Ентальпі́я (або теплова функція, від грец. enthálpo — «нагріваю») — термодинамічний потенціал, що характеризує стан термодинамічної системи при виборі як основних незалежних змінних ентропії (S) і тиску (P). Позначається або , де N — число частинок системи, xi — інші макроскопічні параметри системи.
Загальна характеристика
Ентальпія — адитивна функція, тобто ентальпія всієї системи дорівнює сумі ентальпій її складових частин. Із внутрішньою енергією U системи ентальпія зв'язана співвідношенням:
де U — внутрішня енергія, P — тиск, V — об'єм.
Таким чином ентальпія дорівнює сумі внутрішньої енергії і добутку тиску на об'єм.
Ентальпія залежить від тиску й ентропії системи, тобто при незмінних N і xi її повний диференціал дорівнює:
Тож,
Ентальпія використовується для опису ізобарних процесів, тобто процесів, які відбуваються при сталому тиску. Якщо процес проходить при сталому тиску, то приріст ентальпії дорівнює переданій тілу теплоті .
Ентальпограма
Діаграма, де зображено залежність температури від часу, або зміни теплоти від часу, що вимірюється при прямій інжекторній ентальпіметрії. Раніше інколи в цьому значенні використовували термін термограма.
Див. також
Література
- Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. V. Москва: Наука.
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
| Це незавершена стаття з фізичної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |