Греки в Україні — грецька етнічна меншина, яка проживає в Україні. За даними перепису 2001, в Україні мешкає 91,5 тисяч етнічних греків, з них 77,5 у Приазов'ї, Донецька область (див. Греки Приазов'я: румеї та уруми). Значні осередки греків в Україні також сконцентровані навколо міст Одеса, Харків, Житомир, Ніжин, Львів.
Розселення греків в Україні, 2001 рік | ||
---|---|---|
Регіон | Чисельність (тис. осіб) | Частка |
Донецька обл. | 77 516 | 1,61 % |
АР Крим. | 2 795 | 0,13 % |
Запорізька область | 2 179 | 0,11 % |
Одеська область | 2 083 | 0,08 % |
Інші регіони | 6 975 | |
Всього | 91 548 | 0,2 % |
Міста | 61 873 | 67,6 % |
Села | 29 675 | 32,4 % |
Всього | 91 548 | 100,0 % |
Історія розселення та сучасність Редагувати
Грецька присутність у чорноморському регіоні існувала задовго до Київської Русі. Греки заснували колонії на українських берегах Чорного моря ще в 6 столітті до н. е. Грецькі колонії торгували з різними стародавніми народами навколо Чорного моря: скіфами, меотами, кіммерійцями, готами, прото-слов'янами.
Після половців та монголо-татарської навали зі степу на північ від Чорномор'я греки залишилися тільки в містах за межами Кримських гір, на їх південних схилах. Вони жили з кримськими татарами до завоювання Криму Російською імперією та переселенням греків з Криму на північне узбережжя Азовського моря царицею Катериною II.
Нова територія була призначена для греків між Маріуполем та Донецьком і в основному представлена південною частиною Донецької області, або так званим Приазов'ям. Разом з греками були поселені українці і німці, а потім і росіяни. Українці переважно оселялися в селах та частково в містах цієї області, на відміну від греків, які відновлювали свої міста, навіть надаючи їм оригінальних кримських назв. З цього часу більшість грецьких поселень на півдні Донецької області мали назву населених пунктів в Криму: Ялта — Ялта, Гурзуф — Урзуф і т. д.
За часів Радянського Союзу відбулися, так звана, грецька операція НКВС та депортація понтійських греків до Сибіру та казахстанського степу. Втім 1956 року більшість з тих, хто вижив, повернулися назад до своїх домівок. У 1980-90ті роки Грецька Республіка вітала повернення етнічних греків на батьківщину, і значна їх частина масово емігрувала.
1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Чисельність, тис | 104,7 | 107,0 | 104,4 | 106,9 | 104,1 | 98,6 | 91,5 |
Частка, % | 0,36 % | 0,35 % | 0,25 % | 0,23 % | 0,21 % | 0,19 % | 0,19 % |
За переписом 2001 року, в Україні мешкало 91 500 греків, більшість з яких (77 000), як і раніше живуть в Донецькій області. Вищі оцінки — близько 160 000 осіб — були зареєстровані у минулому, що пояснюється політикою інтенсивної асиміляції, яка провадилась радянським урядом.
19 лютого 2009 року в приміщенні Укрінформу відбулась презентація першого навчального посібника М. Смоліної «Урумский язык. Урум дили» та навчальний посібник К. Балабанова і Н. Терентьєвої «Греки в Україні» — перший посібник про національну меншину, рекомендований Міносвіти і науки України для студентів вузів.
Мова Редагувати
Рідна мова греків України за переписами | ||||
---|---|---|---|---|
1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
російська | 90,5 % | 88,7 % | 78,8 % | 88,5 % |
грецька | 6,7 % | 8,9 % | 18,5 % | 6,4 % |
українська | 2,4 % | 2,3 % | 2,3 % | 4,8 % |
інша | 0,4 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,6 % |
За переписом 2001 року, серед греків України вказали на вільне володіння мовами:
- російською — 97,5 %
- українською — 57,5 %
- грецькою — 23,4 %
Населені пункти, у яких під час перепису 2001 р. грецьку мову назвали рідною більше 5 % населення.
Населений пункт | Район | Область | % грецькомовних |
с. Бугас | Волноваський район | Донецька область | 22,3 |
с-ще Кипуча Криниця | Старобешівський район | Донецька область | 18,8 |
с. Новомирне | Арцизький район | Одеська область | 15,0 |
с. Ялта | Великоновосілківський район | Донецька область | 11,2 |
с. Улакли | Великоновосілківський район | Донецька область | 10,0 |
с. Запоріжжя | Великоновосілківський район | Донецька область | 9,4 |
с. Стила | Старобешівський район | Донецька область | 9,0 |
с. Чермалик | Тельманівський район | Донецька область | 8,5 |
с. Комар | Великоновосілківський район | Донецька область | 7,3 |
с. Кременівка | Володарський район | Донецька область | 7,1 |
с. Красна Поляна | Великоновосілківський район | Донецька область | 7,1 |
с. Гранітне | Тельманівський район | Донецька область | 6,9 |
с-ще Зернове | Старобешівський район | Донецька область | 6,7 |
с. Садове | Нижньогірський район | АР Крим | 6,3 |
с. Старогнатівка | Тельманівський район | Донецька область | 6,3 |
с. Виноградівка | Арцизький район | Одеська область | 5,4 |
Греки Приазов'я Редагувати
Перші грецькі поселення в Приазов'ї виникли в 1780-і роки, до переселення греків з Криму ці землі залишались ніяким чином не задіяними. У мовному відношенні приазовські греки діляться на дві відмінні одна від одної групи: румеї, які спілкуються румейським діалектом грецької мови та уруми, мова яких належить до групи тюркських мов. У сучасному Приазов'ї греки-румеї і греки-уруми проживають окремо. Втім усі греки Приазов'я, незалежно від лінгвістичної належності, сповідують православ'я і вважають себе греками, зберігають яскраво виражену грецьку самосвідомість та передають її своїм нащадкам. Визначними подіями для греків Приазов'я та всього Донецького краю є Міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» ім. Д. Патричі та Фестиваль грецької пісні імені Тамари Каци.
Розселення греків у Донецькій області за переписом 2001 р.:
міськрада / район | чисельність | частка |
Маріуполь | 21 923 | 4,3 % |
Донецьк | 10 180 | 1,0 % |
Великоновосілківський район | 9 730 | 19,7 % |
Старобешівський район | 7 491 | 13,4 % |
Нікольський район | 6 223 | 20,0 % |
Бойківський район | 6 172 | 17,5 % |
Мангушський район | 5 882 | 20,1 % |
Волноваський район | 2 959 | 3,2 % |
Макіївка | 1 139 | 0,3 % |
Мар'їнський район | 958 | 1,1 % |
Докучаївськ | 533 | 2,1 % |
Новоазовський район | 389 | 1,0 % |
Харцизьк | 321 | 0,3 % |
Слов'янськ | 320 | 0,2 % |
Селидове | 238 | 0,4 % |
Авдіївка | 206 | 0,6 % |
Чистякове | 141 | 0,1 % |
Сніжне | 126 | 0,2 % |
Добропілля | 116 | 0,2 % |
Відомі греки України Редагувати
- Бахчиванджі Григорій Якович
- Дубінда Павло Христофорович
- Єгоров Спиридон Михайлович
- Колпакчі Володимир Якович
- Мурза Ілля Митрофанович
- Рафтопуло Анатолій Анатолійович
- Талах Костянтин Якович
- Тахтаров Ілля Федорович
- Целіо Георгій Кузьмич
- Апазіді Юрій Костянтинович
- Апостолова Тіна Дмитріївна
- Красозов Іван Павлович
- Ротто Іван Дмитрович
- Хаджинов Михайло Іванович
- Епіфаній (Дімітріу) — вікарний єпископ Православної церкви України, який опікується грецькою православною діаспорою України.
- Ілларія — (справжнє ім'я: Катерина Ігорівна Прищепа) українська співачка, композиторка та поетеса, солістка власного музичного проекту ILLARIA.
- Карабиць Іван Федорович — український композитор, дири гент, музично-громадський діяч, Народний артист України.
- Каразін Василь Назарович — український вчений, винахідник, громадський діяч, засновник Харківського університету.
- Костанді Киріак Костянтинович — український художник і педагог.
- Костоправ Георгій Антонович — румейський поет, перекладач, засновник національної літератури греків України.
- Куїнджі Архип Іванович — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог.
- Мамакі Тетяна— уродженка Києва, засновниця Афінської балетної школи, прима-балерина Національної опери Греції.
- Патрича Донат Костянтинович — український поет, композитор, перекладач з грецької мови, заслужений працівник культури України, член Національної спілки письменників України, автор гімну греків в Україні, засновник фестивалю «Мега-Йорти».
- Проценко Аркадій Дмитрович — український письменник, краєзнавець.
- Стіліануді Олександр Миколайович — український художник.
- Фемеліді Володимир Олександрович — український композитор и диригент.
- Анатолій Мазаракі — український науковець, ректор Київського національного торговельно-економічного університету, професор, доктор економічних наук, дійсний член-кореспондент Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України.
- Брітченко Ігор — український науковець, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України.
- Халаджі Дмитро Васильович — український спортсмен, чемпіон України з пауерліфтингу; автор понад двох десятків силових рекордів, занесених до Книги рекордів України, Книгу рекордів Росії, всесвітню Книгу рекордів Гіннеса.
- Хачеріді Євген Григорович — український футболіст грецького походження, центральний захисник «Динамо» (Київ) та національної збірної України.
У філателії Редагувати
У 2019 році Укрпошта в серії «Національні меншини в Україні. Греки» випустила 4 марки: «Церква Івана Предтечі, м. Керч, АР Крим», «Великдень», «Пряля», «Танок "Серра"».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 24 листопада 2007. Процитовано 10 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 26 квітня 2013.
- Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2022.
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- . Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
- Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
- Архів оригіналу за 13 лютого 2007. Процитовано 27 листопада 2012.
Посилання Редагувати
- Проект «Азовські греки» [ 1 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Стаття «Греки Донбасса и Приазовья. Мариуполь. Донецк. Украина» [ 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Джерела та література Редагувати
- Терентьєва Н. О. Греки в Україні [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 189. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Л. Є. Шкляр. Греки [ 23 червня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
Література Редагувати
- Архів протоієрея Трифілія Карацоглу: першоджерела з історії греків Криму та Надазов'я XVIII ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: [наук. дослідж.] / Євген Чернухін ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису, Ін-т історії України. — Київ: Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2016. — 318 с. : іл. — Текст укр., рос., новогрец., тюрк. — Бібліогр.: с. 278—290. — ISBN 978-966-02-8021-2
- Біографічний словник «Греки в Україні»: Іменний покажчик / М-во України у справах національностей та міграції та ін.; Редкол.: В. С. Чишко (гол. ред.), М. Ф. Клименко, О. А. Брайчевська та ін. — К., 1996. — 32 с.
- Етнічна історія грецької спільноти в Україні: бібліогр. довідник-покажчик / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; упоряд. Я. О. Іщенко [та ін.] ; відп. ред. М. Ф. Дмитрієнко. — К. : Ін-т історії України Нац. акад. наук України, 2003. — 284 с. — ISBN 966-02-2999-2
- Греки в истории Крыма: Краткий биографический справочник / Республиканский комитет по делам национальностей и депортированых граждан Автономной республики Крым; Научно-исслед. центр крымоведения; Федерация греков Крыма; Науч. ред.-сост. В. В. Харабуга; Ред. Г. Н. Гржибовская. — Симф.: Таврия-Плюс, 2000. — 318 с.: ил.
- Греки Дніпропетровщини: історія та сучасність: [докум. нариси / творча група: Д. С. Алманов, О. М. Катічев ; голов. ред. В. М. Трофимович]. — Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2012. — 109, [2] с. : іл., портр. ; 30 см. — (Національно-культурні товариства Дніпропетровщини). — Присвяч. 80-річчю створення Дніпропетров. обл. — Текст парал. укр., рос. — 1 000 пр. — ISBN 978-966-348-293-4
- Греки Одессы: именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. — Ч. I: 1800—1831 / Авт. и сост.: Л. Г. Белоусова, Т. Е. Волкова, Г. Л. Малинова, В. В. Харковенко; Отв. ред. Л. Г. Белоусова; Науч. ред. И. В. Сапожников. Государственный архив Одесской области. — Одесса, 2000. — 364 с. — ISBN 966-7487-45-8. — (Труды Государственного архива Одесской области. — Т. II)
- Греки Одессы: именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. — Ч. IІ: 1834—1852 / Авт. и сост.: Л. Г. Белоусова, Т. Е. Волкова, Г. Л. Малинова, В. В. Харковенко; Отв. ред. Л. Г. Белоусова; Науч. ред. И. В. Сапожников. Государственный архив Одесской области. — Одесса, 2000. — 364 с. — ISBN 966-8099-36-2. — (Труды Государственного архива Одесской области. — Т. IV)
- Греки Одессы: именной указатель по метрическим книгам Одесской Греческой Свято-Троицкой церкви. — Ч. VI: 1907—1920 / Авт. и составит.: Л. Г. Белоусова, А. В. Мартыненко, А. М. Паниван, М. Г. Батурина, А. Е. Бух; Ред. кол.: Ниточко И. И., Парадисопулос С., Белоусова Л. Г. Государственный архив Одесской области; Одесский филиал Греческого фонда культуры. — Одесса, 2009. — 344 с. — ISBN 978-966-555-072-3. — (Труды Государственного архива Одесской области. — Т. XXVII)
- Грецька громада Ніжина: історія та сучасність: матер. Міжнар. наук. конф., присвяч. 360-тій річниці універсалу гетьмана Б. Хмельницького / [упоряд. О. С. Морозов]. — Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2017. — 223 с. — (Греки в Ніжині). — ISBN 617-640-357-9.
- Лильо Ігор. Греки на території Руського воєводства у XV—XVIII ст.: монографія. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка. — 384 с., 32 с. кол. іл. (link [ 26 лютого 2022 у Wayback Machine.])
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.