Отто Ган (нім. Otto Hahn; 8 березня 1879, Франкфурт-на-Майні — 28 липня 1968, Геттінген) — німецький хімік, вчений-новатор в області радіохімії, який відкрив ядерну ізомерію (Уран Z) і розщеплення урану. Отримав Нобелівську премію з хімії за 1944. Гленн Сіборг назвав його «батьком ядерної хімії».
Отто Ган | |
---|---|
нім. Otto Hahn | |
Народився | 8 березня 1879 Франкфурт-на-Майні, Німеччина |
Помер | 28 липня 1968 (89 років) Геттінген |
Поховання | Геттінгенське міське кладовищеd :
|
Країна | Німеччина |
Діяльність | хімік, викладач університету, письменник-документаліст, фізик-ядерник, автобіограф |
Alma mater | Марбурзький університет |
Галузь | радіохімія |
Заклад | Університет Фрідріха-Вільгельма[d] Університетський коледж Лондона Університет Макгілла HU Berlin Корнелльський університет Вільний університет Берліна |
Науковий ступінь | професор |
Науковий керівник | Theodor Zincked |
Аспіранти, докторанти | Walter Seelmann-Eggebertd Abdul Hafeezd Aristid von Grossed Clara Lieberd Фріц Штрассман Salomon Rosenblumd Hans-Joachim Bornd Siegfried Flügged Ніколаус Рільd |
Членство | Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Академія наук НДР Леопольдина Шведська королівська академія наук Австрійська академія наук Національна академія деї Лінчеї Папська академія наук Баварська академія наук Академія наук і літератури в Майнці Геттінгенська академія наук Finnish Academy of Science and Lettersd Американська академія мистецтв і наук Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук Göttingen Eighteend Данська королівська академія наук Румунська академія Індійська національна академія наук Q1803894? |
Війна | Перша світова війна |
Відомий завдяки: | основоположник ядерної хімії |
У шлюбі з | Edith Junghansd |
Діти | Hanno Hahnd |
Нагороди | Почесний громадянин Берлінаd медаль Ернста Рейтераd (1959) honorary citizen of Frankfurt am Maind (1959) Harnack medald (1954) медаль Гете міста Франкфурт-на-Майніd (1944) Emil-Fischer Medald (1919) Fresenius Prized (1919) Член Американської академії мистецтв і наук[d] іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (9 травня 1957) Paracelsus Prized (1953) |
Автограф | |
Отто Ган у Вікісховищі |
Родина Редагувати
У 1913 р. Ган одружився з Едіт Юнгханс, дочкою голови Штеттінської міської ради. У них був єдиний син. Незабаром після відставки Гана, коли йому був 81 рік, його син з невісткою загинули у Франції в автомобільній катастрофі, і він дбав про дружину, яка до того часу стала інвалідом, і онука.
Нагороди Редагувати
Будучи інтернований до Англії, Ган дізнається, що йому присуджена Нобелівська премія з хімії за 1944 р. «за відкриття розщеплення важких ядер». Йому було дозволено повернутися до Німеччини в 1946 р., в кінці цього ж року йому була вручена Нобелівська премія в Стокгольмі. У своїй промові при презентації лауреата Арне Тізеліус, член Шведської королівської академії наук, сказав: «Відкриття розщеплення важких ядер призвело до таких наслідків, що ми всі, все людство, дивимося вперед з великими надіями, але також і з великими побоюваннями за наше майбутнє».
У Нобелівській лекції Ган простежив пройдений науковими дослідженнями шлях від природної трансмутації урану, відкритої Антуаном Анрі Беккерелем, до ядерного розщеплення. На закінчення він процитував уривок з лекції Фредеріка Жоліо-Кюрі, виголошеної ним при врученні йому в 1935 році Нобелівської премії, в якій французький фізик попереджав про величезну небезпеку атомної енергії. «Те, що десять років тому було плодом уяви, „маревної уяви“, сьогодні стало вже, певною мірою, загрозливою реальністю». Звертаючись до аудиторії і відповідаючи на питання, чи буде використана ядерна енергія в мирних цілях або для руйнування, Ган заявив: «Відповідь повинна бути дана без коливання, що, безсумнівно, вчені світу докладуть всіх зусиль для перемоги першої альтернативи».
Нагороди Редагувати
Отримав численні державні і наукові нагороди, серед яких:
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден Альберта (Саксонія), офіцерський хрест
- Медаль «За відвагу» (Гессен)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест
- Медаль Еміля Фішера Німецького хімічного товариства (1922)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Премія Станіслао Канніццаро Королівської академії наук у Римі (1938)
- Нобелівська премія з хімії (1944)
- Медаль Макса Планка Німецького фізичного товариства (1949)
- Золота медаль Парацельса Швейцарського хімічного товариства (1953)
- Pour le Mérite за науку і мистецтво (1952)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою (1954)
- великий хрест 1-го класу (1959)
- Медаль Фарадея Британського хімічного товариства (1956)
- Орден Спасителя, офіцерський хрест (Греція)
- Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція)
- Орден Леопольда I, офіцерський хрест (Бельгія)
- Орден Британської імперії, почесний офіцерський хрест (Велика Британія)
- Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» (Ватикан)
- Австрійський почесний знак «За науку і мистецтво»
- Медаль Вільгельма Екснера
- Плакета Ернста Ройтера
- Почесний громадянин міст Берлін, Геттінген і Франкфурт-на-Майні
- Почесний доктор численних навчальних закладів
Див. також Редагувати
- 19126 Оттоган — астероїд, названий на честь науковця.
- Отто Ган (корабель) — перший в світі цивільний корабель з атомним реактором.
Примітки Редагувати
- https://www.friedhofguide.de/grab/deutschland/G%C3%B6ttingen/Stadtfriedhof+G%C3%B6ttingen/Otto+Hahn+08.03.1879_28.07.1968
- www.pas.va
- http://www.rac.es/2/2_4_3.php
- ↑ Ган Отто | Биографии великих людей. great-people.ru. Процитовано 30 травня 2023.
Література Редагувати
- Prof. Franz Griese: Offener Brief an die vom 27. – 31. Mai 1954 in Bayreuth versammelten deutschen Wissenschaftler, insbesondere an die Adresse von Prof. Otto Hahn, Dürer-Verlag, Buenos Aires 1954
- Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998, ISBN 3924309396
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992. (рос.)
Посилання Редагувати
- Ган // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |