www.wikidata.uk-ua.nina.az

Солі хімія Со лі хімічні речовини іонної будови до складу яких входять кислотні залишки аніони поєднані з катіонами різн

Солі (хімія)

Со́лі — хімічні речовини іонної будови, до складу яких входять кислотні залишки (аніони), поєднані з катіонами різного походження (атоми металів, металоподібні групи, як NH+
4, та ін.). Утворюються солі внаслідок реакції нейтралізації кислот та основ. Як правило, солі є кристалічними речовинами. Найпростіший приклад солі — кухонна сіль, хімічна формула якої — NaCl.

Сіль дихромат калію має яскраво-помаранчевий колір, характерний для аніона хромату.

Номенклатура

Існує кілька способів утворення назв солей. Найпростіше утворювати назви солей, як і кислот, від міжнародних назв кислотних залишків. При цьому назви солей кисневих кислот, коли кислото твірний елемент має найвищу валентність, закінчуються на -ат. Наприклад:

Назви солей безкисневих кислот мають закінчення -ид або -ід. Наприклад: MgCl2 — хлорид магнію, KI — йодид калію, NaBr — бромід натрію, Na2S — сульфід натрію і т. д.

Якщо метал, що входить до складу солі, проявляє різну валентність і утворює з тим самим кислотним залишком кілька солей, то для їх розпізнавання треба вказувати число кислотних залишків у молекулі солі, або валентність металу. Коли кислотний залишок одновалентний, то звичайно вказують число кислотних залишків шляхом додавання до назви аніону префікса з грецьких числівників. Наприклад: CuCl — монохорди міді, CuCl2 — хлорид міді і т. д.

Коли ж кислотний залишок дво- або тривалентний, тоді вказують валентність металу, позначаючи її римською цифрою в дужках після назви металу. Наприклад: Cu2SO4 — сульфат міді (І), CuSO4 — сульфат міді (II), Fe2(SO4)3 — сульфат заліза (III) і т. д.

В назвах кислих солей додають префікс гідро- або дигідро-. Наприклад: NaHSO4 — гідросульфат натрію, NaH2PO4 — дигідрофосфат натрію, CaHPO4 — гідро фосфат кальцію, Ca(H2PO4)2 — дигідрофосфат кальцію і т. д.

Назви основних солей утворюють з назви кислотного залишку і слова гідроксид або дигідроксид. Наприклад: AlOHSO4 — сульфат-гідроксид алюмінію, Al(OH)2CH3COO — ацетат-дигідроксид алюмінію, Cu2(OH)2CO3 — карбонат-дигідроксид міді (II) і т. д.

Крім того, деякі солі мають ще свої особливі назви: Na2CO3 — сода, K2CO3 — поташ, AgNO3 — ляпіс, NaNO3 — чилійська селітра, Cu2(OH)2СО3 — малахіт тощо.

Реакції утворення солей

1. При заміщенні атомів Гідрогену в молекулах кислот на атоми металів:

2. При обміні гідроксильних груп у молекулах основ на кислотні залишки молекул кислот. Суть цієї реакції полягає в обміні атомів Гідрогену в молекулі кислоти на атоми металу молекули основи (з такою ж самою вірогідністю відбувається обмін гідроксильних груп молекул основ на кислотні залишки молекул кислот), внаслідок чого утворюються сіль і вода (реакція нейтралізації):

3. При взаємодії кислот з оксидами:

4. При взаємодії кислот з солями:

5. При взаємодії основ з кислотними оксидами:

6. При взаємодії основ з солями:

7. При взаємодії основних оксидів з кислотними:

8. При взаємодії солей:

9. При взаємодії солей з металами:

10. При взаємодії металів з неметалами:

Існують також інші способи одержання солей.

Не кожним з перелічених способів можна одержати будь-яку сіль. Кислі солі утворюються звичайно при взаємодії нормальної солі з однойменною кислотою. Наприклад:

  • BaCO3 + H2CO3(СО2 + Н2О) = Ba(HCO3)2
  • Ca3(PO4)2 + H3PO4 = 3CaHPO4

Основні солі утворюються найчастіше при взаємодії солі з відносно невеликими кількостями лугу. Наприклад:

  • CuCl2 + NaOH = Cu(OH)Cl ↓ + NaCl
  • AlCl3 + NaOH = Al(OH)Cl2 ↓ + NaCl
  • AlCl3 + 2NaOH = Al(OH)2Cl ↓ + 2NaCl

Класифікація

Є декілька способів класифікації солей:

Середні солі

Якщо всі кислотні атоми Гідрогену в молекулах кислот обмінені чи заміщені на атоми металів або усі гідроксильні групи в молекулах основ обмінені на кислотні залишки молекул кислот, такі солі називаються нормальними, або середніми, або просто солями. Наприклад,

  • 2CH3COOH + Mg(ОН)2 = Mg(CH3COO)2 + 2H2O
  • Н2SO4 + Mg = MgSO4 + H2

Виходячи з теорії електролітичної дисоціації, солями називаються складні речовини, які у водному розчині дисоціюють на катіони металів і аніони кислотних залишків. Нормальні солі ніяких інших катіонів і інших аніонів не утворюють:

  • KCl (aq) K+
    (aq)     + Cl−
    (aq)
  • Al2(SO4)3 (aq) 2 Al3+
    (aq)     + 3 SO2−
    4     (aq)

Кислі солі

Якщо тільки частина кислотних атомів Гідрогену молекул кислот обмінена або заміщена на атоми металів, такі солі називають кислими, або гідросолями. Наприклад:

  • NaOH + H2SO4 = NaHSO4 + H2O
  • Ca(OH)2 + H3PO4 = CaHPO4 + 2H2O

Кислі солі у водному розчині дисоціюють на катіони металів, катіони Гідрогену і аніони кислотних залишків. Таким чином, кисла сіль ніби одночасно є і сіллю, оскільки при дисоціації вона утворює катіони металів, і кислотою, бо одночасно утворює і катіони Гідрогену:

  • NaHSO4 (aq) Na+
    (aq)     + H+
    (aq)     + SO2−
    4     (aq)
  • CaHPO4 (aq) Ca2+
    (aq)     + H+
    (aq)     + PO3−
    4     (aq)

Іони Гідрогену кислої солі при взаємодії її з основою теж можуть обмінюватись на іони металу з- утворенням нормальної солі і води:

  • NaHSO4 + NaOH = Na2SO4 + H2O

Основні солі

Якщо тільки частина гідроксильних груп у молекулах основ обмінена на кислотні залишки молекул кислот, то такі солі називають основними:

  • Cu(OH)2 + HCl = Cu(OH)Cl ↓ + H2O
  • Fe(OH)3 + H2CO3 = Fe(OH)CO3 ↓ + 2H2O
  • 2Cu(OH)2 + H2CO3 = Cu2(OH)2CO3 ↓ + 2H2O

Основні солі у водному розчині дисоціюють на катіони металу і аніони гідроксилу і кислотні залишки. Таким чином, основна сіль ніби одночасно є і сіллю, оскільки вона утворює при дисоціації аніони кислотних залишків, і основою, бо утворює і гідроксид-аніони:

  • Cu(OH)Cl Cu2+
    (aq)     + OH−
    (aq)     + Cl−
    (aq)
  • Fe(OH)CO3 Fe3+
    (aq)     + OH−
    (aq)     + CO2−
    3     (aq)

Обидві ці солі у воді практично нерозчинні, але розчинна їх частина дисоціює, за наведеними рівняннями. Іони гідроксилу основної солі при взаємодії її з кислотою теж можуть обмінюватись на кислотні залишки з утворенням нормальної солі:

  • Cu(OH)Cl + HCl = CuCl2 + Н2О

Будова

Структура кристалів хлориду натрію. Аніони Cl- позначено синім кольором, а катіони Na+ — зеленим

В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.

Структурні формули

Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:

Властивості

Усі солі являють собою тверді кристалічні речовини. Щодо нагрівання деякі солі є досить стійкими. Наприклад, NaCl, KCl, Na2SO4 та деякі інші можна нагрівати до температури їх плавлення і навіть кипіння, і вони не розкладаються. Інші ж солі є нестійкими й при нагріванні вони розкладаються, не плавлячись. Наприклад:

  • CaCO3 = CaO + CO2 ↑

За розчинністю у воді солі поділяють на добре розчинні, малорозчинні й практично нерозчинні. Добре розчинними є всі солі нітратної й ацетатної кислот, а також майже всі солі натрію, калію й амонію. До практично нерозчинних солей належать хлорид срібла AgCl, сульфат барію BaSO4, всі силікати (за винятком Na2SiO3 і K2SiO3) та ін.

Хімічні властивості солей визначаються їх взаємодією з кислотами, основами, металами та іншими солями.

1. Солі можуть взаємодіяти з кислотами лише в тому випадку, коли реагуюча кислота сильніша за ту, від якої походить дана сіль. Наприклад:

  • FeS + 2HCl = FeCl2 + H2S ↑
  • Na2SiO3 + Н2SO4 = Na2SO4 + H2SiO3 ↓

2. Солі можуть взаємодіяти з лугами, коли внаслідок реакції утворюється нерозчинна основа або нерозчинна сіль. Наприклад:

  • FeCl3 + 3NaOH = 3NaCl + Fe(OH)3 ↓
  • K2CO3 + Ba(OH)2 = 2KOH + BaCO3 ↓

3. Розчини солей можуть взаємодіяти з металами, коли даний метал в електрохімічному ряду напруги стоїть лівіше від металу солі. Наприклад:

  • CuSO4 + Fe = FeSO4 + Cu
  • HgCl2 + Cu = CuCl2 + Hg

4. Багато солей у розчинах можуть взаємодіяти одна з одною, коли одна з солей, що утворюється внаслідок реакції, є нерозчинною. Наприклад:

  • Na2CO3 + CaCl2 = 2NaCl + CaCO3 ↓
  • FeSO4 + BaCl2 = FeCl2 + BaSO4 ↓

Див. також

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
So li himichni rechovini ionnoyi budovi do skladu yakih vhodyat kislotni zalishki anioni poyednani z kationami riznogo pohodzhennya atomi metaliv metalopodibni grupi yak NH 4 ta in Utvoryuyutsya soli vnaslidok reakciyi nejtralizaciyi kislot ta osnov Yak pravilo soli ye kristalichnimi rechovinami Najprostishij priklad soli kuhonna sil himichna formula yakoyi NaCl Sil dihromat kaliyu maye yaskravo pomaranchevij kolir harakternij dlya aniona hromatu Zmist 1 Nomenklatura 2 Reakciyi utvorennya solej 3 Klasifikaciya 3 1 Seredni soli 3 2 Kisli soli 3 3 Osnovni soli 4 Budova 4 1 Strukturni formuli 5 Vlastivosti 6 Div takozh 7 Dzherela 8 PosilannyaNomenklatura RedaguvatiIsnuye kilka sposobiv utvorennya nazv solej Najprostishe utvoryuvati nazvi solej yak i kislot vid mizhnarodnih nazv kislotnih zalishkiv Pri comu nazvi solej kisnevih kislot koli kisloto tvirnij element maye najvishu valentnist zakinchuyutsya na at Napriklad KNO3 nitrat kaliyu azotnokislij kalij CaSO4 sulfat kalciyu sirchanokislij kalcij Na3PO4 fosfat natriyu fosfornokislij natrij BaCO3 karbonat bariyu vuglekislij barij Na2SiO3 silikat natriyu kremnekislij natrij i t d Nazvi solej bezkisnevih kislot mayut zakinchennya id abo id Napriklad MgCl2 hlorid magniyu KI jodid kaliyu NaBr bromid natriyu Na2S sulfid natriyu i t d Yaksho metal sho vhodit do skladu soli proyavlyaye riznu valentnist i utvoryuye z tim samim kislotnim zalishkom kilka solej to dlya yih rozpiznavannya treba vkazuvati chislo kislotnih zalishkiv u molekuli soli abo valentnist metalu Koli kislotnij zalishok odnovalentnij to zvichajno vkazuyut chislo kislotnih zalishkiv shlyahom dodavannya do nazvi anionu prefiksa z greckih chislivnikiv Napriklad CuCl monohordi midi CuCl2 hlorid midi i t d Koli zh kislotnij zalishok dvo abo trivalentnij todi vkazuyut valentnist metalu poznachayuchi yiyi rimskoyu cifroyu v duzhkah pislya nazvi metalu Napriklad Cu2SO4 sulfat midi I CuSO4 sulfat midi II Fe2 SO4 3 sulfat zaliza III i t d V nazvah kislih solej dodayut prefiks gidro abo digidro Napriklad NaHSO4 gidrosulfat natriyu NaH2PO4 digidrofosfat natriyu CaHPO4 gidro fosfat kalciyu Ca H2PO4 2 digidrofosfat kalciyu i t d Nazvi osnovnih solej utvoryuyut z nazvi kislotnogo zalishku i slova gidroksid abo digidroksid Napriklad AlOHSO4 sulfat gidroksid alyuminiyu Al OH 2CH3COO acetat digidroksid alyuminiyu Cu2 OH 2CO3 karbonat digidroksid midi II i t d Krim togo deyaki soli mayut she svoyi osoblivi nazvi Na2CO3 soda K2CO3 potash AgNO3 lyapis NaNO3 chilijska selitra Cu2 OH 2SO3 malahit tosho Reakciyi utvorennya solej Redaguvati1 Pri zamishenni atomiv Gidrogenu v molekulah kislot na atomi metaliv Zn 2HCl ZnCl2 H2 2 CH3COOH Mg Mg CH3COO 2 H22 Pri obmini gidroksilnih grup u molekulah osnov na kislotni zalishki molekul kislot Sut ciyeyi reakciyi polyagaye v obmini atomiv Gidrogenu v molekuli kisloti na atomi metalu molekuli osnovi z takoyu zh samoyu virogidnistyu vidbuvayetsya obmin gidroksilnih grup molekul osnov na kislotni zalishki molekul kislot vnaslidok chogo utvoryuyutsya sil i voda reakciya nejtralizaciyi HCl NaOH NaCl H2O CH3COOH NaOH CH3COONa H2O3 Pri vzayemodiyi kislot z oksidami 2HCl CuO CuCl2 H2O 3H2SO4 Al2O3 Al2 SO4 3 3H2O4 Pri vzayemodiyi kislot z solyami 3H2SO4 Ca3 PO4 2 2H3PO4 3CaSO4 5 Pri vzayemodiyi osnov z kislotnimi oksidami 2KOH CO2 K2CO3 H2O6 Pri vzayemodiyi osnov z solyami 2NaOH CuCl2 2NaCl Cu OH 2 7 Pri vzayemodiyi osnovnih oksidiv z kislotnimi CaO CO2 CaCO38 Pri vzayemodiyi solej K2SO4 BaCl2 2KCl BaSO4 9 Pri vzayemodiyi solej z metalami CuSO4 Zn ZnSO4 Cu10 Pri vzayemodiyi metaliv z nemetalami Mg Cl2 MgCl2Isnuyut takozh inshi sposobi oderzhannya solej Ne kozhnim z perelichenih sposobiv mozhna oderzhati bud yaku sil Kisli soli utvoryuyutsya zvichajno pri vzayemodiyi normalnoyi soli z odnojmennoyu kislotoyu Napriklad BaCO3 H2CO3 SO2 N2O Ba HCO3 2 Ca3 PO4 2 H3PO4 3CaHPO4Osnovni soli utvoryuyutsya najchastishe pri vzayemodiyi soli z vidnosno nevelikimi kilkostyami lugu Napriklad CuCl2 NaOH Cu OH Cl NaCl AlCl3 NaOH Al OH Cl2 NaCl AlCl3 2NaOH Al OH 2Cl 2NaClKlasifikaciya RedaguvatiYe dekilka sposobiv klasifikaciyi solej Za kislotoyu yakij vidpovidaye cya sil hloridi fosfati nitrati Za seredovishem Seredni normalni soli Kisli soli Osnovni soliSeredni soli Redaguvati Yaksho vsi kislotni atomi Gidrogenu v molekulah kislot obmineni chi zamisheni na atomi metaliv abo usi gidroksilni grupi v molekulah osnov obmineni na kislotni zalishki molekul kislot taki soli nazivayutsya normalnimi abo serednimi abo prosto solyami Napriklad 2CH3COOH Mg ON 2 Mg CH3COO 2 2H2O N2SO4 Mg MgSO4 H2Vihodyachi z teoriyi elektrolitichnoyi disociaciyi solyami nazivayutsya skladni rechovini yaki u vodnomu rozchini disociyuyut na kationi metaliv i anioni kislotnih zalishkiv Normalni soli niyakih inshih kationiv i inshih anioniv ne utvoryuyut KCl aq displaystyle overrightarrow leftarrow K aq Cl aq Al2 SO4 3 aq displaystyle overrightarrow leftarrow 2 Al3 aq 3 SO2 4 aq Kisli soli Redaguvati Yaksho tilki chastina kislotnih atomiv Gidrogenu molekul kislot obminena abo zamishena na atomi metaliv taki soli nazivayut kislimi abo gidrosolyami Napriklad NaOH H2SO4 NaHSO4 H2O Ca OH 2 H3PO4 CaHPO4 2H2OKisli soli u vodnomu rozchini disociyuyut na kationi metaliv kationi Gidrogenu i anioni kislotnih zalishkiv Takim chinom kisla sil nibi odnochasno ye i sillyu oskilki pri disociaciyi vona utvoryuye kationi metaliv i kislotoyu bo odnochasno utvoryuye i kationi Gidrogenu NaHSO4 aq displaystyle overrightarrow leftarrow Na aq H aq SO2 4 aq CaHPO4 aq displaystyle overrightarrow leftarrow Ca2 aq H aq PO3 4 aq Ioni Gidrogenu kisloyi soli pri vzayemodiyi yiyi z osnovoyu tezh mozhut obminyuvatis na ioni metalu z utvorennyam normalnoyi soli i vodi NaHSO4 NaOH Na2SO4 H2OOsnovni soli Redaguvati Yaksho tilki chastina gidroksilnih grup u molekulah osnov obminena na kislotni zalishki molekul kislot to taki soli nazivayut osnovnimi Cu OH 2 HCl Cu OH Cl H2O Fe OH 3 H2CO3 Fe OH CO3 2H2O 2Cu OH 2 H2CO3 Cu2 OH 2CO3 2H2OOsnovni soli u vodnomu rozchini disociyuyut na kationi metalu i anioni gidroksilu i kislotni zalishki Takim chinom osnovna sil nibi odnochasno ye i sillyu oskilki vona utvoryuye pri disociaciyi anioni kislotnih zalishkiv i osnovoyu bo utvoryuye i gidroksid anioni Cu OH Cl displaystyle overrightarrow leftarrow Cu2 aq OH aq Cl aq Fe OH CO3 displaystyle overrightarrow leftarrow Fe3 aq OH aq CO2 3 aq Obidvi ci soli u vodi praktichno nerozchinni ale rozchinna yih chastina disociyuye za navedenimi rivnyannyami Ioni gidroksilu osnovnoyi soli pri vzayemodiyi yiyi z kislotoyu tezh mozhut obminyuvatis na kislotni zalishki z utvorennyam normalnoyi soli Cu OH Cl HCl CuCl2 N2OBudova Redaguvati Struktura kristaliv hloridu natriyu Anioni Cl poznacheno sinim kolorom a kationi Na zelenimV tverdomu stani bilshist solej utvoryuyut ionni kristali u vuzlah kristalichnoyi gratki yakih znahodyatsya kationi ta anioni V ridkomu rozplavlenomu stani soli bilshosti silnih kislot i osnov perebuvayut u rivnovazi mizh ionnoyu disocijovanoyu formoyu ta nedisocijovanoyu molekulyarnoyu Chim silnishoyu ye kislota ta osnova sho utvorili sil tim bilshe taka rivnovaga zmishena v storonu ionnoyi formi Strukturni formuli Redaguvati Bilshist solej ye ionnimi spolukami i vikoristannya strukturnih formul dlya nih ye nekorektnim oskilki hibno peredaye budovu rechovini Tim ne menshe u navchalnih cilyah inkoli umovno zobrazhayut strukturni formuli solej z kovalentnimi zv yazkami mizh atomami V takih vipadkah vihodyat z formul vidpovidnih kislot abo osnov zaminyayuchi v nih kislotni atomi Gidrogenu na atomi metalu abo gidroksilni grupi osnov na kislotni zalishki Dlya prikladu navedemo strukturni formuli fosfatu kalciyu gidrokarbonatu bariyu i osnovnogo karbonatu midi Vlastivosti RedaguvatiUsi soli yavlyayut soboyu tverdi kristalichni rechovini Shodo nagrivannya deyaki soli ye dosit stijkimi Napriklad NaCl KCl Na2SO4 ta deyaki inshi mozhna nagrivati do temperaturi yih plavlennya i navit kipinnya i voni ne rozkladayutsya Inshi zh soli ye nestijkimi j pri nagrivanni voni rozkladayutsya ne plavlyachis Napriklad CaCO3 CaO CO2 Za rozchinnistyu u vodi soli podilyayut na dobre rozchinni malorozchinni j praktichno nerozchinni Dobre rozchinnimi ye vsi soli nitratnoyi j acetatnoyi kislot a takozh majzhe vsi soli natriyu kaliyu j amoniyu Do praktichno nerozchinnih solej nalezhat hlorid sribla AgCl sulfat bariyu BaSO4 vsi silikati za vinyatkom Na2SiO3 i K2SiO3 ta in Himichni vlastivosti solej viznachayutsya yih vzayemodiyeyu z kislotami osnovami metalami ta inshimi solyami 1 Soli mozhut vzayemodiyati z kislotami lishe v tomu vipadku koli reaguyucha kislota silnisha za tu vid yakoyi pohodit dana sil Napriklad FeS 2HCl FeCl2 H2S Na2SiO3 N2SO4 Na2SO4 H2SiO3 2 Soli mozhut vzayemodiyati z lugami koli vnaslidok reakciyi utvoryuyetsya nerozchinna osnova abo nerozchinna sil Napriklad FeCl3 3NaOH 3NaCl Fe OH 3 K2CO3 Ba OH 2 2KOH BaCO3 3 Rozchini solej mozhut vzayemodiyati z metalami koli danij metal v elektrohimichnomu ryadu naprugi stoyit livishe vid metalu soli Napriklad CuSO4 Fe FeSO4 Cu HgCl2 Cu CuCl2 Hg4 Bagato solej u rozchinah mozhut vzayemodiyati odna z odnoyu koli odna z solej sho utvoryuyetsya vnaslidok reakciyi ye nerozchinnoyu Napriklad Na2CO3 CaCl2 2NaCl CaCO3 FeSO4 BaCl2 FeCl2 BaSO4 Div takozh RedaguvatiMineralni soli Shtuchna sil Kisla sil Boroniyevi soliDzherela RedaguvatiDerkach F A Himiya Lviv Lvivskij universitet 1968 312 s Glosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Posilannya RedaguvatiSoli Soli kalijno magniyevi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Soli himiya amp oldid 38685839