www.wikidata.uk-ua.nina.az

Астат At англ astatine нім Astat неметалічний радіоактивний хімічний елемент атомний номер 85 атомна маса 210 Належить д

Астат

Астат, At (англ. astatine, нім. Astat) — неметалічний радіоактивний хімічний елемент, атомний номер 85, атомна маса 210. Належить до групи галогенів. Дуже нестабільний, тому у природі зустрічається лише у слідових кількостях. Астат за хімічними властивостями подібний до галогенів і до металів.

Астат (At)
Атомний номер 85
Зовнішній вигляд простої речовини Нестабільний,
радіоактивний галоген
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 209,9871 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома 127 пм
Енергія іонізації (перший електрон) 899 (9,32) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація [Xe] 4f14 5d10 6s2 6p5
Хімічні властивості
Ковалентний радіус 148-150 пм
Радіус іона (+7e) 76 пм
Електронегативність (за Полінгом) 2,2
Електродний потенціал At2→2At− 0.2В
Ступені окиснення +7, +5, +3, +1, −1
Термодинамічні властивості
Густина 6,4-7 г/см³
Молярна теплоємність n/a Дж/(К·моль)
Теплопровідність 1,7-2 Вт/(м·К)
Температура плавлення 573-577 К
Теплота плавлення 23,8 кДж/моль
Температура кипіння 623 К
Теплота випаровування 585,22 кДж/моль
Молярний об'єм 33 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки n/a
Період ґратки n/a Å
Відношення с/а n/a
Температура Дебая n/a К
 Астат у Вікісховищі

Історія Редагувати

Існування астату було передбачене ще Менделєєвим — він помістив його у свою таблицю під назвою «ека-йод» і передбачив атомну вагу близько 215. Проте спроби знайти цей елемент в природі були марними. У 1913 році Генрі Мозлі відкрив атомні номери, що підтвердило існування невідкритого елементу між полонієм і радоном.

У 1925 році Фредерік Лорінг і Джеральд Дрюс повідомили про відкриття елементів номер 87 і 85 при аналізі піролюзиту. Обидва «відкриття» не підтвердилися, проте протягом наступних років пошуки ека-йоду сильно активізувались. У 1926 році Отто Ган шукав його у радії, Джон Ньютон Френд — у багатій галогенами воді з Мертвого Моря, проте успіху не досягли.

У 1931 році група Фреда Аллісона[en] з Алабамського Політехнічного інституту повідомили про відкриття 85 елементу у бразильських монацитових пісках. Для пошуку Аллісон використовував винайдений ним самим новий метод «магнето-оптичного аналізу» речовини. Наступного року він випустив ще одну статтю, в якій описував властивості ека-йоду, і запропонував назву «алабамін» для нього. Тільки у 1935 році було показано, що магнето-оптичний аналіз, запропонований Аллісоном, не працює, а «відкриття» є лише артефактом цього методу. Втім, алабамін продовжував з'являтися у деяких підручниках і періодичних таблицях аж до 1947 року.

У 1937 Раджендралал Де, індійський фізик з Дакки, надихнувшись дослідженнями Аллісона, виділив з монациту чорну речовину, яку вважав 85-м елементом, і запропонував назву «дакін» для нього. Відкриття Де курйозне тим, що у 1947 і навіть у 1962 році він продовжував публікувати статті, у яких наполягав, що знайдена їм речовина була 85-м елементом. У статті 1947 року він пропонував вже трохи іншу назву для нього, «декін», виводячи його і від Дакки і від терміну «ека-йод». Втім, оскільки Де говорив про виділення кількох міліграмів речовини, інтенсивна радіація від них, ймовірно, вбила б його, якби він дійсно зміг отримати цей елемент.

У 1939 році французька вчена-фізик Івет Кошуа і румунський фізик Хорія Хулубей[en] опублікували роботу, де описувались три спектральні лінії, що відповідали передбаченим для 85-го елементу. Ці лінії були зафіксовані під час серії експериментів по дослідженню спектру радону-222 що тривали з 1934 року. Вже під час війни, їх результати були підтверджені португальським вченим Мануелем Валадаресом[pt].

