Нерудні корисні копалини, неметалічні копалини — умовно виділена група різноманітних твердих неметалічних корисних копалин, яка нараховує бл. 100 видів. Єдиної, загальноприйнятої геолого-промислової класифікації нерудних корисних копалин немає.
Класифікація Редагувати
У геол.-розвідувальній практиці нерудні корисні копалини звичайно поділяють на:
- гірничохімічну сировину (фосфорити, апатитові руди, калійні солі, борні руди, сірку самородну, йод, бром та ін.);
- гірничотехнічну сировину (слюда, азбест, графіт, тальк та ін.);
- нерудні будівельні матеріали (граніт, лабрадорит, діорит, вапняк, доломіт, мармур, мергель, туфи, пісковики, перліт, глини, кварцові піски та ін.);
- п'єзооптичну сировину (кварц, ісландський шпат та ін.); дорогоцінне (коштовне) і виробне каміння.
Горючі корисні копалини, підземні води, мінеральні води виділяють в окремі групи.
Нерудні корисні копалини включають апатитові руди, нефелін-апатитові руди і нефелінові руди, баритові руди, мінеральні солі.
Використання Редагувати
Нерудні корисні копалини використовуються в натуральному вигляді або після термічної, хімічної, механічної обробки, а також для вилучення з них сполук неметалічних елементів.
Нерудні корисні копалини знаходять у господарстві найрізноманітніші застосування:
- як будівельні матеріали (граніт, вапняк, доломіт, мармур, пісковики та ін.),
- як сировина для виробництва мінеральних добрив (фосфорит, калійні солі, апатит),
- як сировина для загальнохімічного виробництва (самородна сірка, пірит, апатит),
- як сировина для металургії (флюси: вапняки, кварцити, флюорит),
- як вогнетривкі матеріали для металургії (доломіт, магнезит, вогнетривкі глини),
- як сировина для виробництва мінеральних фарб (вохра, кіновар),
- як технічні кристали (алмаз, п'езокварц, ісландський шпат),
- як дорогоцінне та виробне каміння (смарагд, агат, малахіт, бірюза та ін.),
- як абразивні матеріали (корунд).
Частина нерудних матеріалів використовується за декількома призначеннями, наприклад графіт — у металургії, в ядерній енергетиці, в електротехніці і як сировина в різних галузях хімії.
Номенклатура нерудних корисних копалин постійно збільшується з розвитком нових технологій, що дозволяють промислове освоєння гірських порід і мінералів, які раніше не використовувалися, таких як перліт або воластоніт.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Гурський Д. С. Неметалічні корисні копалини // Металічні і неметалічні корисні копалини / Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. [та ін.] ; Наук. ред. М. П. Щербак, С. В. Гошовський. — НАН України, Держ. геолог. служба України.. — Київ : Центр Європи, 2006. — Т. 2. — 551 с.
- Kogel J.E.; Trivedi N.C.; Barker J.M.; Krukowski S.T., eds. (2006). Industrial Minerals & Rocks: Commodities, Markets, and Uses (7 ed.). Society for Mining, Metallurgy, and Exploration. ISBN 9780873352338.
- Н. И. Ерёмин. Неметаллические полезные ископаемые. — 2-е. — М.: МГУ, Академкнига, 2007. — 459 с. — ISBN 978-5-211-05370-0.
- Bundesanstalt für Geowissenschaften und Rohstoffe (1997–2008): Geologisches Jahrbuch. Reihe H (13 Bände). Bewertungskriterien für Industrieminerale, Steine und Erden. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung, Science Publishers, Stuttgart.
- Смирнов В. О., Білецький В. С., Шолда Р. О. Переробка корисних копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2013. — 600 с.
| Це незавершена стаття з гірництва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |