Суворове (до 1941 — Шикирлі-Китай (рум. Șichirlichitai)) — селище міського типу Ізмаїльського району Одеської області. Адміністративний центр Суворовської селищної громади.
| смт Суворове | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Одеська область |
| Район | Ізмаїльський район |
| Громада | Суворовська селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | UA51080110010083652 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1815 |
| Колишня назва | Шикірлі-Китай (рум. Șichirlichitai) |
| Статус | із 13.01.1961 року |
| Площа | 5.53 км² |
| Населення | ▬ 4548 (01.01.2022) |
| Густота | 843.6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68633 |
| Телефонний код | +380 4841 |
| Географічні координати | 45°34′49″ пн. ш. 28°58′57″ сх. д. / 45.58028° пн. ш. 28.98250° сх. д.Координати: 45°34′49″ пн. ш. 28°58′57″ сх. д. / 45.58028° пн. ш. 28.98250° сх. д. |
| Водойма | р. Великий Катлабуг і Малий Катлабуг, о.Катлабуг |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Котлабух |
| До станції: | 5 км |
| До райцентру: | |
| - залізницею: | 26 км |
| - автошляхами: | 47 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 47 |
| Голова селищної ради | Генчевський Петро Дмитрович |
| Карта | |
Суворове | |
Суворове | |
| Суворове у Вікісховищі |
Засноване у 1819 році болгарськими переселенцями. Селище розташовано над озером Катлабуг, 6 400 меш. (1970), 4 835 меш. (2001). Основу економіки селища складає харчова промисловість.
Географія Редагувати
Суворове знаходиться в равнинній області на північно-західному березі озера Катлабуг, за 36 км в північно-західному напрямку від Ізмаїлу.
Історія Редагувати
У складі Російської імперії в 1819—1857 роках Редагувати
Село Шикирли-Китай було засноване в 1819 році болгарськими переселенцями, але передбачається, що такі поселенці знаходилися в цих місцях і раніше. Назва села залишилася від пастухів-ногайців, які проживали тут у 1807—1809 роках. Указом російського імператора Олександра I від 29 грудня 1819 року, що регулює статус болгарських колоній, Шикирли-Китай було вказане селом в Ізмаїльському повіті.
У 1852 році в Шикирли-Китаї проживають 1042 чоловік.
У складі Молдовського князівства (Румунії) в 1857—1878 роках Редагувати
Відповідно до Паризького миру в 1856 році південна частина Бессарабії, в тому числі Шикирли-Китай входить до складу князівства Молдови (з 1861 — в складі Румунії).
У 1858 році молдовські власті дозволили відкрити в селі болгарську початкову школу, але в 1868—1869 навчальному році румунська влада спрямувала свої дії на румунізацію цього навчального закладу. У 1869 році болгарські вчителі викладали лише дві години на день.
У 1861—1862 роках жителі Шикирли-Китаю приєдналися до переселенського руху бессарабських болгар з Румунії та Росії і заснували село в Таврії, пізніше перейменовано в Софіївку.
З 1860 року громада селища мала печатку з гербом — зображенням двох жінок у турецькому вбранні.
У складі Російської імперії в 1878—1917 роках Редагувати
У період 1878—1918 село знову розташоване в Російській імперії. На початку двадцятого століття в Шикирли-Китаї знаходиться 432 будинків і проживає 2932 жителів.
У складі Королівства Румунії в 1918—1940 та 1941—1944 роках Редагувати
За роки 1918—1940 і 1941—1944 Шикирли-Китай знаходиться в Королівстві Румунія. За даними перепису 1930 року загальна чисельність жителів становить 4267 осіб, з яких 4095 болгари (95,97 %), 78 румунів (1,83 %), 27 росіян (0,63 %), 26 поляків, 6 гагаузів, 5 греків, 3 євреїв і 1 серб.
У 1941—1944 році, під час правління румунського уряду в Бессарабії протягом Другої світової війни село стало йменуватися Король Міхай I (Regele Міхай I).
У складі Радянського Союзу в 1940—1941 та 1944—1991 роках Редагувати
З кінця червня 1940 по червень 1941 року Шикирли-Китай знаходиться у складі Радянського Союзу. У січні 1941 року створено перший колгосп — «А. В. Суворов». У тому ж році село було перейменовано в Суворове і було призначене центром району, і було ним до 1959 року. У 1941 році радянська влада провели першу депортацію «куркулів», зачіпаючи 11 багатих сімей.
З 1944 по 1991 рік Суворове знову в складі СРСР. За роки, що минули після 1944 року, було завершено колективізацію. У 1959 році Суворовський район було скасовано і село ввійшло до складу Ізмаїльського району. У 1961 році Суворове отримало статус селища міського типу.
У складі України Редагувати
З 1991 року Суворове знаходиться у складі незалежної України.
26 грудня 2022 року Суворовcькою селищною радою було підтримано перейменування населенного пункту на Бессарабське, очікується прийняття відповідного закону Верховною Радою.
Населення Редагувати
Кількість мешканців становить 4835 осіб (2001 р.). Щільність — 874 осіб/км². Більшість жителів є болгарами за походженням.
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1852 | 1042 |
| 1930 | 4267 |
| 1970 | 6400 |
| 2001 | 4835 |
Економіка Редагувати
Мешканці селища зайняті переважно в сільському господарстві (вирощуванні зерна, виноградарства і розведення великої рогатої худоби). Також є завод з виробництва асфальту, та молочна ферма.
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- На Одещині перейменували селище Суворове на Бессарабське. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 26 грудня 2022.
Посилання Редагувати
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
- Погода в селищі Суворове
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Суворове — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Н. Д. Руссев. Шикирлик-Суворово: два века истории (1815—2015).По документам и рассказам участников собітий. Одесса: Издательство Черноморье, 2017. 682 с.
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |