Анато́лій Ю́рійович Мокре́нко (22 січня 1933, смт Терни, нині Недригайлівський район Сумська область — 24 березня 2020, м. Київ) — український оперний співак (баритон).
Мокренко Анатолій Юрійович | |||
---|---|---|---|
Основна інформація | |||
Дата народження | 22 січня 1933 | ||
Місце народження | Терни, Улянівський район, Харківська область, Українська СРР, СРСР | ||
Дата смерті | 24 березня 2020 (87 років) | ||
Місце смерті | Київ, Україна | ||
Поховання | Звіринецьке кладовище | ||
Громадянство | СРСР і Україна | ||
Професії | оперний співак, актор | ||
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | ||
Вчителі | Зубарєв Микола Гаврилович | ||
Співацький голос | баритон | ||
Інструменти | вокал[d] | ||
Нагороди | |||
Премії | |||
Звання | | ||
Файли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
1956 року закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю гірничий інженер-технолог, у 1963 — Київську консерваторію (вечірнє відділення, клас вокалу Миколи Зубарєва та Олександра Гродзинського).
У 1963—1968 роках — соліст оперної студії Київської консерваторії.
З 1965 викладав у Київській консерваторії (з 1985 — професор).
З 1968 — соліст Київського оперного театру.
Мокренко Анатолій Юрійович — один з фундаторів і активний член Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка. У 1991—1999 — генеральний директор і художній керівник Національної опери України імені Тараса Шевченка. В часи керівництва Анатолія Мокренка Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка починає втрачати традицію виконання опер західно-європейських авторів в українських перекладах, що стало причиною критики з боку М. Стріхи, а згодом і колективного звернення науковців до міністра культури, молоді та спорту України Володимира Бородянського
Помер 24 березня 2020 року у віці 87 років у Києві. Був похований 26 березня на Звіринецькому кладовищі.
Партії Редагувати
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Смерть Валентина з опери «Фауст» Ш. Гуно. А. Мокренко у головній ролі |
- Султан («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського).
- Микола («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка).
- Остап («Тарас Бульба» Миколи Лисенка).
- Іван («Катерина» Миколи Аркаса).
- Тугар Вовк («Золотий обруч» Бориса Лятошинського).
- Онєгін («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського).
Фільмографія Редагувати
- «Пісні над Дніпром» (1956, фільм-концерт, реж. О. Мішурин)
- «Лючія ді Ламмермур» (1980, фільм-опера, Генріх)
- «Фауст» (1982, фільм-опера, Валентин (закадровий вокал) — роль Ааре Лаанеметса)
- «Пісня про Дніпро» (1983, фільм-концерт, реж. В. Черкасов)
- «Тарас Шевченко. Заповіт» (1992—1997)
- «Тигролови» (1994)
- «Поет і княжна» (1999, князь Микола Рєпнін)
- «Чорна рада» (2000)
- «Братство» (2005) та ін.
Відзнаки та нагороди Редагувати
- 1968 — Заслужений артист УРСР
- 1973 — Народний артист УРСР
- 1976 — Народний артист СРСР
- 1979 — Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка за театрально-концертну діяльність 1977—1978.
23 серпня 1995 року — нагороджений відзнакою Президента України «Орден князя Ярослава Мудрого» V ступеня — третій Указ про нагородження новою відзнакою.
Його удостоєно звань народного артиста України та СРСР. Лауреат Державної національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, лауреат Державної премії Грузії ім. З. Паліашвілі. Кавалер орденів Дружби народів та Рівноапостольного князя Володимира Великого, нагороджений також іншими відзнаками.
Примітки Редагувати
- Мокренко Анатолий Юрьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Discogs — 2000.
- Бондаренко А. Проблематика використання українських перекладів вокальної класики в контексті сучасної культури [ 13 травня 2018 у Wayback Machine.]/Андрій Бондаренко // Імідж сучасного педагога № 5 — 2017. — С. 49-52
- “Країна Інкогніта”: Фольк-опера "Цвіт папороті". radiosvoboda.org. оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
- Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери. day.kyiv.ua. Газета «День». оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
- . radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 24 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
- «Пісні над Дніпром» (imdb.com)
- Салют Победы. Песня о Днепре (1983) на YouTube
- Указ Президента України № 769/95 від 23 серпня 1995 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Орден князя Ярослава Мудрого“»
- . Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 21 вересня 2012.
Джерела Редагувати
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 407. — ISBN 5-88500-071-9.
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 420. — ISBN 5-88500-071-9.
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 359—360.
- Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.
- Рудаков М. З піснею в серці / Про Мокренко Анатолій Юрійович. // Лен.правда, м. Суми, 1984, 30 квітня, с.1.
- Сумське земляцтво в м. Києві. Вип.1 /Упорядк. В. Г. Морданя.- К.:Довіра,2005 — 318 с.,с.193 ISBN 966-507-172-6
- «Усім, чого досяг у житті, насамперед завдячую дружині Марії»
- Анатолій Мокренко: Я довго шукав себе в житті. Україна Молода. Номер 212 за 12.11.2010 [ 25 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Мокренко Анатолій на сайті «Золотий фонд української естрада» [ 2 липня 2012 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- О. Д. Шуляр. Історія вокального мистецтва. Монографія. Частина ІІ: для студентів музичних факультетів середніх та вищих навчальних закладів. — Івано-Франківськ : Плай, 2013. — С. 232.
- Рудаков М. Автографи майстрів. — Київ : Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — С. 57—68. — ISBN 966-7025-05-5.
Посилання Редагувати
- Мокренко Анатолій Юрійович // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 454.
- Фільмографія на kino-teatr.ru [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |