Миха́йло Гео́ргійович Кузнецо́в (1904, Миронівка, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 22 березня 1958, Ростов-на-Дону) — радянський державно-партійний діяч. Перший секретар Ізмаїльського обкому КП(б)У (1940–1941), перший секретар Чернігівського обкому КП(б)У (1943–1948). Депутат Верховної Ради СРСР I та II скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання.
| Кузнецов Михайло Георгійович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 1904 Миронівка, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 березня 1958 Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | політик |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d] |
| Військове звання | генерал-майор |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в родині залізничника. У 1920 році закінчив Городецьку початкову школу і вступив до комсомолу. З 1921 року працював агентом карного розшуку в Київській губернії.
До 1925 року — в Київській губернській надзвичайній комісії (ЧК). Перебував на комсомольській роботі, вибирався секретарем Ново-Шепелицького районного комітету комсомолу Малинського округу.
У 1927 році закінчив дворічну школу радянського та партійного будівництва у Києві.
З 1928 року — на профспілковій роботі. У 1930—1931 роках - редактор Лохвицької районної газети. Потім — на партійній роботі в Куликівській та Путивльській машинно-тракторних станціях (МТС) Чернігівської області.
З 1937 по 1938 рік — 1-й секретар Грем'яцького районного комітету КП(б) України (Чернігівська область). З 1938 по грудень 1939 року — секретар Чернігівського міського комітету КП(б)У.
17 грудня 1939 — серпень 1940 року — 2-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У.
Від серпня 1940 року до початку німецько-радянської війни — 1-й секретар Аккерманського (Ізмаїльського) обласного комітету КП(б) України.
У Червоній армії: з 1941 року — член Військової ради Приморської армії; з 1942 року — член Військової ради Воронезького фронту, генерал-майор інтендантської служби; до вересня 1943 року — член Військової ради Волховського фронту, генерал-майор інтендантської служби.
Від 12 вересня 1943 до січня 1948 року — 1-й секретар Чернігівського обласного КП(б) України.
Після 1948 року — парторг ЦК ВКП(б) на будівництві Волго-Донського каналу.
До березня 1958 року — заступник голови виконавчого комітету Ростовської обласної ради депутатів трудящих.
Помер 22 березня 1958 року в місті Ростові-на-Дону. Похований на Братському цвинтарі Ростова-на-Дону.
Звання ред.
- генерал-майор інтендантської служби (6.12.1942)
Нагороди ред.
- орден Леніна (23.01.1948)
- орден Трудового Червоного Прапора
- два ордени Червоного Прапора (1945, 1945)
- орден Вітчизняної війни I ступеня (1.02.1945, за успішне виконання плану хлібозаготівлі 1944 року)
- медаль «За оборону Одеси»
- медаль «За оборону Севастополя»
- медалі
Посилання ред.
- Кузнецов Михаил Георгиевич [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
- Кузнецов Михайло Георгійович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 113–114.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 55.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |