www.wikidata.uk-ua.nina.az

Херсонес Таврійський Запит Херсонес перенаправляє сюди див також інші значення Херсоне с Таврі йський у перекладі з дав

Херсонес Таврійський

Запит «Херсонес» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Херсоне́с Таврі́йський (у перекладі з дав.-гр. Χερσόνησος — ἡ χερσόνησος (ге¯ херсо́не¯сос) означає «півострів», за візантійського часу — Херсон, у давньоруських джерелах — Корсунь) — античне і візантійське місто-держава в південно-західній частині Криму (Севастопольська міськрада).

Стародавнє місто Херсонес Таврійський і його Хора
Ancient City of Tauric Chersonese
and its Chora 
Світова спадщина
Руїни Херсонеса
44°36′00″ пн. ш. 33°29′00″ сх. д. / 44.61167° пн. ш. 33.49333° сх. д. / 44.61167; 33.49333
Країна АР Крим
Тип Культурний
Критерії ii, v
Об'єкт № 1411
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2013 (37 сесія)

Херсонес Таврійський на карті Криму
 Херсонес Таврійський у Вікісховищі

23 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, Херсонес Таврійський і його хора (сільськогосподарська округа) були включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Історія Редагувати

Портик базиліки в Херсонесі

Поліс, місто-держава Редагувати

Достеменно дата заснування Херсонеса Таврійського не встановлена. Протягом майже всього ХХ ст. загальноприйнятою вважалася дата заснування 422—421 рр. до н. е. греками-дорійцями з Гераклеї Понтійської разом із беотійцями за знаменням Дельфійського оракула як грецький поліс на північному узбережжі Чорного моря і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Таврики. Херсонес розміщений між Карантинною і Пісочною бухтами в межах сучасного міста Севастополя. Проте найдавніші археологічні знахідки в Херсонесі — уламки чорнофігурної кераміки — датуються рубежем третьої і четвертої чверті VI століттям до н. е., що надало дослідникам аргументів для передатування заснування міста, про що досі точаться дискусії. За свідченням Страбона, поряд з Херсонесом Таврійським розташовувалося інше місто, яке Страбон називає Давній Херсонес, і яке в науковій літературі отримало найменування «Страбонів».

Херсонес Таврійський є одним із найяскравіших прикладів планування міста античного архітектора Гіпподама, в основу якого покладена система поздовжніх і поперечних вулиць, які перетинаються під прямим кутом, утворюючи квартали — інсули.

У другій чверті-середині IV ст. до н. е. за очільництва Агасікла Гераклейський півострів було розмежовано на сільськогосподарські наділи — клери, що належали громадянам полісу, що сформували округу Херсонеса — хору. Клери розділяли поздовжні і поперечні дороги, що перетиналися на місцевості під прямими кутами.

Економічний і політичний розквіт Херсонесу Таврійського за античного часу припадав на IV—II ст. до н. е. Він був демократичною державою, територія якої до ІІІ ст. до н. е. поширилася і на Північно-Західну Таврику, доєднавши Керкінітиду, Калос-Лімен і інші грецькі міста і поселення на Західному узбережжі Таврики. Херсонес мав власний монетний двір. Основою його економіки було землеробство, тваринництво, морські промисли, виноробство, інші ремесла і торгівля.

Історик Сіріск Редагувати

У III ст. до н. е. в Херсонесі жив і працював історик Сіріск, перший історик на теренах України. Сіріск зробив опис історії міста Херсонеса та його взаємин з Боспорським царством, однак його праці не збереглися.

Боспорське царство Редагувати

За весь час існування міста-держави херсонесцям доводилося вести численні війни. У II століття до н. е. Херсонес вів тривалу війну з пізньоскіфською державою Скілура. Була втрачена Керкінітида, зруйнований Калос-Лімен, ворог неодноразово стояв біля воріт міста. Херсонес був змушений звернутися за допомогою до понтійського царя Мітрідата VI Євпатора, який скерував до Криму великий загін на чолі з полководцем Діофантом. Діофант на чолі об'єднаної армії, куди входили херсонеські і понтійські війська, протягом трьох кампаній (у 110-107 рр. до н. е.) розгромив скіфів, взяв Феодосію, дійшов до Керченського півострова й захопив Пантікапей. Проте Херсонесу не вдалося зберегти свою самостійність: він увійшов до складу держави Мітрідата.

Стародавній Рим Редагувати

Після смерті Мітрідата VI Євпатора політична карта всього Східного Середземномор'я кардинально змінилася. Вибираючи з двох бід меншу, херсонесці вирішили «стати під тверду руку» Риму як «вільного міста» і позбутися принизливої опіки царів Боспору. Імператор Риму Гай Юлій Цезар прийняв Херсонес під опіку Риму. Однак пізніше, ідучи за своїм улюбленим принципом «розділяй і володарюй», римські імператори то підпорядковували місто своїм союзникам — боспорським царям, то надавали йому «свободу», коли необхідно було стримати амбіції боспорських монархів.

У перших століттях н. е. в Херсонесі затверджується олігархічна республіка, влада в якій належала незначному колу впливових, знатних і лояльних Риму громадян. У 60-ті роки I століття римляни організували велику військову експедицію в Таврику, щоб дати відсіч пізньоскіфським військовим об'єднанням, які знову загрожували містові. Після розгрому скіфів військами трибуна Плавтія Сільвана Херсонес стає форпостом римських військ у Північному Причорномор'ї.

У цитаделі міста, змінюючи і доповнюючи один одного, стояли загони I Італійського, XI Клавдієвого та V Македонського легіонів з провінції Нижня Мьозія (територія сучасної Болгарії), а в херсонеській гавані базувалися кораблі Мізійського Флавієвого флоту. У місті розташовувалась ставка військового трибуна, якому підпорядковувалися сухопутні й морські сили в Криму. Через загрозу вторгнення гунської орди в останній чверті IV ст. римське командування передислокувало у Таврику легіон Balistarii Seniores, що підпорядковувався військовому магістру Сходу, а згодом склав основу херсонеського гарнізону.

Християнство Херсонесу Редагувати

Південно-Західна Таврика містить чимало свідчень існування ранньохристиянських громад, одна з яких знаходилась безпосередньо в Херсонесі. На території Херсонеського городища в його центральній частині відкрита крипта із християнським храмом у дворі заможного будинку херсонеситів. Чіткого датування цієї споруди немає, проте, виникнення над нею в часи після офіційного хрещення Херсонеса наземної церкви, вписаної абсидою в абсиду крипти, вказує на існування секти християн ще за часу їх переслідувань. Є три основні версії проникнення християнства в Херсонес (заслання Св. Климента (римська версія), апостольська діяльність Андрія Первозваного (константинопольська версія), місія Св. Василія і послідовників (Житія Св. єпископів Херсонських, єрусалимська версія).

На початку IV століття в Херсонесі була заснована християнська єпископська кафедра. У 301 р., за часів імператора Діоклетіана, Патріарх Єрусалимський Гермон послав у країну тавроскіфів, в місто Херсонес, єпископів Єфрема та Василія. У 310 році дізнавшись про мученицьку смерть святителів Єфрема й Василя, Патріарх направляє в Крим трьох його сподвижників — єпископів Євгена, Елпідія і Агафодора.

У V столітті християнство стає офіційною релігією. Руйнуються пам'ятки античного мистецтва, театр, храми, їх заміняють християнські церкви, каплиці. У складі Римської держави в IV—V століттях місто вело війни із варварами, серед яких особливо відзначалися гуни. У V ст. н. е. Херсонес підпорядковується Візантії, яка в VI ст. оточує Південно-Західну Таврику вервечкою фортець, паралельно навертаючи в християнство навколишніх варварів, серед яких переважали гото-алани. Херсонес, захищений потужними оборонними стінами, продовжує жити ще тисячоліття.

Візантійська імперія Редагувати

У V столітті Херсонес увійшов до складу Візантійської імперії. З V до XI століття Херсонес був найбільшим містом на північному березі Чорного моря і важливим центром візантійської культури. З IX століття він став однією з її військово-адміністративних областей (фем) як Херсон. До того часу змінився не тільки зовнішній вигляд середньовічного міста, а і його ім'я: візантійці називали його Херсоном, слов'яни — Корсунем.

Монета НБУ присвячена Херсонесу Таврійському

581 року Херсонес обложило військо Тюркського каганату, що переправилося через Керченську протоку у Крим 576 року.

Херсонес у руській політиці Редагувати

Тюрки обкладали візантійський Херсонес 581 року

За цей півтисячолітній період своєї історії Херсонес опинявся на перехресті військово-політичних інтересів Хозарського каганату, Київської Русі, печенігів і половців.

Хрещення князя Володимира в Херсонесі. Фрагмент розпису Володимирського собору в Києві

У 988 році київський князь Володимир Святославич після кількох місяців облоги захопив місто. Взяття Корсуня дало змогу Володимирові диктувати свої умови візантійському імператорові Василію II і одружитися з візантійською царівною Анною. У свідомості давньоруських літописців захоплення Корсуня нерозривно пов'язане з Хрещенням Русі та поширенням християнства. Показово, що наступні кілька століть економіка Херсонесу зростає, місто багатшає і розширює свої межі.

Трапезундська імперія Редагувати

З початку XIII століття (від захоплення Константинополя хрестоносцями) Херсонес опинився в залежності від Трапезундської імперії.

Генуя й татари Редагувати

Після падіння Константинополя і Києва важливість Херсонесу, як складової складної системи торговельних шляхів зникла. Місто починає занепадати. У середині XIV століття, коли торгівлю на Чорному морі монополізували генуезці, Херсонес швидко занепав і був знищений татарами (1299 р. — нападом Ногая). Великий князь Литовський Ольгерд розбив кримськотатарське військо в 1363 році поблизу гирла Дніпра та продовжив свій похід у Криму, спустошивши Херсонес і захопивши тут всі цінні церковні предмети. Його наступник Вітовт в 1397 році пішов на Крим, дійшов до Кафи і знову зруйнував Херсонес.

У 1399 році темник Золотої Орди Едигей захоплює і спалює місто. Попри існування на місці Херсонеса-Херсона поселення XV ст., воно вже не мало ані міського характерного попереднього планування, ані традиційності районування. Розкопками найпізніших районів було знайдено кістяки людей, які лежали під стінами споруд на вулицях в нехарактерних для обряду поховання позах, що є одним із основних свідчень про знищення міста, коли загиблих нема кому було ховати. Після цього нищівного удару Херсонесу вже не судилося піднятися. Херсонес був насамперед торговим містом і загинув не лише внаслідок нападів та плюндрування, а й через дедалі більшу конкуренцію з генуезцями і венеціанцями, що створили власну мережу фортець — Каламіту, Чембало, Чоргун, Сугдею, Кафу та інші.

Державний лад Редагувати

Херсонес. Підмурки християнської церкви доби Візантії
Володимирський собор стоїть на місці центральної площі Херсонесу, на якій в античні часи відбувалися народні збори

Херсонес був класичним грецьким полісом з демократичною системою управління. Вищим органом влади були народні збори всіх вільних громадян чоловічої статі, які досягли повноліття. Народні збори приймали закони і вирішували найважливіші питання. Повсякденним життям міста керували виборні колегії, які здійснювали спостереження за всією діяльністю жителів міста. Історики припускають, що члени ради обиралися на місяць, а її секретар (грамматевс) — на рік. Ім'я царя (базилевса) було епонімом, тобто його ім'ям називався і датувався рік. Від стародавньої високої посади царя збереглися почесні, але тільки формальні релігійні функції. Для командування військом обиралася колегія стратегів, пізніше їх замінили архонти.

Колегія деміургів охороняла чистоту демократичного ладу. У місті існували народний суд і спеціальні посадові особи — дікасти (судді). Рішення суду приймалися за допомогою голосування остраконами або камінчиками, тобто таємним голосуванням. Державна скарбниця і священні суми перебували у віданні різних осіб, які також обиралися народом, а після закінчення терміну служби звітували перед народними зборами про проведені витрати. Агораноми спостерігали за порядком на ринку, астіноми — за точністю мір ваги та об'єму, імена останніх карбувалися на монетах і ручках амфор.

Як і в інших античних державах, в Херсонесі надавали великого значення фізичному вихованню та навчанню. Тому тут існувала особлива посада гімнасіарха. Всі ці посади були виборними, вибори проводилися або хейротонією (голосування підняттям рук), або за жеребом. До числа найважливіших посадових осіб належали номофілаки — магістрати, характерні виключно для аристократичних та олігархічних держав, де вони мали право накладати покарання, призначати послів тощо. Така риса аристократичного устрою пов'язана із необхідністю бути в постійній військовій готовності, коли представники найзаможніших родин виступають основою збройних сил.

Політична історія Херсонесу V—II ст. до н. е. майже невідома. Мабуть, тільки один, але зате дуже важливий період висвітлений у джерелах дуже повно. З III в. до н. е. грізною силою в Тавриці стають пізні скіфи. Розрізнені їх племена, що разом із місцевим населенням Нижнього Подніпров'я, Подністров'я і Нижнього Побужжя просуваються до Криму із зсушеного внаслідок кліматичних змін степу, поступово переходять до осілого способу життя (седентарізіція), землеробства (поряд зі скотарством), утворення племінних союзів. Політичне їх об'єднання завершується створенням великої держави з центром у Неаполі («Нове місто», руїни його — на південно-східній околиці сучасного Сімферополя). На чолі його стає розумний і енергійний монарх-династ — цар Скілур. Пізньоскіфська знать мріє про багатства грецьких міст, прагне захопити в свої руки узбережжя з його заморською торгівлею.

У I столітті до н. е. Херсонес втратив демократичну форму правління, потрапивши в залежність від Римської імперії і довго служив основним форпостом її політики в Північному Причорномор'ї.

Економіка Редагувати

Руїни монетного двору в Херсонесі
Середньовічні піфоси, у яких зберігалися численні товари
Залишки давилень виноробні в Херсонесі

Торгівля Херсонесу була переважно посередницькою. Власне, і постання Херсонеса, як класичного поліса, відбулось після створення Афінського морського союзу. З грецьких міст Малої Азії, островів Егейського моря та материкової Греції (Гераклея, Синоп, Делос, Родос, Афіни) купці привозили сюди прикраси з дорогоцінних металів, зброю, розмальований чорно-лаковий посуд, оливкову олію, мармур тощо. Частина цих товарів перепродувалася сусідам — скіфам. Значну частку херсонеського експорту становили товари: хліб, худоба, шкіри, хутра, мед, віск, а також раби.

Гераклійський півострів херсонесці перетворили на свою сільськогосподарську зону — так звану хору, де були споруджені укріплення, садиби, розмежовані наділи, зазеленіли виноградники і сади (пор. Поселення Панське). Виноградарство та виноробство склало основу місцевого сільського господарства. У самому місті розвивалися ремесла: гончарне, ковальське, ливарне, будівельне й косторізне. У всі часи жителі Херсонесу були чудовими мореплавцями і рибалками.

Римський протекторат сприяв економічному піднесенню в I—III століттях. Городяни активно зміцнювали міські стіни і вежі, споруджували нові храми, будували терми (лазні), перебудовували амфітеатр, провели декілька гілок водогону. Херсонес вів жваву торгівлю з великими торговельно-ремісничими центрами Чорного і Середземного морів, і насамперед зі своїми традиційними партнерами на південному березі Понту — Гераклеєю, Синопом, Амісою, Амастрією. У Херсонесі періодично поновлювалося карбування золотих монет (див. Монетний двір (Херсонес)). До товарів, що традиційно імпортувалися в місто, додалися витончений скляний та бронзовий посуд, різноманітна червоно-лакова кераміка, прянощі. З міста у великих обсягах вивозилася сільськогосподарська продукція, шкіри, солона і сушена риба, рибні соуси. У цей час рибальство перетворюється на самостійну галузь міського господарства. В ході розкопок виявлено приблизно сотню рибозасолювальних цистерн, місткість деяких з них сягала 30—40 тонн.

Після захоплення Херсону Володимиром, Візантія уклала з Київською Руссю рівноправний союз. Херсону, який служив посередником у торгівлі, цей союз був дуже вигідний. Звідси в Малу Азію і Візантію відправляли продукти сільського господарства і тваринництва; з південних країн у Херсон і далі, на північ, везли зброю, тканини, олію.

У XI—XII століттях спостерігається деяке ослаблення торгово-економічних позицій Херсона. Однак місто ще зберігало своє значення як опорний пункт візантійської військово-політичної присутності в регіоні, що підтверджують знахідки печаток Севастії — вищих чиновників, членів імператорських родин.

Згодом могутність Візантії ослабла, і в XIII столітті торгівля на Чорному морі опинилася в руках італійських (венеціанських, а потім генуезьких) купців, які заснували у Криму свої факторії. Торгові шляхи перемістилися до Східного Криму, і це стало однією з причин занепаду економіки Херсонеса.

До середини XV століття життя в Херсонесі остаточно згасло.

Городище Херсонеса Таврійського Редагувати

Херсонеське городище є залишками античного міста Херсонес Таврійський (за Візантії — Херсон). Виникло місто на мисі між Карантинною і Пісочною бухтами в його північно-східній частині навколо давнього порту, що продовжував функціонувати протягом всієї історії міста. В цій частині було знайдено найдавнішу античну кераміку останньої третини VI ст. до н. е., проте виникнення міста в цей час піддано критиці. Є підстави стверджувати про будівництво фортифікаційних споруд — стін із вежами і в'їздами вже у V ст. до н. е., але збережені будівельні залишки оборонних стін відносяться до ІІ чверті — середини IV ст. до н. е. і пов'язуються із ім'ям і постаттю Агасікла. Початково оборонні споруди відокремлювали землі північно-східного району Херсонеса із портом. На зламі IV ст. до н. е. територія міста збільшується більш ніж удвічі і будується нова фортифікація. В цей час будуються ворота в портовій частині, в ІІІ ст. до н. е. зводиться вежа Зенона — потужна кутова оборонна споруда, що захищала під'їзд до головних воріт в портову частину міста. В римський час близько ІІ ст. н. е. зводиться протейхізма — зовнішня захисна стіна, що утворюючи разом із основною стіною перибол, захищала в'їзд до головних воріт. Також повністю перебудовується припортовий район, там зводиться цитадель із преторієм і митниця зі складами, перебудовується і укріплюється вежа Зенона. Територія міста розширяється до півдня, ймовірно, внаслідок росту кількості населення і потреб нової забудови. Нові оборонні стіни будуються на підвищеній частині неподалік Пісочної бухти на місці еліністичних некрополів. Одна із могил, що потрапила під куртину, була залишена на місці під аркою, що дотепер збереглася у стіні. У візантійський час оборонні споруди Херсона також зазнають кардинальної перебудови, змінюється система в'їздів і оборонних веж. Ця система функціонувала аж до загибелі Херсонеса на зламі XIV ст. від набігу татар.        

Попри відсутність будівельних залишків, доволі впевнено можна говорити про традиційне розташування теменоса (храмової ділянки) і агори (головної площі) в місті вже у IV ст. до н. е. — в центральній частині городища. В середні віки ці ділянки були забудовані житловими кварталами.           

Система вулиць Херсонеса демонструє класичний приклад античного міста, створеного за Гіподамовим планом: довгі поздовжні вулиці під прямим кутом перетинаються додатковими поперечними. Вулиці ділять міську забудову на квартали-інсули. Квартали забудовуються класичними античними будинками із андроном (внутрішнім двором). У кожному такому будинку було невеличке домашнє святилище. За християнських часів планування міста не змінюється, за винятком появи в кожному кварталі–інсулі невеликої каплиці. Замість зруйнованих античних храмів на теменосі в IV—VI ст. будуються християнські храми в візантійській архітектурній традиції в різних районах міста.      

Головна вулиця Херсонеса функціонує і досі, як головна вулиця заповідника «Херсонес Таврійський». Вона починається від північного храму — перебудованої із античного храму християнської базиліки, і проходить по центру уздовж всього городища до нинішніх південних воріт. Вздовж головної вулиці було знайдено залишки водопроводу, каналізаційних стоків, там лежали усі постаменти від статуй заслуженим громадянам і залишки декретів. Там же знайдено стелу із присягою громадян Херсонесу. В римський час головну вулицю було бруковано кам'яними плитами і це дотепер єдина в Україні брукована римська дорога. За Візантії південну частину головної вулиці багато разів ремонтували підсипками морської гальки на сміттєво-ґрунтовій подушці. Від частого використання колісного транспорту на вулиці утворювалася колійність, яка була простежена археологічними розкопками на ділянці біля великої цистерни Херсонеса.

В Херсонесі був єдиний в Північному Причорномор'ї античний театр. Споруду театру було збудовано неподалік від головних воріт і це був класичний амфітеатр із театроном і скене із проскенієм. Театр було розраховано на 3000 глядачів, що мало відповідати усьому чоловічому населенню міста.

Водозабезпечення в Херсонесі аж до VI ст. відбувалося через збір дощової води в домашні цистерни у дворах будинків і суспільні криниці на вулицях міста. Лише у VI ст. н. е. цистерни у дворах засипають сміттям, що пов'язано із появою великої водозбірної цистерни-басейна в південно-східній частині міста. Вода до неї подавалася по керамічних трубах із гірського масиву Карагач і Сапун-гори через увесь Гераклейський півострів. За переказами, перерубавши ці водогони і позбавивши місто води наприкінці Х ст. захопив Херсон-Корсунь київський князь Володимир.

Навколо Херсонеса розташовані його чисельні некрополі — кладовища. За християнських часів деякі з них, де були поховані перші вбиті язичниками християни, отримали статус святих місць. На самому ж городищі також відомі поховання, щоправда, це не було системним явищем. Декілька могил опинилися в межах міста у зв'язку із перебудовою оборонних стін, самі стіни в різних частинах також містять низку нерядових поховань, пов'язаних із видатними людьми міста. Частина ранніх і ранньосередньовічних поховань, знайдених на території городища, пов'язані із його недостатньо жорстким раннім плануванням або якимись процесами, які призвели до відходу від загальноміської традиції виносу некрополів за межі міст.

На Дівочій горі, що розташована упритул до городища Херсонеса, знаходиться одне із ранньохристиянських кладовищ міста. В середньовічних джерелах це місце відоме під назвою «Святі могили». Ймовірно, що там було поховано перших християн-мучеників, убитих місцевими язичниками. Згодом на цьому місці виникає підземна крипта, а потім і наземний храм. Цей ранньохристиянський поховально-поминальний комплекс, а згодом і монастир продовжує функціонувати за панування османів після загибелі Херсонеса-Херсона як обитель Богородиці Влахернської.

На місці городища Херсонеса відомо чимало пам'яток деколонізаційного періоду від кам'яної доби до раннього залізного віку, але всі вони відомі за перевідкладеними у античних і середньовічних шарах знахідками. Спадковості між пам'ятками таврів на місці Херсонеса і виникненням античного міста не простежується.

Пам'ятка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Древня, 1. Заповідна територія городища Херсонеса Таврійського складає 42,6430 га. Заповідна ділянка обмежена з півночі береговою крайкою Чорного моря; зі сходу — береговою крайкою Карантинної бухти; з півдня — територіями військових частин по вул. Древній та Єрошенка; із заходу — територією парку ім. Анни Ахматової (по вул. М. Островського) і береговою крайкою Піщаної бухти.

Географічні координати: широта: 44º 36' 52,25 пн.. — 44º 36' 25,75 пн., довгота: 33º 29' 05,37 сх. — 33º 29' 51,41 сх., центральна точка: 44º 36' 39,38 пн./33º 29' 29,17 сх..

Хора Херсонеса Таврійського Редагувати

Хора або сільськогосподарська округа античного полісу була основою його функціонування і підмурком демократичного ладу. Вона складалася із приватних наділів, що належали громадянам полісу (причому, саме наявність приватної власності на землю із правом передачі її в спадок було основою виникнення громадянства і набуття прав політа — громадянина полісу), і земель міської громади (громадські землі і священні ділянки).

Хора Херсонеса на Гераклейському півострові, або ближня хора розмежовувалась у два етапи: в І половині IV ст. до н. е. виникає межування в північній частині півострова в безпосередній близькості до бухт уздовж одного із перших античних шляхів — із Херсонеса на березі Карантинної бухти до Страбонова Херсонеса на Маячному півострові. Ця рання північна хора тяжіє до двох поселень: ділянка від Маячного перешийка до Стрілецької бухти — до Страбонова Херсонеса, а ділянка від Стрілецької до Південної бухти до Херсонеса Таврійського. Також виникає межування на півдні Гераклеї, як коротко називають півострів — від мису Виноградний до Балаклавської бухти біля античного поселення Симболон Лімен. На місці розмежованої хори знаходиться чимало поселень кизил-кобинської культури, проте всі вони мали сезонний характер, стаціонарні поселення таврів, що атрибутуються кизил-кобинською культурою, знаходились в долинах річок — Інкерманській, Кара-Кобинській, Балаклавській. Крім того, чимало пам'яток попередніх епох — доби каменю, бронзи, раннього заліза розташовано на клерах Херсонеса.

Близько середини IV ст. до н. е. за правління Агасікла Гераклейський півострів розмежовується повністю цього разу за єдиним планом разом із переплануванням самого Херсонеса Таврійського, ймовірно, об'єднавши навколо себе всі античні поселення Гераклеї. Розмежування відбулося за системою Гіпподама Мілецького. Мережею поздовжних і поперечних доріг і межових стін, що перетиналися під прямими кутами землі було поділено на більш ніж 400 рівних ділянок площею 26,5 га. Кожна із цих ділянок була обмежена проїзними дорогами і поділена в свою чергу межовими кам'яними стінами висотою до 2 м на шість рівних по площі наділів близько 4,5 га кожний. Двоє таких наділів складали клер — частку землі поліса, що розподілялася між його громадянами за жеребом. Наділи також мали і внутрішнє розмежування на поля, плантажі для виноградників і садиби. Таким чином Херсонес здійснив розподіл більш ніж 10 000 га тільки на Гераклейському півострові. Унікальна система межування в Херсонесі Таврійському, майже ідеально відповідна Гіпподамову плану, разом із такою саме системою планування міста Херсонеса і дуже хороше збереження будівельних залишків цього античного поліса із хорою стали основним аргументом для внесення цієї пам'ятки до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 2013 р.

Найкраще збереженими для номінування до списку всесвітньої спадщини визнано шість ділянок:

На зламі IV—III ст. до н. е. коли Херсонеська держава поширила свою владу на Північно-Західну Таврику, забравши до свого складу Керкінітиду, Калос-Лімен, садиби і поселення західного узбережжя Таврики, там також з'являються плантажні стінки розмежування земель на наділи, щоправда, їх площа значно більша за наділи на Гераклеї. Ці землі є дальньою хорою Херсонеса. Крім того, є залишки межових стін на північній стороні м. Севастополь, щоправда, вони досі лишаються мало дослідженими.

На початок весни 2014 року значна частина гераклейської хори — близько ¼ її території — займала багатоповерхова житлова і промислова забудова м. Севастополя. На цій території практично втрачено стародавнє розпланування, однак зберігаються місця розташування декількох античних садиб. Ще близько ¼ території хори перебувало під сучасною садибною забудовою (приватні володіння і садові кооперативи), при цьому багато ділянок цієї забудови зберігають планування і парцеляцію стародавнього розмежування. Нарешті, близько ½ території близької хори Херсонеса залишалося незабудованою і лише частково використовувалося як сільськогосподарські і лісові угіддя. Нині недоторканий ландшафт хори зберігається на площі не менш 2000 га: на космічній зйомці цієї території чітко видні сліди розмежування античної хори. В межах цієї території особливою збереженістю виділялися заповідні ділянки з розташованими на них пам'ятками — залишками стародавніх доріг, межових і плантажних стін, руїнами садиб — що вичерпно характеризують гераклейську хору Херсонеса Таврійського.

Знищення пам'яток і пізніші дослідження Редагувати

Руїни Херсонесу використовувались як будівельний матеріал при створенні Севастополя.

Професор Кембриджу, мандрівник Е. Д. Кларк стверджував після відвідин Херсонесу 1812 року:

руїни Херсонесу були ще тривалі й були ще скрізь навіть двері будов… але як прийшли росіяни, то все було здемольоване. Своїми очима бачив закладання вибухівки під античні храми, розтягування мармурових блоків каменю за наказом зверху.
Базиліка 1935 року
на купюрі «Одна гривня»

Дослідження руїн колишнього Херсонесу розпочато з 1827 р., а систематичні розкопи — з 1876 р. (Р. Ленер, К. Гриневич, Г. Бєлов, П. Якобсон та ін.). При розкопах виявлено залишки фортифікаційних споруд різних будівельних періодів, житлових кварталів, будинків із цистернами для збору дощової води, окремих водозбірних цистерн, терм, господарчих і ремісничих споруд; понад 50 християнських церков, театру (на 3000 осіб) тощо. За мурами міста знаходились некрополі, де також досліджено чимало поховань з багатим інвентарем і влаштуванням.

1892 року на місці городища відкритий Національний заповідник «Херсонес Таврійський».

Археологічний парк Редагувати

Портик базиліки 1935 року в Херсонесі увечері після заходу Сонця

Унікальна збереженість археологічних знахідок дає змогу створити на базі Херсонеса Таврійського перший в Україні — археологічний парк. Археологічні парки — не новина в Європі і світі. Вони створені вже в Ізраїлі, Іспанії, Греції, Італії.

Парк буде розміщений на околиці античного міста, де є цікаві археологічні об'єкти античної доби (ділянки античних шляхів, залишки садиб, стародавні винарні, залишки від античних виноградників і садів). За планом, частка ділянок буде лише законсервована, інші будуть музеєфіковані, на вільних, сусідніх ділянках можливе створення макетів садибних будівель з частковою їх ревіталізацією і включенням для туристичного використання.

Створення археологічного парку дасть змогу залучити нові інвестиції в проєкти укріплення берегів, які частково поглинуло море. В археологічному парку планують створити нову експозицію, школу археології. Іде розробка концепції парку на 2010—2018 роки. Перша черга споруд виникне в Юхариній балці. Тут планують створення візит-центру з екскурсійним бюро, з музейною крамницею, з павільйоном інтерактивної експозиції.

Після Анексії Криму Росією висловлювалися побоювання щодо збереження цілісності спадщини музею. 2015 року російською армією була залитий бетоном ділянка давньої садиби на мисі Херсонес.

2021 року російська влада оголосила про наміри капітального розширення комплексу з назвою "Новий Херсонес". Проєкт викликав широку критику суспільства, особливо через використання екскаваторів та заливку бетоном у буферній зоні.

Включення до ЮНЕСКО Редагувати

Херсонес Таврійський і його хора був включений до світової спадщини ЮНЕСКО 23 червня 2013 на 37-й сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Камбоджі. Рішення про включення було одноголосним. Єдине зауваження стосувалося до величезної православної церкви-новобудови у самому центрі Херсонеського городища, що, на думку деяких археологів, шкодить древньому пам'ятникові.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Сорочан, Сергей (5 вересня 2017). Византийский Херсон (вторая половина VI – первая половина X вв.). Том II. Часть I (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-073735-2. 
  3. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 372. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  4. ↑ Херсонес визнали спадщиною ЮНЕСКО 24 (телеканал), 23.06.2013
  5. ↑ Книжкове видання. www.nas.gov.ua. Процитовано 23 червня 2020. 
  6. Bujskich, Alla. (2008). Пространственное развитие Херсонеса Таврического в античную эпоху. Krymskoe otdelenie Instituta vostokovedenii︠a︡ im. A.E. Krymskogo NAN Ukrainy. ISBN 978-966-1538-01-5. OCLC 715271267. 
  7. The University of Texas. Institute of Classical Archaeology (Austin). (cop. 2004). The study of ancient territories : Chersonesos & Metaponto : 2004 Annual report. Institute of Classical Archaeology, The University of Texas. ISBN 0-9748334-1-X. OCLC 496523080. 
  8. Вус, О. В. (2016). Мобильная группировка римской армии в Таврике в конце iii - v вв. Н. Э. ISSN 2219-8857. Процитовано 19 липня 2021. 
  9. Вус, О. В. (2015). Боевая деятельность легиона Balistarii Seniores в Крыму в IV–V вв. (вид. LAUREA I. Античный мир и Средние века: Чтения памяти профессора Владимира Ивановича Кадеева. Материалы). Харьков. с. 74–79. ISBN 978-617-578-222-4. 
  10. Вус, О.В. (2017). Оборонительные сооружения ранневизантийского Херсона: реконструкция и развитие городской фортификации в iv—vi вв. ISSN 2219-8857. doi:10.24411/2219-8857-2017-00008. Процитовано 19 липня 2021. 
  11. Вус, О. В. (2010). Оборонна доктрина Візантії у Північному Причорномор’ї: інженерний захист Таврики та Боспора в кінці IV — на початку VII ст.. Львів: Тріада-Плюс. с. 60—104. ISBN 978-966-486-068-7. 
  12. Буйских А. В. Херсонес Таврический в VI в. до н.э.: реальность историческая или археологическая? // Античный мир и археология, 2006.
  13. Буйских, Алла (2008). Пространственное развитие Херсонеса Таврического в античную эпоху (російською). Симферополь: Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. 
  14. Кравченко Е. А. Таври і Херсонес // Археологический альманах, 22, 51—71.
  15. ↑ Номінація для внесення до Списку всесвітньої спадщини. Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (V ст. до н. е. — XIV ст. н. е.). Севастополь, 2011.
  16. ↑ Zubarʹ, V. M. (Vitaliĭ Mikhaĭlovich) (2005). Khersones Tavricheskiĭ v tretʹeĭ chetverti VI-seredine 1 vv. do. n. e.̇ : ocherki istorii i kulʹtury. Kiev: Akademperiodika. ISBN 966-360-032-2. OCLC 71206224. 
  17. ↑ Kravčenko, Evelina Antonivna, 1975- (2011). Kyzyl-kobynsʹka kulʹtura u Zachidnomu Krymu. Kyiv: Volynsʹki Starožytnosti. ISBN 978-966-02-5745-0. OCLC 812195873. 
  18. Kravchenko, E. 2005. Ceramics of Kizil-Koba Culture from the Excavations on Bezymyannaya Hill, Archaeology at Kiev-Mohila Academy, KM Academia, Kiev, р. 116—125.
  19. Кравченко, Э. А. 2005. Природная среда и население Западного Крыма до основания античных центров, Херсонес Тавриченский во второй четверти VI — середине I вв. до н.э., Академперіодика, Київ, с. 29—58.
  20. Зубар В. М., Буйських А. В., Кравченко Е. А., Русяева М. В. (2005). Херсонес Таврический в третьей четверти VI – середине I в. до н.э. Очерки истории и культуры (російська). Київ: ВД «Академперіодика». с. 628 с. ISBN 966-360-032-2. 
  21. Николаенко Г. М. Хора Херсонеса Таврического. Земельный кадастр IV—III вв. до н. э. — Севастополь, 1999, 2001
  22. Cleere, C., Trelogan, J. and Eve S. Condition recording for the conservation and management of large, open-air sites: a pilot project at Chersonesos (Crimea, Ukraine), In: REPORT ON THE JOINT WORLD HERITAGE CENTRE / ICOMOS REACTIVE MONITORING MISSION TO THE WORLD HERITAGE SITE OF ABU MENA, EGYPT, 18 — 23 NOVEMBER 2012
  23. Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.).— Львів: Світ, 1996.— 448 с.— С. 34. ISBN 5-7773-0359-5
  24. Окупанти залили бетоном античну садибу в Херсонесі
  25. Миллиарды на «Нью-Херсонес»: что Россия хочет построить на территории древнего города - Крим.Реалії. 02 вересня 2021
  26. «Новый Херсонес» продолжают заливать бетоном- ForPost, 21 жовтня 2021
  27. Херсонес включили до Світової спадщини ЮНЕСКО Українська служба BBC, 23 червня, 2013 p.

Література, джерела Редагувати

  • В. Зубар. Херсонес Таврійський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 372-378. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • В. М. Зубарь, А. В. Буйских, Э. А. Кравченко, М. В. Русяева. Херсонес Таврический в третьей четверти VI–середине I вв. до н. э. Очерки истории и культуры, Киев: Академпериодика, 2005.
  • Вус О. В. Мобильная группировка римской армии в Таврике в конце III—V вв. н. э. // МАИАСП. — 2016. — Вып. 8. — С. 357–376.
  • Вус О. В. Оборонительные сооружения ранневизантийского Херсона: реконструкция и развитие городской фортификации в IV—VI вв. // МАИАСП. — 2017. — Вып. 9. — С. 203—247.
  • Вус О. В. Оборонна доктрина Візантії у Північному Причорномор'ї: інженерний захист Таврики та Боспора в кінці IV — на початку VII ст. — Львів: Тріада Плюс, 2010. — 304 с.
  • Гавриленко О.А. Античні держави Північного Причорномор'я: біля витоків вітчизняного права (кінець VII ст. до н. е. — перша половина VI ст. н. е.). Монографія. — Харків: Парус, 2006. — 352 с.
  • Г. Белов. Херсонес Таврический. — П., 1948.
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
  • Е. А. Кравченко. Таври i Херсонес, У: Археологический альманах, Древняя и средневековая Таврика, 22, 2010, 51-71.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Херсонес Таврійський
  • Кадеев В. Очерки истории экономики Херсонеса Таврического в І-IV вв. нашей эры. — X., 1970.
  • Наследие византийского Херсона: [кат. лучших музейн. собр. различных государств: фотоальбом / авт.-сост.: Т. Яшаева и др.] ; Нац. заповедник «Херсонес Таврический», Гос. Эрмитаж, Гос. ист. музей. — Севастополь [и др.]: Телескоп, 2011. — 706, [1] с. : фот., цв. фот. ; 29х23 см. — В вых. дан. также: Остин (США): Ин-т классич. археологии: Ин-т гуманитар. исслед. Паккарда — На авантит.: К 185-летию раскопок Херсонеса Таврического. — Парал. тит. л. укр., англ. — Текст парал. рус., укр., англ. — Библиогр.: с. 678—705. — Указ.: с. 706—707. — 1 000 экз.— ISBN 978-966-1539-22-7. — ISBN 978-0-9748334-2-2 (ИКА Техас. ун-та)
  • Некрополь Херсонеса Таврійського. Нові сторінки в історії досліджень / О. Рішняк [та ін.] ; [пер. англ. Зайшла Н. О.] = Necropolis of Chersonesos Tauric. New pages in the history of research / O. Rishnyak [et al.]. — Львів: [б. в.], 2012. — 123 с. : іл. — Текст парал. укр., англ. — Бібліогр.: с. 120—122. — ISBN 978-966-2067-13-2
  • Поселення херсонеської хори Маслини у Північно-Західній Тавриці: [монографія] / В. В. Котенко ; Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2017. — 227, [84] с. : рис. — Дод. тит. арк. англ. — Бібліогр.: с. 213—227. — ISBN 978-966-285-390-2
  • Пятишева Н. Ювелирные изделия Херсонеса. — Москва, 1956.
  • Релігійний світогляд населення античного Херсонеса / Т. М. Шевченко ; Нац. акад. наук України, Ін-т археол. — К. : Ін-т археол. НАН України, 2011. — 511 с. : іл. — Рез. англ., рос. — Бібліогр.: с. 400—470. — ISBN 978-966-02-6303-1
  • Скарби Херсонеса Таврійського = Сокровища Херсонеса Таврического = Treasures of Tauric Chersonesos: [альбом / авт.-упоряд.: М. Алексєєнко та ін. ; фотозйомка: К. Зикова та ін.]. — Київ: Мистецтво, 2014. — 319 с. : кольор. фот. ; 34х23 см. — На авантитулі: До 1025-річчя Хрещення Київської Русі. — Текст та підписи до фот. парал. укр., рос., англ. — ISBN 978-966-577-203-3
  • Сорочан С. Б. Византийский Херсон (вторая половина VI — первая половина X вв.) Очерки истории и культуры. Ч. 1-2. / Отв. ред. Г. Ю. Ивакин. — Харьков: Майдан, 2005.
  • Сорочан С. Б. Византийские военные силы в Крыму в VI—VII вв. // Stratum Plus. Время великих миграций. — 2014. — № 6. — С. 113—131.
  • Сорочан С. Б. Государственное устройство раннесредневекового Херсона и «призраки самоуправления» // Византийский временник. — 2003. — Т. 62. — С. 21–46.
  • Сорочан С. Б., Зубарь В. М., Марченко Л. В. Жизнь и гибель Херсонеса. — Харьков: Майдан, 2001.
  • С. Б. Сорочан, М. В. Зубарь, Л. В. Марченко. Херсонес, Херсон, Корсунь. — Київ: Стилос, 2003
  • Шубарт, Павло. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007. — № 117-118.
  • Шестаков С. Очерки по истории Херсонеса в VI—X веках по Р.X. — Москва, 1908
  • Якобсон А. Средневековый Херсонес XII—XIV вв. — П., 1950

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zapit Hersones perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Hersone s Tavri jskij u perekladi z dav gr Xersonhsos ἡ xersonhsos ge herso ne sos oznachaye pivostriv za vizantijskogo chasu 2 Herson u davnoruskih dzherelah Korsun 3 antichne i vizantijske misto derzhava v pivdenno zahidnij chastini Krimu Sevastopolska miskrada Starodavnye misto Hersones Tavrijskij i jogo HoraAncient City of Tauric Chersoneseand its Chora 1 Svitova spadshinaRuyini Hersonesa44 36 00 pn sh 33 29 00 sh d 44 61167 pn sh 33 49333 sh d 44 61167 33 49333Krayina AR KrimTip KulturnijKriteriyi ii vOb yekt 1411Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2013 37 sesiya Hersones Tavrijskij na karti Krimu Hersones Tavrijskij u Vikishovishi23 chervnya 2013 roku na 37 j sesiyi Komitetu svitovoyi spadshini YuNESKO sho prohodila u Kambodzhi Hersones Tavrijskij i jogo hora silskogospodarska okruga buli vklyucheni do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO 4 Zmist 1 Istoriya 1 1 Polis misto derzhava 1 1 1 Istorik Sirisk 1 2 Bosporske carstvo 1 3 Starodavnij Rim 1 4 Hristiyanstvo Hersonesu 1 5 Vizantijska imperiya 1 5 1 Hersones u ruskij politici 1 6 Trapezundska imperiya 1 7 Genuya j tatari 2 Derzhavnij lad 3 Ekonomika 4 Gorodishe Hersonesa Tavrijskogo 5 Hora Hersonesa Tavrijskogo 6 Znishennya pam yatok i piznishi doslidzhennya 7 Arheologichnij park 8 Vklyuchennya do YuNESKO 9 Galereya 10 Div takozh 11 Primitki 12 Literatura dzherela 13 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Portik baziliki v HersonesiPolis misto derzhava Redaguvati Dostemenno data zasnuvannya Hersonesa Tavrijskogo ne vstanovlena Protyagom majzhe vsogo HH st zagalnoprijnyatoyu vvazhalasya data zasnuvannya 422 421 rr do n e grekami dorijcyami z Gerakleyi Pontijskoyi razom iz beotijcyami za znamennyam Delfijskogo orakula 5 yak greckij polis na pivnichnomu uzberezhzhi Chornogo morya i za antichnoyi dobi stav vazhlivim torgovelnim remisnichim i politichnim centrom pivdenno zahidnogo uzberezhzhya Tavriki Hersones rozmishenij mizh Karantinnoyu i Pisochnoyu buhtami v mezhah suchasnogo mista Sevastopolya Prote najdavnishi arheologichni znahidki v Hersonesi ulamki chornofigurnoyi keramiki datuyutsya rubezhem tretoyi i chetvertoyi chverti VI stolittyam do n e sho nadalo doslidnikam argumentiv dlya peredatuvannya zasnuvannya mista pro sho dosi tochatsya diskusiyi Za svidchennyam Strabona poryad z Hersonesom Tavrijskim roztashovuvalosya inshe misto yake Strabon nazivaye Davnij Hersones i yake v naukovij literaturi otrimalo najmenuvannya Straboniv Hersones Tavrijskij ye odnim iz najyaskravishih prikladiv planuvannya mista antichnogo arhitektora Gippodama v osnovu yakogo pokladena sistema pozdovzhnih i poperechnih vulic yaki peretinayutsya pid pryamim kutom utvoryuyuchi kvartali insuli 6 U drugij chverti seredini IV st do n e za ochilnictva Agasikla Geraklejskij pivostriv bulo rozmezhovano na silskogospodarski nadili kleri sho nalezhali gromadyanam polisu sho sformuvali okrugu Hersonesa horu Kleri rozdilyali pozdovzhni i poperechni dorogi sho peretinalisya na miscevosti pid pryamimi kutami 7 Ekonomichnij i politichnij rozkvit Hersonesu Tavrijskogo za antichnogo chasu pripadav na IV II st do n e Vin buv demokratichnoyu derzhavoyu teritoriya yakoyi do III st do n e poshirilasya i na Pivnichno Zahidnu Tavriku doyednavshi Kerkinitidu Kalos Limen i inshi grecki mista i poselennya na Zahidnomu uzberezhzhi Tavriki Hersones mav vlasnij monetnij dvir Osnovoyu jogo ekonomiki bulo zemlerobstvo tvarinnictvo morski promisli vinorobstvo inshi remesla i torgivlya Istorik Sirisk Redaguvati U III st do n e v Hersonesi zhiv i pracyuvav istorik Sirisk pershij istorik na terenah Ukrayini Sirisk zrobiv opis istoriyi mista Hersonesa ta jogo vzayemin z Bosporskim carstvom odnak jogo praci ne zbereglisya Bosporske carstvo Redaguvati Za ves chas isnuvannya mista derzhavi hersonescyam dovodilosya vesti chislenni vijni U II stolittya do n e Hersones viv trivalu vijnu z piznoskifskoyu derzhavoyu Skilura 5 Bula vtrachena Kerkinitida zrujnovanij Kalos Limen vorog neodnorazovo stoyav bilya vorit mista Hersones buv zmushenij zvernutisya za dopomogoyu do pontijskogo carya Mitridata VI Yevpatora yakij skeruvav do Krimu velikij zagin na choli z polkovodcem Diofantom Diofant na choli ob yednanoyi armiyi kudi vhodili hersoneski i pontijski vijska protyagom troh kampanij u 110 107 rr do n e rozgromiv skifiv vzyav Feodosiyu dijshov do Kerchenskogo pivostrova j zahopiv Pantikapej Prote Hersonesu ne vdalosya zberegti svoyu samostijnist vin uvijshov do skladu derzhavi Mitridata Starodavnij Rim Redaguvati Pislya smerti Mitridata VI Yevpatora politichna karta vsogo Shidnogo Seredzemnomor ya kardinalno zminilasya Vibirayuchi z dvoh bid menshu hersonesci virishili stati pid tverdu ruku Rimu yak vilnogo mista i pozbutisya prinizlivoyi opiki cariv Bosporu Imperator Rimu Gaj Yulij Cezar prijnyav Hersones pid opiku Rimu Odnak piznishe iduchi za svoyim ulyublenim principom rozdilyaj i volodaryuj rimski imperatori to pidporyadkovuvali misto svoyim soyuznikam bosporskim caryam to nadavali jomu svobodu koli neobhidno bulo strimati ambiciyi bosporskih monarhiv U pershih stolittyah n e v Hersonesi zatverdzhuyetsya oligarhichna respublika vlada v yakij nalezhala neznachnomu kolu vplivovih znatnih i loyalnih Rimu gromadyan U 60 ti roki I stolittya rimlyani organizuvali veliku vijskovu ekspediciyu v Tavriku shob dati vidsich piznoskifskim vijskovim ob yednannyam yaki znovu zagrozhuvali mistovi Pislya rozgromu skifiv vijskami tribuna Plavtiya Silvana Hersones staye forpostom rimskih vijsk u Pivnichnomu Prichornomor yi U citadeli mista zminyuyuchi i dopovnyuyuchi odin odnogo stoyali zagoni I Italijskogo XI Klavdiyevogo ta V Makedonskogo legioniv z provinciyi Nizhnya Moziya teritoriya suchasnoyi Bolgariyi a v hersoneskij gavani bazuvalisya korabli Mizijskogo Flaviyevogo flotu U misti roztashovuvalas stavka vijskovogo tribuna yakomu pidporyadkovuvalisya suhoputni j morski sili v Krimu Cherez zagrozu vtorgnennya gunskoyi ordi v ostannij chverti IV st rimske komanduvannya peredislokuvalo u Tavriku legion Balistarii Seniores sho pidporyadkovuvavsya vijskovomu magistru Shodu a zgodom sklav osnovu hersoneskogo garnizonu 8 9 Hristiyanstvo Hersonesu Redaguvati Pivdenno Zahidna Tavrika mistit chimalo svidchen isnuvannya rannohristiyanskih gromad odna z yakih znahodilas bezposeredno v Hersonesi Na teritoriyi Hersoneskogo gorodisha v jogo centralnij chastini vidkrita kripta iz hristiyanskim hramom u dvori zamozhnogo budinku hersonesitiv Chitkogo datuvannya ciyeyi sporudi nemaye prote viniknennya nad neyu v chasi pislya oficijnogo hreshennya Hersonesa nazemnoyi cerkvi vpisanoyi absidoyu v absidu kripti vkazuye na isnuvannya sekti hristiyan she za chasu yih peresliduvan Ye tri osnovni versiyi proniknennya hristiyanstva v Hersones zaslannya Sv Klimenta rimska versiya apostolska diyalnist Andriya Pervozvanogo konstantinopolska versiya misiya Sv Vasiliya i poslidovnikiv Zhitiya Sv yepiskopiv Hersonskih yerusalimska versiya Na pochatku IV stolittya v Hersonesi bula zasnovana hristiyanska yepiskopska kafedra U 301 r za chasiv imperatora Diokletiana Patriarh Yerusalimskij Germon poslav u krayinu tavroskifiv v misto Hersones yepiskopiv Yefrema ta Vasiliya U 310 roci diznavshis pro muchenicku smert svyatiteliv Yefrema j Vasilya Patriarh napravlyaye v Krim troh jogo spodvizhnikiv yepiskopiv Yevgena Elpidiya i Agafodora U V stolitti hristiyanstvo staye oficijnoyu religiyeyu Rujnuyutsya pam yatki antichnogo mistectva teatr hrami yih zaminyayut hristiyanski cerkvi kaplici U skladi Rimskoyi derzhavi v IV V stolittyah misto velo vijni iz varvarami sered yakih osoblivo vidznachalisya guni U V st n e Hersones pidporyadkovuyetsya Vizantiyi yaka v VI st otochuye Pivdenno Zahidnu Tavriku vervechkoyu fortec paralelno navertayuchi v hristiyanstvo navkolishnih varvariv sered yakih perevazhali goto alani Hersones zahishenij potuzhnimi oboronnimi stinami 10 prodovzhuye zhiti she tisyacholittya Vizantijska imperiya Redaguvati U V stolitti Hersones uvijshov do skladu Vizantijskoyi imperiyi 11 Z V do XI stolittya Hersones buv najbilshim mistom na pivnichnomu berezi Chornogo morya i vazhlivim centrom vizantijskoyi kulturi Z IX stolittya vin stav odniyeyu z yiyi vijskovo administrativnih oblastej fem yak Herson Do togo chasu zminivsya ne tilki zovnishnij viglyad serednovichnogo mista a i jogo im ya vizantijci nazivali jogo Hersonom slov yani Korsunem nbsp Moneta NBU prisvyachena Hersonesu Tavrijskomu581 roku Hersones oblozhilo vijsko Tyurkskogo kaganatu sho perepravilosya cherez Kerchensku protoku u Krim 576 roku Hersones u ruskij politici Redaguvati nbsp Tyurki obkladali vizantijskij Hersones 581 rokuZa cej pivtisyacholitnij period svoyeyi istoriyi Hersones opinyavsya na perehresti vijskovo politichnih interesiv Hozarskogo kaganatu Kiyivskoyi Rusi pechenigiv i polovciv nbsp Hreshennya knyazya Volodimira v Hersonesi Fragment rozpisu Volodimirskogo soboru v KiyeviU 988 roci kiyivskij knyaz Volodimir Svyatoslavich pislya kilkoh misyaciv oblogi zahopiv misto Vzyattya Korsunya dalo zmogu Volodimirovi diktuvati svoyi umovi vizantijskomu imperatorovi Vasiliyu II i odruzhitisya z vizantijskoyu carivnoyu Annoyu U svidomosti davnoruskih litopisciv zahoplennya Korsunya nerozrivno pov yazane z Hreshennyam Rusi ta poshirennyam hristiyanstva Pokazovo sho nastupni kilka stolit ekonomika Hersonesu zrostaye misto bagatshaye i rozshiryuye svoyi mezhi Trapezundska imperiya Redaguvati Z pochatku XIII stolittya vid zahoplennya Konstantinopolya hrestonoscyami Hersones opinivsya v zalezhnosti vid Trapezundskoyi imperiyi Genuya j tatari Redaguvati Pislya padinnya Konstantinopolya i Kiyeva vazhlivist Hersonesu yak skladovoyi skladnoyi sistemi torgovelnih shlyahiv znikla Misto pochinaye zanepadati U seredini XIV stolittya koli torgivlyu na Chornomu mori monopolizuvali genuezci Hersones shvidko zanepav i buv znishenij tatarami 1299 r napadom Nogaya Velikij knyaz Litovskij Olgerd rozbiv krimskotatarske vijsko v 1363 roci poblizu girla Dnipra ta prodovzhiv svij pohid u Krimu spustoshivshi Hersones i zahopivshi tut vsi cinni cerkovni predmeti Jogo nastupnik Vitovt v 1397 roci pishov na Krim dijshov do Kafi i znovu zrujnuvav Hersones U 1399 roci temnik Zolotoyi Ordi Edigej zahoplyuye i spalyuye misto Popri isnuvannya na misci Hersonesa Hersona poselennya XV st vono vzhe ne malo ani miskogo harakternogo poperednogo planuvannya ani tradicijnosti rajonuvannya Rozkopkami najpiznishih rajoniv bulo znajdeno kistyaki lyudej yaki lezhali pid stinami sporud na vulicyah v neharakternih dlya obryadu pohovannya pozah sho ye odnim iz osnovnih svidchen pro znishennya mista koli zagiblih nema komu bulo hovati Pislya cogo nishivnogo udaru Hersonesu vzhe ne sudilosya pidnyatisya Hersones buv nasampered torgovim mistom i zaginuv ne lishe vnaslidok napadiv ta plyundruvannya a j cherez dedali bilshu konkurenciyu z genuezcyami i veneciancyami sho stvorili vlasnu merezhu fortec Kalamitu Chembalo Chorgun Sugdeyu Kafu ta inshi Derzhavnij lad Redaguvati nbsp Hersones Pidmurki hristiyanskoyi cerkvi dobi Vizantiyi nbsp Volodimirskij sobor stoyit na misci centralnoyi ploshi Hersonesu na yakij v antichni chasi vidbuvalisya narodni zboriHersones buv klasichnim greckim polisom z demokratichnoyu sistemoyu upravlinnya Vishim organom vladi buli narodni zbori vsih vilnih gromadyan cholovichoyi stati yaki dosyagli povnolittya Narodni zbori prijmali zakoni i virishuvali najvazhlivishi pitannya Povsyakdennim zhittyam mista keruvali viborni kolegiyi yaki zdijsnyuvali sposterezhennya za vsiyeyu diyalnistyu zhiteliv mista Istoriki pripuskayut sho chleni radi obiralisya na misyac a yiyi sekretar grammatevs na rik Im ya carya bazilevsa bulo eponimom tobto jogo im yam nazivavsya i datuvavsya rik Vid starodavnoyi visokoyi posadi carya zbereglisya pochesni ale tilki formalni religijni funkciyi Dlya komanduvannya vijskom obiralasya kolegiya strategiv piznishe yih zaminili arhonti Kolegiya demiurgiv ohoronyala chistotu demokratichnogo ladu U misti isnuvali narodnij sud i specialni posadovi osobi dikasti suddi Rishennya sudu prijmalisya za dopomogoyu golosuvannya ostrakonami abo kaminchikami tobto tayemnim golosuvannyam Derzhavna skarbnicya i svyashenni sumi perebuvali u vidanni riznih osib yaki takozh obiralisya narodom a pislya zakinchennya terminu sluzhbi zvituvali pered narodnimi zborami pro provedeni vitrati Agoranomi sposterigali za poryadkom na rinku astinomi za tochnistyu mir vagi ta ob yemu imena ostannih karbuvalisya na monetah i ruchkah amfor Yak i v inshih antichnih derzhavah v Hersonesi nadavali velikogo znachennya fizichnomu vihovannyu ta navchannyu Tomu tut isnuvala osobliva posada gimnasiarha Vsi ci posadi buli vibornimi vibori provodilisya abo hejrotoniyeyu golosuvannya pidnyattyam ruk abo za zherebom Do chisla najvazhlivishih posadovih osib nalezhali nomofilaki magistrati harakterni viklyuchno dlya aristokratichnih ta oligarhichnih derzhav de voni mali pravo nakladati pokarannya priznachati posliv tosho Taka risa aristokratichnogo ustroyu pov yazana iz neobhidnistyu buti v postijnij vijskovij gotovnosti koli predstavniki najzamozhnishih rodin vistupayut osnovoyu zbrojnih sil Politichna istoriya Hersonesu V II st do n e majzhe nevidoma Mabut tilki odin ale zate duzhe vazhlivij period visvitlenij u dzherelah duzhe povno Z III v do n e griznoyu siloyu v Tavrici stayut pizni skifi Rozrizneni yih plemena sho razom iz miscevim naselennyam Nizhnogo Podniprov ya Podnistrov ya i Nizhnogo Pobuzhzhya prosuvayutsya do Krimu iz zsushenogo vnaslidok klimatichnih zmin stepu postupovo perehodyat do osilogo sposobu zhittya sedentariziciya zemlerobstva poryad zi skotarstvom utvorennya pleminnih soyuziv Politichne yih ob yednannya zavershuyetsya stvorennyam velikoyi derzhavi z centrom u Neapoli Nove misto ruyini jogo na pivdenno shidnij okolici suchasnogo Simferopolya Na choli jogo staye rozumnij i energijnij monarh dinast car Skilur Piznoskifska znat mriye pro bagatstva greckih mist pragne zahopiti v svoyi ruki uzberezhzhya z jogo zamorskoyu torgivleyu U I stolitti do n e Hersones vtrativ demokratichnu formu pravlinnya potrapivshi v zalezhnist vid Rimskoyi imperiyi i dovgo sluzhiv osnovnim forpostom yiyi politiki v Pivnichnomu Prichornomor yi Ekonomika Redaguvati nbsp Ruyini monetnogo dvoru v Hersonesi nbsp Serednovichni pifosi u yakih zberigalisya chislenni tovari nbsp Zalishki davilen vinorobni v HersonesiTorgivlya Hersonesu bula perevazhno poserednickoyu Vlasne i postannya Hersonesa yak klasichnogo polisa vidbulos pislya stvorennya Afinskogo morskogo soyuzu Z greckih mist Maloyi Aziyi ostroviv Egejskogo morya ta materikovoyi Greciyi Gerakleya Sinop Delos Rodos Afini kupci privozili syudi prikrasi z dorogocinnih metaliv zbroyu rozmalovanij chorno lakovij posud olivkovu oliyu marmur tosho Chastina cih tovariv pereproduvalasya susidam skifam Znachnu chastku hersoneskogo eksportu stanovili tovari hlib hudoba shkiri hutra med visk a takozh rabi Geraklijskij pivostriv hersonesci peretvorili na svoyu silskogospodarsku zonu tak zvanu horu de buli sporudzheni ukriplennya sadibi rozmezhovani nadili zazelenili vinogradniki i sadi por Poselennya Panske Vinogradarstvo ta vinorobstvo sklalo osnovu miscevogo silskogo gospodarstva U samomu misti rozvivalisya remesla goncharne kovalske livarne budivelne j kostorizne U vsi chasi zhiteli Hersonesu buli chudovimi moreplavcyami i ribalkami Rimskij protektorat spriyav ekonomichnomu pidnesennyu v I III stolittyah Gorodyani aktivno zmicnyuvali miski stini i vezhi sporudzhuvali novi hrami buduvali termi lazni perebudovuvali amfiteatr proveli dekilka gilok vodogonu Hersones viv zhvavu torgivlyu z velikimi torgovelno remisnichimi centrami Chornogo i Seredzemnogo moriv i nasampered zi svoyimi tradicijnimi partnerami na pivdennomu berezi Pontu Gerakleyeyu Sinopom Amisoyu Amastriyeyu U Hersonesi periodichno ponovlyuvalosya karbuvannya zolotih monet div Monetnij dvir Hersones Do tovariv sho tradicijno importuvalisya v misto dodalisya vitonchenij sklyanij ta bronzovij posud riznomanitna chervono lakova keramika pryanoshi Z mista u velikih obsyagah vivozilasya silskogospodarska produkciya shkiri solona i sushena riba ribni sousi U cej chas ribalstvo peretvoryuyetsya na samostijnu galuz miskogo gospodarstva V hodi rozkopok viyavleno priblizno sotnyu ribozasolyuvalnih cistern mistkist deyakih z nih syagala 30 40 tonn Pislya zahoplennya Hersonu Volodimirom Vizantiya uklala z Kiyivskoyu Russyu rivnopravnij soyuz Hersonu yakij sluzhiv poserednikom u torgivli cej soyuz buv duzhe vigidnij Zvidsi v Malu Aziyu i Vizantiyu vidpravlyali produkti silskogo gospodarstva i tvarinnictva z pivdennih krayin u Herson i dali na pivnich vezli zbroyu tkanini oliyu U XI XII stolittyah sposterigayetsya deyake oslablennya torgovo ekonomichnih pozicij Hersona Odnak misto she zberigalo svoye znachennya yak opornij punkt vizantijskoyi vijskovo politichnoyi prisutnosti v regioni sho pidtverdzhuyut znahidki pechatok Sevastiyi vishih chinovnikiv chleniv imperatorskih rodin Zgodom mogutnist Vizantiyi oslabla i v XIII stolitti torgivlya na Chornomu mori opinilasya v rukah italijskih venecianskih a potim genuezkih kupciv yaki zasnuvali u Krimu svoyi faktoriyi Torgovi shlyahi peremistilisya do Shidnogo Krimu i ce stalo odniyeyu z prichin zanepadu ekonomiki Hersonesa Do seredini XV stolittya zhittya v Hersonesi ostatochno zgaslo Gorodishe Hersonesa Tavrijskogo RedaguvatiHersoneske gorodishe ye zalishkami antichnogo mista Hersones Tavrijskij za Vizantiyi Herson Viniklo misto na misi mizh Karantinnoyu i Pisochnoyu buhtami v jogo pivnichno shidnij chastini navkolo davnogo portu sho prodovzhuvav funkcionuvati protyagom vsiyeyi istoriyi mista V cij chastini bulo znajdeno najdavnishu antichnu keramiku ostannoyi tretini VI st do n e prote viniknennya mista v cej chas piddano kritici 12 Ye pidstavi stverdzhuvati pro budivnictvo fortifikacijnih sporud stin iz vezhami i v yizdami vzhe u V st do n e ale zberezheni budivelni zalishki oboronnih stin vidnosyatsya do II chverti seredini IV st do n e 13 i pov yazuyutsya iz im yam i postattyu Agasikla Pochatkovo oboronni sporudi vidokremlyuvali zemli pivnichno shidnogo rajonu Hersonesa iz portom Na zlami IV st do n e teritoriya mista zbilshuyetsya bilsh nizh udvichi i buduyetsya nova fortifikaciya V cej chas buduyutsya vorota v portovij chastini v III st do n e zvoditsya vezha Zenona potuzhna kutova oboronna sporuda sho zahishala pid yizd do golovnih vorit v portovu chastinu mista V rimskij chas blizko II st n e zvoditsya protejhizma zovnishnya zahisna stina sho utvoryuyuchi razom iz osnovnoyu stinoyu peribol zahishala v yizd do golovnih vorit Takozh povnistyu perebudovuyetsya priportovij rajon tam zvoditsya citadel iz pretoriyem i mitnicya zi skladami perebudovuyetsya i ukriplyuyetsya vezha Zenona Teritoriya mista rozshiryayetsya do pivdnya jmovirno vnaslidok rostu kilkosti naselennya i potreb novoyi zabudovi Novi oboronni stini buduyutsya na pidvishenij chastini nepodalik Pisochnoyi buhti na misci elinistichnih nekropoliv Odna iz mogil sho potrapila pid kurtinu bula zalishena na misci pid arkoyu sho doteper zbereglasya u stini U vizantijskij chas oboronni sporudi Hersona takozh zaznayut kardinalnoyi perebudovi zminyuyetsya sistema v yizdiv i oboronnih vezh Cya sistema funkcionuvala azh do zagibeli Hersonesa na zlami XIV st vid nabigu tatar Popri vidsutnist budivelnih zalishkiv dovoli vpevneno mozhna govoriti pro tradicijne roztashuvannya temenosa hramovoyi dilyanki i agori golovnoyi ploshi v misti vzhe u IV st do n e v centralnij chastini gorodisha V seredni viki ci dilyanki buli zabudovani zhitlovimi kvartalami Sistema vulic Hersonesa demonstruye klasichnij priklad antichnogo mista stvorenogo za Gipodamovim planom dovgi pozdovzhni vulici pid pryamim kutom peretinayutsya dodatkovimi poperechnimi Vulici dilyat misku zabudovu na kvartali insuli Kvartali zabudovuyutsya klasichnimi antichnimi budinkami iz andronom vnutrishnim dvorom U kozhnomu takomu budinku bulo nevelichke domashnye svyatilishe Za hristiyanskih chasiv planuvannya mista ne zminyuyetsya za vinyatkom poyavi v kozhnomu kvartali insuli nevelikoyi kaplici Zamist zrujnovanih antichnih hramiv na temenosi v IV VI st buduyutsya hristiyanski hrami v vizantijskij arhitekturnij tradiciyi v riznih rajonah mista Golovna vulicya Hersonesa funkcionuye i dosi yak golovna vulicya zapovidnika Hersones Tavrijskij Vona pochinayetsya vid pivnichnogo hramu perebudovanoyi iz antichnogo hramu hristiyanskoyi baziliki i prohodit po centru uzdovzh vsogo gorodisha do ninishnih pivdennih vorit Vzdovzh golovnoyi vulici bulo znajdeno zalishki vodoprovodu kanalizacijnih stokiv tam lezhali usi postamenti vid statuj zasluzhenim gromadyanam i zalishki dekretiv Tam zhe znajdeno stelu iz prisyagoyu gromadyan Hersonesu V rimskij chas golovnu vulicyu bulo brukovano kam yanimi plitami i ce doteper yedina v Ukrayini brukovana rimska doroga Za Vizantiyi pivdennu chastinu golovnoyi vulici bagato raziv remontuvali pidsipkami morskoyi galki na smittyevo gruntovij podushci Vid chastogo vikoristannya kolisnogo transportu na vulici utvoryuvalasya kolijnist yaka bula prostezhena arheologichnimi rozkopkami na dilyanci bilya velikoyi cisterni Hersonesa V Hersonesi buv yedinij v Pivnichnomu Prichornomor yi antichnij teatr Sporudu teatru bulo zbudovano nepodalik vid golovnih vorit i ce buv klasichnij amfiteatr iz teatronom i skene iz proskeniyem Teatr bulo rozrahovano na 3000 glyadachiv sho malo vidpovidati usomu cholovichomu naselennyu mista Vodozabezpechennya v Hersonesi azh do VI st vidbuvalosya cherez zbir doshovoyi vodi v domashni cisterni u dvorah budinkiv i suspilni krinici na vulicyah mista Lishe u VI st n e cisterni u dvorah zasipayut smittyam sho pov yazano iz poyavoyu velikoyi vodozbirnoyi cisterni basejna v pivdenno shidnij chastini mista Voda do neyi podavalasya po keramichnih trubah iz girskogo masivu Karagach i Sapun gori cherez uves Geraklejskij pivostriv Za perekazami pererubavshi ci vodogoni i pozbavivshi misto vodi naprikinci H st zahopiv Herson Korsun kiyivskij knyaz Volodimir Navkolo Hersonesa roztashovani jogo chiselni nekropoli kladovisha Za hristiyanskih chasiv deyaki z nih de buli pohovani pershi vbiti yazichnikami hristiyani otrimali status svyatih misc Na samomu zh gorodishi takozh vidomi pohovannya shopravda ce ne bulo sistemnim yavishem Dekilka mogil opinilisya v mezhah mista u zv yazku iz perebudovoyu oboronnih stin sami stini v riznih chastinah takozh mistyat nizku neryadovih pohovan pov yazanih iz vidatnimi lyudmi mista Chastina rannih i rannoserednovichnih pohovan znajdenih na teritoriyi gorodisha pov yazani iz jogo nedostatno zhorstkim rannim planuvannyam abo yakimis procesami yaki prizveli do vidhodu vid zagalnomiskoyi tradiciyi vinosu nekropoliv za mezhi mist Na Divochij gori sho roztashovana upritul do gorodisha Hersonesa znahoditsya odne iz rannohristiyanskih kladovish mista V serednovichnih dzherelah ce misce vidome pid nazvoyu Svyati mogili Jmovirno sho tam bulo pohovano pershih hristiyan muchenikiv ubitih miscevimi yazichnikami Zgodom na comu misci vinikaye pidzemna kripta a potim i nazemnij hram Cej rannohristiyanskij pohovalno pominalnij kompleks a zgodom i monastir prodovzhuye funkcionuvati za panuvannya osmaniv pislya zagibeli Hersonesa Hersona yak obitel Bogorodici Vlahernskoyi Na misci gorodisha Hersonesa vidomo chimalo pam yatok dekolonizacijnogo periodu vid kam yanoyi dobi do rannogo zaliznogo viku ale vsi voni vidomi za perevidkladenimi u antichnih i serednovichnih sharah znahidkami Spadkovosti mizh pam yatkami tavriv na misci Hersonesa i viniknennyam antichnogo mista ne prostezhuyetsya 14 Pam yatka roztashovana za adresoyu m Sevastopol vul Drevnya 1 Zapovidna teritoriya gorodisha Hersonesa Tavrijskogo skladaye 42 6430 ga Zapovidna dilyanka obmezhena z pivnochi beregovoyu krajkoyu Chornogo morya zi shodu beregovoyu krajkoyu Karantinnoyi buhti z pivdnya teritoriyami vijskovih chastin po vul Drevnij ta Yeroshenka iz zahodu teritoriyeyu parku im Anni Ahmatovoyi po vul M Ostrovskogo i beregovoyu krajkoyu Pishanoyi buhti Geografichni koordinati shirota 44º 36 52 25pn 44º 36 25 75 pn dovgota 33º 29 05 37sh 33º 29 51 41 sh centralna tochka 44º 36 39 38pn 33º 29 29 17 sh 15 Hora Hersonesa Tavrijskogo RedaguvatiHora abo silskogospodarska okruga antichnogo polisu bula osnovoyu jogo funkcionuvannya i pidmurkom demokratichnogo ladu Vona skladalasya iz privatnih nadiliv sho nalezhali gromadyanam polisu prichomu same nayavnist privatnoyi vlasnosti na zemlyu iz pravom peredachi yiyi v spadok bulo osnovoyu viniknennya gromadyanstva i nabuttya prav polita gromadyanina polisu i zemel miskoyi gromadi gromadski zemli i svyashenni dilyanki 16 Hora Hersonesa na Geraklejskomu pivostrovi abo blizhnya hora rozmezhovuvalas u dva etapi v I polovini IV st do n e vinikaye mezhuvannya v pivnichnij chastini pivostrova v bezposerednij blizkosti do buht uzdovzh odnogo iz pershih antichnih shlyahiv iz Hersonesa na berezi Karantinnoyi buhti do Strabonova Hersonesa na Mayachnomu pivostrovi Cya rannya pivnichna hora tyazhiye do dvoh poselen dilyanka vid Mayachnogo pereshijka do Strileckoyi buhti do Strabonova Hersonesa a dilyanka vid Strileckoyi do Pivdennoyi buhti do Hersonesa Tavrijskogo Takozh vinikaye mezhuvannya na pivdni Gerakleyi yak korotko nazivayut pivostriv vid misu Vinogradnij do Balaklavskoyi buhti bilya antichnogo poselennya Simbolon Limen Na misci rozmezhovanoyi hori znahoditsya chimalo poselen kizil kobinskoyi kulturi prote vsi voni mali sezonnij harakter stacionarni poselennya tavriv sho atributuyutsya kizil kobinskoyu kulturoyu znahodilis v dolinah richok Inkermanskij Kara Kobinskij Balaklavskij 17 18 19 Krim togo chimalo pam yatok poperednih epoh dobi kamenyu bronzi rannogo zaliza roztashovano na klerah Hersonesa 20 17 Blizko seredini IV st do n e za pravlinnya Agasikla Geraklejskij pivostriv rozmezhovuyetsya povnistyu cogo razu za yedinim planom razom iz pereplanuvannyam samogo Hersonesa Tavrijskogo jmovirno ob yednavshi navkolo sebe vsi antichni poselennya Gerakleyi Rozmezhuvannya vidbulosya za sistemoyu Gippodama Mileckogo Merezheyu pozdovzhnih i poperechnih dorig i mezhovih stin sho peretinalisya pid pryamimi kutami zemli bulo podileno na bilsh nizh 400 rivnih dilyanok plosheyu 26 5 ga Kozhna iz cih dilyanok bula obmezhena proyiznimi dorogami i podilena v svoyu chergu mezhovimi kam yanimi stinami visotoyu do 2 m na shist rivnih po ploshi nadiliv blizko 4 5 ga kozhnij Dvoye takih nadiliv skladali kler chastku zemli polisa sho rozpodilyalasya mizh jogo gromadyanami za zherebom Nadili takozh mali i vnutrishnye rozmezhuvannya na polya plantazhi dlya vinogradnikiv i sadibi Takim chinom Hersones zdijsniv rozpodil bilsh nizh 10 000 ga tilki na Geraklejskomu pivostrovi 21 Unikalna sistema mezhuvannya v Hersonesi Tavrijskomu majzhe idealno vidpovidna Gippodamovu planu razom iz takoyu same sistemoyu planuvannya mista Hersonesa i duzhe horoshe zberezhennya budivelnih zalishkiv cogo antichnogo polisa iz horoyu stali osnovnim argumentom dlya vnesennya ciyeyi pam yatki do spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO u 2013 r 22 Najkrashe zberezhenimi dlya nominuvannya do spisku vsesvitnoyi spadshini viznano shist dilyanok Dilyanka hori v Yuharinij balci shirota 44º 33 25 39pn 44º 32 23 52 pn dovgota 33º 27 31 60sh 33º 28 49 77 sh centralna tochka 44º 33 00 62pn 33º 28 11 61 sh Dilyanka hori u balci Bermana shirota 44º 31 37 48pn 44º 31 17 10 pn dovgota 33º 29 49 25sh 33º 30 20 46 sh centralna tochka 44º 31 25 69pn 33º 30 03 16 sh Dilyanka hori na Bezimennij visoti shirota 44º 31 45 47pn 44º 31 23 22 pn dovgota 33º 32 38 11sh 33º 33 02 83 sh centralna tochka 44º 31 34 01pn 33º 32 48 39 sh Dilyanka hori u Strileckij balci shirota 44º 34 25 00pn 44º 34 04 74 pn dovgota 33º 28 27 91sh 33º 28 47 30 sh centralna tochka 44º 34 15 48pn 33º 28 39 50 sh Dilyanka hori na pereshijku Mayachnogo pivostrova shirota 44º 33 55 55pn 44º 33 26 49 pn dovgota 33º 24 24 42sh 33º 24 41 88 sh centralna tochka 44º 33 44 38pn 33º 24 32 38 sh Dilyanka hori na Vinogradnomu misi shirota 44º 31 19 75pn 44º 31 01 24 pn dovgota 33º 28 03 34sh 33º 28 25 75 sh centralna tochka 44º 31 10 44pn 33º 28 11 92 sh 15 Na zlami IV III st do n e koli Hersoneska derzhava poshirila svoyu vladu na Pivnichno Zahidnu Tavriku zabravshi do svogo skladu Kerkinitidu Kalos Limen sadibi i poselennya zahidnogo uzberezhzhya Tavriki tam takozh z yavlyayutsya plantazhni stinki rozmezhuvannya zemel na nadili shopravda yih plosha znachno bilsha za nadili na Gerakleyi Ci zemli ye dalnoyu horoyu Hersonesa Krim togo ye zalishki mezhovih stin na pivnichnij storoni m Sevastopol shopravda voni dosi lishayutsya malo doslidzhenimi 16 Na pochatok vesni 2014 roku znachna chastina geraklejskoyi hori blizko yiyi teritoriyi zajmala bagatopoverhova zhitlova i promislova zabudova m Sevastopolya Na cij teritoriyi praktichno vtracheno starodavnye rozplanuvannya odnak zberigayutsya miscya roztashuvannya dekilkoh antichnih sadib She blizko teritoriyi hori perebuvalo pid suchasnoyu sadibnoyu zabudovoyu privatni volodinnya i sadovi kooperativi pri comu bagato dilyanok ciyeyi zabudovi zberigayut planuvannya i parcelyaciyu starodavnogo rozmezhuvannya Nareshti blizko teritoriyi blizkoyi hori Hersonesa zalishalosya nezabudovanoyu i lishe chastkovo vikoristovuvalosya yak silskogospodarski i lisovi ugiddya Nini nedotorkanij landshaft hori zberigayetsya na ploshi ne mensh 2000 ga na kosmichnij zjomci ciyeyi teritoriyi chitko vidni slidi rozmezhuvannya antichnoyi hori V mezhah ciyeyi teritoriyi osoblivoyu zberezhenistyu vidilyalisya zapovidni dilyanki z roztashovanimi na nih pam yatkami zalishkami starodavnih dorig mezhovih i plantazhnih stin ruyinami sadib sho vicherpno harakterizuyut geraklejsku horu Hersonesa Tavrijskogo 15 Znishennya pam yatok i piznishi doslidzhennya RedaguvatiRuyini Hersonesu vikoristovuvalis yak budivelnij material pri stvorenni Sevastopolya Profesor Kembridzhu mandrivnik E D Klark stverdzhuvav pislya vidvidin Hersonesu 1812 roku nbsp ruyini Hersonesu buli she trivali j buli she skriz navit dveri budov ale yak prijshli rosiyani to vse bulo zdemolovane Svoyimi ochima bachiv zakladannya vibuhivki pid antichni hrami roztyaguvannya marmurovih blokiv kamenyu za nakazom zverhu 23 nbsp nbsp Bazilika 1935 rokuna kupyuri Odna grivnya Doslidzhennya ruyin kolishnogo Hersonesu rozpochato z 1827 r a sistematichni rozkopi z 1876 r R Lener K Grinevich G Byelov P Yakobson ta in Pri rozkopah viyavleno zalishki fortifikacijnih sporud riznih budivelnih periodiv zhitlovih kvartaliv budinkiv iz cisternami dlya zboru doshovoyi vodi okremih vodozbirnih cistern term gospodarchih i remisnichih sporud ponad 50 hristiyanskih cerkov teatru na 3000 osib tosho Za murami mista znahodilis nekropoli de takozh doslidzheno chimalo pohovan z bagatim inventarem i vlashtuvannyam 1892 roku na misci gorodisha vidkritij Nacionalnij zapovidnik Hersones Tavrijskij Arheologichnij park RedaguvatiDokladnishe Nacionalnij zapovidnik Hersones Tavrijskij nbsp Portik baziliki 1935 roku v Hersonesi uvecheri pislya zahodu SoncyaUnikalna zberezhenist arheologichnih znahidok daye zmogu stvoriti na bazi Hersonesa Tavrijskogo pershij v Ukrayini arheologichnij park Arheologichni parki ne novina v Yevropi i sviti Voni stvoreni vzhe v Izrayili Ispaniyi Greciyi Italiyi Park bude rozmishenij na okolici antichnogo mista de ye cikavi arheologichni ob yekti antichnoyi dobi dilyanki antichnih shlyahiv zalishki sadib starodavni vinarni zalishki vid antichnih vinogradnikiv i sadiv Za planom chastka dilyanok bude lishe zakonservovana inshi budut muzeyefikovani na vilnih susidnih dilyankah mozhlive stvorennya maketiv sadibnih budivel z chastkovoyu yih revitalizaciyeyu i vklyuchennyam dlya turistichnogo vikoristannya Stvorennya arheologichnogo parku dast zmogu zaluchiti novi investiciyi v proyekti ukriplennya beregiv yaki chastkovo poglinulo more V arheologichnomu parku planuyut stvoriti novu ekspoziciyu shkolu arheologiyi Ide rozrobka koncepciyi parku na 2010 2018 roki Persha cherga sporud vinikne v Yuharinij balci Tut planuyut stvorennya vizit centru z ekskursijnim byuro z muzejnoyu kramniceyu z paviljonom interaktivnoyi ekspoziciyi Pislya Aneksiyi Krimu Rosiyeyu vislovlyuvalisya poboyuvannya shodo zberezhennya cilisnosti spadshini muzeyu 2015 roku rosijskoyu armiyeyu bula zalitij betonom dilyanka davnoyi sadibi na misi Hersones 24 2021 roku rosijska vlada ogolosila pro namiri kapitalnogo rozshirennya kompleksu z nazvoyu Novij Hersones Proyekt viklikav shiroku kritiku suspilstva osoblivo cherez vikoristannya ekskavatoriv ta zalivku betonom u bufernij zoni 25 26 Vklyuchennya do YuNESKO RedaguvatiHersones Tavrijskij i jogo hora buv vklyuchenij do svitovoyi spadshini YuNESKO 23 chervnya 2013 na 37 j sesiyi Komitetu vsesvitnoyi spadshini YuNESKO u Kambodzhi 4 Rishennya pro vklyuchennya bulo odnogolosnim Yedine zauvazhennya stosuvalosya do velicheznoyi pravoslavnoyi cerkvi novobudovi u samomu centri Hersoneskogo gorodisha sho na dumku deyakih arheologiv shkodit drevnomu pam yatnikovi 27 Galereya Redaguvati nbsp Zalishki antichnogo amfiteatru v Hersonesi rekonstrukciya nbsp Fortechna stina Vid z boku golovnoyi miskoyi brami Na dalnomu plani vidno vezhu Zenona nbsp Zalishki kolishnogo Monetnogo dvoru nbsp Signalnij dzvin u HersonesiDiv takozh RedaguvatiNacionalnij zapovidnik Hersones Tavrijskij Davnij Hersones Antichni termi Hersonesa TavrijskogoPrimitki Redaguvati Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Sorochan Sergej 5 veresnya 2017 Vizantijskij Herson vtoraya polovina VI pervaya polovina X vv Tom II Chast I ros Litres ISBN 978 5 04 073735 2 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 372 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 a b Hersones viznali spadshinoyu YuNESKO 24 telekanal 23 06 2013 a b Knizhkove vidannya www nas gov ua Procitovano 23 chervnya 2020 Bujskich Alla 2008 Prostranstvennoe razvitie Hersonesa Tavricheskogo v antichnuyu epohu Krymskoe otdelenie Instituta vostokovedenii a im A E Krymskogo NAN Ukrainy ISBN 978 966 1538 01 5 OCLC 715271267 The University of Texas Institute of Classical Archaeology Austin cop 2004 The study of ancient territories Chersonesos amp Metaponto 2004 Annual report Institute of Classical Archaeology The University of Texas ISBN 0 9748334 1 X OCLC 496523080 Vus O V 2016 Mobilnaya gruppirovka rimskoj armii v Tavrike v konce iii v vv N E ISSN 2219 8857 Procitovano 19 lipnya 2021 Vus O V 2015 Boevaya deyatelnost legiona Balistarii Seniores v Krymu v IV V vv vid LAUREA I Antichnyj mir i Srednie veka Chteniya pamyati professora Vladimira Ivanovicha Kadeeva Materialy Harkov s 74 79 ISBN 978 617 578 222 4 Vus O V 2017 Oboronitelnye sooruzheniya rannevizantijskogo Hersona rekonstrukciya i razvitie gorodskoj fortifikacii v iv vi vv ISSN 2219 8857 doi 10 24411 2219 8857 2017 00008 Procitovano 19 lipnya 2021 Vus O V 2010 Oboronna doktrina Vizantiyi u Pivnichnomu Prichornomor yi inzhenernij zahist Tavriki ta Bospora v kinci IV na pochatku VII st Lviv Triada Plyus s 60 104 ISBN 978 966 486 068 7 Bujskih A V Hersones Tavricheskij v VI v do n e realnost istoricheskaya ili arheologicheskaya Antichnyj mir i arheologiya 2006 Bujskih Alla 2008 Prostranstvennoe razvitie Hersonesa Tavricheskogo v antichnuyu epohu rosijskoyu Simferopol Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Kravchenko E A Tavri i Hersones Arheologicheskij almanah 22 51 71 a b v Nominaciya dlya vnesennya do Spisku vsesvitnoyi spadshini Starodavnye misto Hersones Tavrijskij ta jogo hora V st do n e XIV st n e Sevastopol 2011 a b Zubarʹ V M Vitaliĭ Mikhaĭlovich 2005 Khersones Tavricheskiĭ v tretʹeĭ chetverti VI seredine 1 vv do n e ocherki istorii i kulʹtury Kiev Akademperiodika ISBN 966 360 032 2 OCLC 71206224 a b Kravcenko Evelina Antonivna 1975 2011 Kyzyl kobynsʹka kulʹtura u Zachidnomu Krymu Kyiv Volynsʹki Starozytnosti ISBN 978 966 02 5745 0 OCLC 812195873 Kravchenko E 2005 Ceramics of Kizil Koba Culture from the Excavations on Bezymyannaya Hill Archaeology at Kiev Mohila Academy KM Academia Kiev r 116 125 Kravchenko E A 2005 Prirodnaya sreda i naselenie Zapadnogo Kryma do osnovaniya antichnyh centrov Hersones Tavrichenskij vo vtoroj chetverti VI seredine I vv do n e Akademperiodika Kiyiv s 29 58 Zubar V M Bujskih A V Kravchenko E A Rusyaeva M V 2005 Hersones Tavricheskij v tretej chetverti VI seredine I v do n e Ocherki istorii i kultury rosijska Kiyiv VD Akademperiodika s 628 s ISBN 966 360 032 2 Nikolaenko G M Hora Hersonesa Tavricheskogo Zemelnyj kadastr IV III vv do n e Sevastopol 1999 2001 Cleere C Trelogan J and Eve S Condition recording for the conservation and management of large open air sites a pilot project at Chersonesos Crimea Ukraine In REPORT ON THE JOINT WORLD HERITAGE CENTRE ICOMOS REACTIVE MONITORING MISSION TO THE WORLD HERITAGE SITE OF ABU MENA EGYPT 18 23 NOVEMBER 2012 Vasil Veriga Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok HIH st Lviv Svit 1996 448 s S 34 ISBN 5 7773 0359 5 Okupanti zalili betonom antichnu sadibu v Hersonesi Milliardy na Nyu Hersones chto Rossiya hochet postroit na territorii drevnego goroda Krim Realiyi 02 veresnya 2021 Novyj Hersones prodolzhayut zalivat betonom ForPost 21 zhovtnya 2021 Hersones vklyuchili do Svitovoyi spadshini YuNESKO Ukrayinska sluzhba BBC 23 chervnya 2013 p Literatura dzherela RedaguvatiV Zubar Hersones Tavrijskij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 372 378 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 V M Zubar A V Bujskih E A Kravchenko M V Rusyaeva Hersones Tavricheskij v tretej chetverti VI seredine I vv do n e Ocherki istorii i kultury Kiev Akademperiodika 2005 Vus O V Mobilnaya gruppirovka rimskoj armii v Tavrike v konce III V vv n e MAIASP 2016 Vyp 8 S 357 376 Vus O V Oboronitelnye sooruzheniya rannevizantijskogo Hersona rekonstrukciya i razvitie gorodskoj fortifikacii v IV VI vv MAIASP 2017 Vyp 9 S 203 247 Vus O V Oboronna doktrina Vizantiyi u Pivnichnomu Prichornomor yi inzhenernij zahist Tavriki ta Bospora v kinci IV na pochatku VII st Lviv Triada Plyus 2010 304 s Gavrilenko O A Antichni derzhavi Pivnichnogo Prichornomor ya bilya vitokiv vitchiznyanogo prava kinec VII st do n e persha polovina VI st n e Monografiya Harkiv Parus 2006 352 s G Belov Hersones Tavricheskij P 1948 Gornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s E A Kravchenko Tavri i Hersones U Arheologicheskij almanah Drevnyaya i srednevekovaya Tavrika 22 2010 51 71 nbsp Portal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hersones TavrijskijKadeev V Ocherki istorii ekonomiki Hersonesa Tavricheskogo v I IV vv nashej ery X 1970 Nasledie vizantijskogo Hersona kat luchshih muzejn sobr razlichnyh gosudarstv fotoalbom avt sost T Yashaeva i dr Nac zapovednik Hersones Tavricheskij Gos Ermitazh Gos ist muzej Sevastopol i dr Teleskop 2011 706 1 s fot cv fot 29h23 sm V vyh dan takzhe Ostin SShA In t klassich arheologii In t gumanitar issled Pakkarda Na avantit K 185 letiyu raskopok Hersonesa Tavricheskogo Paral tit l ukr angl Tekst paral rus ukr angl Bibliogr s 678 705 Ukaz s 706 707 1 000 ekz ISBN 978 966 1539 22 7 ISBN 978 0 9748334 2 2 IKA Tehas un ta Nekropol Hersonesa Tavrijskogo Novi storinki v istoriyi doslidzhen O Rishnyak ta in per angl Zajshla N O Necropolis of Chersonesos Tauric New pages in the history of research O Rishnyak et al Lviv b v 2012 123 s il Tekst paral ukr angl Bibliogr s 120 122 ISBN 978 966 2067 13 2 Poselennya hersoneskoyi hori Maslini u Pivnichno Zahidnij Tavrici monografiya V V Kotenko Harkiv nac un t im V N Karazina Harkiv HNU im V N Karazina 2017 227 84 s ris Dod tit ark angl Bibliogr s 213 227 ISBN 978 966 285 390 2 Pyatisheva N Yuvelirnye izdeliya Hersonesa Moskva 1956 Religijnij svitoglyad naselennya antichnogo Hersonesa T M Shevchenko Nac akad nauk Ukrayini In t arheol K In t arheol NAN Ukrayini 2011 511 s il Rez angl ros Bibliogr s 400 470 ISBN 978 966 02 6303 1 Skarbi Hersonesa Tavrijskogo Sokrovisha Hersonesa Tavricheskogo Treasures of Tauric Chersonesos albom avt uporyad M Aleksyeyenko ta in fotozjomka K Zikova ta in Kiyiv Mistectvo 2014 319 s kolor fot 34h23 sm Na avantituli Do 1025 richchya Hreshennya Kiyivskoyi Rusi Tekst ta pidpisi do fot paral ukr ros angl ISBN 978 966 577 203 3 Sorochan S B Vizantijskij Herson vtoraya polovina VI pervaya polovina X vv Ocherki istorii i kultury Ch 1 2 Otv red G Yu Ivakin Harkov Majdan 2005 Sorochan S B Vizantijskie voennye sily v Krymu v VI VII vv Stratum Plus Vremya velikih migracij 2014 6 S 113 131 Sorochan S B Gosudarstvennoe ustrojstvo rannesrednevekovogo Hersona i prizraki samoupravleniya Vizantijskij vremennik 2003 T 62 S 21 46 Sorochan S B Zubar V M Marchenko L V Zhizn i gibel Hersonesa Harkov Majdan 2001 S B Sorochan M V Zubar L V Marchenko Hersones Herson Korsun Kiyiv Stilos 2003 Shubart Pavlo Piznaj svij kraj abo Ukrayina chudesna Chornomorski novini 2007 117 118 Shestakov S Ocherki po istorii Hersonesa v VI X vekah po R X Moskva 1908 Yakobson A Srednevekovyj Hersones XII XIV vv P 1950Posilannya RedaguvatiHersones Tavrijskij Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Korsun Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 734 1000 ekz Hersones Tavrijskij Bibliotheca Chersonessitana ocifrovani ridkisni vidannya z istoriyi ta arheologiyi Krimu j Hersonesu Nichnij Hersones u fotografiyah Gavrilenko O A Osoblivosti pravosvidomosti gromadyan pivnichnoprichornomorskih derzhav antichnoyi dobi Chasopis Kiyivskogo universitetu prava 2006 1 S 30 35 Gavrilenko O A Ponyattya ta vidi zlochiniv v antichnih derzhavah Pivnichnogo Prichornomor ya Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina 817 Seriya Pravo 2008 Vip 1 3 S 153 159 Hersoneska derzhava Olgovskij S Ya Davnogrecki mista koloniyi Pivnichnogo Prichornomor ya navchalnij posibnik K KNUKiM 2007 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hersones Tavrijskij amp oldid 39975959