www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йод від грец ιώδης iodes схожий кольором на фіалку фіолетовий хімічний елемент з атомним номером 53 Найважчий нерадіоакт

Йод


Йод (від грец. ιώδης — iodes — схожий кольором на фіалку, фіолетовий) — хімічний елемент з атомним номером 53. Найважчий нерадіоактивний неметал. Найменш електронегативний зі стабільних галогенів. Галоген, що найлегше поляризується. Найважчий елемент, що трапляється в еукаріотичних організмах. Відкрито 1811 року у Франції під час Наполеонівських війн.

Йод (53I)
Назва, символ, номер Йод, I, 53
Зовнішній вигляд простої речовини блискучі темно-коричневі кристали
Група, період, блок група 17, період 5, p блок                   
Класифікація галоген
Властивості атома
Атомний номер 53
Атомна маса
(молярна маса)		 126,90447 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 136 пм
Електр. конфігурація

Електронні оболонки

[Kr] 4d10 5s2 5p5

2, 5
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 133 пм
Іонний радіус (+7e) 50 (-1e) 220 пм
Електронегативність (за Полінгом): 2.66
Ступені окиснення 7, 5, 3, 1, 0, -1
Енергія іонізації (1й e-): 1008,3 кДж/моль
Термодинамічні властивості
Густина 4,93 г/см³
Молярний об'єм 25,7 см³/моль
Йод у Вікісховищі

Історія Редагувати

Йод було відкрито випадково у Франції на початку XIX століття. Під час Наполеонівських війн Франція потребувала пороху, однією зі складових якого є калійна селітра (KNO3). Для її виробництва потрібен був поташ (карбонат калію — K2CO3), який добували з попелу дерев та водночас шукали інші джерела для його видобутку.

Французький хімік Б. Куртуа займався екстракцією карбонату калію з попелу деревини. Після екстракції в металевому посуді зазвичай залишалася нерозчинна у воді речовина, що вимивалася гарячою кислотою. Коли Куртуа замінив попіл дерев попелом водоростей, він спостерігав корозію металічного посуду на етапі обробки кислотою. Одного разу коли Куртуа використав більш концентровану, ніж зазвичай, кислоту, він помітив фіолетову пару, що підіймалася з посудини. Пара конденсувалася на стінках посудини у вигляді блискучих фіолетових кристалів, що призводили до корозії.

Протягом кількох місяців 1811 року Куртуа досліджував нову речовину, але змушений був припинити свої дослідження через брак коштів. 1812 року Куртуа спонукав своїх друзів Дезорме та Клемо продовжити його дослідження. Зразки речовини також були надіслані Гей-Люссаку та Амперу. 1813 року до Парижу прибули сер Гамфрі Деві з дружиною та прислугою і Майкл Фарадей. Зважаючи на стан війни між Францією та Англією безпека подорожі англійців була гарантована особисто Наполеоном. Під час подорожі Деві отримав від Ампера зразок нової речовини. 6 грудня 1813 року Гей-Люссак висловив припущення, що нова речовина є або елементом, або оксидом. 10 грудня 1813 року Деві надіслав до Лондонського королівського товариства статтю, в який описував свої експерименти, а також висновок, що нова речовина схожа на хлор. Гей-Люссакові здалося, що Деві намагається «застовбити територію», а французи працюють над детальним описом нової речовини, що призвело до конфлікту. Однак Деві та Гей-Люссак визнавали першість Куртуа. 1831 року Куртуа отримав за своє відкриття премію 6000 франків від Інституту Франції.

Елемент йод Редагувати

Хімічні властивості Редагувати

Належить до 7 групи Періодичної системи хімічних елементів. Формально належить до елементів p-блоку, але не утворює типових π-зв'язків з іншими елементами p-блоку. Натомість для полівалентного йоду властивий іншій тип зв'язку — трицентровий чотириелектронний зв'язок, лінійний зв'язок L-I-L що утворюється між атомом йоду I та двома лігандами L завдяки перекриттю 5p орбіталі йоду та відповідних орбіталів лігандів. У вільному вигляді утворює двоатомні молекули I2. Завдяки відносно високій електронегативності (2,66) йод з більшістю елементів утворює йодиди, формальні похідні йодоводневої кислоти HI, в яких має формальний ступінь окиснення -1. Завдяки здатності атома йоду легко поляризуватися, хімічні зв'язки йоду з більшістю електропозитивних елементів мають значний ковалентний характер. З киснем, фтором та хлором йод утворює неорганічні сполуки із ступенями окиснення +1, +3, +5, +7. Більшість сполук йоду зі ступенем окиснення +1 нестабільні. Існує ряд кислот HIO, HIO2, HIO3, HIO4, які можна вважати прототипами класів сполук з відповідними ступенями окиснення.

Відомо багато органічних сполук, йодокарбонів (англ. Iodocarbons), що містять йод з формальним ступенем окиснення -1 у хімічному зв'язку Карбон-Йод.

Завдяки поганій здатності — відносно інших галогенів — утворювати водневі зв'язки, йон I- є найкращим поміж інших галогенідів нуклеофілом в протонних розчинниках і найгіршим — в апротонних. Існує також великий клас полівалентних йодоорганічних сполук що містять йод з формальними ступенями окиснення +3 та +5 у хімічному зв'язку Карбон-Йод. На 2014 рік йодоорганічні сполуки, що містять йод зі ступенем окиснення +7, невідомі. Деякі полівалентні йодоорганічні сполуки, наприклад, 2-йодоксибензойна кислота, здатні до одноелектронного відновлення (SET) з утворенням короткоживучих аніон-радикалів, в яких йод має парний ступінь окиснення.

Ізотопи Редагувати

Відомо 37 ізотопів йоду з масовими числами від 108 до 144. Єдиний стабільний ізотоп — 127І. Єдиний ЯМР-активний ізотоп (спін 5/2) — 127І.

Радіонуклід (нестабільний ізотоп) йод-131 широко застосується в ядерній енергетиці, медичній діагностиці й лікуванні, а також під час видобутку природного газу.

Поширення в природі Редагувати

У чистому вигляді йод у природі не трапляється. У вигляді сполук трапляється в супутніх розсолах нафтових та газових родовищ у концентраціях, що економічно виправдовують його видобування, а також у морській воді. Власне йодних мінералів мало. Найвідоміші — лаутарит Са(ІО3)2 та йодаргірит AgI. Мінерали йоду легко розчинні, тому йод легко вилуговується з гірських порід, переноситься в моря, де частково накопичується у водоростях-ламінаріях.

Проста речовина йод Редагувати

Подібно до інших галогенів існує як двохатомна молекула I2. За нормальних умов утворює кристали чорно-сірого кольору з металічним блиском. Погано розчинний у воді, але добре розчиняється у водних розчинах йодидів лужних металів, утворюючи добре розчинні трийодиди I3-. Розчиняється у спиртах, хлороформі, чотирихлористому вуглецю. Розчини йоду в неполярних розчинниках фіолетові. Розчини в полярних розчинниках — брунатні, що свідчить про помітний перенесення заряду під час координації до молекули йоду молекули розчинника, що діє як основа Льюїса.

Отримання Редагувати

Основна частина йоду у світі виробляється в Чилі та Японії. У Чилі йод видобувають із йодату кальцію Ca(IO3)2, який отримують за допомогою лужного розчину з каліче, що, своєю чергою, трапляється в селітряних шахтах Атакамської пустелі. Розчин Ca(IO3)2 реагує з діоксидом Сульфуру з утворенням HI, яку далі окислюють у розчині йодатною кислотою з виділенням йоду:

У Японії йод видобувають із розсолів, які супроводжують газові родовища. Розсіл обробляють газом хлору, після чого йод, що утворюється, видувається повітрям з реактору. Також застосовується виділення йоду за допомогою аніонно-обмінних смол.

Йод (газ)

Застосування йоду та його сполук Редагувати

В аналітичній хімії Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2018)

Йодометрія. Якісна реакція на алкени. Якісна реакція на крохмаль та глікоген.

У медицині Редагувати

Як антисептик використовують 5 % спиртовий розчин йоду.
Відхаркувальне. Кольпоскопія. Рентгеноконтрастні препарати.

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2018)

У техніці та промисловості Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2018)

Фотографія, виробництво барвників, освітлення, акумулятори, засів хмар. Гелій-неоновий лазер.

Біологічна роль Редагувати

Як мікроелемент йод потрібен людині для утворення гормонів тироксину та трийодтироніну, що синтезуються фолікулярними клітинами щитоподібної залози.

Йод в організмі людини бере участь у регуляції: енергетичного обміну, температури тіла; швидкості біохімічних реакцій; обміну білків, жирів, водно-електролітного обміну; метаболізму деяких вітамінів; процесів росту і розвитку організму, включаючи нервово-психічний розвиток. Крім того, йод підвищує споживання кисню тканинами.

Нестача йоду в організмі людини призводить до йододефіциту — комплексного розладу здоров'я, що є одним з найпоширеніших у світі неінфекційних захворювань.

Токсичність Редагувати

При вдиханні пари йоду розвивається ураження верхніх дихальних шляхів, виникають сильні напади кашлю, біль у грудях, головний біль. При потраплянні концентрованих розчинів йоду всередину розвиваються опіки стравоходу, шлунку, слизові набувають темно-бурого кольору.

Невідкладна допомога у разі отруєння Редагувати
  • при потраплянні йоду всередину — промивання шлунку через зонд 0,5 % розчином тіосульфату натрію. В/в крапельно тіосульфат натрію (300 мл 30 % розчину). Протишокова терапія.
  • радіонуклід 131I становить найбільшу небезпеку у радіоактивних викидах після аварій на АЕС[джерело?] у перші шість годин або поки продовжує працювати ушкоджений реактор[джерело?], більш критично для дітей. Ураження радіоактивним йодом може призводити до розвитку раку щитоподібної залози.[джерело?]

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Ultratrace minerals http://handle.nal.usda.gov/10113/46493
  2. Küpper, F. C., Feiters, M. C., Olofsson, B., Kaiho, T., Yanagida, S., Zimmermann, M. B., Carpenter, L. J., Luther, G. W., Lu, Z., Jonsson, M. and Kloo, L. «Commemorating Two Centuries of Iodine Research: An Interdisciplinary Overview of Current Research». DOI:10.1002/anie.201100028
  3. Louis Rosenfeld «Discovery and Early Uses of Iodine» DOI:10.1021/ed077p984
  4. ↑ Viktor V. Zhdankin «Hypervalent Iodine Chemistry: Preparation, Structure and Synthetic Applications of Polyvalent Iodine Compounds» DOI:10.1002/9781118341155
  5. Hughes C. , Malin G. , Turley C. M. , Keely B. J. , Nightingale P. D. «The production of volatile iodocarbons by biogenic marine aggregates» DOI:10.4319/lo.2008.53.2.0867
  6. The Most Annoying Exceptions in Org 1 (Part 1) http://www.masterorganicchemistry.com/2011/02/01/the-most-annoying-exceptions-in-org-1-part-1/ [ 18 лютого 2016 у Wayback Machine.]
  7. K. C. Nicolaou, T. Montagnon, P. S. Baran, and, and Y.-L. Zhong «Iodine(V) Reagents in Organic Synthesis. Part 4. o-Iodoxybenzoic Acid as a Chemospecific Tool for Single Electron Transfer-Based Oxidation Processes» DOI:10.1021/ja012127+
  8. . Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2016. 
  9. Экологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС и их преодоление: двадцатилетний опыт . Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 16 травня 2012. (рос.)

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Jod vid grec iwdhs iodes shozhij kolorom na fialku fioletovij himichnij element z atomnim nomerom 53 Najvazhchij neradioaktivnij nemetal Najmensh elektronegativnij zi stabilnih galogeniv Galogen sho najlegshe polyarizuyetsya Najvazhchij element sho traplyayetsya v eukariotichnih organizmah 1 Vidkrito 1811 roku u Franciyi pid chas Napoleonivskih vijn 2 Jod 53I Nazva simvol nomer Jod I 53Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini bliskuchi temno korichnevi kristali53 Telur Jod KsenonI At Periodichna sistema elementiv53 IGrupa period blok grupa 17 period 5 p blok Klasifikaciya galogenVlastivosti atomaAtomnij nomer 53Atomna masa molyarna masa 126 90447 a o m g mol Radius atoma 136 pmElektr konfiguraciyaElektronni obolonki Kr 4d10 5s2 5p52 5Himichni vlastivostiKovalentnij radius 133 pmIonnij radius 7e 50 1e 220 pmElektronegativnist za Polingom 2 66Stupeni okisnennya 7 5 3 1 0 1Energiya ionizaciyi 1j e 1008 3 kDzh molTermodinamichni vlastivostiGustina 4 93 g sm Molyarnij ob yem 25 7 sm molJod u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Element jod 2 1 Himichni vlastivosti 2 2 Izotopi 2 3 Poshirennya v prirodi 3 Prosta rechovina jod 3 1 Otrimannya 4 Zastosuvannya jodu ta jogo spoluk 4 1 V analitichnij himiyi 4 2 U medicini 4 3 U tehnici ta promislovosti 4 4 Biologichna rol 4 4 1 Toksichnist 4 4 1 1 Nevidkladna dopomoga u razi otruyennya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiJod bulo vidkrito vipadkovo u Franciyi na pochatku XIX stolittya Pid chas Napoleonivskih vijn Franciya potrebuvala porohu odniyeyu zi skladovih yakogo ye kalijna selitra KNO3 Dlya yiyi virobnictva potriben buv potash karbonat kaliyu K2CO3 yakij dobuvali z popelu derev ta vodnochas shukali inshi dzherela dlya jogo vidobutku Francuzkij himik B Kurtua zajmavsya ekstrakciyeyu karbonatu kaliyu z popelu derevini Pislya ekstrakciyi v metalevomu posudi zazvichaj zalishalasya nerozchinna u vodi rechovina sho vimivalasya garyachoyu kislotoyu Koli Kurtua zaminiv popil derev popelom vodorostej vin sposterigav koroziyu metalichnogo posudu na etapi obrobki kislotoyu Odnogo razu koli Kurtua vikoristav bilsh koncentrovanu nizh zazvichaj kislotu vin pomitiv fioletovu paru sho pidijmalasya z posudini Para kondensuvalasya na stinkah posudini u viglyadi bliskuchih fioletovih kristaliv sho prizvodili do koroziyi 2I H2SO4 I2 SO32 H2OProtyagom kilkoh misyaciv 1811 roku Kurtua doslidzhuvav novu rechovinu ale zmushenij buv pripiniti svoyi doslidzhennya cherez brak koshtiv 1812 roku Kurtua sponukav svoyih druziv Dezorme ta Klemo prodovzhiti jogo doslidzhennya Zrazki rechovini takozh buli nadislani Gej Lyussaku ta Amperu 1813 roku do Parizhu pribuli ser Gamfri Devi z druzhinoyu ta prislugoyu i Majkl Faradej Zvazhayuchi na stan vijni mizh Franciyeyu ta Angliyeyu bezpeka podorozhi anglijciv bula garantovana osobisto Napoleonom Pid chas podorozhi Devi otrimav vid Ampera zrazok novoyi rechovini 6 grudnya 1813 roku Gej Lyussak visloviv pripushennya sho nova rechovina ye abo elementom abo oksidom 10 grudnya 1813 roku Devi nadislav do Londonskogo korolivskogo tovaristva stattyu v yakij opisuvav svoyi eksperimenti a takozh visnovok sho nova rechovina shozha na hlor Gej Lyussakovi zdalosya sho Devi namagayetsya zastovbiti teritoriyu a francuzi pracyuyut nad detalnim opisom novoyi rechovini sho prizvelo do konfliktu Odnak Devi ta Gej Lyussak viznavali pershist Kurtua 1831 roku Kurtua otrimav za svoye vidkrittya premiyu 6000 frankiv vid Institutu Franciyi 3 Element jod RedaguvatiHimichni vlastivosti Redaguvati Nalezhit do 7 grupi Periodichnoyi sistemi himichnih elementiv Formalno nalezhit do elementiv p bloku ale ne utvoryuye tipovih p zv yazkiv z inshimi elementami p bloku Natomist dlya polivalentnogo jodu vlastivij inshij tip zv yazku tricentrovij chotirielektronnij zv yazok linijnij zv yazok L I L sho utvoryuyetsya mizh atomom jodu I ta dvoma ligandami L zavdyaki perekrittyu 5p orbitali jodu ta vidpovidnih orbitaliv ligandiv 4 U vilnomu viglyadi utvoryuye dvoatomni molekuli I2 Zavdyaki vidnosno visokij elektronegativnosti 2 66 jod z bilshistyu elementiv utvoryuye jodidi formalni pohidni jodovodnevoyi kisloti HI v yakih maye formalnij stupin okisnennya 1 Zavdyaki zdatnosti atoma jodu legko polyarizuvatisya himichni zv yazki jodu z bilshistyu elektropozitivnih elementiv mayut znachnij kovalentnij harakter Z kisnem ftorom ta hlorom jod utvoryuye neorganichni spoluki iz stupenyami okisnennya 1 3 5 7 Bilshist spoluk jodu zi stupenem okisnennya 1 nestabilni Isnuye ryad kislot HIO HIO2 HIO3 HIO4 yaki mozhna vvazhati prototipami klasiv spoluk z vidpovidnimi stupenyami okisnennya Vidomo bagato organichnih spoluk jodokarboniv angl Iodocarbons sho mistyat jod z formalnim stupenem okisnennya 1 u himichnomu zv yazku Karbon Jod 5 Zavdyaki poganij zdatnosti vidnosno inshih galogeniv utvoryuvati vodnevi zv yazki jon I ye najkrashim pomizh inshih galogenidiv nukleofilom v protonnih rozchinnikah i najgirshim v aprotonnih 6 Isnuye takozh velikij klas polivalentnih jodoorganichnih spoluk sho mistyat jod z formalnimi stupenyami okisnennya 3 ta 5 u himichnomu zv yazku Karbon Jod Na 2014 rik jodoorganichni spoluki sho mistyat jod zi stupenem okisnennya 7 nevidomi 4 Deyaki polivalentni jodoorganichni spoluki napriklad 2 jodoksibenzojna kislota zdatni do odnoelektronnogo vidnovlennya SET z utvorennyam korotkozhivuchih anion radikaliv v yakih jod maye parnij stupin okisnennya 7 Izotopi Redaguvati Vidomo 37 izotopiv jodu z masovimi chislami vid 108 do 144 Yedinij stabilnij izotop 127I Yedinij YaMR aktivnij izotop spin 5 2 127I 8 Radionuklid nestabilnij izotop jod 131 shiroko zastosuyetsya v yadernij energetici medichnij diagnostici j likuvanni a takozh pid chas vidobutku prirodnogo gazu Poshirennya v prirodi Redaguvati U chistomu viglyadi jod u prirodi ne traplyayetsya U viglyadi spoluk traplyayetsya v suputnih rozsolah naftovih ta gazovih rodovish u koncentraciyah sho ekonomichno vipravdovuyut jogo vidobuvannya a takozh u morskij vodi Vlasne jodnih mineraliv malo Najvidomishi lautarit Sa IO3 2 ta jodargirit AgI Minerali jodu legko rozchinni tomu jod legko vilugovuyetsya z girskih porid perenositsya v morya de chastkovo nakopichuyetsya u vodorostyah laminariyah Prosta rechovina jod RedaguvatiPodibno do inshih galogeniv isnuye yak dvohatomna molekula I2 Za normalnih umov utvoryuye kristali chorno sirogo koloru z metalichnim bliskom Pogano rozchinnij u vodi ale dobre rozchinyayetsya u vodnih rozchinah jodidiv luzhnih metaliv utvoryuyuchi dobre rozchinni trijodidi I3 Rozchinyayetsya u spirtah hloroformi chotirihloristomu vuglecyu Rozchini jodu v nepolyarnih rozchinnikah fioletovi Rozchini v polyarnih rozchinnikah brunatni sho svidchit pro pomitnij perenesennya zaryadu pid chas koordinaciyi do molekuli jodu molekuli rozchinnika sho diye yak osnova Lyuyisa Otrimannya Redaguvati Osnovna chastina jodu u sviti viroblyayetsya v Chili ta Yaponiyi U Chili jod vidobuvayut iz jodatu kalciyu Ca IO3 2 yakij otrimuyut za dopomogoyu luzhnogo rozchinu z kaliche sho svoyeyu chergoyu traplyayetsya v selitryanih shahtah Atakamskoyi pusteli Rozchin Ca IO3 2 reaguye z dioksidom Sulfuru z utvorennyam HI yaku dali okislyuyut u rozchini jodatnoyu kislotoyu z vidilennyam jodu H I O 3 3 H 2 S O 3 H I 3 H 2 S O 4 displaystyle mathrm HIO 3 3H 2 SO 3 rightarrow HI 3H 2 SO 4 nbsp H I O 3 5 H I 3 H 2 O 3 I 2 displaystyle mathrm HIO 3 5HI rightarrow 3H 2 O 3I 2 nbsp U Yaponiyi jod vidobuvayut iz rozsoliv yaki suprovodzhuyut gazovi rodovisha Rozsil obroblyayut gazom hloru pislya chogo jod sho utvoryuyetsya viduvayetsya povitryam z reaktoru Takozh zastosovuyetsya vidilennya jodu za dopomogoyu anionno obminnih smol nbsp Jod gaz Zastosuvannya jodu ta jogo spoluk RedaguvatiV analitichnij himiyi Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2018 Jodometriya Yakisna reakciya na alkeni Yakisna reakciya na krohmal ta glikogen U medicini Redaguvati Yak antiseptik vikoristovuyut 5 spirtovij rozchin jodu Vidharkuvalne Kolposkopiya Rentgenokontrastni preparati Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2018 U tehnici ta promislovosti Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2018 Fotografiya virobnictvo barvnikiv osvitlennya akumulyatori zasiv hmar Gelij neonovij lazer Biologichna rol Redaguvati Yak mikroelement jod potriben lyudini dlya utvorennya gormoniv tiroksinu ta trijodtironinu sho sintezuyutsya folikulyarnimi klitinami shitopodibnoyi zalozi Jod v organizmi lyudini bere uchast u regulyaciyi energetichnogo obminu temperaturi tila shvidkosti biohimichnih reakcij obminu bilkiv zhiriv vodno elektrolitnogo obminu metabolizmu deyakih vitaminiv procesiv rostu i rozvitku organizmu vklyuchayuchi nervovo psihichnij rozvitok Krim togo jod pidvishuye spozhivannya kisnyu tkaninami Nestacha jodu v organizmi lyudini prizvodit do jododeficitu kompleksnogo rozladu zdorov ya sho ye odnim z najposhirenishih u sviti neinfekcijnih zahvoryuvan Toksichnist Redaguvati Pri vdihanni pari jodu rozvivayetsya urazhennya verhnih dihalnih shlyahiv vinikayut silni napadi kashlyu bil u grudyah golovnij bil Pri potraplyanni koncentrovanih rozchiniv jodu vseredinu rozvivayutsya opiki stravohodu shlunku slizovi nabuvayut temno burogo koloru Nevidkladna dopomoga u razi otruyennya Redaguvati pri vdihanni pari jodu vinesti hvorogo z urazhenogo primishennya kisen pid shkiru atropin 1 ml 0 1 rozchinu efedrin 1 ml 5 rozchinu dimedrol 2 ml 1 rozchinu v v hlorid kalciyu 10 ml 10 rozchinu eufilin 10 ml 2 4 rozchinu pri potraplyanni jodu vseredinu promivannya shlunku cherez zond 0 5 rozchinom tiosulfatu natriyu V v krapelno tiosulfat natriyu 300 ml 30 rozchinu Protishokova terapiya radionuklid 131I stanovit najbilshu nebezpeku u radioaktivnih vikidah pislya avarij na AES dzherelo u pershi shist godin abo poki prodovzhuye pracyuvati ushkodzhenij reaktor dzherelo 9 bilsh kritichno dlya ditej Urazhennya radioaktivnim jodom mozhe prizvoditi do rozvitku raku shitopodibnoyi zalozi dzherelo Div takozh RedaguvatiJodidi Joduvannya Jodoorganichni spolukiPrimitki Redaguvati Ultratrace minerals http handle nal usda gov 10113 46493 Kupper F C Feiters M C Olofsson B Kaiho T Yanagida S Zimmermann M B Carpenter L J Luther G W Lu Z Jonsson M and Kloo L Commemorating Two Centuries of Iodine Research An Interdisciplinary Overview of Current Research DOI 10 1002 anie 201100028 Louis Rosenfeld Discovery and Early Uses of Iodine DOI 10 1021 ed077p984 a b Viktor V Zhdankin Hypervalent Iodine Chemistry Preparation Structure and Synthetic Applications of Polyvalent Iodine Compounds DOI 10 1002 9781118341155 Hughes C Malin G Turley C M Keely B J Nightingale P D The production of volatile iodocarbons by biogenic marine aggregates DOI 10 4319 lo 2008 53 2 0867 The Most Annoying Exceptions in Org 1 Part 1 http www masterorganicchemistry com 2011 02 01 the most annoying exceptions in org 1 part 1 Arhivovano 18 lyutogo 2016 u Wayback Machine K C Nicolaou T Montagnon P S Baran and and Y L Zhong Iodine V Reagents in Organic Synthesis Part 4 o Iodoxybenzoic Acid as a Chemospecific Tool for Single Electron Transfer Based Oxidation Processes DOI 10 1021 ja012127 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 lyutogo 2016 Procitovano 16 lyutogo 2016 Ekologicheskie posledstviya avarii na Chernobylskoj AES i ih preodolenie dvadcatiletnij opyt Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 1 travnya 2012 Procitovano 16 travnya 2012 ros Literatura RedaguvatiAntonyak G L Vlizlo V V Biohimichna ta geohimichna rol jodu monografiya Lviv LNU imeni Ivana Franka 2013 392 s Seriya Biologichni Studiyi ISBN 978 966 613 752 7 seriya 978 617 10 0042 1 Glosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Commemorating Two Centuries of Iodine Research An Interdisciplinary Overview of Current Research Frithjof C Kupper Martin C Feiters Berit Olofsson Tatsuo Kaiho Shozo Yanagida Michael B Zimmermann Lucy J Carpenter George W Luther III Zunli Lu Mats Jonsson Lars Kloo Angewandte Chemie International Edition 2011 DOI 10 1002 anie 201100028Posilannya RedaguvatiJOD Arhivovano 14 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Jod amp oldid 39750533