«Катерина» — опера на 3 дії українського композитора Миколи Миколайовича Аркаса (старшого) за однойменною поемою Тараса Григоровича Шевченка.
| Опера «Катерина» | |
|---|---|
| Афіша опери «Катерина» Одеського національного академічного театру опери та балету | |
| Композитор | Аркас Микола Миколайович (старший) |
| Автор лібрето | Аркас Микола Миколайович (старший) і Бобир Діодор Миколайович |
| Мова лібрето | українська |
| Джерело сюжету | Катерина |
| Жанр | Лірична народно-побутова |
| Кількість дій | 3 Дія (театр) |
| Рік створення | 1891 |
| Перша постановка | 1899 |
| Місце першої постановки | Москва |
| Інформація у Вікіданих | |
| |
Історія написання Редагувати
Опера «Катерина» була написана Миколою Аркасом у 1891 році, але впродовж п'яти років рукопис пролежав у цензурних відомствах Москви та Києва. Лише у 1897 році опера вийшла у світ на малій батьківщині Аркаса — у Миколаєві за рахунок автора. На обкладинці видання стояло лише прізвище Тараса Шевченка, авторство музики і лібретто були приховані криптонімом «Н. А. …ъ», а зверху присвята:
Партії головних героїв М. М. Аркас наділив характерною для української пісенності виразливою мелодійністю. Хорові сцени побудовано на народних мелодіях, що позначає їх особливим колоритом. Опера має окремі відмінності порівняно з поемою. Зокрема, Аркас увів відсутній у Шевченка персонаж — Андрія, який щиро кохає Катерину. Цей образ посилив ліричний бік твору, підкреслив контрастність психологічної ситуації усієї драми.
Виконання Редагувати
Фрагменти опери вперше пролунали у концертному виконанні симфонічного оркестру Миколаївського відділення Російського музичного товариства у1897 році. Опера мала великий успіх у глядачів. Схвальні відгуки твору дала і миколаївська преса. Після цього Микола Аркас надіслав клавір опери своєму давньому другові Марку Кропивницькому для сценічної вистави, і той негайно взявся за репетиції. Першу виставу планувалося здійснити в Одесі, але через цензуру цього зробити не вдалося. Прем'єра відбулася 12 лютого 1899 р. у Москві. Високий професіоналізм Кропивницького як режисера і талановитість його акторів забезпечили успіх вистави в столиці. 13 лютого композитор одержав телеграму з Москви:
Згодом опера «Катерина» йшла у театрах Києва, Варшави, Кракова, Мінська, Вільно, Катеринодара, Одеси, Маріуполя, Луцька, Львова.
14 березня 1900 року земляки Миколи Аркаса та сам автор змогли почули її цілком у приміщенні театру Я. Шеффера (нині Миколаївський академічний художній російський драматичний театр) у виконанні тієї ж трупи Кропивницького. Вистава так схвилювала Аркаса, що після її закінчення він кинувся за куліси, розридався і цілував акторів, а ті вивели його на сцену і під бурхливі оплески глядачів піднесли йому лавровий вінок. Описуючи величезний успіх опери у Миколаєві, М. М. Аркас, схвильований до краю, писав дружині у Петербург:
П'ять років опера мала великий успіх. Опера ставилася і в театрі земляка Аркаса Миколи Садовського. Сам Микола Садовський вражав глядачів трагізмом виконання, коли неодноразово співав партію Батька. З участю у постановці «Катерини» пов'язаний початок творчого шляху у театрі Миколи Садовського Марії Литвиненко-Вольгемут.
Зразу ж після прем'єри Кропивницький настійно заохочував друга не баритися з написанням наступної опери, пропонуючи взяти сюжети Шевченкової «Наймички» або ж Гоголівського «Вія». Натхненний успіхом «Катерини», Аркас планував написання ще кількох музичних творів, але хвороба (крововилив у мозок і параліч правої руки) не дала змоги сідати за фортепіано. Опера «Катерина» лишилась єдиною у творчому доробку композитора. Окрім неї музичний доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансамблі й близько 80 обробок українських народних пісень.
Неможливість займатися музичною творчістю привела Миколу Миколайовича до нової сфери діяльності — на початку XX ст. він почав вивчати історію України. Основною працею М. Аркаса як історика є «Історія України-Русі», написана в доступній формі українською мовою і видана у 1908 році у Петербурзі.
У роки радянської влади творчість М. Аркаса замовчувалась, але з 1956 року відредагована і доповнена (соціальним елементом) опера «Катерина» була прийнята до постановок у Києві, пізніше і в інших містах.
Варто згадати записи опери з участю відомого співака– Івана Козловського (у ролі Андрія) Один запис був зроблений у 1940-41 роки(арії Андрія та дует з Катериною) Другий запис, вже повний,був зроблений у 1964р(?)
