2010 р. — понад 1520 метра), «Гвардійська» (Кривий Ріг) (1430 м).
Див. також
Примітки
- Рудня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Рудня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.. — Т. 4, С. 85]
- Гірничий Закон України
- Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом
- У 19 ст. рудниками називали великі вугільні підприємства, шахтами або копальнями — середні та малі, з невеликою кількістю робітників і простими технічними засобами
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування