www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ліза Майтнер У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Майтнер нім Lise Meitner 7 листопада 1878 Відень 27 жо

Ліза Майтнер

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Майтнер.

Ліза Майтнер (нім. Lise Meitner; 7 листопада 1878, Відень — 27 жовтня 1968, Кембридж) — австрійська науковиця, ядерна фізикиня та радіохімікиня. Першовідкривачка Протактинію, ефекту Оже, разом із командою вчених здійснила перше розщеплення атомного ядра, проте відмовилась розробляти ядерну зброю. На честь неї названо астероїд.

Ліза Майтнер
Ліза Майтнер у 1946
Ім'я при народженні нім. Elise Meitner
Народилася 7 листопада 1878(1878-11-07)[…]
Відень, Австро-Угорщина[…]
Померла 27 жовтня 1968(1968-10-27)[…] (89 років)
Кембридж, Англія, Велика Британія
Поховання
St James Churchyardd : 

Країна  Долитавщина
 Австрія
 Швеція
Діяльність фізик-ядерник, викладачка університету, хімік, фізик
Галузь фізика
Alma mater Віденський університет (1 лютого 1906) і Akademisches Gymnasiumd (1901)
Науковий керівник Франц Екснер і Людвіг Больцман
Відомі учні Ніколаус Рільd
Знання мов японська
Заклад Університет Фрідріха-Вільгельма[d], Королівський технологічний інститут, Королівський технологічний інститут, HU Berlin, Віденський університет і Католицький університет Америки
Членство Лондонське королівське товариство, Академія наук НДР, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Леопольдина і Австрійська академія наук
Magnum opus відкриття і discovery of nuclear fissiond
Конфесія юдаїзм і Protestant Church of the Augsburg Confession in Austriad
Батько Філіп Майтнерd
Мати Hedwig Meitnerd
Родичі Отто Роберт Фріш
Брати, сестри Августа Фрішd, Frida Frischauer-Meitnerd і Fritz Meitnerd
Автограф
Нагороди

премія Лібенаd (1925)

медаль імені Макса Планка (1949)

премія Енріко Фермі (1966)

премія Отто Гана з фізики та хіміїd (1955)

Медаль Вільгельма Екснера (1960)

Наукова премія міста Віденьd (1947)

Срібна медаль Лейбніцаd (1924)

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (28 квітня 1955)

Біографія Редагувати

Ліза Майтнер та Отто Ган у інституті кайзера Вільгельма, Берлін, 1913

Народилася у Відні третьою з восьми дітей в єврейській родині адвоката. У 1901 році вступила до Віденського університету, де почала вивчати фізику під керівництвом Людвіга Больцмана і Франца Екснера. У 1906 році першою серед жінок в університеті здобула докторський ступінь з фізики. Перший рік після захисту працювала в Віденському інституті теоретичної фізики, після чого вирушила в Інститут кайзера Вільгельма в Берлін, щоб почати вивчення хімії під керівництвом Макса Планка і працювати з Отто Ганом. Поєднуючи свої знання з фізики зі знаннями Гана з хімії, пропрацювала з ним 30 років. Під час першої світової війни служила на східному фронті медсестрою. У 1917 році відкрила з Ганом перший довгоживучий ізотоп елементу Протактинію. У 1923 Майтнер відкрила перехід, що отримав назву ефект Оже на честь П'єра Віктора Оже, що незалежно від неї відкрив його через два роки. У 1926 році Майтнер стала професоркою Берлінського університету. Вона першою з жінок в Німеччині досягла таких висот у будь-якій з галузей наук. Після відкриття нейтрона в 1932 році виникло питання про дослідження трансуранових елементів. Почалося змагання між Ернестом Резерфордом з Англії, Ірен Жоліо-Кюрі з Франції, Енріко Фермі з Італії, і Лізою Майтнер разом з Отто Ганом з Берліна. Весь цей час всі вчені припускали, що це буде абстрактне дослідження, за яким послідує Нобелівська премія. Ніхто з них не припускав, що ці дослідження закінчаться створенням ядерної зброї.

Ліза Майтнер у 1912 році

Після аншлюсу Австрії в 1938 році Дірк Костер переконав Майтнер покинути Німеччину і вирушити до Швеції. Через єврейське походження Майтнер не мала дійсного паспорта, і її ледь не затримали на кордоні. Завдяки щасливому випадку Майтнер зуміла перетнути кордон з Голландією.

Майтнер продовжила роботу в інституті Манне Сігбана в Стокгольмі, але, ймовірно через упереджене ставлення до жінок-вчених у Сігбана, Майтнер працювала, не отримуючи ніякої підтримки. Ган і Майтнер таємно зустрілися в Копенгагені для того, щоб обговорити нову серію експериментів, з цією метою вони також обмінювалися листами. У лабораторії Гана в Берліні були проведені експерименти з розщеплення ядра. Із листування випливає, що Ган ніколи б не повірив у розщеплення ядра, якщо б Майтнер його не переконала. Лізі Майтнер першій вдалося розщепити атомне ядро на частини: ядра урану розпадалися на ядра барію і криптону, при цьому виділялося декілька нейтронів і велика кількість енергії. У грудні 1938 Нільс Бор у своєму листі зазначав, що в процесах бомбардування атомів урану енергії виділяється набагато більше, ніж передбачається теорією оболонки. Багато хто стверджує, що Майтнер першою провела розрахунки з урахуванням того, що оболонки можуть розпадатися. З політичних міркувань Лізі Майтнер заборонялося публікуватися разом з Отто Ганом з 1939 року.

Дослідницька установка, на якій Отто Ган та Фріц Штрассман e 1938 р. відкрили розщеплення ядра атому (Deutsches museum, Мюнхен)

Ган опублікував дані по хімічних експериментах в січні 1939 року, а Майтнер описала фізичне обґрунтування експерименту місяцем пізніше, разом зі своїм племінником, фізиком Отто Робертом Фрішем. Майтнер зауважила, що процес ядерного поділу може породити ланцюгову реакцію, яка може призвести до великих викидів енергії. Ця заява викликала сенсацію в науковому середовищі. Знання, за допомогою яких можна було створити зброю неймовірної сили, могли опинитися в німецьких руках. Американські вчені Лео Сілард, Едвард Теллер та Юджин Вігнер переконали Альберта Ейнштейна написати повідомлення-лист президентові Франкліну Рузвельту, після чого був створений проект Мангеттен. Майтнер відмовилася працювати в Лос Аламосі, заявивши: «Я не буду робити бомбу!». У 1944 році Отто Ган спільно з Фріцом Штрассманом отримали Нобелівську премію з хімії за відкриття ядерного розпаду. На думку багатьох учених Майтнер заслуговувала тієї ж почесті, однак Отто Ган заявив, що премія повинна вручатися тільки за досягнення з хімії. Багато хто стверджує, що Лізі Майтнер не присудили Нобелівську премію через те, що одним з членів комітету був Сігбан, який недолюблював Майтнер. Однак у 1966 році Ган, Штрассман і Майтнер разом отримали премію Енріко Фермі. У 1946 році «Національний жіночий Прес-клуб» (США) назвав Лізу Майтнер «Жінкою року». У 1949 році вона отримала премію Макса Планка. У 1960 році Майтнер переїхала в Кембридж, де померла 27 жовтня 1968, за кілька днів до свого 90-річчя. На її честь 109 елемент таблиці Менделєєва був названий Майтнерій. Науковий фонд і Міждержавна асоціація післядипломної освіти Австрії заснували дослідницькі стипендії імені Лізи Майтнер, що присуджуються за наукові дослідження в галузі атомної фізики та хімії.

Вибрані роботи Редагувати

  • 1906: Wärmeleitung in inhomogenen Körpern
  • 1907: Über die Absorption von α- und β-Strahlen
  • 1918: Die Muttersubstanz des Actiniums, ein neues radioaktives Element von langer Lebensdauer (разом з Отто Ганом)
  • 1919: Über das Protactinium und die Frage nach der Möglichkeit seiner Herstellung als chemisches Element
  • 1922: Über der Entstehung der Betastrahl-Spektren radioaktiver Substanzen
  • 1924: Über den Aufbau des Atominneren
  • 1927: Der Zusammenhang von α- und β-Strahlen
  • 1935: Der Aufbau der Atomkerne (разом з Робертом Фришом)
  • 1939: Disintegration of uranium by neutrons: a new type of nuclear reaction (разом з Робертом Фришом)
  • 1954: Atomenergie und Frieden (разом з Отто Ганом)
  • 1960: The Status of Women in the Professions
  • 1963: Wege und Irrwege der Kernenergie

Див. також Редагувати

  • 6999 Майтнер — астероїд, названий на честь вченої.
  • Майтнерій — 109-й хімічний елемент. Синтезований штучно і названий у 1997 році на честь Лізи Майтнер.

Примітки Редагувати

  1. ↑ 1820 // birth registry of the Jewish Community of Vienna — Т. G.
    d:Track:Q99662601
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118580477 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. ↑ Elise (Lise) Meitner — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  5. ↑ Elise (Lise) Meitner
  6. Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 218–219. — ISBN 978-3-9503655-5-9
    d:Track:Q1741d:Track:Q110290934d:Track:Q110290935
  7. Lise Meitner
  8. https://scopeq.cc.univie.ac.at/Query/detail.aspx?ID=209512
  9. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  10. https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Persons&id=NA6477&pos=1
  11. baptism registry of the Lutheran City Church of Vienna — Т. 63.
    d:Track:Q101003102
  12. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ліза Майтнер

Література Редагувати

  • Ліза Майтнер та відкриття ядерного розпаду //Світ науки. Травень 1998 р. С. 60-66.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Majtner Liza Majtner nim Lise Meitner 7 listopada 1878 Viden 27 zhovtnya 1968 Kembridzh avstrijska naukovicya yaderna fizikinya ta radiohimikinya Pershovidkrivachka Protaktiniyu efektu Ozhe razom iz komandoyu vchenih zdijsnila pershe rozsheplennya atomnogo yadra prote vidmovilas rozroblyati yadernu zbroyu Na chest neyi nazvano asteroyid Liza MajtnerLiza Majtner u 1946Im ya pri narodzhenni nim Elise Meitner 1 Narodilasya 7 listopada 1878 1878 11 07 2 3 Viden Avstro Ugorshina 2 4 Pomerla 27 zhovtnya 1968 1968 10 27 2 3 89 rokiv Kembridzh Angliya Velika Britaniya 2 6 Pohovannya St James Churchyardd 7 Krayina Dolitavshina Avstriya 5 Shveciya 5 Diyalnist fizik yadernik vikladachka universitetu himik fizikGaluz fizikaAlma mater Videnskij universitet 1 lyutogo 1906 4 8 i Akademisches Gymnasiumd 1901 Naukovij kerivnik Franc Eksner 9 i Lyudvig BolcmanVidomi uchni Nikolaus RildZnannya mov yaponska 3 Zaklad Universitet Fridriha Vilgelma d Korolivskij tehnologichnij institut Korolivskij tehnologichnij institut 5 HU Berlin Videnskij universitet i Katolickij universitet AmerikiChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo 10 Akademiya nauk NDR Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Leopoldina i Avstrijska akademiya naukMagnum opus vidkrittya i discovery of nuclear fissiondKonfesiya yudayizm 1 i Protestant Church of the Augsburg Confession in Austriad 11 Batko Filip Majtnerd 4 5 Mati Hedwig MeitnerdRodichi Otto Robert Frish 5 Brati sestri Avgusta Frishd 5 Frida Frischauer Meitnerd i Fritz MeitnerdAvtografNagorodi premiya Libenad 1925 medal imeni Maksa Planka 1949 premiya Enriko Fermi 1966 premiya Otto Gana z fiziki ta himiyid 1955 Medal Vilgelma Eksnera 1960 Naukova premiya mista Vidend 1947 Sribna medal Lejbnicad 1924 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 28 kvitnya 1955 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Vibrani roboti 3 Div takozh 4 Primitki 5 Posilannya 6 LiteraturaBiografiya Redaguvati nbsp Liza Majtner ta Otto Gan u instituti kajzera Vilgelma Berlin 1913Narodilasya u Vidni tretoyu z vosmi ditej v yevrejskij rodini advokata U 1901 roci vstupila do Videnskogo universitetu de pochala vivchati fiziku pid kerivnictvom Lyudviga Bolcmana i Franca Eksnera U 1906 roci pershoyu sered zhinok v universiteti zdobula doktorskij stupin z fiziki Pershij rik pislya zahistu pracyuvala v Videnskomu instituti teoretichnoyi fiziki pislya chogo virushila v Institut kajzera Vilgelma v Berlin shob pochati vivchennya himiyi pid kerivnictvom Maksa Planka i pracyuvati z Otto Ganom Poyednuyuchi svoyi znannya z fiziki zi znannyami Gana z himiyi propracyuvala z nim 30 rokiv Pid chas pershoyi svitovoyi vijni sluzhila na shidnomu fronti medsestroyu U 1917 roci vidkrila z Ganom pershij dovgozhivuchij izotop elementu Protaktiniyu U 1923 Majtner vidkrila perehid sho otrimav nazvu efekt Ozhe na chest P yera Viktora Ozhe sho nezalezhno vid neyi vidkriv jogo cherez dva roki U 1926 roci Majtner stala profesorkoyu Berlinskogo universitetu Vona pershoyu z zhinok v Nimechchini dosyagla takih visot u bud yakij z galuzej nauk Pislya vidkrittya nejtrona v 1932 roci viniklo pitannya pro doslidzhennya transuranovih elementiv Pochalosya zmagannya mizh Ernestom Rezerfordom z Angliyi Iren Zholio Kyuri z Franciyi Enriko Fermi z Italiyi i Lizoyu Majtner razom z Otto Ganom z Berlina Ves cej chas vsi vcheni pripuskali sho ce bude abstraktne doslidzhennya za yakim posliduye Nobelivska premiya Nihto z nih ne pripuskav sho ci doslidzhennya zakinchatsya stvorennyam yadernoyi zbroyi nbsp Liza Majtner u 1912 rociPislya anshlyusu Avstriyi v 1938 roci Dirk Koster perekonav Majtner pokinuti Nimechchinu i virushiti do Shveciyi Cherez yevrejske pohodzhennya Majtner ne mala dijsnogo pasporta i yiyi led ne zatrimali na kordoni Zavdyaki shaslivomu vipadku Majtner zumila peretnuti kordon z Gollandiyeyu Majtner prodovzhila robotu v instituti Manne Sigbana v Stokgolmi ale jmovirno cherez uperedzhene stavlennya do zhinok vchenih u Sigbana Majtner pracyuvala ne otrimuyuchi niyakoyi pidtrimki Gan i Majtner tayemno zustrilisya v Kopengageni dlya togo shob obgovoriti novu seriyu eksperimentiv z ciyeyu metoyu voni takozh obminyuvalisya listami U laboratoriyi Gana v Berlini buli provedeni eksperimenti z rozsheplennya yadra Iz listuvannya viplivaye sho Gan nikoli b ne poviriv u rozsheplennya yadra yaksho b Majtner jogo ne perekonala Lizi Majtner pershij vdalosya rozshepiti atomne yadro na chastini yadra uranu rozpadalisya na yadra bariyu i kriptonu pri comu vidilyalosya dekilka nejtroniv i velika kilkist energiyi U grudni 1938 Nils Bor u svoyemu listi zaznachav sho v procesah bombarduvannya atomiv uranu energiyi vidilyayetsya nabagato bilshe nizh peredbachayetsya teoriyeyu obolonki Bagato hto stverdzhuye sho Majtner pershoyu provela rozrahunki z urahuvannyam togo sho obolonki mozhut rozpadatisya Z politichnih mirkuvan Lizi Majtner zaboronyalosya publikuvatisya razom z Otto Ganom z 1939 roku nbsp Doslidnicka ustanovka na yakij Otto Gan ta Fric Shtrassman e 1938 r vidkrili rozsheplennya yadra atomu Deutsches museum Myunhen Gan opublikuvav dani po himichnih eksperimentah v sichni 1939 roku a Majtner opisala fizichne obgruntuvannya eksperimentu misyacem piznishe razom zi svoyim pleminnikom fizikom Otto Robertom Frishem Majtner zauvazhila sho proces yadernogo podilu mozhe poroditi lancyugovu reakciyu yaka mozhe prizvesti do velikih vikidiv energiyi Cya zayava viklikala sensaciyu v naukovomu seredovishi Znannya za dopomogoyu yakih mozhna bulo stvoriti zbroyu nejmovirnoyi sili mogli opinitisya v nimeckih rukah Amerikanski vcheni Leo Silard Edvard Teller ta Yudzhin Vigner perekonali Alberta Ejnshtejna napisati povidomlennya list prezidentovi Franklinu Ruzveltu pislya chogo buv stvorenij proekt Mangetten Majtner vidmovilasya pracyuvati v Los Alamosi zayavivshi Ya ne budu robiti bombu U 1944 roci Otto Gan spilno z Fricom Shtrassmanom otrimali Nobelivsku premiyu z himiyi za vidkrittya yadernogo rozpadu Na dumku bagatoh uchenih Majtner zaslugovuvala tiyeyi zh pochesti odnak Otto Gan zayaviv sho premiya povinna vruchatisya tilki za dosyagnennya z himiyi Bagato hto stverdzhuye sho Lizi Majtner ne prisudili Nobelivsku premiyu cherez te sho odnim z chleniv komitetu buv Sigban yakij nedolyublyuvav Majtner Odnak u 1966 roci Gan Shtrassman i Majtner razom otrimali premiyu Enriko Fermi U 1946 roci Nacionalnij zhinochij Pres klub SShA nazvav Lizu Majtner Zhinkoyu roku U 1949 roci vona otrimala premiyu Maksa Planka U 1960 roci Majtner pereyihala v Kembridzh de pomerla 27 zhovtnya 1968 za kilka dniv do svogo 90 richchya Na yiyi chest 109 element tablici Mendelyeyeva buv nazvanij Majtnerij Naukovij fond i Mizhderzhavna asociaciya pislyadiplomnoyi osviti Avstriyi zasnuvali doslidnicki stipendiyi imeni Lizi Majtner sho prisudzhuyutsya za naukovi doslidzhennya v galuzi atomnoyi fiziki ta himiyi Vibrani roboti Redaguvati1906 Warmeleitung in inhomogenen Korpern 1907 Uber die Absorption von a und b Strahlen 1918 Die Muttersubstanz des Actiniums ein neues radioaktives Element von langer Lebensdauer razom z Otto Ganom 1919 Uber das Protactinium und die Frage nach der Moglichkeit seiner Herstellung als chemisches Element 1922 Uber der Entstehung der Betastrahl Spektren radioaktiver Substanzen 1924 Uber den Aufbau des Atominneren 1927 Der Zusammenhang von a und b Strahlen 1935 Der Aufbau der Atomkerne razom z Robertom Frishom 1939 Disintegration of uranium by neutrons a new type of nuclear reaction razom z Robertom Frishom 1954 Atomenergie und Frieden razom z Otto Ganom 1960 The Status of Women in the Professions 1963 Wege und Irrwege der KernenergieDiv takozh Redaguvati6999 Majtner asteroyid nazvanij na chest vchenoyi 12 Majtnerij 109 j himichnij element Sintezovanij shtuchno i nazvanij u 1997 roci na chest Lizi Majtner Primitki Redaguvati a b 1820 birth registry of the Jewish Community of Vienna T G d Track Q99662601 a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 118580477 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g d Elise Lise Meitner 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 a b v g d e zh Elise Lise Meitner Gadzinski A KALLIOPE Austria Frauen in Gesellschaft Kultur und Wissenschaft Wien Bundesministerium fur Europa Integration und Ausseres 2015 S 218 219 ISBN 978 3 9503655 5 9 d Track Q1741d Track Q110290934d Track Q110290935 Lise Meitner https scopeq cc univie ac at Query detail aspx ID 209512 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https catalogues royalsociety org CalmView Record aspx src CalmView Persons amp id NA6477 amp pos 1 baptism registry of the Lutheran City Church of Vienna T 63 d Track Q101003102 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Liza MajtnerBiografiya Lizi Mejtner Videnskij universitet Arhivovano 18 chervnya 2009 u Wayback Machine nim Naukovij fond Lizi Majtner ta Ervina Shrodingera Avstriya Literatura RedaguvatiLiza Majtner ta vidkrittya yadernogo rozpadu Svit nauki Traven 1998 r S 60 66 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Liza Majtner amp oldid 40232659