www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монетний двір Моне тний двір підприємство де карбують металеві монети виготовляються ордени медалі та інші відзнаки Зміс

Монетний двір

Моне́тний двір — підприємство, де карбують металеві монети, виготовляються ордени, медалі та інші відзнаки.

Історія Редагувати

Перший монетний двір був заснований у Давньому Римі при храмі Юнони Монети (звідси термін «монета»).

Карбування монет у античному Причорномор'ї Редагувати

Див. також: Монетний двір (Херсонес)

Грецькі міста-держави Північного Причорномор'я — Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей випускали власну монету протягом всієї античної доби, інші міста — Керкінітіда, Феодосія, Німфей, Фанагорія, Горгіппія, Сіндіка карбували монету епізодично. Основним матеріалом для монет були мідь і срібло, рідше — золото. Техніка карбування була всюди однаковою. Спочатку у формах відливались круглі заготовки, на яких потім викарбовували зображення і легенди. Такі заготовки виявлені в Ольвії і Херсонесі.

Київський монетний двір (історичний) Редагувати

На тлі могутнього припливу та обігу срібної арабської монети внесок Київської Русі у грошовий обіг Східної Європи був скромним, але порівняно з кількістю монет її сусідів він виглядав доволі переконливим. Та чи не найголовніше те, що випуск власної монети був необхідним і потрібним. Дослідники пов'язують його з перемогою Володимира Великого над Візантією, одруженням з імператорською сестрою, прийняттям християнства та значною політичною роллю, яку відігравала в той час на європейській арені Київська Русь.

Випуск золотих монет князем Володимиром Святославичем (980—1015 рр.) відповідав візантійським традиціям монетної справи. Взірцем для перших руських монет були соліди візантійських імператорів Василя II і Констянтина VIII. Златники важили приблизно 4,2 г, від чого пішла назва руської вагової одиниці золотника (4,266 г). Виготовлялися золоті монети з високопробного золота, яке точно відповідало візантійським солідам. Вага і якість металу ще раз переконують у використанні цих монет для виробництва київських і як взірця для наслідування, і як сировини. Златники обслуговували сферу обігу, про що свідчить стертість екземплярів, які збереглися до наших часів.

Крім золотих, Володимир Великий карбував і срібні монети. Перші з них з'явилися в той самий часовий період (близько 990 р.). Зразком для їх виготовлення були візантійські срібні міліарисії, а сировиною — арабські та інші іноземні монети.

Наступним у хронологічній послідовності емітував власну монету Ярослав Мудрий. Перебуваючи намісником у Новгороді, 1014 р. він вирішив здобути незалежність від Києва; одним із кроків у цьому напрямку стало карбування срібляників. Іншою причиною дослідники називають необхідність оплати найманцям-варягам певної суми для оборони перед батьком Володимиром Великим.

На цих монетах, що важили 2,8-3,77 та 1,29-1,57 г, було зображення св. Георгія з відповідним написом. Цей святий був покровителем князя і дав Йому християнське ім'я. На реверсі срібляників містилися тризуб із кружальцем на середньому зубці та легенда «ЯРОСЛАВЛЕ СРІБЛО». Доповнювали зображення два крапкові обідки на обох боках монети, між якими на аверсі були розетки з розташованих хрестоподібно крапок, а на реверсі — букви АМНІ^, що мало означати слово «амінь».

Ще одним руським володарем, який здійснював випуск власних монет, був названий син Володимира Великого — Святополк Окаянний. Після кількарічної боротьби за престол у 1018 р. він став київським князем і почав емісію срібляників. Свою родову належність князь позначив, зобразивши на монетах двозубець, що був гербом брата Володимира — Ярополка, якого Святополк уважав своїм батьком. В інших аспектах зображення на монетах повторювали четвертий тип срібляників Володимира. На них також було зображено князя 1 вміщено напис, що означав «СВЯТОПОЛК».

Згодом на монетах з'явилися зображення св. Петра — покровителя Святополка та легенда з іменем Петрос. Монети з іменем Петор містили зображення великого князя на троні. То були останні монети Київської Русі.

Окрему групу становили монети внука Ярослава Мудрого — Олега-Михайла Тмутараканського. Близько 1078 р. цей князь випускав власну монету з зображенням свого покровителя архангела Михаїла та написом на зворотнім боці «ГОСПОДИ, ПОМОЗИ МИХАЙЛУ».

Про відсутність у Київського монетного двору — скромної ремісничої майстерні — контактів із константинопольськими майстрами чи іншими наставниками свідчить своєрідна технічна заготованка срібних кілець. Замість звичайного у технології виготовлення західноєвропейських монет вирізування кілець із срібла, викутого листами, була застосована повільна реміснича техніка виливки заготованок у складних формах.

Золотоординські монети Наддніпрянщини Редагувати

У 1983 році історик О. П. Григор'єв вперше висунунув гіпотезу про існування монетного двору з назвою Урда (городище Великі Кучугури) на Нижньому Дніпрі. На думку дослідника, емісія монет з легендою Орду тривала з 1363 до 1437 року, а у 1501—1502 р. тут розташовувалась ставка кримського хана Менглі Ґірая. На монетному дворі в Урді карбування монет тривало до початку XV ст.

У 2014 році в Чугуївському районі на березі Сіверського Донця та поміж селами Зауддя та Стара Покровка були знайдені скарби в яких знаходилися монети з позначенням місця карбування Урда-Сетудан (укр. Благословенна Орда) часів правління Тохтамиша.

Львівський монетний двір Редагувати

Після окупації Руського королівства володарями Польщі гроші карбувались у Львові в декілька періодів з 1351 по 1414 роки. Перші відомі монети карбували за життя короля Казимира ІІІ (1351—1370). З цього періоду є відомими руський денарій та гріш. За часів певної автономії краю під управлінням князя Володислава Опольського (1372—1379) та безпосереднього угорського правління Людовика Угорського (1379—1382) карбували у Львові руський гріш та денарій. Монетний двір відновив роботу наступного року після повернення краю під владу володарів Польщі за правління короля Владислава Ягайла (1389—1414).

Під час шведського потопу у порожній скарбниці не було коштів для оплати війська і на початку 1656 монетний двір було розташовано у кам'яниці Толочківській на площі Ринок 39 у Львові. Для потреби монетного двору у храмах міста конфіскували золоті і срібні прикраси, церковну утвар. Першими керівниками двору були італієць Ієроним Піноцці, згодом Лоренцо Бандінеллі. Через нестачу срібла почали карбувати монети в 1 золотий, де срібла було на 12 грошів замість 30. На монеті помістили напис на латині: «Вартість цій монеті надає визволення Батьківщини, яке дорожче за метал», а монограму короля ICR в насмішку перекладали по латині як «початок нещасть королівства». Від автора ідеї Андреаса Тимфа монети звали «тимфами». У Львові викарбували 1,357 млн золотих з усіх 7 млн тимф, які на довгі роки підірвали фінансову систему Речі Посполитої.

Сучавський монетний двір Редагувати

На межі XIX–ХХ ст. у руїнах Сучавського замку було віднайдено сліди монетного двору господаря (1661—1665), де карбували фальшиві польські, шведські, прусські монети. Мідну основу покривали цинком, що повинен був імітувати срібло. Написи на цих монетах були з помилками. Загалом було викарбувано фальшивих монет на 12 млн золотих. Їх переправляли до Речі Посполитої, де навіть збирачі податків замінювали ними зібрані «добрі» гроші і здавали до скарбниці. Також у махінаціях був замішаний відкупник львівської митниці Джованні Баптиста Амуретті.

Київський монетний двір (сучасний) Редагувати

Пам'ятні та ювілейні монети розробляються художниками і скульпторами сектора розробки дизайну монет Монетного двору Національного банку України і карбуються НБУ, починаючи з 1995 року. Через відсутність на той час власної бази перші замовлення виконувалися Італійським монетним двором та Луганським верстатобудівним заводом. З квітня 1998 року введено в дію Київський монетний двір НБУ, який і карбує національну валюту.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ЭСБЕ/Монета, прозвание Юноны — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  2. . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  3. Григорьев А. П. Золотоордынские ханы 60–70-х годов XIV в.: хронология правлений / А. П. Григорьев // Историография и источниковедение истории стран Азии и Африки. — Л., 1983. — Вып. VII. — с.34-35(рос.)
  4. Григорьев А. П. Историческая география Золотой Орды: местоположение городов, их наименование / А. П. Григорьев // Тюркологический сборник. 2006. — М: «Восточная литература» РАН, 2007. — С. 117—168.
  5. Федоров-Давыдов Г. А. Денежное дело Золотой Орды / Г. А. Федоров-Давыдов. — М.: «Палеограф», 2003. — С. 352 ст. 16, 48, 57(рос.)
  6. Зайончковский Ю. В. Клад джучидских дангов XV века с берега реки Северский Донец // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. Минск. 2015. с. 226—243(рос.)
  7. . Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 20 січня 2015. 