Пропонуємо прослухати:
Катерина. Козловський. повний запис опери
Катерина. Козловський. запис 1940 року. фрагменти
В Одеському театрі опери і балету постановка опери вдруге (перша була в 1899 році) відбулася у 1957 році, третя — у 1989 році (диригент — Давид Сипитинер, режисер- Георгій Дикий, художниця — Наталя Бевзенко-Зінкіна, хормейстери — Леонід Бутенко та Ігор Дідушок).
У 80-ті роки двадцятого сторіччя музика з опери «Катерина» звучала у симфонічних концертах у Нью-Йорку, Оттаві, Монреалі, Торонто. Ще раніше її почали виконувати в Детройті і Чикаго.
В огляді спектаклів українських театрів, присвячених 175-річчю від дня народження Тараса Шевченка, вистава Одеського національного академічного театру опери та балету «Катерина» посіла перше місце.
Стислий зміст Редагувати
Дія перша Редагувати
Андрій закоханий в Катерину, але вона не відповідає взаємністю: з тих пір, як у них в селі стали на постій російські рекрути — москалі — її серце належить їхньому офіцеру, юнкеру Івану. Андрій попереджає дівчину, що незабаром солдати підуть у похід і вона залишиться одна. Катерина не хоче вірити його словам, але в її душу заповзає тривога: чому Іван сам не сказав про швидку розлуку? Дівчата й парубки збираються на вечорниці. Всі безтурботно веселяться, а Катерина сумує. Але з'являється Іван і лицемірно заспокоює дівчину. Вона вірить його нещирим словам.
Дія друга Редагувати
Здійснилось те, про що попереджав Андрій — Іван кинув Катерину з немовлям на руках. Старі батьки важко переживають ганьбу єдиної доньки. Одна вона сподівається на повернення Івана. Андрій, як і раніше, любить Катерину. Незважаючи ні на що намагається умовити батьків коханої дати згоду на шлюб. Старі розчулені вірністю хлопця, але, боячись людського поговору, відмовляють. Втративши останню надію, Андрій впадає у відчай. Батько докоряє матері за те, що не доглянула за дочкою і наказує відправити ту світ за очі. Нещасна дівчина молить матір не проганяти її, але неписані звичаї кріпосного села сильніші від її благань.
Дія третя Редагувати
У старій свиті з дитиною на руках йде Катерина лісом. Украй змучена, сідає, заколисує дитину й засинає сама. Їй привиджується недавнє минуле: веселі подруги, мати з батьком, котрі з усмішкою чекають її на порозі рідної хати, та Іван, який зустрічає Катерину зі щирим коханням. Здалеку чутно солдатську пісню. Катерина прокидається. Побачивши офіцера, узнає в ньому коханого: «Серце моє рідненьке, де ж ти пропадав?» Але юнкер відвертається від старчихи: «Йди собі, молодице, тебе я не знаю…» Солдати співчувають Катерині: вони такі ж безправні й обездолені. Вона хоче показати Іванові сина, але панич йде геть. Нещасна обнімає дитину, укриває її й залишає на дорозі. А сама прямує до річки — у воду…
Значення Редагувати
«Катерина» започаткувала оперну шевченкіану і стала першою українською ліричною народно-побутовою оперою. Вона стала першою оперою в практиці драматичного театру без розмовних діалогів, що спонукало до підвищення артистичного рівня.
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- До 120-річчя створення М. М. Аркасом опери «Катерина» // Державний Архів Миколаївської області
- Микола Миколайович Аркас: життя, творчість, діяльність. Розділ 1, 2, 3. — § 1. Опера «Катерина» М. М. Аркаса — видатний твір українського національного музично-театрального мистецтва // Миколаївська державна обласна універсальна наукова бібліотека
- Микола Аркас — гордість України // «Кримська Світлиця», #13 за 27.03.2009 [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Про оперу «Катерина» на сайті Одеського Національного Академічного театру Опери та Балету
- До 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр підготував оперу «Катерина» // Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації
Література Редагувати
- Іванов В. Ф. Музичні джерела опери М. Аркаса «Катерина» // Шануючи пам‘ять патріота України. Документи і матеріали про життя та діяльність М. М. Аркаса. — С. 47-51.
- Авраменко С. М. Опера М. Аркаса «Катерина» — твір національного музично-театрального мистецтва // Там само. — С. 57-63.
- Антонюк В. Г. Микола Аркас // Культура і сучасність. — № 2. — 2004. — С. 63-67.
- Опера «Катерина» в Москві. Українська Драматургія й театр Від найдавніших часів До початку ХХ ст. // Симон Васильович Петлюра. Офіційний сайт [ 24 квітня 2015 у Wayback Machine.]