Карбона́т ка́лію (нім. Pottasche, від Pott — горщик і Asche — зола) (поташ; вуглекислий калій; калієва сіль вугільної кислоти) K2CO3 — безбарвна кристалічна речовина. У воді розчиняється добре. Застосовується в склоробному виробництві для виготовлення спеціальних сортів скла, в миловарному виробництві для виготовлення спеціальних сортів мила (рідкого зеленого). Багато поташу міститься в попелі рослин, особливо соняшника (30—40 % в перерахунку на K2O), гречки (близько 25 % K2O), соломи (близько 20 % K2O), берези (близько 15 % K2O), змішаної деревини (близько 10 % K2O). У зв'язку з цим попіл рослин часто використовується як калійні добрива.
| Карбонат калію | |
|---|---|
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 584-08-7 |
| Номер EINECS | 209-529-3 |
| DrugBank | 13977 |
| KEGG | D02038 |
| ChEBI | 131526 |
| RTECS | TS7750000 |
| SMILES | C(=O)([O-])[O-].[K+].[K+] |
| InChI | InChI=1S/CH2O3.2K/c2-1(3)4;;/h(H2,2,3,4);;/q;2*+1/p-2 |
| Номер Бельштейна | 4267587 |
| Властивості | |
| Густина | 2,43 г/см³ |
| Тпл | 891 °C |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки |
Протягом тривалого часу поташ одержували із золи рослин, вилуговування її водою і випаровувавши потім отриманий розчин. Тепер поташ одержують дією двоокису вуглецю на розчин їдкого калію, що утворюється при електролізі розчину хлористого калію:
Історія видобутку і застосування Редагувати
Поташ — калієва сіль вугільної кислоти, біла порошкоподібна речовина з властивостями лугу; застосовувався при відбілюванні і фарбуванні тканин, у миловарні, виробництві скла тощо.
Поташ отримували, виварюючи з дерев'яного попелу, який у процесі виробництва розрізнявся на фальбу (поташний напівфабрикат, випалений, але ще не смальцьований попіл) і смальцюгу. Останню отримували після перепалення вже заготовленої золи (фальби) у спеціальних печах — гартах, що входили до виробничого комплексу поташної буди. Фальба, смальцюга і готовий поташ нарівні зі збіжжям були головними предметами експорту з Польщі, України і Білорусі наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.
Джерела та література Редагувати
- Сас П. М. Буди поташні [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Посилання Редагувати
- Поташ // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1452. — 1000 екз.
Примітки Редагувати
- POTASSIUM CARBONATE
| Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |