www.wikidata.uk-ua.nina.az

Харцизьк Харци зьк місто в Україні у Донецькому районі Донецької області Адміністративний центр ої міської громади Засно

Харцизьк

Харци́зьк — місто в Україні, у Донецькому районі Донецької області. Адміністративний центр Харцизької міської громади. Засноване 1869 року.

Харцизьк
Іверський храм
Основні дані
Країна  Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Громада Харцизька міська громада
Засноване 1869
Статус міста з 1938 року
Населення ▼ 57 860 (01.01.2017)
Агломерація Донецько-Макіївська агломерація
Площа 19.3 км²
Густота населення 2998 осіб/км²
Поштові індекси 86700-86780
Телефонний код +380-6257
Координати 48°02′34″ пн. ш. 38°08′33″ сх. д. / 48.04278° пн. ш. 38.14250° сх. д. / 48.04278; 38.14250Координати: 48°02′34″ пн. ш. 38°08′33″ сх. д. / 48.04278° пн. ш. 38.14250° сх. д. / 48.04278; 38.14250
Висота над рівнем моря 216 м
Водойма р. Кринка
Назва мешканців харци́зець
харци́зка
харци́зці
Відстань
Найближча залізнична станція Харцизьк
До обл./респ. центру
 - фізична 24,9 км
 - залізницею 41 км
 - автошляхами 28,5 км
До Києва
 - фізична 614 км
 - залізницею 828 км
 - автошляхами 732 км
Міська влада
Адреса 86700, Донецька обл., Донецький район, м. Харцизьк, вул. Краснознаменська, 87а
Вебсторінка Харцизька міськрада
Міський голова Дубовий Валерій Володимирович

Харцизьк у Вікісховищі

Карта
Харцизьк
Харцизьк

Населення Редагувати

Чисельність наявного населення на 1 січня 2011 року — 60016 осіб. За 2010 рік чисельність наявного населення міста скоротилася на 594 особи.

Українську мову під час перепису 2001 року назвали рідною 16,3 % населення.

Народжуваність — 7,8 на 1000 осіб, смертність — 17,6, природний приріст — −9,8, сальдо міграції негативне (-0,8 на 1000 осіб).

Історична динаміка чисельності населення (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді)

  • 1897 — 674 жителів;
  • 1926 — 5 100 жителів;
  • 1931 — 8 323 жителів;
  • 1939 — 13 622 жителів;
  • 1959 — 33 641 жителів;
  • 1970 — 51 076 жителів;
  • 1979 — 57 559 жителів;
  • 1981 — 63 000 жителів;
  • 1989 — 67 916 жителів;
  • 2001 — 64 175 жителів;
  • 2005 — 62 263 жителів;
  • 2014 — 58 641 жителів.

Національний склад населення Харцизької міськради за переписом 2001 року

' чисельність частка, %
українці 59 615 52,4
росіяни 50 129 44,1
білоруси 1 043 0,9
вірмени 342 0,3
греки 321 0,3
грузини 254 0,2

За даними перепису 2001 року населення міста становило 63672 особи, з них 16,05 % зазначили рідною мову українську, 82,72 % — російську, 0,23 % — циганську, 0,13 % — білоруську, 0,08 % — вірменську, 0,03 % — румунську, 0,02 % — болгарську, 0,02 % — грецьку, німецьку та єврейську, а також польську мову.

Історія Редагувати

Заснування Редагувати

Заснований у 1869 році як селище при станції, уведеній в дію на Курсько-Харківсько-Азовській залізниці. На місці сучасного міста ще в 1786 році була заснована слобода Харцизька, що належала генерал-майору Івану Іловайському.

Назва його походить від слова «харцизи» («розбійники, грабіжники») — так у XVI столітті називали турки й татари селян-утікачів і запорозьких козаків, що селись біля південних кордонів Московської держави. Місця їх поселень іменували «харцизькими». У 1883 році була проведена залізнична гілка на Макіївський рудник, а в 1884 році — на станцію Кринична та Ясисівка (сучасна Макіївка-Пасажирська), у 1898 році — на макіївський металургійний завод «Уніон».

Російська імперія Редагувати

У 60-х роках XIX століття поблизу станції почалася розробка кам'яного вугілля. У 1880-ті роки в пристанційному селищі було декілька десятків дворів і трактир. У 1897 році тут налічувалося 674 жителі, 53 двори. Росіян було 486 осіб, українців — 188. Уродженцями області Війська Донського були 99 чоловік, інших місцевостей — 575. Вихідцями із селян були 550 осіб, з міщан — 92, із дворян та духовенства — 13 осіб.

У 1895 році Харцизьке товариство Дебальцівського механічного заводу в Харцизьку побудувало котельно-механічний завод. У 1897 році побудовані майстерні Шліхта (сучасний машинобудівний завод).

Під час революції 1905—1907 в Харцизьку діяла місцева дружина, яка була утворена на початку грудня 1905. Для озброєння дружини з місцевих торговців примусово були зібрані кошти на загальну суму близько 800—1000 карбованців. Після розгрому повсталих у Горлівці 20 грудня 1905 до міста прибули козаки. Лідерів дружини було заарештовано і засуджено.

У 1910 році котельно-механічний завод став філією макіївського металургійного заводу, а в 1914 році — окремим підприємством Харцизький трубний завод. З 1914 року механічні майстерні об'єднані у 2 промислові підприємства — заводи «Фрессе» й «Рено» (у 1920 році об'єднані в завод «Ремруд», у 1928 році його перейменували в «Главармліт», сучасна назва — «Армлит»).

Українська революція Редагувати

Після повалення монархії, на початку березня 1917 року, в Харцизьку створюється Рада робітничих депутатів, в якій переважали меншовики та есери. Тоді ж було створено і т. зв. громадський комітет. В середині березня 1917 року в селищі відбувся великий мітинг трудящих, на якому виступили, викриваючи оборонців, більшовики І. Вишняков та П. Борман, що приїхали з Макіївки. Навесні 1917 року в Харцизьку утворилась група більшовиків, одним з активних учасників якої був робітник трубного заводу І. Й. Зубков, член більшовицької партії з квітня 1917 року. Але до кінця жовтня 1917 року група входила до складу об'єднаної організації РСДРП, в якій переважали угодовці.

У квітні 1918 року місто зайняли сили Української Народної Республіки та союзні війська. Після відводу німецьких військ, контроль над містом беруть денікінці. Після кількаразової зміни влади, Харцизьк остаточно опинився під радянською окупацією.

Радянський період Редагувати

У квітні 1923 року Харцизьк став центром Зуєвського гірського району Юзівської округи. Чисельність населення селища тоді становила 3065 осіб, а в 1926 році — уже 5645 чоловік. У 1929 році утворена Харцизька волость, що об'єднала селища Харцизьк і Трубне, а також хутори Золотарьова, Майсак, Цецюри, Панасенко, Нове Життя та інші. У 1931 році населення Харцизька становило 8323 особи.

У 1940 році в ньому проживало вже 13 146 чоловік. У 1930–1938 роках Харцизький трубний завод називався заводом «Сталь», тоді ж там було налагоджено виробництво труб великого діаметра. У 1940 побудований сталедротово-канатний завод (зараз Харцизька філія ПАТ «ВО „Стальканат-Силур“» завод «Силур»). З 1930-х років працюють 2 великі колгоспи: «Граніт» та імені В. К. Блюхера.

Під час Другої світової війни місто перебувало під німецькою окупацією, але згодом було деокуповане радянськими військами.

1956 р. в місті заснований трест «Жовтеньвугілля»; Харцизьк став регіональним центром вугільної промисловості (не маючи жодної вугільної шахти). У 80-90-х роках XX століття керівництво окремими шахтами, а потім і цілим «Жовтеньвугіллям» було перенесене в сусідні вугільні міста: Кіровське, Жданівку, Шахтарськ. У 1962 році Харцизьк став містом обласного підпорядкування. У 70-х роках XX століття в місті побудований комплекс трубоелектрозварювального цеху на трубному заводі.

Незалежна Україна Редагувати

Кінець XX — початок XXI століття Редагувати

У 1991 році Харцизьк став частиною незалежної України.

У 1995 році в місті активно проходить приватизація.

Російсько-українська війна Редагувати

13 квітня 2014 року місто опинилось під контролем проросійських терористичних формувань. За повідомленням донецької журналістки у Харцизькій міськраді керують люди в камуфляжі з автоматами, які зняли з будівлі українські прапори і повісили прапор так званої «Донецької народної республіки». На її думку:

Поки складно припустити яке у них громадянство, про це, можливо, знає нардеп Владислав Лук'янов, який є головним спікером мітингу, що відбувається під стінами міськради…

Агентство Інтерфакс-Україна з посиланням на очевидця подій повідомило також, що ті сепаратисти, які перебувають у міськраді, діяли у змові з керівниками місцевих органів влади. За словами очевидця:

Тобто, вони, сепаратисти, підходять до секретаря міськради, до того, хто виконує обов'язки міського голови, вітаються з ним за руку, тобто, це явно їхні люди. …

В той же час Громадське ТВ повідомило, що в самому Донецьку 12 квітня відбувся ланцюг єднання Сходу та Заходу України. Молоді донеччани співали український гімн, тримаючи в руках українські прапори, а всі водії, що проїздили поряд, підтримували їх сигналами своїх машин. 13 липня в небі над Харцизьком терористами було збито український військовий літак. 17 серпня 2014 року терористи з артилерії обстріляли місто; через потрапляння снарядів в будівлі почалися пожежі, мешканці переховувалися в підвалах.

14 листопада Харцизьк було внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.

До початку широкомасштабного вторгнення Росії Харцизськ підійшов в російській окупації. Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у місті та окупованій частині Донбасу загалом незаконну примусову «мобілізацію» до лав діючих в регіоні незаконних терористичних збройних формувань. Сергій Братчук, спікер Одеської ОВА, повідомив про знищення російського військового складу у місті Харцизьк 9 липня 2022 року.

Визначні пам'ятки Редагувати

Основним місцем відпочинку є Парк імені А. П. Чехова, Парк Поколінь та площа імені Леніна.

Центральні вулиці:

Економіка Редагувати

  • Металургійна:
    • Харцизький трубний завод,
    • Харцизький канатний завод — Силур (компанія),
    • Українсько-канадське підприємство СП «Донбас-Ліберті»,
    • Харцизький ливарний завод — Армлит,
    • Харцизький завод металевих виробів «Авангард»,
  • Машинобудівна:
    • Харцизький машинобудівний завод,
    • Завод «Спецтехніка»
  • Харчова промисловість:
    • Харцизький завод харчових концентратів,
    • Харцизький хлібозавод
  • Комерційні організації:
    • «АВТОРИТЕТ»,
    • «РСК»
    • Рекламне агентство «Estetic Media»
    • «ПРОМСНАББИТ»
    • ТД «Оленівське борошно»

3 будівельно-монтажних управлінь, міськпобуткомбінат, автобаза. Понад 50 % зайнятих у народному господарстві трудяться в промисловості.

Загальний обсяг реалізованої промислової продукції у відпускних цінах підприємств за 2008 рік склав 6952 млн грн.

Транспорт Редагувати

Міськелектротранспорт: тролейбус (з 1982 року) — 3 маршрути:

  • № 1 — Залізничний вокзал — Пром. район.;
  • № 2 — Депо — Пром. район.;
  • № 4 — Залізничний вокзал — Міська лікарня.

Фінанси Редагувати

Дохід бюджету міста в 2004 році склав 33 849,3 тис. гривень, з них перерахував до державного бюджету України 3 611,9 тис. гривень.

Експорт товарів у 2003 — 133,5 млн доларів США. Прямі іноземні інвестиції на 2003 рік — 15,2 млн доларів США. Обсяг вироблених послуг у 2003 році — 190,9 млн гривень. Коефіцієнт безробіття — 2,7 %. Середньомісячна зарплата у 2003 році — 585 гривень.

Соціальна сфера Редагувати

Музей, музична, художня та спортивна школи, готелі «Силур» і «Трубники», 2 лікарні (650 ліжок, 200 лікарів, 400 медпрацівників), центр лімфохірургії, 9 шкіл (8300 учнів та 450 педагогів), металургійний технікум ДонНТУ, палац культури, палац піонерів, 2 ПТУ (900 учнів), спортивний клуб настільного тенісу — ЧЕМПІОН — (колишня ЗОШ № 23).

Пам'ятки Редагувати

Див. також: Пам'ятки Харцизька

На території Харцизької міськради на обліку перебуває 29 пам'яток історії та монументального мистецтва.

Люди Редагувати

Денис Шафоростов

У місті народилися:

Відомі мешканці:

Див. також Редагувати

  • Регіональний ландшафтний парк "Зуївський"
  • Зугрес-2

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Збірка «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року». Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 23 червня 2012. 
  3. . Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 25 серпня 2014. 
  4. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012. 
  5. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021. 
  6. ↑ У Харцизьку «зелені чоловічки» захопили міськраду. «Регіонал» з ними [ 1 грудня 2014 у Wayback Machine.] Українська правда, 13 квітня 2014 р.
  7. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2014. Процитовано 6 січня 2015. 
  8. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2014. Процитовано 6 січня 2015. 
  9. . Архів оригіналу за 23 лютого 2015. Процитовано 6 січня 2015. 
  10. Софія Лазарова (9 липня 2022). ЗСУ за добу знищили три склади боєприпасів окупантів. НВ. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Харцизьк

Література Редагувати

Додаткові джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Harci zk misto v Ukrayini u Doneckomu rajoni Doneckoyi oblasti Administrativnij centr Harcizkoyi miskoyi gromadi Zasnovane 1869 roku HarcizkGerb Harcizka Prapor HarcizkaIverskij hramOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Doneckij rajonGromada Harcizka miska gromadaZasnovane 1869Status mista z 1938 rokuNaselennya 57 860 01 01 2017 1 Aglomeraciya Donecko Makiyivska aglomeraciyaPlosha 19 3 km Gustota naselennya 2998 osib km Poshtovi indeksi 86700 86780Telefonnij kod 380 6257Koordinati 48 02 34 pn sh 38 08 33 sh d 48 04278 pn sh 38 14250 sh d 48 04278 38 14250 Koordinati 48 02 34 pn sh 38 08 33 sh d 48 04278 pn sh 38 14250 sh d 48 04278 38 14250Visota nad rivnem morya 216 mVodojma r KrinkaNazva meshkanciv harci zecharci zkaharci zciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya HarcizkDo obl resp centru fizichna 24 9 km zalizniceyu 41 km avtoshlyahami 28 5 kmDo Kiyeva fizichna 614 km zalizniceyu 828 km avtoshlyahami 732 kmMiska vladaAdresa 86700 Donecka obl Doneckij rajon m Harcizk vul Krasnoznamenska 87aVebstorinka Harcizka miskradaMiskij golova Dubovij Valerij VolodimirovichHarcizk u Vikishovishi KartaHarcizkHarcizk Zmist 1 Naselennya 2 Istoriya 2 1 Zasnuvannya 2 2 Rosijska imperiya 2 3 Ukrayinska revolyuciya 2 4 Radyanskij period 2 5 Nezalezhna Ukrayina 2 5 1 Kinec XX pochatok XXI stolittya 2 5 2 Rosijsko ukrayinska vijna 3 Viznachni pam yatki 4 Ekonomika 5 Transport 6 Finansi 7 Socialna sfera 8 Pam yatki 9 Lyudi 10 Div takozh 11 Primitki 12 Posilannya 13 Literatura 14 Dodatkovi dzherelaNaselennya RedaguvatiChiselnist nayavnogo naselennya na 1 sichnya 2011 roku 60016 osib Za 2010 rik chiselnist nayavnogo naselennya mista skorotilasya na 594 osobi 2 Ukrayinsku movu pid chas perepisu 2001 roku nazvali ridnoyu 16 3 naselennya Narodzhuvanist 7 8 na 1000 osib smertnist 17 6 prirodnij pririst 9 8 saldo migraciyi negativne 0 8 na 1000 osib Istorichna dinamika chiselnosti naselennya bez naselenih punktiv pidporyadkovanih miskradi 3 1897 674 zhiteliv 1926 5 100 zhiteliv 1931 8 323 zhiteliv 1939 13 622 zhiteliv 1959 33 641 zhiteliv 1970 51 076 zhiteliv 1979 57 559 zhiteliv 1981 63 000 zhiteliv 1989 67 916 zhiteliv 2001 64 175 zhiteliv 2005 62 263 zhiteliv 2014 58 641 zhiteliv Nacionalnij sklad naselennya Harcizkoyi miskradi za perepisom 2001 roku 4 chiselnist chastka ukrayinci 59 615 52 4rosiyani 50 129 44 1bilorusi 1 043 0 9virmeni 342 0 3greki 321 0 3gruzini 254 0 2Za danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 63672 osobi z nih 16 05 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 82 72 rosijsku 0 23 cigansku 0 13 bilorusku 0 08 virmensku 0 03 rumunsku 0 02 bolgarsku 0 02 grecku nimecku ta yevrejsku a takozh polsku movu 5 Istoriya RedaguvatiZasnuvannya Redaguvati Zasnovanij u 1869 roci yak selishe pri stanciyi uvedenij v diyu na Kursko Harkivsko Azovskij zaliznici Na misci suchasnogo mista she v 1786 roci bula zasnovana sloboda Harcizka sho nalezhala general majoru Ivanu Ilovajskomu Nazva jogo pohodit vid slova harcizi rozbijniki grabizhniki tak u XVI stolitti nazivali turki j tatari selyan utikachiv i zaporozkih kozakiv sho selis bilya pivdennih kordoniv Moskovskoyi derzhavi Miscya yih poselen imenuvali harcizkimi U 1883 roci bula provedena zaliznichna gilka na Makiyivskij rudnik a v 1884 roci na stanciyu Krinichna ta Yasisivka suchasna Makiyivka Pasazhirska u 1898 roci na makiyivskij metalurgijnij zavod Union Rosijska imperiya Redaguvati U 60 h rokah XIX stolittya poblizu stanciyi pochalasya rozrobka kam yanogo vugillya U 1880 ti roki v pristancijnomu selishi bulo dekilka desyatkiv dvoriv i traktir U 1897 roci tut nalichuvalosya 674 zhiteli 53 dvori Rosiyan bulo 486 osib ukrayinciv 188 Urodzhencyami oblasti Vijska Donskogo buli 99 cholovik inshih miscevostej 575 Vihidcyami iz selyan buli 550 osib z mishan 92 iz dvoryan ta duhovenstva 13 osib U 1895 roci Harcizke tovaristvo Debalcivskogo mehanichnogo zavodu v Harcizku pobuduvalo kotelno mehanichnij zavod U 1897 roci pobudovani majsterni Shlihta suchasnij mashinobudivnij zavod Pid chas revolyuciyi 1905 1907 v Harcizku diyala misceva druzhina yaka bula utvorena na pochatku grudnya 1905 Dlya ozbroyennya druzhini z miscevih torgovciv primusovo buli zibrani koshti na zagalnu sumu blizko 800 1000 karbovanciv Pislya rozgromu povstalih u Gorlivci 20 grudnya 1905 do mista pribuli kozaki Lideriv druzhini bulo zaareshtovano i zasudzheno U 1910 roci kotelno mehanichnij zavod stav filiyeyu makiyivskogo metalurgijnogo zavodu a v 1914 roci okremim pidpriyemstvom Harcizkij trubnij zavod Z 1914 roku mehanichni majsterni ob yednani u 2 promislovi pidpriyemstva zavodi Fresse j Reno u 1920 roci ob yednani v zavod Remrud u 1928 roci jogo perejmenuvali v Glavarmlit suchasna nazva Armlit Ukrayinska revolyuciya Redaguvati Pislya povalennya monarhiyi na pochatku bereznya 1917 roku v Harcizku stvoryuyetsya Rada robitnichih deputativ v yakij perevazhali menshoviki ta eseri Todi zh bulo stvoreno i t zv gromadskij komitet V seredini bereznya 1917 roku v selishi vidbuvsya velikij miting trudyashih na yakomu vistupili vikrivayuchi oboronciv bilshoviki I Vishnyakov ta P Borman sho priyihali z Makiyivki Navesni 1917 roku v Harcizku utvorilas grupa bilshovikiv odnim z aktivnih uchasnikiv yakoyi buv robitnik trubnogo zavodu I J Zubkov chlen bilshovickoyi partiyi z kvitnya 1917 roku Ale do kincya zhovtnya 1917 roku grupa vhodila do skladu ob yednanoyi organizaciyi RSDRP v yakij perevazhali ugodovci U kvitni 1918 roku misto zajnyali sili Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta soyuzni vijska Pislya vidvodu nimeckih vijsk kontrol nad mistom berut denikinci Pislya kilkarazovoyi zmini vladi Harcizk ostatochno opinivsya pid radyanskoyu okupaciyeyu Radyanskij period Redaguvati U kvitni 1923 roku Harcizk stav centrom Zuyevskogo girskogo rajonu Yuzivskoyi okrugi Chiselnist naselennya selisha todi stanovila 3065 osib a v 1926 roci uzhe 5645 cholovik U 1929 roci utvorena Harcizka volost sho ob yednala selisha Harcizk i Trubne a takozh hutori Zolotarova Majsak Cecyuri Panasenko Nove Zhittya ta inshi U 1931 roci naselennya Harcizka stanovilo 8323 osobi U 1940 roci v nomu prozhivalo vzhe 13 146 cholovik U 1930 1938 rokah Harcizkij trubnij zavod nazivavsya zavodom Stal todi zh tam bulo nalagodzheno virobnictvo trub velikogo diametra U 1940 pobudovanij staledrotovo kanatnij zavod zaraz Harcizka filiya PAT VO Stalkanat Silur zavod Silur Z 1930 h rokiv pracyuyut 2 veliki kolgospi Granit ta imeni V K Blyuhera Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni misto perebuvalo pid nimeckoyu okupaciyeyu ale zgodom bulo deokupovane radyanskimi vijskami 1956 r v misti zasnovanij trest Zhovtenvugillya Harcizk stav regionalnim centrom vugilnoyi promislovosti ne mayuchi zhodnoyi vugilnoyi shahti U 80 90 h rokah XX stolittya kerivnictvo okremimi shahtami a potim i cilim Zhovtenvugillyam bulo perenesene v susidni vugilni mista Kirovske Zhdanivku Shahtarsk U 1962 roci Harcizk stav mistom oblasnogo pidporyadkuvannya U 70 h rokah XX stolittya v misti pobudovanij kompleks truboelektrozvaryuvalnogo cehu na trubnomu zavodi Nezalezhna Ukrayina Redaguvati Kinec XX pochatok XXI stolittya Redaguvati U 1991 roci Harcizk stav chastinoyu nezalezhnoyi Ukrayini U 1995 roci v misti aktivno prohodit privatizaciya Rosijsko ukrayinska vijna Redaguvati Dokladnishe Vijna na shodi Ukrayini13 kvitnya 2014 roku misto opinilos pid kontrolem prorosijskih teroristichnih formuvan Za povidomlennyam doneckoyi zhurnalistki u Harcizkij miskradi keruyut lyudi v kamuflyazhi z avtomatami yaki znyali z budivli ukrayinski prapori i povisili prapor tak zvanoyi Doneckoyi narodnoyi respubliki Na yiyi dumku 6 nbsp Poki skladno pripustiti yake u nih gromadyanstvo pro ce mozhlivo znaye nardep Vladislav Luk yanov yakij ye golovnim spikerom mitingu sho vidbuvayetsya pid stinami miskradi nbsp Agentstvo Interfaks Ukrayina z posilannyam na ochevidcya podij povidomilo takozh sho ti separatisti yaki perebuvayut u miskradi diyali u zmovi z kerivnikami miscevih organiv vladi Za slovami ochevidcya 6 nbsp Tobto voni separatisti pidhodyat do sekretarya miskradi do togo hto vikonuye obov yazki miskogo golovi vitayutsya z nim za ruku tobto ce yavno yihni lyudi nbsp V toj zhe chas Gromadske TV povidomilo sho v samomu Donecku 12 kvitnya vidbuvsya lancyug yednannya Shodu ta Zahodu Ukrayini Molodi donechchani spivali ukrayinskij gimn trimayuchi v rukah ukrayinski prapori a vsi vodiyi sho proyizdili poryad pidtrimuvali yih signalami svoyih mashin 13 lipnya v nebi nad Harcizkom teroristami bulo zbito ukrayinskij vijskovij litak 7 17 serpnya 2014 roku teroristi z artileriyi obstrilyali misto cherez potraplyannya snaryadiv v budivli pochalisya pozhezhi meshkanci perehovuvalisya v pidvalah 8 14 listopada Harcizk bulo vneseno do pereliku naselenih punktiv na Shodi Ukrayini na yakih timchasovo ne diye ukrayinska vlada 9 Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Do pochatku shirokomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi Harcizsk pidijshov v rosijskij okupaciyi Gotuyuchis do ponovlennya aktivnoyi fazi bojovih dij v seredini lyutogo rosijski vijska vlashtovuyut provokaciyi pid privodom yakih ogoloshuyut u misti ta okupovanij chastini Donbasu zagalom nezakonnu primusovu mobilizaciyu do lav diyuchih v regioni nezakonnih teroristichnih zbrojnih formuvan Sergij Bratchuk spiker Odeskoyi OVA povidomiv pro znishennya rosijskogo vijskovogo skladu u misti Harcizk 9 lipnya 2022 roku 10 Viznachni pam yatki RedaguvatiOsnovnim miscem vidpochinku ye Park imeni A P Chehova Park Pokolin ta plosha imeni Lenina Centralni vulici Vulicya Krasnoznamenska budivlya vikonkomu miska likarnya Vulicya Zhovtneva Muzej istoriyi mista Harcizka Harcizkij miskij dim kulturi prokuratura Vulicya Vokzalna Zaliznichnij vokzal budivlya policiyi memorial drugoyi svitovoyi vijni Ekonomika RedaguvatiMetalurgijna Harcizkij trubnij zavod Harcizkij kanatnij zavod Silur kompaniya Ukrayinsko kanadske pidpriyemstvo SP Donbas Liberti Harcizkij livarnij zavod Armlit Harcizkij zavod metalevih virobiv Avangard Mashinobudivna Harcizkij mashinobudivnij zavod Zavod Spectehnika Harchova promislovist Harcizkij zavod harchovih koncentrativ Harcizkij hlibozavod Komercijni organizaciyi AVTORITET RSK Reklamne agentstvo Estetic Media PROMSNABBIT TD Olenivske boroshno 3 budivelno montazhnih upravlin miskpobutkombinat avtobaza Ponad 50 zajnyatih u narodnomu gospodarstvi trudyatsya v promislovosti Zagalnij obsyag realizovanoyi promislovoyi produkciyi u vidpusknih cinah pidpriyemstv za 2008 rik sklav 6952 mln grn Transport RedaguvatiMiskelektrotransport trolejbus z 1982 roku 3 marshruti 1 Zaliznichnij vokzal Prom rajon 2 Depo Prom rajon 4 Zaliznichnij vokzal Miska likarnya Finansi RedaguvatiDohid byudzhetu mista v 2004 roci sklav 33 849 3 tis griven z nih pererahuvav do derzhavnogo byudzhetu Ukrayini 3 611 9 tis griven Eksport tovariv u 2003 133 5 mln dolariv SShA Pryami inozemni investiciyi na 2003 rik 15 2 mln dolariv SShA Obsyag viroblenih poslug u 2003 roci 190 9 mln griven Koeficiyent bezrobittya 2 7 Serednomisyachna zarplata u 2003 roci 585 griven Socialna sfera RedaguvatiMuzej muzichna hudozhnya ta sportivna shkoli goteli Silur i Trubniki 2 likarni 650 lizhok 200 likariv 400 medpracivnikiv centr limfohirurgiyi 9 shkil 8300 uchniv ta 450 pedagogiv metalurgijnij tehnikum DonNTU palac kulturi palac pioneriv 2 PTU 900 uchniv sportivnij klub nastilnogo tenisu ChEMPION kolishnya ZOSh 23 Pam yatki RedaguvatiDiv takozh Pam yatki Harcizka Na teritoriyi Harcizkoyi miskradi na obliku perebuvaye 29 pam yatok istoriyi ta monumentalnogo mistectva Lyudi Redaguvati nbsp Denis ShaforostovU misti narodilisya Atamanchuk Larisa Vasilivna ukrayinskij muzikant pedagog Zaloznij Nikandr Semenovich sotnik komandir 2 yi letunskoyi sotni Letunskogo viddilu Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Zubanov Volodimir Oleksandrovich ukrayinskij politik Chlen Partiyi regioniv z 2005 Radnik Prezidenta Ukrayini z travnya 2013 Ignatov Igor Valentinovich ukrayinskij gromadskij diyach sekretar Federaciyi Profspilok Ukrayini Kirilenko Yevgen Grigorovich ukrayinskij diplomat Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Yegipti Liholyetov Petro Yakovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Maksimenko Vasil Ivanovich vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Radion Redko ukrayinskij sportsmen vershnik Denis Shaforostov muzikant frontmen vidomogo britanskogo gurtu Asking Alexandria Yablunovskij Petro Antonovich ukrayinskij zhivopisec Vira Filatova ukrayinska aktrisa teatru kino i telebachennya Vidomi meshkanci Dermentli Fedir Semenovich 1937 2013 ukrayinskij promislovec ekonomist kerivnik Harcizkogo trubnogo zavodu z 1986 po 2013 rik kandidat ekonomichnih nauk povnij kavaler ordena Za zaslugi kavaler ordena knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya pochesnij gromadyanin mista Harcizka Pavlenko Mikola Mikitovich 1920 1997 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu pochesnij gromadyanin mista Harcizka Tkachuk Stanislav Porfirovich 1938 2006 fahivec v galuzi ohoroni praci kandidat tehnichnih nauk prezident Mizhnarodnoyi Akademiyi bezpeki zhittyediyalnosti pochesnij gromadyanin mista Harcizka Div takozh RedaguvatiRegionalnij landshaftnij park Zuyivskij Zugres 2Primitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Zbirka Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2011 roku Arhiv originalu za 29 listopada 2012 Procitovano 23 chervnya 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 kvitnya 2012 Procitovano 25 serpnya 2014 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 listopada 2012 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Donecka oblast Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 grudnya 2021 a b U Harcizku zeleni cholovichki zahopili miskradu Regional z nimi Arhivovano 1 grudnya 2014 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 13 kvitnya 2014 r Nad Harcizkom teroristi zbili ukrayinskij litak ZMI Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2014 Procitovano 6 sichnya 2015 Yak viglyadaye Harcizk pislya nichnogo artobstrilu FOTOFAKT Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2014 Procitovano 6 sichnya 2015 Kabinet ministriv Ukrayini Rozporyadzhennya vid 7 listopada 2014 r 1085 r Arhiv originalu za 23 lyutogo 2015 Procitovano 6 sichnya 2015 Sofiya Lazarova 9 lipnya 2022 ZSU za dobu znishili tri skladi boyepripasiv okupantiv NV Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Harcizk Ves Harcyzsk Arhivovano 20 sichnya 2007 u Wayback Machine sajt mista narazi pid kontrolem vladi teroristiv Upravlinnya praci ta socialnogo zahistu naselennya Harcizkoyi miskoyi radiLiteratura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s 15 000 prim Vasil Pirko Zaselennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Dodatkovi dzherela RedaguvatiHarcizk Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR Arhivovano 26 lipnya 2015 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Bojoviki z minometiv obstrilyali Harcizk Arhivovano 19 serpnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Harcizk amp oldid 40471663