Паралельно, швейцарський хімік Волтер Міднер[en] показав, що полоній-218 (що утворюється при альфа-розпаді радону-222, і, як тоді вважалося, теж завжди розпадається по альфа-каналу) час від часу все ж розпадається і через бета-канал, відповідно утворюючи ізотоп 85218. Міднер опублікував свої результати у 1940 році, позиціюючи їх як відкриття елементу 85. Він запропонував для нього назву гельвецій, на честь латинської назви Швейцарії. У 1942 році він опублікував нові результати, отримані під час співпраці з британською фізикинею Алісою Лей-Сміт[en]. Відзначаючи її внесок, Міднер запропонував нову назву, англогельвецій. Втім, ці результати не змогли відтворити інші вчені.

У 1940 році Дейл Корсон[en], Кеннет МакКензі[en] і Еміліо Сегре вперше змогли отримати елемент 85 штучно. На 60-дюймовому циклотроні в Берклі вони опромінювали бісмут альфа-частинками. В продуктах реакції був виявлений альфа-випромінювач, активність якого спадала з періодом напіврозпаду близько 8 годин. Як тепер зрозуміло, таким чином був відкритий ізотоп At211. Саме цю трійцю вважають першовідкривачами цього елементу.

Не знаючи про результати американських колег, австрійські вчені Берта Карлік і Труда Берне[fr] досліджували альфа-активність радону-222. У енергетичному спектрі альфа-частинок вони виявили компоненту, що (за законом Ґейґера — Неттола) відповідала невідомому і дуже короткоживучому ізотопу. Вони також показали, що результати Міднера і Лей-Сміт були помилкою, спричиненою забрудненням обладнання.

Сучасна назва елементу була дана лише в 1947 році, після статті Фредеріка Панета[en], в якій він запропонував загальний підхід по визначенню підходу до найменувань. За пропозицією Панета, право обрати назву для елементу отримали Корсон, МакКензі і Сегре (хоча Кошуа і Хулубей відкрили результати раніше, їх метод не дозволяв встановити хімічні властивості нового елементу, тому таке рішення було прийняте без великих суперечок). Вони ж і запропонували назву астат, що походить від грец. ἀστατέω — бути нестійким, через його надзвичайно малий період напіврозпаду.

Ізотопи Редагувати

Астат не має стабільних ізотопів, проте у деяких мінералах він присутній, через те, що входить у кілька природних радіоактивних рядів (тобто, ці ізотопи постійно продукуються у мінералах, що містять відповідні елементи, після чого швидко розпадаються):

  • Астат-218 (t½=1,5 секунд) входить в ряд урану
  • Астат-215 (t½=0,1 мілісекунди) і астат-219 (t½=56 секунд) входять в ряд актинію.

Через надзвичайно низький час життя природних ізотопів, кількість астату у природі дуже низька — у будь-який час у загальна кількість астату на Землі, за різними оцінками, становить від сотень міліграмів до 30 грамів.

Загалом відомо 60 ізотопів астату з масовими числами від 191 до 229, 14 з яких — метастабільні. Найбільші періоди напіврозпаду мають At210 (8,1 годин) і At211 (7,214 годин).

Отримання Редагувати

Виділення астату з природних джерел не є можливим через малу кількість, а також малий час життя природніх ізотопів. Порівняно стабільні ізотопи At210 і At211 отримуються штучно, шляхом опромінення металевого бісмуту α-частинками високої енергії

з наступним відділенням астату співосадженням, екстракцією, хроматографією або дистиляцією на платинову пластинку. Оскільки астат є галогеном, він є досить летким, і легко відділяється від бісмуту хімічно.

Сучасні циклотрони можуть виробляти до 1,5×1012 атомів астату на годину.

Властивості Редагувати

Фізичні Редагувати

Зважаючи на малу кількість доступної для вивчення речовини, фізичні властивості цього елемента погано вивчені і, як правило, побудовані на аналогіях з доступнішими елементами.

Астат — тверда речовина синьо-чорного кольору, за зовнішнім виглядом схожий на йод. Для нього характерно поєднання властивостей неметалів (галогенів) і металів (полоній, свинець тощо). Як і йод, астат добре розчиняється в органічних розчинниках і легко ними екстрагується. За леткістю трохи поступається йоду, але також може легко переганятися.

Температура плавлення 302 °C, кипіння (сублімації) 337 °C.

Хімічні Редагувати

За властивостями астат найбільше нагадує йод: переганяється, екстрагується чотирьоххлористим вуглецем CCl4 з водних розчинів, відновлюється цинком або сірчистим газом до астатид-йона At−:

який з йонами срібла утворює нерозчинний астатид срібла AgAt. Останній кількісно співоосаджується з йодидом срібла як носій. Астатат-йон AtO−
3 утворюється при окисненні астатид-йона перйодатною кислотою H5IO6 або церієм(IV):

Формалізований запис цього рівняння відповідає умові електронейтральності. Фактично йони Ce (IV) існують у вигляді гідратованих йонів [Ce(H2O)n]4, які відщеплюють йон водню і, за винятком дуже кислих розчинів (рН~1), далі піддаються гідролізу і полімеризації. Йони AtO3− кількісно співоосаджуються з нерозчинними у воді Pb(IO3)2.

Через неможливість отримати макроскопічні кількості астату, все ще не вирішена фундаментальна проблема його будови — чи є його молекули одноатомними або двоатомними. Всі інші галогени від хлору до йоду мають двоатомні молекули, що формують молекулярні кристали. Але відомо, що вираженість неметалічних властивостей спадає при у цьому ряду, а отже астат має ще більш яскраві ознаки металу. Герман, Гофман і Ешкрофт у роботі 2013 року показують, що, за тиску в одну атмосферу, астат має формувати атомні кристали, проте існують і експерименти, що говорять про протилежне.

Використання Редагувати

Фізіологічно астат поводить себе подібно до йоду — наприклад, концентрується в щитоподібній залозі, шлунку, селезінці. Оскільки астат супроводжує йод, то це дозволяє разом з препаратами йоду вводити радіоактивний астат і використовувати його при радіотерапії ракових пухлин. Потенційно елемент є дуже перспективним у альфа-терапії пухлин через різномаїття його сполук, а також дуже короткі ланцюжки розпаду астату-211, на кожному з яких випускається лише одна альфа-частинка. Препарати на його основі брали участь у багатьох клінічних дослідженнях, проте широкому використанню перешкоджає важкість його отримання.

Примітки Редагувати

  1. Astatine: radii of atoms and ions(англ.)
  2. About Astatine(англ.)
  3. Astatine: physical properties(англ.)
  4. Astatine(англ.)
  5. Astatine — The Elusive One [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ FINDING EKA-IODINE: DISCOVERY PRIORITY IN MODERN TIMES(англ.)
  7. of Dead Sea Water for Eka-Cæsium and Eka-Iodine (англ.)
  8. ↑ Kugler,Keller, 1985, с. 3.
  9. . Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 1 серпня 2020. 
  10. . Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 1 серпня 2020. 
  11. Enigmatic astatine [ 31 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  12. Isotopes of the Element Astatine [ 2 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  13. Kugler,Keller, 1985, с. 6.
  14. Astatine-211: Production and Availability(англ.)
  15. ↑ Condensed Astatine: Monatomic and Metallic [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  16. ↑ Школьная энциклопедия. Химия. Москва, Дрофа, 2003 год.
  17. Chemical behavior of astatine molecules(англ.)
  18. Alpha Emitters for Radiotherapy: Basic Radiochemistry to Clinical Studies [ 22 березня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  19. . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 4 серпня 2020. 

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Astat At angl astatine nim Astat nemetalichnij radioaktivnij himichnij element atomnij nomer 85 atomna masa 210 Nalezhit do grupi galogeniv Duzhe nestabilnij tomu u prirodi zustrichayetsya lishe u slidovih kilkostyah Astat za himichnimi vlastivostyami podibnij do galogeniv i do metaliv Astat At Atomnij nomer 85Zovnishnij viglyad prostoyi rechovini Nestabilnij radioaktivnij galogenVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 209 9871 a o m g mol Radius atoma 127 1 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 899 9 32 2 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Xe 4f14 5d10 6s2 6p5Himichni vlastivostiKovalentnij radius 148 150 pmRadius iona 7e 76 pmElektronegativnist za Polingom 2 2Elektrodnij potencial At2 2At 0 2VStupeni okisnennya 7 5 3 1 1Termodinamichni vlastivostiGustina 6 4 7 3 g sm Molyarna teployemnist n a Dzh K mol Teploprovidnist 1 7 2 Vt m K Temperatura plavlennya 573 577 KTeplota plavlennya 23 8 kDzh molTemperatura kipinnya 623 4 KTeplota viparovuvannya 585 22 kDzh molMolyarnij ob yem 33 sm molKristalichna gratkaStruktura gratki n aPeriod gratki n a AVidnoshennya s a n aTemperatura Debaya n a KH HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Astat u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Izotopi 3 Otrimannya 4 Vlastivosti 4 1 Fizichni 4 2 Himichni 5 Vikoristannya 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya RedaguvatiIsnuvannya astatu bulo peredbachene she Mendelyeyevim vin pomistiv jogo u svoyu tablicyu pid nazvoyu eka jod i peredbachiv atomnu vagu blizko 215 Prote sprobi znajti cej element v prirodi buli marnimi U 1913 roci Genri Mozli vidkriv atomni nomeri sho pidtverdilo isnuvannya nevidkritogo elementu mizh poloniyem i radonom U 1925 roci Frederik Loring i Dzherald Dryus povidomili pro vidkrittya elementiv nomer 87 i 85 pri analizi pirolyuzitu 5 6 Obidva vidkrittya ne pidtverdilisya prote protyagom nastupnih rokiv poshuki eka jodu silno aktivizuvalis U 1926 roci Otto Gan shukav jogo u radiyi 6 Dzhon Nyuton Frend u bagatij galogenami vodi z Mertvogo Morya 7 prote uspihu ne dosyagli U 1931 roci grupa Freda Allisona en z Alabamskogo Politehnichnogo institutu povidomili pro vidkrittya 85 elementu u brazilskih monacitovih piskah Dlya poshuku Allison vikoristovuvav vinajdenij nim samim novij metod magneto optichnogo analizu rechovini Nastupnogo roku vin vipustiv she odnu stattyu v yakij opisuvav vlastivosti eka jodu i zaproponuvav nazvu alabamin dlya nogo Tilki u 1935 roci bulo pokazano sho magneto optichnij analiz zaproponovanij Allisonom ne pracyuye a vidkrittya ye lishe artefaktom cogo metodu Vtim alabamin prodovzhuvav z yavlyatisya u deyakih pidruchnikah i periodichnih tablicyah azh do 1947 roku 6 U 1937 Radzhendralal De indijskij fizik z Dakki nadihnuvshis doslidzhennyami Allisona vidiliv z monacitu chornu rechovinu yaku vvazhav 85 m elementom i zaproponuvav nazvu dakin dlya nogo Vidkrittya De kurjozne tim sho u 1947 i navit u 1962 roci vin prodovzhuvav publikuvati statti u yakih napolyagav sho znajdena yim rechovina bula 85 m elementom U statti 1947 roku vin proponuvav vzhe trohi inshu nazvu dlya nogo dekin vivodyachi jogo i vid Dakki i vid terminu eka jod Vtim oskilki De govoriv pro vidilennya kilkoh miligramiv rechovini intensivna radiaciya vid nih jmovirno vbila b jogo yakbi vin dijsno zmig otrimati cej element 6 U 1939 roci francuzka vchena fizik Ivet Koshua i rumunskij fizik Horiya Hulubej en opublikuvali robotu de opisuvalis tri spektralni liniyi sho vidpovidali peredbachenim dlya 85 go elementu Ci liniyi buli zafiksovani pid chas seriyi eksperimentiv po doslidzhennyu spektru radonu 222 sho trivali z 1934 roku Vzhe pid chas vijni yih rezultati buli pidtverdzheni portugalskim vchenim Manuelem Valadaresom pt 6 Paralelno shvejcarskij himik Volter Midner en pokazav sho polonij 218 sho utvoryuyetsya pri alfa rozpadi radonu 222 i yak todi vvazhalosya tezh zavzhdi rozpadayetsya po alfa kanalu chas vid chasu vse zh rozpadayetsya i cherez beta kanal vidpovidno utvoryuyuchi izotop 85218 Midner opublikuvav svoyi rezultati u 1940 roci poziciyuyuchi yih yak vidkrittya elementu 85 Vin zaproponuvav dlya nogo nazvu gelvecij na chest latinskoyi nazvi Shvejcariyi U 1942 roci vin opublikuvav novi rezultati otrimani pid chas spivpraci z britanskoyu fizikineyu Alisoyu Lej Smit en Vidznachayuchi yiyi vnesok Midner zaproponuvav novu nazvu anglogelvecij Vtim ci rezultati ne zmogli vidtvoriti inshi vcheni 8 U 1940 roci Dejl Korson en Kennet MakKenzi en i Emilio Segre vpershe zmogli otrimati element 85 shtuchno Na 60 dyujmovomu ciklotroni v Berkli voni oprominyuvali bismut alfa chastinkami V produktah reakciyi buv viyavlenij alfa viprominyuvach aktivnist yakogo spadala z periodom napivrozpadu blizko 8 godin Yak teper zrozumilo takim chinom buv vidkritij izotop At211 Same cyu trijcyu vvazhayut pershovidkrivachami cogo elementu 8 Ne znayuchi pro rezultati amerikanskih koleg avstrijski vcheni Berta Karlik i Truda Berne fr doslidzhuvali alfa aktivnist radonu 222 U energetichnomu spektri alfa chastinok voni viyavili komponentu sho za zakonom Gejgera Nettola vidpovidala nevidomomu i duzhe korotkozhivuchomu izotopu Voni takozh pokazali sho rezultati Midnera i Lej Smit buli pomilkoyu sprichinenoyu zabrudnennyam obladnannya 6 Suchasna nazva elementu bula dana lishe v 1947 roci pislya statti Frederika Paneta en v yakij vin zaproponuvav zagalnij pidhid po viznachennyu pidhodu do najmenuvan Za propoziciyeyu Paneta pravo obrati nazvu dlya elementu otrimali Korson MakKenzi i Segre hocha Koshua i Hulubej vidkrili rezultati ranishe yih metod ne dozvolyav vstanoviti himichni vlastivosti novogo elementu tomu take rishennya bulo prijnyate bez velikih superechok Voni zh i zaproponuvali nazvu astat sho pohodit vid grec ἀstatew buti nestijkim cherez jogo nadzvichajno malij period napivrozpadu 6 Izotopi RedaguvatiAstat ne maye stabilnih izotopiv prote u deyakih mineralah vin prisutnij cherez te sho vhodit u kilka prirodnih radioaktivnih ryadiv tobto ci izotopi postijno produkuyutsya u mineralah sho mistyat vidpovidni elementi pislya chogo shvidko rozpadayutsya Astat 218 t 1 5 sekund vhodit v ryad uranu 9 Astat 215 t 0 1 milisekundi i astat 219 t 56 sekund vhodyat v ryad aktiniyu 10 Cherez nadzvichajno nizkij chas zhittya prirodnih izotopiv kilkist astatu u prirodi duzhe nizka u bud yakij chas u zagalna kilkist astatu na Zemli za riznimi ocinkami stanovit vid soten miligramiv do 30 gramiv 11 Zagalom vidomo 60 izotopiv astatu z masovimi chislami vid 191 do 229 14 z yakih metastabilni Najbilshi periodi napivrozpadu mayut At210 8 1 godin i At211 7 214 godin 12 Otrimannya RedaguvatiVidilennya astatu z prirodnih dzherel ne ye mozhlivim cherez malu kilkist a takozh malij chas zhittya prirodnih izotopiv Porivnyano stabilni izotopi At210 i At211 otrimuyutsya shtuchno shlyahom oprominennya metalevogo bismutu a chastinkami visokoyi energiyi 83 B i 209 2 H e 4 85 A t 210 3 0 n 1 displaystyle mathrm 83 Bi 209 2 He 4 longrightarrow 85 At 210 3 0 n 1 nbsp 13 83 B i 209 2 H e 4 85 A t 211 2 0 n 1 displaystyle mathrm 83 Bi 209 2 He 4 longrightarrow 85 At 211 2 0 n 1 nbsp z nastupnim viddilennyam astatu spivosadzhennyam ekstrakciyeyu hromatografiyeyu abo distilyaciyeyu na platinovu plastinku 14 Oskilki astat ye galogenom vin ye dosit letkim i legko viddilyayetsya vid bismutu himichno Suchasni ciklotroni mozhut viroblyati do 1 5 1012 atomiv astatu na godinu 15 Vlastivosti RedaguvatiFizichni Redaguvati Zvazhayuchi na malu kilkist dostupnoyi dlya vivchennya rechovini fizichni vlastivosti cogo elementa pogano vivcheni i yak pravilo pobudovani na analogiyah z dostupnishimi elementami Astat tverda rechovina sino chornogo koloru za zovnishnim viglyadom shozhij na jod 16 Dlya nogo harakterno poyednannya vlastivostej nemetaliv galogeniv i metaliv polonij svinec tosho Yak i jod astat dobre rozchinyayetsya v organichnih rozchinnikah i legko nimi ekstraguyetsya Za letkistyu trohi postupayetsya jodu ale takozh mozhe legko pereganyatisya 16 Temperatura plavlennya 302 C kipinnya sublimaciyi 337 C Himichni Redaguvati Za vlastivostyami astat najbilshe nagaduye jod pereganyayetsya ekstraguyetsya chotirohhloristim vuglecem CCl4 z vodnih rozchiniv vidnovlyuyetsya cinkom abo sirchistim gazom do astatid jona At 2 A t S O 2 2 H 2 O 2 A t 3 H H S O 4 displaystyle mathrm 2At SO 2 2H 2 O 2At 3H HSO 4 nbsp yakij z jonami sribla utvoryuye nerozchinnij astatid sribla AgAt Ostannij kilkisno spivoosadzhuyetsya z jodidom sribla yak nosij Astatat jon AtO 3 utvoryuyetsya pri okisnenni astatid jona perjodatnoyu kislotoyu H5IO6 abo ceriyem IV 6 C e 4 A t 3 H 2 O A t O 3 6 C e 3 6 H displaystyle mathrm 6Ce 4 At 3H 2 O AtO 3 6Ce 3 6H nbsp Formalizovanij zapis cogo rivnyannya vidpovidaye umovi elektronejtralnosti Faktichno joni Ce IV isnuyut u viglyadi gidratovanih joniv Ce H2O n 4 yaki vidsheplyuyut jon vodnyu i za vinyatkom duzhe kislih rozchiniv rN 1 dali piddayutsya gidrolizu i polimerizaciyi Joni AtO3 kilkisno spivoosadzhuyutsya z nerozchinnimi u vodi Pb IO3 2 Cherez nemozhlivist otrimati makroskopichni kilkosti astatu vse she ne virishena fundamentalna problema jogo budovi chi ye jogo molekuli odnoatomnimi abo dvoatomnimi Vsi inshi galogeni vid hloru do jodu mayut dvoatomni molekuli sho formuyut molekulyarni kristali Ale vidomo sho virazhenist nemetalichnih vlastivostej spadaye pri u comu ryadu a otzhe astat maye she bilsh yaskravi oznaki metalu German Gofman i Eshkroft u roboti 2013 roku pokazuyut sho za tisku v odnu atmosferu astat maye formuvati atomni kristali 15 prote isnuyut i eksperimenti sho govoryat pro protilezhne 17 Vikoristannya RedaguvatiFiziologichno astat povodit sebe podibno do jodu napriklad koncentruyetsya v shitopodibnij zalozi shlunku selezinci 18 Oskilki astat suprovodzhuye jod to ce dozvolyaye razom z preparatami jodu vvoditi radioaktivnij astat i vikoristovuvati jogo pri radioterapiyi rakovih puhlin Potencijno element ye duzhe perspektivnim u alfa terapiyi puhlin cherez riznomayittya jogo spoluk a takozh duzhe korotki lancyuzhki rozpadu astatu 211 na kozhnomu z yakih vipuskayetsya lishe odna alfa chastinka 19 Preparati na jogo osnovi brali uchast u bagatoh klinichnih doslidzhennyah prote shirokomu vikoristannyu pereshkodzhaye vazhkist jogo otrimannya Primitki Redaguvati Astatine radii of atoms and ions angl About Astatine angl Astatine physical properties angl Astatine angl Astatine The Elusive One Arhivovano 11 lipnya 2020 u Wayback Machine angl a b v g d e zh FINDING EKA IODINE DISCOVERY PRIORITY IN MODERN TIMES angl of Dead Sea Water for Eka Caesium and Eka Iodine angl a b Kugler Keller 1985 s 3 Isotope data for Uranium 238 Arhiv originalu za 6 chervnya 2020 Procitovano 1 serpnya 2020 Isotope data for Uranium 235 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 1 serpnya 2020 Enigmatic astatine Arhivovano 31 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Isotopes of the Element Astatine Arhivovano 2 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Kugler Keller 1985 s 6 Astatine 211 Production and Availability angl a b Condensed Astatine Monatomic and Metallic Arhivovano 26 lipnya 2020 u Wayback Machine angl a b Shkolnaya enciklopediya Himiya Moskva Drofa 2003 god Chemical behavior of astatine molecules angl Alpha Emitters for Radiotherapy Basic Radiochemistry to Clinical Studies Arhivovano 22 bereznya 2020 u Wayback Machine angl isotope data for Astatine 211 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2020 Dzherela RedaguvatiGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Hans K Kugler Cornelius Keller At Astatine 8 Springer Science amp Business Media 1985 292 s ISBN 9783662058688 nbsp Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Astat amp oldid 38186741