www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галогени H HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo

Галогени

H   He
Li Be   B C N O F Ne
Na Mg   Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Uuh Ts Uuo
 
  * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
  ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Група 7 періодичної таблиці (Галогени)

Галоге́ни або галоґе́ни (від грец. ἅλς — «сіль» або «море», та γεν-, від γίγνομαι — «стає») — хімічні елементи групи 17, або за старою класифікацією, VII групи головної підгрупи. періодичної системи елементів: Флуор (F), Хлор (Cl), Бром (Br), Йод (I), Астат (At) і Теннессін (Ts).

Молекули їхніх простих речовин — двоатомні. Назви простих речовин галогенів відповідають назвам елементів, окрім фтору. За звичайних умов фтор і хлор — гази, бром — рідина, йод і астат — тверді речовини.

Галогени реагують з більшістю елементів, утворюючи галогеніди. Вони мають окиснювальні властивості, які зменшуються від Флуору до Астату. Неметалічний характер елементів і хімічна активність галогенів посилюється знизу догори.

Фізичні властивості галогенів Редагувати

Фтор є важкозріджуваним, а хлор легкозріджуваним газом із задушливим різким запахом. Енергія зв'язку галогенів згори ряду донизу змінюється нерівномірно. Фтор має аномально низьку енергію зв'язку (151 кДж/моль), це пояснюється тим, що фтор не має d-підрівня і не здатний утворювати полуторні зв'язки, на відміну від інших галогенів (Cl2 243, Br2 199, I2 150,7, At2 117 кДж/моль). Від хлору до астату енергія зв'язку поступово слабшає, що пов'язане зі збільшенням атомного радіусу. Аналогічні аномалії мають і температури кипіння (плавлення):

Проста
речовина 		Температура
плавлення, °C 		Температура
кипіння, °C
F2
−220
−188
Cl2
−101
−34
Br2
−7
58
I2
113,5
184,885
At2
244
309

Див. також Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
  2. Редкол.: Кнунянц І. Л. (гол. ред.). Хімічна енциклопедія: у 5 т. — 623 с. — 100 000 прим.

Література Редагувати

  • Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Ахметов Н. С. Загальна та неорганічна хімія. — М. : Вища школа, 2001. — ISBN 5-06-003363-5.
  • Лідин Р. А.. Довідник із загальної та неорганічної хімії. — М. : колоси, 2008. — ISBN 978-5-9532-0465-1.
  • Некрасов Б. В. Основи загальної хімії. — М. : Лань, 2004. — ISBN 5-8114-0501-4.
  • Спіцин В. І., Мартиненко Л. І. Неорганічна хімія. — М. : МДУ, 1991, 1994.
  • Турова Н. Я. Неорганічна хімія в таблицях. Навчальний посібник. — М. : ЧеРо, 2002. — ISBN 5-88711-168-2.
  • Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. (1997), Chemistry of the Elements (2nd ed.), Oxford: Butterworth-Heinemann, ISBN 0-08-037941-9
  • F. Albert Cotton, Carlos A. Murillo, and Manfred Bochmann, (1999), Advanced inorganic chemistry. (6th ed.), New York: Wiley-Interscience, ISBN 0-471-19957-5
  • Housecroft, C. E. Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3rd ed.). Prentice Hall, ISBN 978-0-13-175553-6


Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
H HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Uup Uuh Ts Uuo La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No LrGrupa 7 periodichnoyi tablici Galogeni Galoge ni abo galoge ni 1 vid grec ἅls sil abo more ta gen vid gignomai staye himichni elementi grupi 17 abo za staroyu klasifikaciyeyu VII grupi golovnoyi pidgrupi periodichnoyi sistemi elementiv Fluor F Hlor Cl Brom Br Jod I Astat At i Tennessin Ts Molekuli yihnih prostih rechovin dvoatomni Nazvi prostih rechovin galogeniv vidpovidayut nazvam elementiv okrim ftoru Za zvichajnih umov ftor i hlor gazi brom ridina jod i astat tverdi rechovini Galogeni reaguyut z bilshistyu elementiv utvoryuyuchi galogenidi Voni mayut okisnyuvalni vlastivosti yaki zmenshuyutsya vid Fluoru do Astatu Nemetalichnij harakter elementiv i himichna aktivnist galogeniv posilyuyetsya znizu dogori Zmist 1 Fizichni vlastivosti galogeniv 2 Div takozh 3 Galereya 4 Primitki 5 LiteraturaFizichni vlastivosti galogeniv RedaguvatiFtor ye vazhkozridzhuvanim a hlor legkozridzhuvanim gazom iz zadushlivim rizkim zapahom Energiya zv yazku galogeniv zgori ryadu donizu zminyuyetsya nerivnomirno Ftor maye anomalno nizku energiyu zv yazku 151 kDzh mol ce poyasnyuyetsya tim sho ftor ne maye d pidrivnya i ne zdatnij utvoryuvati polutorni zv yazki na vidminu vid inshih galogeniv Cl2 243 Br2 199 I2 150 7 At2 117 kDzh mol Vid hloru do astatu energiya zv yazku postupovo slabshaye sho pov yazane zi zbilshennyam atomnogo radiusu Analogichni anomaliyi mayut i temperaturi kipinnya plavlennya Prostarechovina Temperaturaplavlennya C Temperaturakipinnya CF2 220 188Cl2 101 34Br2 7 58I2 113 5 184 885At2 244 309 2 Div takozh RedaguvatiGalogenoniyevi soliGalereya Redaguvati nbsp Ftor nbsp Hlor nbsp Brom nbsp JodPrimitki Redaguvati Nacionalnij standart Ukrayini DSTU 2439 2018 Himichni elementi ta prosti rechovini Termini ta viznachennya osnovnih ponyat nazvi j simvoli Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2 Redkol Knunyanc I L gol red Himichna enciklopediya u 5 t 623 s 100 000 prim Literatura RedaguvatiGlosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Ahmetov N S Zagalna ta neorganichna himiya M Visha shkola 2001 ISBN 5 06 003363 5 Lidin R A Dovidnik iz zagalnoyi ta neorganichnoyi himiyi M kolosi 2008 ISBN 978 5 9532 0465 1 Nekrasov B V Osnovi zagalnoyi himiyi M Lan 2004 ISBN 5 8114 0501 4 Spicin V I Martinenko L I Neorganichna himiya M MDU 1991 1994 Turova N Ya Neorganichna himiya v tablicyah Navchalnij posibnik M CheRo 2002 ISBN 5 88711 168 2 Greenwood Norman N Earnshaw Alan 1997 Chemistry of the Elements 2nd ed Oxford Butterworth Heinemann ISBN 0 08 037941 9 F Albert Cotton Carlos A Murillo and Manfred Bochmann 1999 Advanced inorganic chemistry 6th ed New York Wiley Interscience ISBN 0 471 19957 5 Housecroft C E Sharpe A G 2008 Inorganic Chemistry 3rd ed Prentice Hall ISBN 978 0 13 175553 6 nbsp Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Galogeni amp oldid 37141151