Посилання Редагувати

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mone tnij dvir pidpriyemstvo de karbuyut metalevi moneti vigotovlyayutsya ordeni medali ta inshi vidznaki Zmist 1 Istoriya 1 1 Karbuvannya monet u antichnomu Prichornomor yi 1 2 Kiyivskij monetnij dvir istorichnij 1 3 Zolotoordinski moneti Naddnipryanshini 1 4 Lvivskij monetnij dvir 1 5 Suchavskij monetnij dvir 1 6 Kiyivskij monetnij dvir suchasnij 2 Galereya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Posilannya 6 Dzherela ta literaturaIstoriya RedaguvatiPershij monetnij dvir buv zasnovanij u Davnomu Rimi pri hrami Yunoni Moneti zvidsi termin moneta 1 Karbuvannya monet u antichnomu Prichornomor yi Redaguvati Div takozh Monetnij dvir Hersones Grecki mista derzhavi Pivnichnogo Prichornomor ya Tira Olviya Hersones Pantikapej vipuskali vlasnu monetu protyagom vsiyeyi antichnoyi dobi inshi mista Kerkinitida Feodosiya Nimfej Fanagoriya Gorgippiya Sindika karbuvali monetu epizodichno Osnovnim materialom dlya monet buli mid i sriblo ridshe zoloto Tehnika karbuvannya bula vsyudi odnakovoyu Spochatku u formah vidlivalis krugli zagotovki na yakih potim vikarbovuvali zobrazhennya i legendi Taki zagotovki viyavleni v Olviyi i Hersonesi Kiyivskij monetnij dvir istorichnij Redaguvati Na tli mogutnogo priplivu ta obigu sribnoyi arabskoyi moneti vnesok Kiyivskoyi Rusi u groshovij obig Shidnoyi Yevropi buv skromnim ale porivnyano z kilkistyu monet yiyi susidiv vin viglyadav dovoli perekonlivim Ta chi ne najgolovnishe te sho vipusk vlasnoyi moneti buv neobhidnim i potribnim Doslidniki pov yazuyut jogo z peremogoyu Volodimira Velikogo nad Vizantiyeyu odruzhennyam z imperatorskoyu sestroyu prijnyattyam hristiyanstva ta znachnoyu politichnoyu rollyu yaku vidigravala v toj chas na yevropejskij areni Kiyivska Rus Vipusk zolotih monet knyazem Volodimirom Svyatoslavichem 980 1015 rr vidpovidav vizantijskim tradiciyam monetnoyi spravi Vzircem dlya pershih ruskih monet buli solidi vizantijskih imperatoriv Vasilya II i Konstyantina VIII Zlatniki vazhili priblizno 4 2 g vid chogo pishla nazva ruskoyi vagovoyi odinici zolotnika 4 266 g Vigotovlyalisya zoloti moneti z visokoprobnogo zolota yake tochno vidpovidalo vizantijskim solidam Vaga i yakist metalu she raz perekonuyut u vikoristanni cih monet dlya virobnictva kiyivskih i yak vzircya dlya nasliduvannya i yak sirovini Zlatniki obslugovuvali sferu obigu pro sho svidchit stertist ekzemplyariv yaki zbereglisya do nashih chasiv Krim zolotih Volodimir Velikij karbuvav i sribni moneti Pershi z nih z yavilisya v toj samij chasovij period blizko 990 r Zrazkom dlya yih vigotovlennya buli vizantijski sribni miliarisiyi a sirovinoyu arabski ta inshi inozemni moneti Nastupnim u hronologichnij poslidovnosti emituvav vlasnu monetu Yaroslav Mudrij Perebuvayuchi namisnikom u Novgorodi 1014 r vin virishiv zdobuti nezalezhnist vid Kiyeva odnim iz krokiv u comu napryamku stalo karbuvannya sriblyanikiv Inshoyu prichinoyu doslidniki nazivayut neobhidnist oplati najmancyam varyagam pevnoyi sumi dlya oboroni pered batkom Volodimirom Velikim Na cih monetah sho vazhili 2 8 3 77 ta 1 29 1 57 g bulo zobrazhennya sv Georgiya z vidpovidnim napisom Cej svyatij buv pokrovitelem knyazya i dav Jomu hristiyanske im ya Na reversi sriblyanikiv mistilisya trizub iz kruzhalcem na serednomu zubci ta legenda YaROSLAVLE SRIBLO Dopovnyuvali zobrazhennya dva krapkovi obidki na oboh bokah moneti mizh yakimi na aversi buli rozetki z roztashovanih hrestopodibno krapok a na reversi bukvi AMNI sho malo oznachati slovo amin She odnim ruskim volodarem yakij zdijsnyuvav vipusk vlasnih monet buv nazvanij sin Volodimira Velikogo Svyatopolk Okayannij Pislya kilkarichnoyi borotbi za prestol u 1018 r vin stav kiyivskim knyazem i pochav emisiyu sriblyanikiv Svoyu rodovu nalezhnist knyaz poznachiv zobrazivshi na monetah dvozubec sho buv gerbom brata Volodimira Yaropolka yakogo Svyatopolk uvazhav svoyim batkom V inshih aspektah zobrazhennya na monetah povtoryuvali chetvertij tip sriblyanikiv Volodimira Na nih takozh bulo zobrazheno knyazya 1 vmisheno napis sho oznachav SVYaTOPOLK Zgodom na monetah z yavilisya zobrazhennya sv Petra pokrovitelya Svyatopolka ta legenda z imenem Petros Moneti z imenem Petor mistili zobrazhennya velikogo knyazya na troni To buli ostanni moneti Kiyivskoyi Rusi Okremu grupu stanovili moneti vnuka Yaroslava Mudrogo Olega Mihajla Tmutarakanskogo Blizko 1078 r cej knyaz vipuskav vlasnu monetu z zobrazhennyam svogo pokrovitelya arhangela Mihayila ta napisom na zvorotnim boci GOSPODI POMOZI MIHAJLU Pro vidsutnist u Kiyivskogo monetnogo dvoru skromnoyi remisnichoyi majsterni kontaktiv iz konstantinopolskimi majstrami chi inshimi nastavnikami svidchit svoyeridna tehnichna zagotovanka sribnih kilec Zamist zvichajnogo u tehnologiyi vigotovlennya zahidnoyevropejskih monet virizuvannya kilec iz sribla vikutogo listami bula zastosovana povilna remisnicha tehnika vilivki zagotovanok u skladnih formah 2 Zolotoordinski moneti Naddnipryanshini Redaguvati Dokladnishe Moneti Nizhnoyi Naddnipryanshini ta Podinciv yaU 1983 roci istorik O P Grigor yev vpershe visununuv gipotezu pro isnuvannya monetnogo dvoru z nazvoyu Urda gorodishe Veliki Kuchuguri na Nizhnomu Dnipri 3 Na dumku doslidnika emisiya monet z legendoyu Ordu trivala z 1363 do 1437 roku a u 1501 1502 r tut roztashovuvalas stavka krimskogo hana Mengli Giraya 4 Na monetnomu dvori v Urdi karbuvannya monet trivalo do pochatku XV st 5 U 2014 roci v Chuguyivskomu rajoni na berezi Siverskogo Doncya ta pomizh selami Zauddya ta Stara Pokrovka buli znajdeni skarbi v yakih znahodilisya moneti z poznachennyam miscya karbuvannya Urda Setudan ukr Blagoslovenna Orda chasiv pravlinnya Tohtamisha 6 Lvivskij monetnij dvir Redaguvati Dokladnishe Lvivskij monetnij dvirPislya okupaciyi Ruskogo korolivstva volodaryami Polshi groshi karbuvalis u Lvovi v dekilka periodiv z 1351 po 1414 roki Pershi vidomi moneti karbuvali za zhittya korolya Kazimira III 1351 1370 Z cogo periodu ye vidomimi ruskij denarij ta grish Za chasiv pevnoyi avtonomiyi krayu pid upravlinnyam knyazya Volodislava Opolskogo 1372 1379 ta bezposerednogo ugorskogo pravlinnya Lyudovika Ugorskogo 1379 1382 karbuvali u Lvovi ruskij grish ta denarij Monetnij dvir vidnoviv robotu nastupnogo roku pislya povernennya krayu pid vladu volodariv Polshi za pravlinnya korolya Vladislava Yagajla 1389 1414 Pid chas shvedskogo potopu u porozhnij skarbnici ne bulo koshtiv dlya oplati vijska i na pochatku 1656 monetnij dvir bulo roztashovano u kam yanici Tolochkivskij na ploshi Rinok 39 u Lvovi Dlya potrebi monetnogo dvoru u hramah mista konfiskuvali zoloti i sribni prikrasi cerkovnu utvar Pershimi kerivnikami dvoru buli italiyec Iyeronim Pinocci zgodom Lorenco Bandinelli Cherez nestachu sribla pochali karbuvati moneti v 1 zolotij de sribla bulo na 12 groshiv zamist 30 Na moneti pomistili napis na latini Vartist cij moneti nadaye vizvolennya Batkivshini yake dorozhche za metal a monogramu korolya ICR v nasmishku perekladali po latini yak pochatok neshast korolivstva Vid avtora ideyi Andreasa Timfa moneti zvali timfami U Lvovi vikarbuvali 1 357 mln zolotih z usih 7 mln timf yaki na dovgi roki pidirvali finansovu sistemu Rechi Pospolitoyi Suchavskij monetnij dvir Redaguvati Na mezhi XIX HH st u ruyinah Suchavskogo zamku bulo vidnajdeno slidi monetnogo dvoru gospodarya 1661 1665 de karbuvali falshivi polski shvedski prusski moneti Midnu osnovu pokrivali cinkom sho povinen buv imituvati sriblo Napisi na cih monetah buli z pomilkami Zagalom bulo vikarbuvano falshivih monet na 12 mln zolotih Yih perepravlyali do Rechi Pospolitoyi de navit zbirachi podatkiv zaminyuvali nimi zibrani dobri groshi i zdavali do skarbnici Takozh u mahinaciyah buv zamishanij vidkupnik lvivskoyi mitnici Dzhovanni Baptista Amuretti Kiyivskij monetnij dvir suchasnij Redaguvati Pam yatni ta yuvilejni moneti rozroblyayutsya hudozhnikami i skulptorami sektora rozrobki dizajnu monet Monetnogo dvoru Nacionalnogo banku Ukrayini i karbuyutsya NBU pochinayuchi z 1995 roku Cherez vidsutnist na toj chas vlasnoyi bazi pershi zamovlennya vikonuvalisya Italijskim monetnim dvorom ta Luganskim verstatobudivnim zavodom Z kvitnya 1998 roku vvedeno v diyu Kiyivskij monetnij dvir NBU yakij i karbuye nacionalnu valyutu 7 Galereya Redaguvati nbsp Krakivskij grish 1367 roku nbsp Prazkij grish Venceslava II nbsp Ruski groshi Vladislava Opolskogo nbsp Timpf nbsp Pres dlya karbuvannya monetDiv takozh RedaguvatiIstoriya groshej v Ukrayini Lvivskij monetnij dvir Monetnij dvir Hersones Moneti Kiyivskoyi Rusi Moneti Nizhnoyi Naddnipryanshini ta Podinciv ya Banknotno monetnij dvir Nacionalnogo banku Ukrayini Luganskij monetnij dvirPrimitki Redaguvati ESBE Moneta prozvanie Yunony Vikiteka ru wikisource org ros Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 7 lipnya 2020 Grigorev A P Zolotoordynskie hany 60 70 h godov XIV v hronologiya pravlenij A P Grigorev Istoriografiya i istochnikovedenie istorii stran Azii i Afriki L 1983 Vyp VII s 34 35 ros Grigorev A P Istoricheskaya geografiya Zolotoj Ordy mestopolozhenie gorodov ih naimenovanie A P Grigorev Tyurkologicheskij sbornik 2006 M Vostochnaya literatura RAN 2007 S 117 168 Fedorov Davydov G A Denezhnoe delo Zolotoj Ordy G A Fedorov Davydov M Paleograf 2003 S 352 st 16 48 57 ros Zajonchkovskij Yu V Klad dzhuchidskih dangov XV veka s berega reki Severskij Donec Rus Litva Orda v pamyatnikah numizmatiki i sfragistiki Minsk 2015 s 226 243 ros Istoriya Chernigivshini u numizmatici Arhiv originalu za 20 sichnya 2015 Procitovano 20 sichnya 2015 Posilannya RedaguvatiMonetnij dvir Arhivovano 25 listopada 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Polski pieniadz przez wieki pol Dzherela ta literatura RedaguvatiM F Kotlyar Monetnij dvir Arhivovano 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 64 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Igor Kachor Lyubov Kachor Marevo davnogo Lvova Lviv V vo Apriori 2009 ISBN 978 966 2154 03 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Monetnij dvir amp oldid 39023584