Питóма теплотá пароутвóрення і конденсáції (L, r) — кількість теплоти, яку необхідно надати одиниці маси речовини в рівноважному ізобарично-ізотермічному процесі для перетворення її в пару за температури кипіння, або ж кількість теплоти, що виділяється під час конденсації речовини:
де Q — кількість теплоти, отримана речовиною при випаровуванні (або, що виділилася при конденсації), m — маса речовини, що випаровується (або конденсується).
В SI питома теплота пароутворення вимірюється у Дж/кг.
Питому теплоту пароутворення можна визначити не тільки за температури кипіння, а й під час пароутворення за будь-якої температури. У цьому разі питома теплота пароутворення буде залежною від температури (Дж/(К·кг)).
Теплота випаровування Редагувати
Кількість теплоти, необхідна для випаровування рідини називається теплотою випаровування тіла і знаходиться за формулою:
де L або r — питома теплота пароутворення, а m — маса рідини.
Також виділяють і поняття молярної теплоти випаровування — це кількість теплоти, яку необхідно надати 1 молю речовини, для перетворення її в пару за температури її кипіння. Одиниця вимірювання в системі SI — Дж/моль.
Фізична природа Редагувати
При випаровуванні чи конденсації змінюється агрегатний стан речовини, тобто випаровування і конденсація є фазовими переходами.
Цей фазовий перехід є фазовим переходом першого роду, тобто таким, при якому значення термодинамічних потенціалів змінюються стрибком. Зазвичай процес випаровування проходить за сталого тиску й за сталої температури. Термодинамічним потенціалом, який використовується при таких умовах є ентальпія. Теплота, передана рідині йде на те, щоб подолати притягання між молекулами, яке діє в рідкому стані.
Питома теплота випаровування дорівнює різниці ентальпій 1 кг речовини в газоподібному й рідкому станах:
Питома теплота пароутворення деяких речовин (за температури кипіння) Редагувати
| Речовина | Питома теплота пароутворення , МДж/кг |
|---|---|
| Азот | 0,2 |
| Аміак | 1,4 |
| Вода | 2,4 |
| Ефір | 0,4 |
| Ртуть | 0,3 |
| Спирт | 0,9 |
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- Чолпан П. П. Фізика. — К.: Вища школа. 2003. — 567 с.
- Погорєлов В. Є., Слободянюк О. В., Єщенко О. А., Конділенко О. І., Шутов Б. М. Фізичний практикум (частина II). Молекулярна фізика.