www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кубей гаг Kubey у 1945 2016 роках Червоноармійське село в Україні адміністративний центр ської сільської громади Болград

Кубей

Кубей (гаг. Kubey, у 1945—2016 роках — Червоноармійське) — село в Україні, адміністративний центр Кубейської сільської громади Болградського району Одеської області. Населенням становить 6544 особи (2001).

село Кубей
Герб Прапор
Військовий меморіал в центрі села
Військовий меморіал в центрі села
Країна  Україна
Область Одеська область
Район  Болградський район
Громада Кубейська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51060130010030168
Облікова картка Кубей 
Основні дані
Засноване 1809 (214 років)
Колишня назва Червоноармійське
Населення 6544
Площа 6,12 км²
Густота населення 1069,28 осіб/км²
Поштовий індекс 68720
Телефонний код +380 4846 35
Географічні дані
Географічні координати 45°47′33″ пн. ш. 28°44′51″ сх. д. / 45.79250° пн. ш. 28.74750° сх. д. / 45.79250; 28.74750Координати: 45°47′33″ пн. ш. 28°44′51″ сх. д. / 45.79250° пн. ш. 28.74750° сх. д. / 45.79250; 28.74750
Середня висота
над рівнем моря 		91 м
Водойми р. Карасулак
Відстань до
обласного центру 		220 км
Відстань до
районного центру 		18 км
Місцева влада
Адреса ради 68720, с. Кубей, вул. Успенська, 15
Карта
Кубей
Кубей
Мапа

 Кубей у Вікісховищі

Попередні назви ред.

Сучасна і первинна назва села — Кубей. 14 листопада 1945 року перейменоване на Червоноармійське. 12 травня 2016 року селу повернуто історичну назву Кубей.

Географія ред.

Село розташоване в долині колись повноводної річки Карасулак, за 18 км на північ від ра районного центру та за 220 км на південний захід від обласного центру.

Історія ред.

Територія сучасного села була заселена ще з давніх часів. Археологами виявлені останки декількох поселень: доби пізньої бронзи (кінець II тисячоліття до н. е.), античного періоду (VI—III століть до н. е.), перші сторіччя нашої ери, слов'янські періоди Київської Русі. У XVI—XVIII століттях на цьому місці знаходилося напівкочове поселення ногайських татар, відоме під назвою Кубей. Назву підтверджують ногайські катакомби, які розташовані у центрі села.

Сучасне поселення з'явилось в історичному центрі болгарського заселення Південної Бессарабії, наприкінці XVIII — початку XIX століть Тоді, на цих землях оселилося чимало болгар, гагаузів та албанців, які рятувались від утисків з боку Османської імперії.

Буджак швидкими темпами почав заселятись наприкінці XVIII — першій половині XIX століть біженцями із-за Дунаю. Масове переселення болгар та гагаузів, котрі рятувались від турецького рабства, тривало з 1769 по 1854 роки то охоплювало в цілому близько 100 років. Наймасштабніші переселення були пов'язані з російсько-турецькими війнами: війни 1768—1774 та 1787–1791 роках дали початок переселенню окремих родин, груп, військових загонів як болгар так і гагаузів, війни 1806–1812 та 1828—1829 років зробили ці переселення дійсно масовими.

Засновники села Кубей поселились на місці поселення ногайських татар, з однойменною назвою. На новій вітчизні болгари і гагаузи отримали від імператорського двору по 60 десятин землі на родину у довічне користування без права купівлі — продажу. Вони звільнювались на 10-річний термін від податків та від обов'язкової військової та цивільної служби. Такі сприятливі умови сприяли швидкому зростанню кількості жителів Кубея: якщо у 1816 році в селі проживало 133 родини — 652 особи, то у 1848 році — вже 1516 осіб.

Село Кубей було засновано переселенцями з Болгарії у 1809 році. Основні групи переселенців — болгар і гагаузів прийшли з сіл Дурмуш-Кьой (суч. Лозево, Шуменськой обл.), Ені Махале (суч. Ново село, Слівенської області), Косовча (сучасне Косово, Шуменської області) та міста Шумен. Але як адміністративна одиниця, село Кубей було позначено на мапі у 1814 році, саме в той час завелись метричні книги.

За даними 1859 року у болгарській колонії Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1497 осіб (766 чоловічої статі та 731 — жіночої), налічувалось 262 домогосподарств, існували православна церква, поштова станція, прикордонна застава та митниця.

Станом на 1886 рік у болгарській колонії, центрі Кубейської волості, мешкало 2567 осіб, налічувалось 496 дворових господарств, існували православна церква, 2 школи, лікарня, поштова станція та 6 лавок, відбувались базари по п'ятницях.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4038 осіб (1985 чоловічої статі та 2053 — жіночої), з яких 4013 — православної віри.

Населення ред.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 6701 особа, з яких 3180 чоловіків та 3521 жінка.

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 6213 осіб.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
болгарська 62,12 %
гагаузька 26,56 %
російська 9,44 %
українська 1,53 %
молдовська 0,18 %
білоруська 0,05 %
румунська 0,03 %
німецька 0,02 %

Культура ред.

З 2018 року в Кубеї влітку проводиться етно-фестиваль. Також на території села знаходиться дім-музей «Стара къща». Експонатами музей наповнювали місцеві жителі.

В селі приділяють увагу болгарським традиціям. На День Трифона Зарізана (14 лютого) влаштовують святкову ходу, готують традиційні болгарські страви та смакують вином. Серед господарів обирають найвправнішого та одягають йому на голову корону «Царя Трифона», який робить перший надріз виноградної лози на врожай..

Спорт ред.

У селі з 1961 року діє шахово-шашковий клуб «Темп», який започаткував шкільний вчитель хімії та фізики Василь Буюклі школи села Червоноармійське (нині — Кубей) був створений шаховий гурток. До сих пір ветеран шахів і учні його учнів борються на картатій дошці. На честь 40-річчя клубу у березні 2019 року Кубей прийняв Міжнародний турнір з шахів та шашок (за підтримки Кубейскої сільської ради, Палацу культури та Громадської організації «Центр розвитку Бессарабії»). У змаганнях взяли участь близько 60 чоловік з Болградського району, Ізмаїла та молдавського міста Чадир-Лунга.

Особистості ред.

Примітки ред.

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 954, 991.
  2. Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 року № 1353-VIII «Про перейменування деяких населених пунктів»
  3. . 04849.com.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019. 
  4. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 295)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-8)
  7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019. 
  8. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019. 
  9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 вересня 2019. 
  10. . О, Море.City (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020. 
  11. Алина БЕРЕСТЕНЬ (14 лютого 2020). (рос.). «БессарабіЯ.UA». Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 2020-4-26. 
  12. . ТСН. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 26 квітня 2020. 
  13. Валерий ПЕЙКОВ (28 березня 2019). Сорокалетний «Темп» шахматно-шашечного клуба (рос.). «БессарабіЯ.UA». Процитовано 2020-5-05. 
  14. В Кубее отметили юбилей шахматного клуба
  15. У Кубейському ліцеї відкрили дошку пам'яті односельцю Пантелію Бошкову. 10 травня 2023. 
  16. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 
  17. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021. 

Джерела ред.

  • (рос.)
  • Дерменжи М. М.Червоноармійське (Кубей) Болградського району Одеської області. 180 років (рос.)
  • Пригарин А., Тхоржевская, Т. Агафонова, А. Ганчев. Кубей и кубейцы. Одесса, «Маяк», 2002.
  • Шабашов А. В., Челак Е. И., Дыханов В. Я. Кубей и кубейцы. Одесса. 1999.
  • Кубей — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kubej gag Kubey u 1945 2016 rokah Chervonoarmijske selo v Ukrayini administrativnij centr Kubejskoyi silskoyi gromadi Bolgradskogo rajonu Odeskoyi oblasti Naselennyam stanovit 6544 osobi 2001 selo KubejGerb PraporVijskovij memorial v centri selaVijskovij memorial v centri selaKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Bolgradskij rajonGromada Kubejska silska gromadaKod KATOTTG UA51060130010030168Oblikova kartka Kubej Osnovni daniZasnovane 1809 214 rokiv Kolishnya nazva ChervonoarmijskeNaselennya 6544Plosha 6 12 km Gustota naselennya 1069 28 osib km Poshtovij indeks 68720Telefonnij kod 380 4846 35Geografichni daniGeografichni koordinati 45 47 33 pn sh 28 44 51 sh d 45 79250 pn sh 28 74750 sh d 45 79250 28 74750 Koordinati 45 47 33 pn sh 28 44 51 sh d 45 79250 pn sh 28 74750 sh d 45 79250 28 74750Serednya visotanad rivnem morya 91 mVodojmi r KarasulakVidstan dooblasnogo centru 220 kmVidstan dorajonnogo centru 18 kmMisceva vladaAdresa radi 68720 s Kubej vul Uspenska 15KartaKubejKubejMapa Kubej u Vikishovishi Zmist 1 Poperedni nazvi 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Naselennya 5 Mova 6 Kultura 7 Sport 8 Osobistosti 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaPoperedni nazvi red Suchasna i pervinna nazva sela Kubej 14 listopada 1945 roku perejmenovane na Chervonoarmijske 1 12 travnya 2016 roku selu povernuto istorichnu nazvu Kubej 2 Geografiya red Selo roztashovane v dolini kolis povnovodnoyi richki Karasulak za 18 km na pivnich vid ra rajonnogo centru ta za 220 km na pivdennij zahid vid oblasnogo centru Istoriya red Teritoriya suchasnogo sela bula zaselena she z davnih chasiv Arheologami viyavleni ostanki dekilkoh poselen dobi piznoyi bronzi kinec II tisyacholittya do n e antichnogo periodu VI III stolit do n e pershi storichchya nashoyi eri slov yanski periodi Kiyivskoyi Rusi U XVI XVIII stolittyah na comu misci znahodilosya napivkochove poselennya nogajskih tatar vidome pid nazvoyu Kubej Nazvu pidtverdzhuyut nogajski katakombi yaki roztashovani u centri sela 3 Suchasne poselennya z yavilos v istorichnomu centri bolgarskogo zaselennya Pivdennoyi Bessarabiyi naprikinci XVIII pochatku XIX stolit Todi na cih zemlyah oselilosya chimalo bolgar gagauziv ta albanciv yaki ryatuvalis vid utiskiv z boku Osmanskoyi imperiyi Budzhak shvidkimi tempami pochav zaselyatis naprikinci XVIII pershij polovini XIX stolit bizhencyami iz za Dunayu Masove pereselennya bolgar ta gagauziv kotri ryatuvalis vid tureckogo rabstva trivalo z 1769 po 1854 roki to ohoplyuvalo v cilomu blizko 100 rokiv Najmasshtabnishi pereselennya buli pov yazani z rosijsko tureckimi vijnami vijni 1768 1774 ta 1787 1791 rokah dali pochatok pereselennyu okremih rodin grup vijskovih zagoniv yak bolgar tak i gagauziv vijni 1806 1812 ta 1828 1829 rokiv zrobili ci pereselennya dijsno masovimi Zasnovniki sela Kubej poselilis na misci poselennya nogajskih tatar z odnojmennoyu nazvoyu Na novij vitchizni bolgari i gagauzi otrimali vid imperatorskogo dvoru po 60 desyatin zemli na rodinu u dovichne koristuvannya bez prava kupivli prodazhu Voni zvilnyuvalis na 10 richnij termin vid podatkiv ta vid obov yazkovoyi vijskovoyi ta civilnoyi sluzhbi Taki spriyatlivi umovi spriyali shvidkomu zrostannyu kilkosti zhiteliv Kubeya yaksho u 1816 roci v seli prozhivalo 133 rodini 652 osobi to u 1848 roci vzhe 1516 osib Selo Kubej bulo zasnovano pereselencyami z Bolgariyi u 1809 roci Osnovni grupi pereselenciv bolgar i gagauziv prijshli z sil Durmush Koj such Lozevo Shumenskoj obl Eni Mahale such Novo selo Slivenskoyi oblasti Kosovcha suchasne Kosovo Shumenskoyi oblasti ta mista Shumen Ale yak administrativna odinicya selo Kubej bulo poznacheno na mapi u 1814 roci same v toj chas zavelis metrichni knigi Za danimi 1859 roku u bolgarskij koloniyi Akkermanskogo povitu Bessarabskoyi oblasti meshkalo 1497 osib 766 cholovichoyi stati ta 731 zhinochoyi nalichuvalos 262 domogospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva poshtova stanciya prikordonna zastava ta mitnicya 4 Stanom na 1886 rik u bolgarskij koloniyi centri Kubejskoyi volosti meshkalo 2567 osib nalichuvalos 496 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva 2 shkoli likarnya poshtova stanciya ta 6 lavok vidbuvalis bazari po p yatnicyah 5 Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 4038 osib 1985 cholovichoyi stati ta 2053 zhinochoyi z yakih 4013 pravoslavnoyi viri 6 Naselennya red Zgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 6701 osoba z yakih 3180 cholovikiv ta 3521 zhinka 7 Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 6213 osib 8 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 9 Mova Vidsotokbolgarska 62 12 gagauzka 26 56 rosijska 9 44 ukrayinska 1 53 moldovska 0 18 biloruska 0 05 rumunska 0 03 nimecka 0 02 Kultura red Z 2018 roku v Kubeyi vlitku provoditsya etno festival Takozh na teritoriyi sela znahoditsya dim muzej Stara ksha Eksponatami muzej napovnyuvali miscevi zhiteli 10 V seli pridilyayut uvagu bolgarskim tradiciyam Na Den Trifona Zarizana 14 lyutogo vlashtovuyut svyatkovu hodu gotuyut tradicijni bolgarski stravi ta smakuyut vinom Sered gospodariv obirayut najvpravnishogo ta odyagayut jomu na golovu koronu Carya Trifona yakij robit pershij nadriz vinogradnoyi lozi na vrozhaj 11 12 Sport red U seli z 1961 roku diye shahovo shashkovij klub Temp yakij zapochatkuvav shkilnij vchitel himiyi ta fiziki Vasil Buyukli shkoli sela Chervonoarmijske nini Kubej buv stvorenij shahovij gurtok Do sih pir veteran shahiv i uchni jogo uchniv boryutsya na kartatij doshci Na chest 40 richchya klubu u berezni 2019 roku Kubej prijnyav Mizhnarodnij turnir z shahiv ta shashok za pidtrimki Kubejskoyi silskoyi radi Palacu kulturi ta Gromadskoyi organizaciyi Centr rozvitku Bessarabiyi U zmagannyah vzyali uchast blizko 60 cholovik z Bolgradskogo rajonu Izmayila ta moldavskogo mista Chadir Lunga 13 14 Osobistosti red Boshkov Vitalij Mihajlovich nar 10 zhovtnya 1968 poet Boshkov Pantelij Ivanovich 1974 2022 vijskovosluzhbovec Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 9 travnya u Kubejskomu liceyi vidbulosya vidkrittya memorialnoyi doshki na chest Panteliya Boshkova vipusknika ciyeyi shkoli uchasnika bojovih dij yakij zaginuv 9 travnya 2022 roku u misti Mariupol zahishayuchi teritorialnu cilisnist Ukrayini 15 Teodorov Balan Aleksandar nar 27 zhovtnya 1859 pom 12 lyutogo 1959 bolgarskij movoznavec i literaturoznavec akademik pershij rektor Sofijskogo universitetu Fuchedzhi Dmitro Vasilovich nar 30 zhovtnya 1956 eks zastupnik nachalnika Golovnogo upravlinnya MVS Ukrayini v Odeskij oblasti nachalnik miliciyi gromadskoyi bezpeki vidstoronenij cherez pidozru u spivpraci z teroristami pid chas krivavih podij 2 travnya 2014 v Odesi Fuchedzhi Ivan Ivanovich nar 10 veresnya 1951 najdosvidchenishij trener v ukrayinskij gandbolnoyi Superligi U 2018 roci jogo priznacheno golovnim trenerom cholovichoyi zbirnoyi Ukrayini z gandbolu golovnij trener GK Donbas 16 17 Primitki red Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 954 991 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 12 05 2016 roku 1353 VIII Pro perejmenuvannya deyakih naselenih punktiv Tajna Kubeya nogajskie katakomby v serdce ukrainskoj Bessarabii 04849 com ua Arhiv originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 2 lyutogo 2019 Bessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 295 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 8 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Odeska oblast osib region rik kategoriya naselennya Stat 12 01 1989 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Odeska oblast osib region rik 05 12 2001 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Odeska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya region rik vkazali u yakosti ridnoyi movu 05 12 2001 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2019 Tur Kubeyem Sho pobachiti i chim zajnyatisya v gagauzkomu seli O More City ukr Arhiv originalu za 15 sichnya 2020 Procitovano 16 sichnya 2020 Alina BERESTEN 14 lyutogo 2020 V Kubee Bolgradskogo rajona otmetili Trifon Zarezan ros BessarabiYa UA Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 2020 4 26 Tradicijnij festival z vinom i tancyami vlashtuvali na pivdni Odeskoyi oblasti TSN Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Procitovano 26 kvitnya 2020 Valerij PEJKOV 28 bereznya 2019 Sorokaletnij Temp shahmatno shashechnogo kluba ros BessarabiYa UA Procitovano 2020 5 05 V Kubee otmetili yubilej shahmatnogo kluba U Kubejskomu liceyi vidkrili doshku pam yati odnoselcyu Panteliyu Boshkovu 10 travnya 2023 Ivan Ivanovich Fuchedzhi golovnij trener zbirnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Golovnij trener GK Donbas Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Dzherela red Istoriya mist ta sil Ukrayini Tom Odeska oblast stor 387 388 ros Dermenzhi M M Chervonoarmijske Kubej Bolgradskogo rajonu Odeskoyi oblasti 180 rokiv ros Prigarin A Thorzhevskaya T Agafonova A Ganchev Kubej i kubejcy Odessa Mayak 2002 Shabashov A V Chelak E I Dyhanov V Ya Kubej i kubejcy Odessa 1999 Kubej Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR Arhivovano 27 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Postanova pro perejmenuvannya deyakih naselenih punktiv 4468Posilannya red S Lukashova GPU prosyat pereviriti restavraciyu pam yatnikiv Leninu ta Kalininu Ukrayinska pravda 3 zhovtnya 2017 Arhivovano 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Arhivovano z pershodzherela 3 zhovtnya 2017 U seli Kubej Bolgradskogo rajonu demontovano pam yatniki Leninu ta Kalininu Bolgradska rajonna derzhavna administraciya Odeskoyi oblasti 6 zhovtnya 2017 Arhivovano 27 lipnya 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kubej amp oldid 40368115