www.wikidata.uk-ua.nina.az

Таврія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Та врія Тавріанія 1 також Крим також Таврида Таврик

Таврія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Таврія (значення).

Та́врія, Тавріанія, також Крим (також Таврида, Таврика, грец. Ταυρίς, Ταυρίδα, лат. Taurica, нім. Taurien) — історична назва півострова Крим, походить від назви таврів.

Партеніум
Кримські греки 1840
Кримські греки 1840

Географія

Страбон поділяв всю Таврію (Херсонес) на велику та малу. Малим Херсонесом названий сучасний Керченський півострів.

Античні міста Таврії

Міфологія

Таврія відома у міфології у зв'язку із міфом про Іфігенію.

Назва

Геродот називав півострів Таврія, а мис (сучасний Гераклійський півострів) на якому був розташований Херсон Таврійський — Херсонес. Страбон, Клавдій Птолемей називали півострів скіфським або таврійським. В 7 ст. н. е. хозари заволоділи півостровом і тоді назвали його — Хозарія. Назва Крим походить від частини півострова, до Керченської протоки, яка поділяла Європу і Азію (сучасний Керченський півострів). За часів скіфів в VII ст. до н. е. там був рів, який був викопаний тоді, коли скіфи вигнали кімерійців від Дністра, Дніпра та Дону в Азію. Пізніше боспорський цар Азандер за 50 років до н. е. на місці рову звів муровану стіну в якій було 10 вартових веж. Страбон повідомляє, що на тому місці знаходилося кіммерійське місто Кіммеріон, Геродот називає теж саме місто (державу) Крімі. Геродот називає таврів — скіфами. Страбон називав півострів скіфським чи таврійським. Перекоп (рів) називався Орихія. За часів скіфів в Таврії було 24 міста. Скіфів називали також василевсами (царями).

Історія

Таври брали з Херсонесу та Боспорського царства данину і, в разі несплати данини, спустошували їх. Ці напади продовжувались до часів Мітрідата. Понтійський цар Мітрідат, взявши владу над Боспором та херсонітами, поселив в Таврії вірних йому сарматів, язигів та василейців. У 64 р. до н. е. Мітрідата переміг Помпей, і таким чином таври з херсонцями попали під владу Римської імперії. Через два роки алани перемогли таврів та зайняли південну частину Таврії. Під час правління імператора Клавдія таври в середині I ст. уклали союз з Понтійським царем Мітрідатом III і здобули над римлянами перемогу. В середині II ст. скіфи, відомі під іменем готів, проникли в Таврію і перемогли таврів та знищили саму назву таврів. В кінці IV ст. друге покоління готів, яких переслідували гуни, проникли в Таврію та заснували тут республіку. З часом ці готи заснували князівство під назвою Трапезитських готів зі столицею в Мангуші. В V ст. південний берег Таврії зайняли угорці. В XIV ст. генуезці, підкоривши Мангуш, Балаклаву, Судак, Інкерман, стали небезпечними також і для Херсонесу. В XV ст. в Таврію прийшли татари, після чого таври забули своє походження та змінили свої традиції.

Приблизно в VII ст. до н. е. Таврію почали освоювати греки, які заснували там багато міст. Найбільшими містами були Херсонес і Пантікапеум.

Пізніше було утворене Боспорське царство. Воно було поділене на дві частини, столицею європейської частини було місто Пантікапеум, а азійської — Фанагора. Володіння боспорських царів поширювалось на грецькі міста до Феодосії. Боспорський цар Мітрідат заклав місто Євпаторію.

В VII ст.  півострів зайняли хозари.

Таврія у «Літописі Руському» XII ст. згадується як Тавріанія.

Таврійська губернія

У XIX — на початку ХХ століть Таврією називали Таврійську губернію, створену в 1802 році (центр місто Сімферополь). До її складу входили терени сучасної Автономної Республіки Крим, південні частини Херсонської та Запорізької областей. Ця назва проіснувала до 1918 року.

Див. також

Примітки

  1. ↑ стор. 571, 1, «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., 591 с. — ISBN 5-308-00052-2

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tavriya znachennya Ta vriya Tavrianiya 1 takozh Krim takozh Tavrida Tavrika grec Tayris Tayrida lat Taurica nim Taurien istorichna nazva pivostrova Krim pohodit vid nazvi tavriv Partenium Krimski greki 1840 Krimski greki 1840 Tavrijska guberniya Zmist 1 Geografiya 1 1 Antichni mista Tavriyi 2 Mifologiya 3 Nazva 4 Istoriya 5 Tavrijska guberniya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiStrabon podilyav vsyu Tavriyu Hersones na veliku ta malu Malim Hersonesom nazvanij suchasnij Kerchenskij pivostriv Antichni mista Tavriyi Redaguvati Simferopol Neapol Skifskij Bahchisaraj Palation Balaklava Palakion Cembalo skifske misto Sudak Soldaya Yevpatoriya Gezlev karyi Kozliv zast ukr Kozliv Starij Krim Solgata Kerch Pantikapeya Feodosiya Kafa Sevastopol Hersones Tavrijskij KorsunMifologiya RedaguvatiTavriya vidoma u mifologiyi u zv yazku iz mifom pro Ifigeniyu Nazva RedaguvatiGerodot nazivav pivostriv Tavriya a mis suchasnij Geraklijskij pivostriv na yakomu buv roztashovanij Herson Tavrijskij Hersones Strabon Klavdij Ptolemej nazivali pivostriv skifskim abo tavrijskim V 7 st n e hozari zavolodili pivostrovom i todi nazvali jogo Hozariya Nazva Krim pohodit vid chastini pivostrova do Kerchenskoyi protoki yaka podilyala Yevropu i Aziyu suchasnij Kerchenskij pivostriv Za chasiv skifiv v VII st do n e tam buv riv yakij buv vikopanij todi koli skifi vignali kimerijciv vid Dnistra Dnipra ta Donu v Aziyu Piznishe bosporskij car Azander za 50 rokiv do n e na misci rovu zviv murovanu stinu v yakij bulo 10 vartovih vezh Strabon povidomlyaye sho na tomu misci znahodilosya kimmerijske misto Kimmerion Gerodot nazivaye tezh same misto derzhavu Krimi Gerodot nazivaye tavriv skifami Strabon nazivav pivostriv skifskim chi tavrijskim Perekop riv nazivavsya Orihiya Za chasiv skifiv v Tavriyi bulo 24 mista Skifiv nazivali takozh vasilevsami caryami Istoriya RedaguvatiTavri brali z Hersonesu ta Bosporskogo carstva daninu i v razi nesplati danini spustoshuvali yih Ci napadi prodovzhuvalis do chasiv Mitridata Pontijskij car Mitridat vzyavshi vladu nad Bosporom ta hersonitami poseliv v Tavriyi virnih jomu sarmativ yazigiv ta vasilejciv U 64 r do n e Mitridata peremig Pompej i takim chinom tavri z hersoncyami popali pid vladu Rimskoyi imperiyi Cherez dva roki alani peremogli tavriv ta zajnyali pivdennu chastinu Tavriyi Pid chas pravlinnya imperatora Klavdiya tavri v seredini I st uklali soyuz z Pontijskim carem Mitridatom III i zdobuli nad rimlyanami peremogu V seredini II st skifi vidomi pid imenem gotiv pronikli v Tavriyu i peremogli tavriv ta znishili samu nazvu tavriv V kinci IV st druge pokolinnya gotiv yakih peresliduvali guni pronikli v Tavriyu ta zasnuvali tut respubliku Z chasom ci goti zasnuvali knyazivstvo pid nazvoyu Trapezitskih gotiv zi stoliceyu v Mangushi V V st pivdennij bereg Tavriyi zajnyali ugorci V XIV st genuezci pidkorivshi Mangush Balaklavu Sudak Inkerman stali nebezpechnimi takozh i dlya Hersonesu V XV st v Tavriyu prijshli tatari pislya chogo tavri zabuli svoye pohodzhennya ta zminili svoyi tradiciyi Priblizno v VII st do n e Tavriyu pochali osvoyuvati greki yaki zasnuvali tam bagato mist Najbilshimi mistami buli Hersones i Pantikapeum Piznishe bulo utvorene Bosporske carstvo Vono bulo podilene na dvi chastini stoliceyu yevropejskoyi chastini bulo misto Pantikapeum a azijskoyi Fanagora Volodinnya bosporskih cariv poshiryuvalos na grecki mista do Feodosiyi Bosporskij car Mitridat zaklav misto Yevpatoriyu V VII st pivostriv zajnyali hozari Tavriya u Litopisi Ruskomu XII st zgaduyetsya yak Tavrianiya 1 Tavrijska guberniya RedaguvatiU XIX na pochatku HH stolit Tavriyeyu nazivali Tavrijsku guberniyu stvorenu v 1802 roci centr misto Simferopol Do yiyi skladu vhodili tereni suchasnoyi Avtonomnoyi Respubliki Krim pivdenni chastini Hersonskoyi ta Zaporizkoyi oblastej Cya nazva proisnuvala do 1918 roku Div takozh RedaguvatiTavri Greki v UkrayiniPrimitki Redaguvati a b stor 571 1 Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r 591 s ISBN 5 308 00052 2Dzherela RedaguvatiYas O V Tavrida Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 15 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Yas O V Tavrika tam zhe s 15 Tavriya tam zhe s 19 Litopis Ruskij m Kiyiv vid Dnipro 1989 r 591 s ISBN 5 308 00052 2 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Arkas Zaharij Opisanie Iraklijskogo poluostrova i drevnostej ego N 1879 g Sravnitelnaya tablica ellinskih poselenij po Evksinskomu pontu Zapiski Odesskogo obshestva istorii drevnostej T 3 ros Stanislav Bogush Sestrencevich Istoriya o Tavrii 1805 g ros Historia Tauricae Chersonesi A Turcis Superiore anno occupatae et Tattariae Praecopensis in provinciam imperij Turcici redactae Catalogus Omnium Provinciarum Imperii Turcici De Samuelo Sborovio 1585 lat Posilannya RedaguvatiTavrida Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Tavriya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Toponimichnij slovnik Krimu Karta Tavriyi Karta Tavriyi Martini Broninii Tatariae descriptio Martin Bronovskij Opis Tatariyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tavriya amp oldid 37092187