www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монети Західного Причорномор я Монети у Західному Причорномор ї карбувалися джучидами в період Великої зам ятні у 1360 1

Монети Західного Причорномор'я

Монети у Західному Причорномор'ї карбувалися джучидами в період Великої зам'ятні у 1360—1375 роках на монетних дворах Шехр-аль-Махрусі, Шерх-Абді, «Костешть». Під час правління наставника від беклярбека Мамая джучида Абдулах-хана, карбувалися срібні данги та мідні пули. Також в цей період виготовлялися мідні фуллари у генуезькій колонії у Подунав'ї — Лікостомо.

Історія ред.

Див. також Монети Ногайського улусу

У другій половині XIII ст. беклярбеком Улусу Джучі Ногаєм на Нижньодунайських землях було засновано Ногайський улус зі столицею у місті Сакча. Після смерті Ногая землі улусу потрапити під управління джучидів, а у другому десятилітті XIV ст. були доєднані до Кримського улусу. Влітку 1359 року, після вбивства хана Бердібека та внаслідок початку Великої зам'ятні, Золота Орда була розділена на декілька частин де над ґурґенами (ханська знать) став опікуватися беклярбек Мамай. Оскільки Мамай був нащадком Чингісхана, він не мав права на ханський престол, тому був змушений ставити ханів-маріонеток, які вели свій рід від Джучі. У 1361 році, під час боротьби чингізидів за трон Орди, Мамай створює свої кочові ставки у Нижньодніпровських та Подунайських регіонах.

Історики схиляються до думки, що карбування монет центрального уряду, змінилися монетами регіонального випуску. Більшість монет карбувалися без імені правлячого хана. Це пов'язано з тим, що карбування на прикордонних регіонах свідчило про політичний хаос на заході Улус Джучі. Таким чином модернізація монет в золотоординських містах на території Бессарабії слугувала своєрідним відображенням політичного устрою того часу.

Монетний двір у Шехр-аль-Махрусі ред.

Див. також Монети Нижньої Наддніпрянщини та Подінців'я

Давнє поселення Старий Орхей розміщувалося на березі річки Реути та було захищене від нападу ворогів з трьох сторін скелями. В 1241—1242 році, під час хвилі монгольських завоювань, місто, яке на той час входило до складу Галицько-Волинського князівства, було поруйноване монголами. В 30-х роках XIV ст., на місці зруйнованого поселення, джучидами було засноване місто Янгі-Шехр (також Шехр-аль-Махруса (укр. Богозбережене місто). В ті часи існувало і інше поселення з назвою Шехр. Поблизу острова Хортиці (Запорізька область, Україна) було розташоване поселення з подібною назвою, яке арабські мандрівники називали як Шехр-аль-Джедід (з тюрк. — Нове місто). У 1369 році монголи були вигнаними із Пруто-Дністровського межиріччя, а Янгі-Шерх отримало назву Орхей (рум. Orheiul, дослівно укріплення, фортеця). Нині на місці поселення залишилось городище Янгі-Шехр, яке розміщене в 56 км від Кишиньова, (Молдова).

Данги ред.

Карбування у Шехр-аль-Махрусі. Данг 1369 року, Абдулах

Данги з позначенням монетного двору Янгі-Шехр-аль-Махруса (араб. المحرو سه ینگی‌ شهر‎‎) карбувалися у 1363—1369 роках за часів Абдулах-хана (1362—1370) — висуванця від беклярбека Мамая. На аверсі позначення місця карбування. На реверсі ім'я хана та рік виготовлення. Існують також різновиди із зображенням з боків чи знизу віньєток. Вага — 1,18-1,38 гр.

Монетний двір у Шехр-Абді ред.

Див. також Монети Криму

У середні віки одним із найважливіших прибутків Золотої Орди була работоргівля. Порти Генуезької Газарії, зокрема Кефа, були головними центрами торгівлі рабами звідки купувалися раби на невільні ринки Європи, Азії та Африки. Мореплавець іспанського походження Педро Тафур[en], який подорожував з 1436 по 1439 роки морськими країнами Європи, Азії та Африки, описував в своїй книзі «Пригоди та подорожі» работоргівлю в Кефі: «В цьому місті продають рабів та рабинь більше, ніж будь-де в світі. Я придбав собі двох жінок-рабинь та одного раба-чоловіка, які й сьогодні мені прислуговують в Кордові...». В період правління наставника від беклярбека Мамая Абдулаха, карбувалися срібні данги з позначенням монетного двору Шерх-Абд (укр. Місто рабів). Припускається, що це поселення знаходилось неподалік міста Шерх-аль-Махрусі, куди з Кефи перевозилися раби для подальшого транспортування їх до Європи. В 1368 році кількість рабів у Венеції та Генуї досягнула такого рівня, що населення стала побоювалося їхнього бунту

Данги ред.

Карбування у Шерх-Абді, данг, Абдулах

За визначенням дослідників тип дангів з позначенням монетного двору Шерх-Абд (араб. عبد شهر‎) відноситься до часів правління Абдулах-хана. На аверсі, в розмішеному горизонтально овалі, надпис арабською «Абд», над овалом надпис «Шерх». Під ним надпис «Карбування». На реверсі в колі «вузол щастя», праворуч надпис та над малим колом крапки.

Монетний двір у «Костешть-Ґирля» ред.

На території міста Костешть (Яловенський район, Молдова) знаходиться городище золотоординського періоду Костешть-Ґирля, на території якого в 1363—1380 роках знаходилося поселення. Золотоординська назва міста невідома. Площа городища 4 км², культурний шар якого досягає 50-60 см, що свідчить про короткий період існування поселення. Згідно знахідок археологів в поселенні було добре розвинуте ремесло та торгівля. На території городища знайдений фундамент кам'яної будівлі площею 600 м² та залишки водогінних керамічних труб і печі для обпалення кераміки. Знайдені в поселенні деякі провінційні особливості свідчить про невелике містечко. В порівнянні з Ак-Керманом Костешть було віддаленим містом від караванних шляхів. Знайдені монети дослідники віднесли до місцевого карбування — даний тип монет за межами Бессарабії у знахідках невідомий

Пули ред.

Карбування в «Костешті», пул, бл. 1360

На території городища Костешть-Ґирля у скарбах знаходили монети карбовані в Солхаті, Сарай-Берке, Янгі-Шерхі періоду 1360—1370 років. Ці знахідки монет дали можливість з'ясувати період карбування у місті Костешть. Розшифрування знаків і арабського письма на монетах поки що залишається спірним. На аверсі мідних монет зображений трискеліон, внизу якого незрозуміле слово. На реверсі в колі незрозумілий надпис у 2 рядки. Вага — 0,8 гр. Існує також і другий тип «костештських» монет, на яких на обох сторонах фактично нечитабельні надписи, на реверсі серед надписів, тамга Бату. Дослідники схиляються до думки, що обидва типи були викарбувані місцевим володарем, який наслідував монети джучидів під час їхнього перебування в поселенні.

Генуезькі колонії Подунав'я ред.

Лікостомо ред.

У 1359 році на території сучасних міст Енісала та Кілія-Веке з'явилася генуезька колонія — Лікостомо. Очільником колонії був генуезький консул. На території комуни були знайдені монети — мідні фоллари. На території Одеської області у місті Кілія збереглися оборонні рови, але сама фортеця не збереглася, оскільки на думку істориків, будувалася із необпаленої глини. Припускається, що в ті часи Кілія-Веке та Кілія були об'єднаним містом. Через Лікостомо в Середземномор'я генуезькі купці експортували мед, віск, коней, сіль, хліб, хутро, зерно, рибу. Крім італійців на той час жили на території колонії вірмени, греки, татари, євреї, адиги та інші народи. У 1389 році володар Волощини Мірча-чел-Бетрин завоював порт Лікостомо і ввесь регіон гирла Кілії. Міста увійшли до складу Молдовського князівства.

Фоллари ред.

Карбування у генуезькій колонії Кілії (Чіллі) , фоллар

В 1942 році вперше у місті Енісала (повіт Тулча, комуна Сарікіой), на руїнах середньовічної фортеці Румунської Добруджі, були знайдені мідні монети, які за визначенням дослідників були віднесені до карбування Лікостомо. Пізніше були знайдені подібні монети і поблизу румунської комуни Кілія-Веке. На аверсі монет зображений хрест з розширеними кінцями, на реверсі в чотирикутній рамці двозуба тамга із загнутими кінцями вгорі. Над чотирикутником подібна двонога тамга із загнутими кінцями. Існують також різновиди з колами на верхніх кутах чотирикутника. Монети карбувалися в період 1360—1373 роки.

Примітки ред.

  1. Iliescu O., Simion G. Le grand Tresor de monnaies et lingots de XIII etXIV siecles // Revue des etudes sud-est europeenne. — Vol. II. — 1964. — № 1-2. — P. 217–220.(ісп.)
  2. Трепавлов В. В. История Ногайской Орды / В. В. Трепавлов. – М.: Восточная литература РАН, 2002. – Ст. 752. с. 59, 70-71(рос.)
  3. Руссев Н.Д. На грани миров и эпох: города низовьев Дуная и Днестра в конце XIII–XIV вв. – Кишинев, 1999.(рос.)
  4. . Архів оригіналу за 21 грудня 2015. Процитовано 3 лютого 2018. 
  5. Смирнов Г. Д., Археологические исследования Старого Орхея, КСИИМК, No 56, M., 1954; Полевой Л. Л., Нумизматические данные к истории молдавского средневекового города Старого Орхея, КСИИМК, No 66, M., 1956.(рос.)
  6. Дружинин Е.Г., Петров П.Н. Данги Йанги шехра ал-Махруса 765–770 / 1363–1369 гг.(рос.)
  7. Янина. С.А. Новый город (=Янги-шехр = Шехр ал-Джадид) – монетный двор Золотой Орды и его местоположение // Труды ГИМ. Вып. 49. Нумизматический сборник. Ч. 5. Вып. 1 / Ред. Е.А. Давидович. М.: «Наука», 1977. С. 193–213.(рос.)
  8. Online text of Tafur’s travels[недоступне посилання](ісп.)[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. М.Г. Сафаргалиев. «Распад Золотой Орды» М., «Рипол Классик», 2013. С. 286. Ст. 91-94. ISBN 9785458395786(рос.)
  10. Хромов К.К. «Новый город» (Янги-Шехр = Шехр ал-Джедид) // Нумизматика и фалеристика. Киев. 1997. №4. С. 19–20(рос.)
  11. Полевой Л. Л. Поселение XIV века у села Костешты // Записки Одесского археологического общества. -1967. - Т. 2 (35). - С. 121(рос.)
  12. Нудельман А.А. Очерки истории монетного обращения в Днестровско-Прутском регионе с древнейших времен до образования Молдавского государства. – Кишинев, 1985.(рос.)
  13. Полевой Л. Л. Монеты из раскопок и сборов на поселении Костешты-Гырля (1946-1959 гг.) // Далёкое прошлое Молдавии. - Кишинёв, 1969. - С. 146-160(рос.)
  14. Некоторые особенности медных джучидских монет с поселения Костешты (Бессарабия) / Е.Н. Абызова, С.Н. Травкин // Степи Европы в эпоху средневековья: Зб. наук. пр. — 2000. — Т. 1. — С. 351-359(рос.)
  15. Nicolae E., Monedele de tip Costeşti-Gârla. (Coins of Costeşti-Gârla Type) Simpozion de numismatică dedicat centenarului Societăţii Numismatice Române, Chişinău, noiembrie 2003. Comunicări, studii şi note. Ed. Enciclopedică, Bucureşti, 2005, p. 89-104(рум.)
  16. ↑ Iliescu O. Génois et tatars en Dobroudja au XIVe siècle: l’apport de la numismatique. Ètudes Byzantines et post-Byzantines III, Bucureşti, 1997, pp. 161-178.(рум.)
  17. . Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018. 
  18. Khromov K. The rare Tartar-Genoese copper coin // Oriental Numismatic Society. 1999. Р. 162. рр. 17(англ.)
  19. Oberländer-Târnoveanu E. The coinage of the genoese settlements of the Western Black Sea shore and on the Danube // Peuce. S.N. Tulcea, 2004. Vol. II(XV). P. 285-296.(англ.)

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Moneti u Zahidnomu Prichornomor yi karbuvalisya dzhuchidami v period Velikoyi zam yatni u 1360 1375 rokah na monetnih dvorah Shehr al Mahrusi Sherh Abdi Kostesht Pid chas pravlinnya nastavnika vid beklyarbeka Mamaya dzhuchida Abdulah hana karbuvalisya sribni dangi ta midni puli Takozh v cej period vigotovlyalisya midni fullari u genuezkij koloniyi u Podunav yi Likostomo Zmist 1 Istoriya 2 Monetnij dvir u Shehr al Mahrusi 2 1 Dangi 3 Monetnij dvir u Shehr Abdi 3 1 Dangi 4 Monetnij dvir u Kostesht Girlya 4 1 Puli 5 Genuezki koloniyi Podunav ya 5 1 Likostomo 5 1 1 Follari 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya red Div takozh Moneti Nogajskogo ulusuU drugij polovini XIII st beklyarbekom Ulusu Dzhuchi Nogayem na Nizhnodunajskih zemlyah bulo zasnovano Nogajskij ulus zi stoliceyu u misti Sakcha Pislya smerti Nogaya zemli ulusu potrapiti pid upravlinnya dzhuchidiv a u drugomu desyatilitti XIV st buli doyednani do Krimskogo ulusu 1 Vlitku 1359 roku pislya vbivstva hana Berdibeka ta vnaslidok pochatku Velikoyi zam yatni Zolota Orda bula rozdilena na dekilka chastin de nad gurgenami hanska znat stav opikuvatisya beklyarbek Mamaj Oskilki Mamaj buv nashadkom Chingishana vin ne mav prava na hanskij prestol tomu buv zmushenij staviti haniv marionetok yaki veli svij rid vid Dzhuchi U 1361 roci pid chas borotbi chingizidiv za tron Ordi Mamaj stvoryuye svoyi kochovi stavki u Nizhnodniprovskih ta Podunajskih regionah 2 Istoriki shilyayutsya do dumki sho karbuvannya monet centralnogo uryadu zminilisya monetami regionalnogo vipusku Bilshist monet karbuvalisya bez imeni pravlyachogo hana Ce pov yazano z tim sho karbuvannya na prikordonnih regionah svidchilo pro politichnij haos na zahodi Ulus Dzhuchi Takim chinom modernizaciya monet v zolotoordinskih mistah na teritoriyi Bessarabiyi sluguvala svoyeridnim vidobrazhennyam politichnogo ustroyu togo chasu 3 Monetnij dvir u Shehr al Mahrusi red Div takozh Moneti Nizhnoyi Naddnipryanshini ta Podinciv yaDavnye poselennya Starij Orhej rozmishuvalosya na berezi richki Reuti ta bulo zahishene vid napadu vorogiv z troh storin skelyami V 1241 1242 roci pid chas hvili mongolskih zavoyuvan misto yake na toj chas vhodilo do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva bulo porujnovane mongolami 4 V 30 h rokah XIV st na misci zrujnovanogo poselennya dzhuchidami bulo zasnovane misto Yangi Shehr takozh Shehr al Mahrusa ukr Bogozberezhene misto V ti chasi isnuvalo i inshe poselennya z nazvoyu Shehr Poblizu ostrova Hortici Zaporizka oblast Ukrayina bulo roztashovane poselennya z podibnoyu nazvoyu yake arabski mandrivniki nazivali yak Shehr al Dzhedid z tyurk Nove misto U 1369 roci mongoli buli vignanimi iz Pruto Dnistrovskogo mezhirichchya a Yangi Sherh otrimalo nazvu Orhej rum Orheiul doslivno ukriplennya fortecya Nini na misci poselennya zalishilos gorodishe Yangi Shehr yake rozmishene v 56 km vid Kishinova Moldova 5 Dangi red nbsp Karbuvannya u Shehr al Mahrusi Dang 1369 roku AbdulahDangi z poznachennyam monetnogo dvoru Yangi Shehr al Mahrusa arab المحرو سه ینگی شهر karbuvalisya u 1363 1369 rokah za chasiv Abdulah hana 1362 1370 visuvancya vid beklyarbeka Mamaya Na aversi poznachennya miscya karbuvannya Na reversi im ya hana ta rik vigotovlennya Isnuyut takozh riznovidi iz zobrazhennyam z bokiv chi znizu vinyetok Vaga 1 18 1 38 gr 6 7 Monetnij dvir u Shehr Abdi red Div takozh Moneti KrimuU seredni viki odnim iz najvazhlivishih pributkiv Zolotoyi Ordi bula rabotorgivlya Porti Genuezkoyi Gazariyi zokrema Kefa buli golovnimi centrami torgivli rabami zvidki kupuvalisya rabi na nevilni rinki Yevropi Aziyi ta Afriki Moreplavec ispanskogo pohodzhennya Pedro Tafur en yakij podorozhuvav z 1436 po 1439 roki morskimi krayinami Yevropi Aziyi ta Afriki opisuvav v svoyij knizi Prigodi ta podorozhi rabotorgivlyu v Kefi V comu misti prodayut rabiv ta rabin bilshe nizh bud de v sviti Ya pridbav sobi dvoh zhinok rabin ta odnogo raba cholovika yaki j sogodni meni prislugovuyut v Kordovi 8 V period pravlinnya nastavnika vid beklyarbeka Mamaya Abdulaha karbuvalisya sribni dangi z poznachennyam monetnogo dvoru Sherh Abd ukr Misto rabiv Pripuskayetsya sho ce poselennya znahodilos nepodalik mista Sherh al Mahrusi kudi z Kefi perevozilisya rabi dlya podalshogo transportuvannya yih do Yevropi V 1368 roci kilkist rabiv u Veneciyi ta Genuyi dosyagnula takogo rivnya sho naselennya stala poboyuvalosya yihnogo buntu 9 Dangi red nbsp Karbuvannya u Sherh Abdi dang AbdulahZa viznachennyam doslidnikiv tip dangiv z poznachennyam monetnogo dvoru Sherh Abd arab عبد شهر vidnositsya do chasiv pravlinnya Abdulah hana Na aversi v rozmishenomu gorizontalno ovali nadpis arabskoyu Abd nad ovalom nadpis Sherh Pid nim nadpis Karbuvannya Na reversi v koli vuzol shastya pravoruch nadpis ta nad malim kolom krapki 10 Monetnij dvir u Kostesht Girlya red Na teritoriyi mista Kostesht Yalovenskij rajon Moldova znahoditsya gorodishe zolotoordinskogo periodu Kostesht Girlya na teritoriyi yakogo v 1363 1380 rokah znahodilosya poselennya Zolotoordinska nazva mista nevidoma Plosha gorodisha 4 km kulturnij shar yakogo dosyagaye 50 60 sm sho svidchit pro korotkij period isnuvannya poselennya Zgidno znahidok arheologiv v poselenni bulo dobre rozvinute remeslo ta torgivlya Na teritoriyi gorodisha znajdenij fundament kam yanoyi budivli plosheyu 600 m ta zalishki vodoginnih keramichnih trub i pechi dlya obpalennya keramiki Znajdeni v poselenni deyaki provincijni osoblivosti svidchit pro nevelike mistechko V porivnyanni z Ak Kermanom Kostesht bulo viddalenim mistom vid karavannih shlyahiv 11 Znajdeni moneti doslidniki vidnesli do miscevogo karbuvannya danij tip monet za mezhami Bessarabiyi u znahidkah nevidomij 12 Puli red nbsp Karbuvannya v Kosteshti pul bl 1360Na teritoriyi gorodisha Kostesht Girlya u skarbah znahodili moneti karbovani v Solhati Saraj Berke Yangi Sherhi periodu 1360 1370 rokiv Ci znahidki monet dali mozhlivist z yasuvati period karbuvannya u misti Kostesht 13 Rozshifruvannya znakiv i arabskogo pisma na monetah poki sho zalishayetsya spirnim Na aversi midnih monet zobrazhenij triskelion vnizu yakogo nezrozumile slovo Na reversi v koli nezrozumilij nadpis u 2 ryadki Vaga 0 8 gr Isnuye takozh i drugij tip kosteshtskih monet na yakih na oboh storonah faktichno nechitabelni nadpisi na reversi sered nadpisiv tamga Batu Doslidniki shilyayutsya do dumki sho obidva tipi buli vikarbuvani miscevim volodarem yakij nasliduvav moneti dzhuchidiv pid chas yihnogo perebuvannya v poselenni 14 15 Genuezki koloniyi Podunav ya red Likostomo red U 1359 roci na teritoriyi suchasnih mist Enisala ta Kiliya Veke z yavilasya genuezka koloniya Likostomo Ochilnikom koloniyi buv genuezkij konsul Na teritoriyi komuni buli znajdeni moneti midni follari 16 Na teritoriyi Odeskoyi oblasti u misti Kiliya zbereglisya oboronni rovi ale sama fortecya ne zbereglasya oskilki na dumku istorikiv buduvalasya iz neobpalenoyi glini Pripuskayetsya sho v ti chasi Kiliya Veke ta Kiliya buli ob yednanim mistom Cherez Likostomo v Seredzemnomor ya genuezki kupci eksportuvali med visk konej sil hlib hutro zerno ribu Krim italijciv na toj chas zhili na teritoriyi koloniyi virmeni greki tatari yevreyi adigi ta inshi narodi U 1389 roci volodar Voloshini Mircha chel Betrin zavoyuvav port Likostomo i vves region girla Kiliyi Mista uvijshli do skladu Moldovskogo knyazivstva 17 Follari red nbsp Karbuvannya u genuezkij koloniyi Kiliyi Chilli follarV 1942 roci vpershe u misti Enisala povit Tulcha komuna Sarikioj na ruyinah serednovichnoyi forteci Rumunskoyi Dobrudzhi buli znajdeni midni moneti yaki za viznachennyam doslidnikiv buli vidneseni do karbuvannya Likostomo Piznishe buli znajdeni podibni moneti i poblizu rumunskoyi komuni Kiliya Veke 16 Na aversi monet zobrazhenij hrest z rozshirenimi kincyami na reversi v chotirikutnij ramci dvozuba tamga iz zagnutimi kincyami vgori Nad chotirikutnikom podibna dvonoga tamga iz zagnutimi kincyami Isnuyut takozh riznovidi z kolami na verhnih kutah chotirikutnika Moneti karbuvalisya v period 1360 1373 roki 18 19 Primitki red Iliescu O Simion G Le grand Tresor de monnaies et lingots de XIII etXIV siecles Revue des etudes sud est europeenne Vol II 1964 1 2 P 217 220 isp Trepavlov V V Istoriya Nogajskoj Ordy V V Trepavlov M Vostochnaya literatura RAN 2002 St 752 s 59 70 71 ros Russev N D Na grani mirov i epoh goroda nizovev Dunaya i Dnestra v konce XIII XIV vv Kishinev 1999 ros Orhej Arhiv originalu za 21 grudnya 2015 Procitovano 3 lyutogo 2018 Smirnov G D Arheologicheskie issledovaniya Starogo Orheya KSIIMK No 56 M 1954 Polevoj L L Numizmaticheskie dannye k istorii moldavskogo srednevekovogo goroda Starogo Orheya KSIIMK No 66 M 1956 ros Druzhinin E G Petrov P N Dangi Jangi shehra al Mahrusa 765 770 1363 1369 gg ros Yanina S A Novyj gorod Yangi shehr Shehr al Dzhadid monetnyj dvor Zolotoj Ordy i ego mestopolozhenie Trudy GIM Vyp 49 Numizmaticheskij sbornik Ch 5 Vyp 1 Red E A Davidovich M Nauka 1977 S 193 213 ros Online text of Tafur s travels nedostupne posilannya isp nedostupne posilannya z kvitnya 2019 M G Safargaliev Raspad Zolotoj Ordy M Ripol Klassik 2013 S 286 St 91 94 ISBN 9785458395786 ros Hromov K K Novyj gorod Yangi Shehr Shehr al Dzhedid Numizmatika i faleristika Kiev 1997 4 S 19 20 ros Polevoj L L Poselenie XIV veka u sela Kosteshty Zapiski Odesskogo arheologicheskogo obshestva 1967 T 2 35 S 121 ros Nudelman A A Ocherki istorii monetnogo obrasheniya v Dnestrovsko Prutskom regione s drevnejshih vremen do obrazovaniya Moldavskogo gosudarstva Kishinev 1985 ros Polevoj L L Monety iz raskopok i sborov na poselenii Kosteshty Gyrlya 1946 1959 gg Dalyokoe proshloe Moldavii Kishinyov 1969 S 146 160 ros Nekotorye osobennosti mednyh dzhuchidskih monet s poseleniya Kosteshty Bessarabiya E N Abyzova S N Travkin Stepi Evropy v epohu srednevekovya Zb nauk pr 2000 T 1 S 351 359 ros Nicolae E Monedele de tip Costesti Garla Coins of Costesti Garla Type Simpozion de numismatică dedicat centenarului Societăţii Numismatice Romane Chisinău noiembrie 2003 Comunicări studii si note Ed Enciclopedică Bucuresti 2005 p 89 104 rum a b Iliescu O Genois et tatars en Dobroudja au XIVe siecle l apport de la numismatique Etudes Byzantines et post Byzantines III Bucuresti 1997 pp 161 178 rum Genuezskie kolonii v Odesskoj oblasti ros Arhiv originalu za 5 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 Khromov K The rare Tartar Genoese copper coin Oriental Numismatic Society 1999 R 162 rr 17 angl Oberlander Tarnoveanu E The coinage of the genoese settlements of the Western Black Sea shore and on the Danube Peuce S N Tulcea 2004 Vol II XV P 285 296 angl Dzherela red http numismatica italiana lamoneta it moneta W GELR02 1 Arhivovano 5 lyutogo 2018 u Wayback Machine http kiliya od at ua index dzhuchidy monety kilii 0 23 Arhivovano 5 lyutogo 2018 u Wayback Machine Hromov K Vuzol shastya v oformlenni monet karbovanih na teritoriyi Naddnipryanshini ta Pivnichnogo Prichornomor ya u drugij polovini XIV st Arhivovano 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine http www history library com books drevniy mir petrov pn 2000 files drevnostipovoljya2000 pdf Arhivovano 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine http hordecoins club index html Arhivovano 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moneti Zahidnogo Prichornomor 27ya amp oldid 40064137