www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ахіллес Ахілле с також Ахілл грец Aχιλλευς у античній міфології син царя мірмідонян Пелея та морської богині Фетіди внук

Ахіллес

Ахілле́с, також Ахілл (грец. Aχιλλευς) — у античній міфології син царя мірмідонян Пелея та морської богині Фетіди, внук Еака, герой Троянської війни.

Ахіллес
Помер
Троя
Поховання Острів Зміїний
Учасник Троянська війна
Посада король мірмідонянd
Конфесія давньогрецька релігія[1]
Батько Пелей
Мати Фетіда
У шлюбі з Деїдамія
Діти Euphoriond і Неоптолем

Найвизначнішим подвигом Ахілла під час Троянської війни було вбивство троянського царевича Гектора. Хоча смерть Ахілла не описана в «Іліаді», інші джерела вказують, що його вбив стрілою Паріс, поціливши Ахіллу в п'яту. Пізніші легенди стверджують, що Ахілл був невразливим, за винятком саме цієї п’яти. Звідси вислів «ахіллесова п’ята», що означає слабке місце. Ахіллове сухожилля також названо на його честь завдяки цим легендам.

Ахілл у міфах

Пелей передає малого Ахілла на виховання кентавру Хірону. Розпис на чорнофігурній амфорі 500—475 рр. до н. е.

Дитинство

Жрець Аполлона Калхант передбачив, що Трою можна буде взяти лише за допомогою молодого Ахілла, сьомого сина Пелея. Мати Ахілла Фетіда через це занапастила його молодших братів, кинувши їх у вогонь. Пелей урятував від такої ж долі Ахілла, вихопивши його з вогню і поклав замість нього кістку гіганта Даміса. За іншою версією Фетіда, знаючи, що її син загине біля Трої, занурила Ахілла в річку Стікс і його тіло стало невразливим, крім п'яти, за яку вона його тримала.

Пелей відніс Ахілла кентавру Хірону, що виростив його на горі Пеліон, годуючи нутрощами звірів, щоб хлопчик виріс сміливим. За іншим свідченням, він годував хлопчика медом і мізками дичини, щоб він став добрим бігуном. Хірон навчав вихованця мистецтву верхової їзди, полювання, гри на сопілці та лікуванню. Муза Калліопа вчила його співу. Ахілл став справним мисливцем і міг наздоганяти навіть оленів.

Щоб урятувати Ахілла від долі загинути біля Трої, Фетіда вбрала його дівчинкою і залишила під опікою царя острова Скірос, Лікомеда, в чиєму палаці він жив під ім'ям Керкісери, Аїси або Пірри. Ахілл вступив у зв'язок із дочкою Лікомеда Деїдамією, яка народила йому Пірра, пізніше названого Неоптолемом. Іноді стверджується, що Неоптолем був сином Ахілла та Іфігенії.

Перша подорож до Трої

Одіссей, Нестор і Аякс були послані, щоб забрати Ахілла зі Скіроса, коли дізналися де його переховують. Лікомед дозволив їм обшукати весь палац, думаючи, що добре замаскував Ахілла. Проте Одіссей придумав розкласти дари для жінок, а між ними поклав меч і щит. Ахілл узяв їх і пообіцяв повести мірмідонян на Трою. Інші джерела стверджують, що Пелей сам дозволив Ахіллу вирушити з дому під наглядом Фенікса, сина Аміни. Фетіда подарувала йому скриню з одягом, необхідним у подорожі. Фенікс погодився супроводити Ахілла в обмін на повернення йому зору Хіроном або позбавлення від бездітності.

У Ахілла був товариш, його родич Патрокл, який хоча й був старшим, але поступався Ахіллу в силі, швидкості та знатності походження.

Коли грецький флот зібрався в Авліді, з'явилися критські посли, щоб оголосити, що їхній цар Ідоменей, син Девкаліона, поведе на Трою сто кораблів, якщо Агамемнон погодиться розділити з ним владу над військом. Агамемнон погодився, він керував сухопутними силами еллінів, йому допомагали Одіссей, Паламед і Діомед, а на чолі еллінського флоту стояли Ахілл та його помічники Аякс і Фенікс. Аякс проте розгнівав богів тим, що сказав ніби зможе перемогти без їхньої допомоги.

Спершу війська збилися зі шляху та прибули в Місію, де стали битися з місцевими жителям, сприйнявши їх за троянців. Місієць Телеф був поранений Ахіллом списом через те, що його товариші не принесли жертву Діонісу. Потім чинилася буря, влаштована Герою, що розкидала кораблі і вони поодинці попливли кожен додому. Ахілл причалив до Скіроса та одружився з Деїдамією.

Друга подорож до Трої

Коли Агамемнон став готувати друге плавання, вийти в море не давала буря. Її спричинила Артеміда за те, що Агамемнон вихвалявся нібито влучніший в полюванні за саму Артеміду, або за те, що вбив її священну козу чи що поклявся принести їй в жертву найпрекраснішу істоту. Щоб умилостивити богиню, він мусив принести в жертву свою дочку Іфігенію. Одіссей тоді сказав матері Іфігенії, що хоче видати її заміж за Ахілла. Дізнавшись про це, Ахілл розгнівався і поклявся не допустити смерті Іфігенії. Тому він відправив її в Скіфію або сама Артеміда віднесла Іфігенію в землі таврів.

Коли флот знову поплив, Фетіда попередила Ахілла, що якщо він уб'є сина Аполлона, то загине від іншого сина. Тому вона поставила поруч Мемнона, котрий постійно нагадував про це Ахіллу. Втім, Ахілл згодом побачив як Тенес кидає в грецькі кораблі камені, стрибнув з корабля та вбив його; Тенес виявився сином Аполлона.

У троянській війні

Ахілл отримує зброю Гефеста. Деталь розпису гідрії, 575—550 рр. до н. е.

Цього разу греки успішно допливли до Трої. Коли Ахілл зістрибнув з корабля на берег, у тому місці забило джерело. Потім Ахілл убив невразливого Кікна, задушивши його ремінцем шолома.

Згідно з пророцтвом, Троя стала б неприступною, якби син троянського царя Пріама, Троїл, дожив до 20-ирічного віку. Ахілл закохався в Троїла та став вимагати аби той віддався йому. Троїл сховався в храмі Аполлона. Тоді Ахілл убив його чи Троїла стратили греки. Також Ахілл захопив у полон Лікаона, але його викупили троянці в обмін на срібну чашу. Лікаон попри те невдовзі все одно загинув від руки Ахілла.

Після набігу Ахілла на околиці Трої дардани вступили в союз із троянцями, серед яких був Еней. Греки спустошували навколишні міста, а після зимової перерви Ахілл вирушив на пошуки Гектора, найхоробрішого троянського воїна. Ахіллу тим часом дісталася полонянка Брісеїда, яку в нього відібрав Агамемнон. Через це Ахілл посварився з ним і відмовився брати участь у війні. Гектор викликав його на поєдинок, але греки виставили замість Ахілла Аякса. Обоє героїв проте билися на рівних і врешті припинили бій, обмінявшись подарунками.

Агамемнон послав за Ахіллом гінців, обіцяючи великі багатства (включаючи Брісеїду) за його повернення в стрій. Однак, Ахілл відмовився. Скориставшись цим троянці зруйнували фортецю греків. Бачачи лихо, Ахілл повернувся, але Патрокл, який командував військами, загинув.

Фетіда передала Ахіллу нові обладунки, викувані Гефестом. Одягнувши їх, Ахілл помирився з Агамемноном і вирушив мстити за Патрокла. Гефест висушив річку Ксант, бог якої намагався втрутитися, і вцілілі троянці втекли до Трої. Після того він зійшовся в поєдинку проти Гектора, вбив його списом, а труп прив'язав до колісниці, волочачи її слідом. Пріам викупив тіло Гектора за стільки золота, скільки воно важило.

Загибель Ахілла

Ахілл загинув біля мурів Трої напередодні її падіння через стрілу, спрямовану Аполлоном в його п'яту. (Варіант: його вбив Паріс, стрілу якого Аполлон спрямував у вразливе місце героя — його п'яту, коли він, неозброєний, прийшов до Аполлонового храму справити шлюб з дочкою Пріама Поліксеною). Ахіллесове тіло прикрила вовною атлантида Іо (пізніше обернена на фіалку), а попіл із тіла героя, змішаний з попелом Патрокла, поховали в одній урні на острові Сігеї, де скінчила своє життя Поліксена. За іншою легендою, Ахіллес похований на Левкос (сучасний український острів Зміїний). Моряки, що плавали від Босфору до Ольвії, стверджували, що чули, як Ахілл десь за морем читав вірші Гомера, причому звук його голосу супроводжувався стукотом кінських копит, криками воїнів і брязкотом зброї. Інша версія стверджує, що тінь Ахілла потрапила в царство Аїда на асфоделеві луки, де нарікає на свою долю; або що вона увійшла до Елесію чи відлетіла на Острови блаженних, де одружилася з Медеєю.

Пізніші міфи розповіли про нові подвиги Ахіллеса, серед них про переможні бої з царицею амазонок Пентесілеєю, з ефіопським царем Мемноном тощо.

Культ Ахілла

Римський саркофаг зі сценами життя Ахілла, 180—220 рр. н. е.

Гробниця Ахілла (Ахіллеон), розташована в Троаді, шанувалася фессалійцями, а також перськими експедиційними силами, Александром Македонським і римським імператором Каракаллою. Культ Ахілла практикувався на острові Астипалея в Спорадах, у Спарті, де було його святилище, в Еліді та на батьківщині Ахілла в Фессалії, а також у містах Великої Греції: Тарент, Локрі та Кротон. Ряд важливих торговельних портових міст у грецьких водах були присвячені Ахіллу. Геродот, Пліній Старший і Страбон повідомляли про існування міста Ахіллейон (Ἀχίλλειον), побудованого поселенцями з Мітілени в VI ст. до н. е. в Троаді. Є пізніші згадки про місто Ахіллеон у Мессенії та Ахілей (Ἀχίλλειος) у Лаконії.

Царі Епіру стверджували, що походять від Ахілла через його сина Неоптолема. Александр Македонський також претендував та таке походження і багато в чому прагнув бути схожим на Ахілла. Згідно з переказом, він відвідав могилу Ахілла в Ахіллеоні, коли проходив повз Трою. У 216 році римський імператор Каракалла, прямуючи на війну проти Парфії, за прикладом Александра влаштувавши ігри біля могили Ахілла.

Греки вважали, що видатні герої можуть оселятися на Щасливих островах десь на краю світу, де суходіл омивається рікою Океан. Північні течії Чорного моря ототожнювалися з Океаном, а Скіфія — з краєм населеного світу (ойкумени), тому нерідко описувалося як Ахілл після смерті проживає десь у тих місцевостях.

Зазвичай царство мірмідонян доби Троянської війни, з якого походив Ахілл, розміщують у Фтіотиді, але можливо, що ця версія з'явилася лише згодом, принаймні і Еак, і Пелей відомі як володарі острова Егіна.

Культ Ахілла на території сучасної України

Підніжжя статуї з острова Зміїний з присвятою Ахіллу. IV ст. до н. е.

Селячись на північному узбережжі Понту Евксинського (нинішнього Чорного моря), греки приносили культ своїх героїв, з-поміж них і Ахілла. Цей герой вшановувався в мілетській колонії Ольвія, а також на острові Зміїний. В Ольвії та в районі острова Березань і Херсонеса Таврійського відомі знахідки графіті та глиняних дисків (можливо вотивних) із написами, на яких згадується Ахілл. Вони свідчать про вшанування там Ахілла принаймні з VI ст. до н. е. Культ все ще процвітав у III столітті н. е., коли в Ольвії були стели з присвятами Ахіллу Понтарху (Ποντάρχης, «володарю моря» або «Понту Евксинського»). Він описувався як захисник Ольвії нарівні з олімпійськими богами, такими як місцевий Аполлон Простат, Гермес Агорей і Посейдон.

У V ст. до н. е. Піндар згадував про культ Ахілла на «світлому острові» (φαεννά νᾶσος) Чорного моря, та наводив переказ про Ахілла, який після смерті живе на географічно невизначеному Острові Благословення разом з іншими героями, такими як його батько Пелей і Кадм. «Світлий острів» згадує також грецький географ Діонісій Перієгет, який, імовірно, жив у I ст. н. е., пояснюючи, що грецька назва Зміїного (Левкос) з'явилася «тому що дикі тварини, які там живуть, білі. Кажуть, що там, на острові Левкос, живуть душі Ахілла та інших героїв, і що вони блукають безлюдними долинами цього острова». Левкос мав репутацію місця зцілення. Павсаній повідомляє, що дельфійська Піфія послала воїна Леоніма на Левкос вилікувати рану в грудях. Тінь Малого Аякса повинна була зцілити його. За кілька місяців Леонім повернувся здоровий і розповів, що бачив з-поміж інших героїв Ахілла. Амміан Марцеллін приписував воді на острові цілющу силу.

Пліній Старший у своїй «Природничій історії» згадує «порт ахеїв» і «острів Ахілла», відомий гробницею цього героя, розташований поблизу Ольвії та Дніпровсько-Бузького лиману; крім того, згідно з його описом, за 125 римських миль від цього острова був півострів (за сучасності Тендрівська Коса), «який простягається вперед у формі меча» похило, під назвою Дромос Ахіллеос (Ἀχιλλέως δρόμος, «іподром Ахілла»). Пліній вважав цю територію місцем вправ героя або ігор, запроваджених ним. Сучасник Плінія, Помпоній Мела, розповідав, що Ахілл був похований на острові під назвою Ахіллея, розташованому між Борисфеном (Дніпром) і Істром (Дунаєм).

Руїни квадратного храму (30 на 30 м) на острові Зміїний, можливо, присвяченого Ахіллу, були виявлені гідрографом Миколою Критським у 1823 році. Друге дослідження 1840 року показало, що будівництво маяка на острові знищило всі сліди цього храму. Напис на лекіфі V ст. до н. е. з чорною глазур'ю, знайдений на острові в 1840 році, повідомляє: «Главк, син Посейдона, присвятив мене Ахіллу, володарю Левкоса».

Ахілл у мистецтві

Ахілл і Аякс грають під наглядом Афіни. Розпис на чорнофігурній амфорі бл. 510 р. до н. е.

Образотворче мистецтво

Образ Ахілла був популярним у давньогрецькому мистецтві, з'являючись на вазах з усієї Греції. Наприклад, сцени на чорно-червонофігурній кераміці з VII по V століття до н. е. включають Пелея, що віддає свого сина на піклування Хірону; Ахілл отримує божественний обладунок від своєї матері Фетіди; герой переслідує принца Троїла; вбиває Гектора та тягне троянського принца за своєю колісницею. Ахілл, бувши в обладунках, найчастіше носить коринфський шолом і щит із зображенням горгони. Одне з найпоширеніших зображень (їх відомо понад 150) — це зображення Ахілла та Аякса, одягнених у свої обладунки, які невимушено грають у настільну гру з кубиками під час перепочинку в Троянській війні.

Офорт Джуліо Романо близько 1547 року зображає Ахілла, що забирає тіло Патрокла з поля бою. Пітер Рубенс створив серію з восьми картин «Життя Ахілла» (1630—1635): його опускання в Стікс, навчання в Хірона, впізнавання Ахілла серед дочок Лікомеда, гнів Ахілла, повернення Брісеїди Ахіллу, врученя Фетідою обладунків Ахіллу, смерть Гектора та смерть Ахілла. Серія картин Рубенса була неодноразово скопійована та відтворена на гобеленах. Джованні Баттіста Чіпріані в 1776 році намалював картину «Навчання Ахілла».

Відому картину «Гнів Ахілла» (1819) виконав Жак-Луї Давід як кульмінацію своєї кар'єри, спрямованої на відновлення досконалості давньогрецького мистецтва.

Пам'ятник Артуру Веллслі, першому герцогу Веллінгтону, зображає Ахілла. Розташований в палаці Ахілліон на острові Корфу.

Література

Грецький трагік Есхіл написав трилогію п'єс про Ахілла, його участь у Троянській війні, включаючи перемогу над Гектором і загибель, коли стріла, випущена Парісом і спрямована Аполлоном, влучає Ахіллу в п'яту. Фрагменти, що можливо походять з Александрійської бібліотеки, вціліли в єгипетському похованні. Трилогія реконструйована як п'єса «Ахілл» у 2003 році грецьким театрознавцем Еліасом Маландрісом. У «Бенкеті» Платона Федр вказує, що Есхіл зобразив Ахілла як коханця, а Патрокла як коханого; Федр стверджує, що це неправильно, тому що Ахілл був молодшим і гарнішим з них двох.

Трагік Софокл написав також «Коханців Ахілла» — п'єсу з Ахіллом у ролі головного героя. Збереглося лише кілька фрагментів.

Ближче до кінця V ст. до н. е. в грецькій драмі Ахілл постає більш негативним персонажем; Еврипід згадує Ахілла в гірких або іронічних тонах у «Гекабі», «Електрі» та «Іфігенії в Авліді».

Римляни, що вели свій родовід від троянців, дуже негативно ставилися до Ахілла. Вергілій у «Енеїді» називав його диким і безжальним різником людей, тоді як Горацій в «Одах» зображав Ахілла, який безжально вбиває жінок і дітей. Інші римські письменники, такі як Катулл, Проперцій і Овідій, зосереджувалися на принизливій еротичній біографії Ахілла. Цей напрямок продовжується в латинських розповідях про Троянську війну таких письменників, як Диктіс Критський і Дарес Фригійський.

Ахілл з'являється в «Пеклі» Данте (1308—1320) в другому колі пекла. В «Троїлі і Крессіді» (1602) Вільяма Шекспіра Ахілл зображений як колишній герой, який став ледачим коханцем Патрокла. Він наказує своїм мірмідонянам убити беззбройного Гектора, а потім спонукає їх збрехати, що це він убив Гектора в чесному поєдинку. Французький драматург Томас Корней написав трагедію «Смерть Ахілля» (1673). Ахілл є темою поеми «Ахілл» (1799) Йоганна Вольфганга фон Гете. В 1899 році польський драматург, художник і поет Станіслав Виспянський опублікував національну драму «Ахілл», засновану на польській історії. Гільда Дулітл у поемі «Єлена в Єгипті» 1961 року показує Ахілла, що ірраціонально ненавидить Єлену Троянську. Ахілл — один із різноманітних оповідачів у романі Коллін Мак-Калоу «Пісня про Трою» (1998). Персонаж Орсона Скотта Карда Ахіллес у романі «Тінь Ендера» (1999) поділяє хитрий розум і безжалісність свого тезки. Ахілл — один із головних героїв романів Дена Сіммонса «Іліум» (2003) та «Олімп» (2005), де події давньогрецького епосу відбуваються в науково-фантастичній обстановці.

Кінематограф

Ахілл зображений у таких фільмах: «Єлена» (1924), «Улісс» (1954), «Єлена Троянська» (1956), «Троянський кінь» (1961), «Лють Ахілла» (1962), «Троя» (2004). А також у телесеріалах «Одіссея» (1997), «Єлена Троянська» (2003) та «Троя: Падіння міста» (2018).

Примітки

  1. ↑ https://ro.wikipedia.org/wiki/Ahile
  2. Φώτιος Π. Bibliotheca
    d:Track:Q2593363d:Track:Q243187
  3. Аполлодор III.13.8; Птолемей Гефестіон VI; Лікофрон. Олександра 178 та далі. та схолії; Схолії до «Іліади» Гомера XVI.37; Схолії до «Хмар» Арістофана 1068; Схолії до Аполлонія Родоського IV.816.
  4. Сервій. Цитати творів VI.57; Фульгенцій. Три книги міфології III.7; Аполлодор III.13.6; Філострат. Подвиги XX.2 і XIX.2; Орфічна аргонавтика 392 і далі; Станція. Ахілл I.269 і далі; життя. Іліада XI.831-832; Піндар. Немейські оди III.43 і далі.
  5. Аполлодор III.13.8; Гомер. Цит. тв IX.410 і далі; Птолемей Гефестион I; Цец. Цит. тв. 183.
  6. Аполлодор. Цит. тв.; Цец. Цит. тв. 421; Гомер. Цит. тв. IX.447 і далі, і 485.
  7. Гомер. Цит. тв. XI.786-787; Піндар. Олімпійські оди IX.69-70; Гесіод. Цит. за: Євстафій. Схолії до «Іліади» Гомера I.337; Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Цит. тв. 97; Схолії до Аполлонія Родоського IV.816.
  8. Гомер. Цит. тв. XI.786-787; Піндар. Олімпійські оди IX.69-70; Гесіод. Цит. за: Євстафій. Схолії до «Іліади» Гомера I.337; Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Цит. тв. 97; Схолії до Аполлонія Родоського IV.816.
  9. Софокл. Цит. тв. 762—777.
  10. Аполлодор. Цитати тв. III.17; Олімпійські ігри Піндара IX.70 і далі; Цец. Цитати тв. 206—209; Схолія до «Іліади» Гомера I.59; Гомер. Іліада XVI.140-144.
  11. Филострат. Цит. тв. III.35; Аполлодор III.18; «Кіпрії». Цит. за: Прокл. Хрестоматія I.
  12. Птолемей Гефестіон. V. Цит. за: Фотій, с. 483; Евріпід. Іфігенія у Тавриді; Аполлодор. Епітома III.21. Птолемей Гефестіон. Цит. тв.; Еврипід. Цит. тв.; Аполлодор. Цит. тв. III.22; Диктіс Критський I.20.
  13. Еврипід. Іфігенія в Авліді; Софокл. Електро 574; Аполлодор. Цит. тв.; Діктіс Критський I.19; Цец. Схолії до Лікофрона 183.
  14. Цец. Цит. тв.; Аполлодор. Цит. тв. III.31; «Кіпрії». Цит. за: Прокл. Хрестоматія I.
  15. Аполлодор. Цит. тв. III.31; Цець. Схолії до Лікофрона 245; Овідій. Метаморфози XII.70-145.
  16. Євстафій. Схолії до «Іліади» Гомера XXIV.253, 1348; Сервій. Цит. тв. I.478; Диктіс Критський IV.9; Цец. Цит. тв.
  17. Аполлодор. Цит. тв. II.32; Гомер. Іліада XXI.34 та далі та 85-86; XXIII.740-747 і VII.467-468.
  18. Гомер. Цит. тв. V.305 та далі.; XX.178 та далі.; Філострат. Цит. тв. 13.
  19. Птолемей Гефестіон VI; Диктіс Критський III.6; «Кіпрії». Цит. за: Прокл. Хрестоматія I.
  20. Гомер. Іліада I.10 та далі.; Диктіс Критський II.30.
  21. Гомер. Цит. тв. VII.436—450 і VIII.
  22. Диктіс Критский II.47; Гігін. Цит. за. 121; Гомер. Цит. тв. IX.
  23. Гомер. Цит. тв. XI і XII.
  24. Диктіс Критський II.43; Гомер. Цитати тв. XVI.
  25. Диктіс Критський II.48-52; Гомер. Цитати тв. XVIII—XIX. Гомер. Цитата тв. XXI.
  26. Гомер. Цит. тв. XXII.
  27. Сервій. Цит. тв. I.491; Дарес 27; Диктіс Критський III.16 та 27.
  28. Арктин Мілетський. Цит. тв.; Овідій. Цит. тв. XII.580 та далі; Гігін. Цит. тв. 107; Аполлодор. Цит. тв. V.3.
  29. Дарес 34; Діктіс Критський IV.11; Сервій. Цит. тв. VI.57; Другий ватиканський міфограф 205
  30. Квінт Смирнський III.766-780; Аполлодор. Цит. тв. V.5; Діктіс Критський IV.13-14; Цец. Події після Гомера 431—467; Гомер. Цит. тв. XXIV. 48-84.
  31. Павсаній III.9.11; Філострат. Діалог про героїв XX.32—40.
  32. Гомер. Цит. тв. XI.471—540; Івік. Цит. за: Схолії до Аполлонія Родоського IV.815; Аполлодор. Цит. тв.
  33. Аполлодор I.8.6; Гомер. Іліада II.212 та далі. та схолії до с. 219; Цец. Схолії до Лікофрона 999.
  34. Діктіс Критський IV.6; Філострат. Цит. тв. ІІІ.4.
  35. Геродот 5.94.2, Страбон 13.1.39, який цитує Фрагменти грецьких істориків Тімея 566 °F 129 і Деметрія зі Скепсісу фр. 27
  36. ↑ Hedreen, Guy (1991-07). The Cult of Achilles in the Euxine. Hesperia 60 (3). с. 313. doi:10.2307/148068. Процитовано 25 липня 2023. 
  37. Цицерон. Про природу богів 3.45
  38. Павсаній. Опис Греції 3.20.8.
  39. Лікофрон 856
  40. Геродот, Історія 5.94; Пліній, Природнича історія 5.125; Страбон, Географія 13.1.32 (C596); Діоген Лаерцій 1.74.
  41. Павсаній. Опис Греції 3.25.4.
  42. Арріан. Анабасис Александру 1.12.1, Цицерон. Промова на захист поета Архія 24.
  43. Діон Кассій 78.16.7
  44. Гомер. Одіссея, XI 496
  45. Мустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.95-96
  46. Kearns, Emily (1982-10). Hildebrecht Hommel: Der Gott Achilleus. (Sitzungsberichte der Heidelberger Akademie der Wissenschaften, Phil.-hist. Kl., 1980. 1.) Pp. 52; 4 plates. Heidelberg: Carl Winter, 1980. Paper, DM. 24.. The Classical Review (англ.) 32 (2). с. 285–286. ISSN 1464-3561. doi:10.1017/S0009840X00115513. Процитовано 25 липня 2023. 
  47. Квінт Смірней 3.770–779.
  48. Піндар. Олімпія 2.78 і далі.
  49. Діонісій Перієгет. Опис світу 5.541
  50. Павсаній III.9.11
  51. Амміан Марцеллін. Досягнення 22.8.
  52. Пліній. Природнична історія 4.12.83
  53. Помпоній Мела. Про становище світу 2.7
  54. Cartwright, Mark. Achilles. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 24 липня 2023. 
  55. Léon Davent | Achilles Removing Patroclus' Body From the Battle. The Metropolitan Museum of Art (англ.). Процитовано 25 липня 2023. 
  56. Kathleen_Vail (18 жовтня 2017). The Life of Achilles by Peter Paul Rubens. THE SHIELD OF ACHILLES (англ.). Процитовано 25 липня 2023. 
  57. The Education of Achilles. philamuseum.org (англ.). Процитовано 25 липня 2023. 
  58. The Anger of Achilles, 1819. Jacques-Louis David, French. Kimbell Art Museum. Процитовано 25.07.2023. 
  59. Gantz, Timothy (1979). The Aischylean Tetralogy: Prolegomena. The Classical Journal 74 (4). с. 289–304. ISSN 0009-8353. Процитовано 25 липня 2023. 
  60. Play revived using mummy extracts (en-GB). 14 листопада 2003. Процитовано 25 липня 2023. 
  61. Вергілій. Енеїда 2.28, 1.30, 3.87
  62. Горацій. Оди 4.6.17-20

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ахіллес

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ahille s takozh Ahill grec Axilleys u antichnij mifologiyi sin carya mirmidonyan Peleya ta morskoyi bogini Fetidi vnuk Eaka geroj Troyanskoyi vijni AhillesPomer TroyaPohovannya Ostriv ZmiyinijUchasnik Troyanska vijnaPosada korol mirmidonyandKonfesiya davnogrecka religiya 1 Batko PelejMati FetidaU shlyubi z DeyidamiyaDiti Euphoriond 2 i Neoptolem Mediafajli u VikishovishiNajviznachnishim podvigom Ahilla pid chas Troyanskoyi vijni bulo vbivstvo troyanskogo carevicha Gektora Hocha smert Ahilla ne opisana v Iliadi inshi dzherela vkazuyut sho jogo vbiv striloyu Paris pocilivshi Ahillu v p yatu Piznishi legendi stverdzhuyut sho Ahill buv nevrazlivim za vinyatkom same ciyeyi p yati Zvidsi visliv ahillesova p yata sho oznachaye slabke misce Ahillove suhozhillya takozh nazvano na jogo chest zavdyaki cim legendam Zmist 1 Ahill u mifah 1 1 Ditinstvo 1 2 Persha podorozh do Troyi 1 3 Druga podorozh do Troyi 1 4 U troyanskij vijni 1 5 Zagibel Ahilla 2 Kult Ahilla 2 1 Kult Ahilla na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini 3 Ahill u mistectvi 3 1 Obrazotvorche mistectvo 3 2 Literatura 3 3 Kinematograf 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaAhill u mifah Redaguvati Pelej peredaye malogo Ahilla na vihovannya kentavru Hironu Rozpis na chornofigurnij amfori 500 475 rr do n e Ditinstvo Redaguvati Zhrec Apollona Kalhant peredbachiv sho Troyu mozhna bude vzyati lishe za dopomogoyu molodogo Ahilla somogo sina Peleya Mati Ahilla Fetida cherez ce zanapastila jogo molodshih brativ kinuvshi yih u vogon Pelej uryatuvav vid takoyi zh doli Ahilla vihopivshi jogo z vognyu i poklav zamist nogo kistku giganta Damisa Za inshoyu versiyeyu Fetida znayuchi sho yiyi sin zagine bilya Troyi zanurila Ahilla v richku Stiks i jogo tilo stalo nevrazlivim krim p yati za yaku vona jogo trimala 3 Pelej vidnis Ahilla kentavru Hironu sho virostiv jogo na gori Pelion goduyuchi nutroshami zviriv shob hlopchik viris smilivim Za inshim svidchennyam vin goduvav hlopchika medom i mizkami dichini shob vin stav dobrim bigunom Hiron navchav vihovancya mistectvu verhovoyi yizdi polyuvannya gri na sopilci ta likuvannyu Muza Kalliopa vchila jogo spivu Ahill stav spravnim mislivcem i mig nazdoganyati navit oleniv 4 Shob uryatuvati Ahilla vid doli zaginuti bilya Troyi Fetida vbrala jogo divchinkoyu i zalishila pid opikoyu carya ostrova Skiros Likomeda v chiyemu palaci vin zhiv pid im yam Kerkiseri Ayisi abo Pirri Ahill vstupiv u zv yazok iz dochkoyu Likomeda Deyidamiyeyu yaka narodila jomu Pirra piznishe nazvanogo Neoptolemom Inodi stverdzhuyetsya sho Neoptolem buv sinom Ahilla ta Ifigeniyi 5 Persha podorozh do Troyi Redaguvati Odissej Nestor i Ayaks buli poslani shob zabrati Ahilla zi Skirosa koli diznalisya de jogo perehovuyut Likomed dozvoliv yim obshukati ves palac dumayuchi sho dobre zamaskuvav Ahilla Prote Odissej pridumav rozklasti dari dlya zhinok a mizh nimi poklav mech i shit Ahill uzyav yih i poobicyav povesti mirmidonyan na Troyu Inshi dzherela stverdzhuyut sho Pelej sam dozvoliv Ahillu virushiti z domu pid naglyadom Feniksa sina Amini Fetida podaruvala jomu skrinyu z odyagom neobhidnim u podorozhi Feniks pogodivsya suprovoditi Ahilla v obmin na povernennya jomu zoru Hironom abo pozbavlennya vid bezditnosti 6 U Ahilla buv tovarish jogo rodich Patrokl yakij hocha j buv starshim ale postupavsya Ahillu v sili shvidkosti ta znatnosti pohodzhennya 7 Koli greckij flot zibravsya v Avlidi z yavilisya kritski posli shob ogolositi sho yihnij car Idomenej sin Devkaliona povede na Troyu sto korabliv yaksho Agamemnon pogoditsya rozdiliti z nim vladu nad vijskom Agamemnon pogodivsya vin keruvav suhoputnimi silami elliniv jomu dopomagali Odissej Palamed i Diomed a na choli ellinskogo flotu stoyali Ahill ta jogo pomichniki Ayaks i Feniks 8 Ayaks prote rozgnivav bogiv tim sho skazav nibi zmozhe peremogti bez yihnoyi dopomogi 9 Spershu vijska zbilisya zi shlyahu ta pribuli v Misiyu de stali bitisya z miscevimi zhitelyam sprijnyavshi yih za troyanciv Misiyec Telef buv poranenij Ahillom spisom cherez te sho jogo tovarishi ne prinesli zhertvu Dionisu 10 Potim chinilasya burya vlashtovana Geroyu sho rozkidala korabli i voni poodinci poplivli kozhen dodomu Ahill prichaliv do Skirosa ta odruzhivsya z Deyidamiyeyu 11 Druga podorozh do Troyi Redaguvati Koli Agamemnon stav gotuvati druge plavannya vijti v more ne davala burya Yiyi sprichinila Artemida za te sho Agamemnon vihvalyavsya nibito vluchnishij v polyuvanni za samu Artemidu abo za te sho vbiv yiyi svyashennu kozu chi sho poklyavsya prinesti yij v zhertvu najprekrasnishu istotu Shob umilostiviti boginyu vin musiv prinesti v zhertvu svoyu dochku Ifigeniyu 12 Odissej todi skazav materi Ifigeniyi sho hoche vidati yiyi zamizh za Ahilla Diznavshis pro ce Ahill rozgnivavsya i poklyavsya ne dopustiti smerti Ifigeniyi Tomu vin vidpraviv yiyi v Skifiyu abo sama Artemida vidnesla Ifigeniyu v zemli tavriv 13 Koli flot znovu popliv Fetida poperedila Ahilla sho yaksho vin ub ye sina Apollona to zagine vid inshogo sina Tomu vona postavila poruch Memnona kotrij postijno nagaduvav pro ce Ahillu Vtim Ahill zgodom pobachiv yak Tenes kidaye v grecki korabli kameni stribnuv z korablya ta vbiv jogo Tenes viyavivsya sinom Apollona 14 U troyanskij vijni Redaguvati Ahill otrimuye zbroyu Gefesta Detal rozpisu gidriyi 575 550 rr do n e Cogo razu greki uspishno doplivli do Troyi Koli Ahill zistribnuv z korablya na bereg u tomu misci zabilo dzherelo Potim Ahill ubiv nevrazlivogo Kikna zadushivshi jogo remincem sholoma 15 Zgidno z proroctvom Troya stala b nepristupnoyu yakbi sin troyanskogo carya Priama Troyil dozhiv do 20 irichnogo viku Ahill zakohavsya v Troyila ta stav vimagati abi toj viddavsya jomu Troyil shovavsya v hrami Apollona Todi Ahill ubiv jogo chi Troyila stratili greki 16 Takozh Ahill zahopiv u polon Likaona ale jogo vikupili troyanci v obmin na sribnu chashu Likaon popri te nevdovzi vse odno zaginuv vid ruki Ahilla 17 Pislya nabigu Ahilla na okolici Troyi dardani vstupili v soyuz iz troyancyami sered yakih buv Enej 18 Greki spustoshuvali navkolishni mista a pislya zimovoyi perervi Ahill virushiv na poshuki Gektora najhorobrishogo troyanskogo voyina 19 Ahillu tim chasom distalasya polonyanka Briseyida yaku v nogo vidibrav Agamemnon 20 Cherez ce Ahill posvarivsya z nim i vidmovivsya brati uchast u vijni Gektor viklikav jogo na poyedinok ale greki vistavili zamist Ahilla Ayaksa Oboye geroyiv prote bilisya na rivnih i vreshti pripinili bij obminyavshis podarunkami 21 Agamemnon poslav za Ahillom ginciv obicyayuchi veliki bagatstva vklyuchayuchi Briseyidu za jogo povernennya v strij Odnak Ahill vidmovivsya 22 Skoristavshis cim troyanci zrujnuvali fortecyu grekiv 23 Bachachi liho Ahill povernuvsya ale Patrokl yakij komanduvav vijskami zaginuv 24 Fetida peredala Ahillu novi obladunki vikuvani Gefestom Odyagnuvshi yih Ahill pomirivsya z Agamemnonom i virushiv mstiti za Patrokla 25 Gefest visushiv richku Ksant bog yakoyi namagavsya vtrutitisya i vcilili troyanci vtekli do Troyi Pislya togo vin zijshovsya v poyedinku proti Gektora vbiv jogo spisom a trup priv yazav do kolisnici volochachi yiyi slidom 26 Priam vikupiv tilo Gektora za stilki zolota skilki vono vazhilo 27 Zagibel Ahilla Redaguvati Ahill zaginuv bilya muriv Troyi naperedodni yiyi padinnya cherez strilu spryamovanu Apollonom v jogo p yatu 28 Variant jogo vbiv Paris strilu yakogo Apollon spryamuvav u vrazlive misce geroya jogo p yatu koli vin neozbroyenij prijshov do Apollonovogo hramu spraviti shlyub z dochkoyu Priama Poliksenoyu 29 Ahillesove tilo prikrila vovnoyu atlantida Io piznishe obernena na fialku a popil iz tila geroya zmishanij z popelom Patrokla pohovali v odnij urni na ostrovi Sigeyi de skinchila svoye zhittya Poliksena Za inshoyu legendoyu Ahilles pohovanij na Levkos suchasnij ukrayinskij ostriv Zmiyinij 30 Moryaki sho plavali vid Bosforu do Olviyi stverdzhuvali sho chuli yak Ahill des za morem chitav virshi Gomera prichomu zvuk jogo golosu suprovodzhuvavsya stukotom kinskih kopit krikami voyiniv i bryazkotom zbroyi 31 Insha versiya stverdzhuye sho tin Ahilla potrapila v carstvo Ayida na asfodelevi luki de narikaye na svoyu dolyu abo sho vona uvijshla do Elesiyu chi vidletila na Ostrovi blazhennih de odruzhilasya z Medeyeyu 32 Piznishi mifi rozpovili pro novi podvigi Ahillesa sered nih pro peremozhni boyi z cariceyu amazonok Pentesileyeyu 33 z efiopskim carem Memnonom 34 tosho Kult Ahilla Redaguvati Rimskij sarkofag zi scenami zhittya Ahilla 180 220 rr n e Grobnicya Ahilla Ahilleon roztashovana v Troadi 35 shanuvalasya fessalijcyami a takozh perskimi ekspedicijnimi silami Aleksandrom Makedonskim i rimskim imperatorom Karakalloyu 36 Kult Ahilla praktikuvavsya na ostrovi Astipaleya v Sporadah 37 u Sparti de bulo jogo svyatilishe 38 v Elidi ta na batkivshini Ahilla v Fessaliyi a takozh u mistah Velikoyi Greciyi Tarent Lokri ta Kroton 39 Ryad vazhlivih torgovelnih portovih mist u greckih vodah buli prisvyacheni Ahillu Gerodot Plinij Starshij i Strabon povidomlyali pro isnuvannya mista Ahillejon Ἀxilleion pobudovanogo poselencyami z Mitileni v VI st do n e v Troadi 40 Ye piznishi zgadki pro misto Ahilleon u Messeniyi ta Ahilej Ἀxilleios u Lakoniyi 41 Cari Epiru stverdzhuvali sho pohodyat vid Ahilla cherez jogo sina Neoptolema Aleksandr Makedonskij takozh pretenduvav ta take pohodzhennya i bagato v chomu pragnuv buti shozhim na Ahilla Zgidno z perekazom vin vidvidav mogilu Ahilla v Ahilleoni koli prohodiv povz Troyu 42 U 216 roci rimskij imperator Karakalla pryamuyuchi na vijnu proti Parfiyi za prikladom Aleksandra vlashtuvavshi igri bilya mogili Ahilla 43 Greki vvazhali sho vidatni geroyi mozhut oselyatisya na Shaslivih ostrovah des na krayu svitu de suhodil omivayetsya rikoyu Okean Pivnichni techiyi Chornogo morya ototozhnyuvalisya z Okeanom a Skifiya z krayem naselenogo svitu ojkumeni tomu neridko opisuvalosya yak Ahill pislya smerti prozhivaye des u tih miscevostyah 36 Zazvichaj carstvo mirmidonyan dobi Troyanskoyi vijni z yakogo pohodiv Ahill rozmishuyut u Ftiotidi 44 ale mozhlivo sho cya versiya z yavilasya lishe zgodom prinajmni i Eak i Pelej vidomi yak volodari ostrova Egina 45 Kult Ahilla na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Redaguvati Pidnizhzhya statuyi z ostrova Zmiyinij z prisvyatoyu Ahillu IV st do n e Selyachis na pivnichnomu uzberezhzhi Pontu Evksinskogo ninishnogo Chornogo morya greki prinosili kult svoyih geroyiv z pomizh nih i Ahilla Cej geroj vshanovuvavsya v miletskij koloniyi Olviya a takozh na ostrovi Zmiyinij V Olviyi ta v rajoni ostrova Berezan i Hersonesa Tavrijskogo vidomi znahidki grafiti ta glinyanih diskiv mozhlivo votivnih iz napisami na yakih zgaduyetsya Ahill 46 Voni svidchat pro vshanuvannya tam Ahilla prinajmni z VI st do n e Kult vse she procvitav u III stolitti n e koli v Olviyi buli steli z prisvyatami Ahillu Pontarhu Pontarxhs volodaryu morya abo Pontu Evksinskogo Vin opisuvavsya yak zahisnik Olviyi narivni z olimpijskimi bogami takimi yak miscevij Apollon Prostat Germes Agorej 36 i Posejdon 47 U V st do n e Pindar zgaduvav pro kult Ahilla na svitlomu ostrovi faenna nᾶsos Chornogo morya ta navodiv perekaz pro Ahilla yakij pislya smerti zhive na geografichno neviznachenomu Ostrovi Blagoslovennya razom z inshimi geroyami takimi yak jogo batko Pelej i Kadm 48 Svitlij ostriv zgaduye takozh greckij geograf Dionisij Periyeget yakij imovirno zhiv u I st n e poyasnyuyuchi sho grecka nazva Zmiyinogo Levkos z yavilasya tomu sho diki tvarini yaki tam zhivut bili Kazhut sho tam na ostrovi Levkos zhivut dushi Ahilla ta inshih geroyiv i sho voni blukayut bezlyudnimi dolinami cogo ostrova 49 Levkos mav reputaciyu miscya zcilennya Pavsanij povidomlyaye sho delfijska Pifiya poslala voyina Leonima na Levkos vilikuvati ranu v grudyah Tin Malogo Ayaksa povinna bula zciliti jogo Za kilka misyaciv Leonim povernuvsya zdorovij i rozpoviv sho bachiv z pomizh inshih geroyiv Ahilla 50 Ammian Marcellin pripisuvav vodi na ostrovi cilyushu silu 51 Plinij Starshij u svoyij Prirodnichij istoriyi zgaduye port aheyiv i ostriv Ahilla vidomij grobniceyu cogo geroya roztashovanij poblizu Olviyi ta Dniprovsko Buzkogo limanu krim togo zgidno z jogo opisom za 125 rimskih mil vid cogo ostrova buv pivostriv za suchasnosti Tendrivska Kosa yakij prostyagayetsya vpered u formi mecha pohilo pid nazvoyu Dromos Ahilleos Ἀxillews dromos ipodrom Ahilla 52 Plinij vvazhav cyu teritoriyu miscem vprav geroya abo igor zaprovadzhenih nim 36 Suchasnik Pliniya Pomponij Mela rozpovidav sho Ahill buv pohovanij na ostrovi pid nazvoyu Ahilleya roztashovanomu mizh Borisfenom Dniprom i Istrom Dunayem 53 Ruyini kvadratnogo hramu 30 na 30 m na ostrovi Zmiyinij mozhlivo prisvyachenogo Ahillu buli viyavleni gidrografom Mikoloyu Kritskim u 1823 roci Druge doslidzhennya 1840 roku pokazalo sho budivnictvo mayaka na ostrovi znishilo vsi slidi cogo hramu Napis na lekifi V st do n e z chornoyu glazur yu znajdenij na ostrovi v 1840 roci povidomlyaye Glavk sin Posejdona prisvyativ mene Ahillu volodaryu Levkosa 36 Ahill u mistectvi Redaguvati Ahill i Ayaks grayut pid naglyadom Afini Rozpis na chornofigurnij amfori bl 510 r do n e Obrazotvorche mistectvo Redaguvati Obraz Ahilla buv populyarnim u davnogreckomu mistectvi z yavlyayuchis na vazah z usiyeyi Greciyi Napriklad sceni na chorno chervonofigurnij keramici z VII po V stolittya do n e vklyuchayut Peleya sho viddaye svogo sina na pikluvannya Hironu Ahill otrimuye bozhestvennij obladunok vid svoyeyi materi Fetidi geroj peresliduye princa Troyila vbivaye Gektora ta tyagne troyanskogo princa za svoyeyu kolisniceyu Ahill buvshi v obladunkah najchastishe nosit korinfskij sholom i shit iz zobrazhennyam gorgoni Odne z najposhirenishih zobrazhen yih vidomo ponad 150 ce zobrazhennya Ahilla ta Ayaksa odyagnenih u svoyi obladunki yaki nevimusheno grayut u nastilnu gru z kubikami pid chas perepochinku v Troyanskij vijni 54 Ofort Dzhulio Romano blizko 1547 roku zobrazhaye Ahilla sho zabiraye tilo Patrokla z polya boyu 55 Piter Rubens stvoriv seriyu z vosmi kartin Zhittya Ahilla 1630 1635 jogo opuskannya v Stiks navchannya v Hirona vpiznavannya Ahilla sered dochok Likomeda gniv Ahilla povernennya Briseyidi Ahillu vruchenya Fetidoyu obladunkiv Ahillu smert Gektora ta smert Ahilla Seriya kartin Rubensa bula neodnorazovo skopijovana ta vidtvorena na gobelenah 56 Dzhovanni Battista Chipriani v 1776 roci namalyuvav kartinu Navchannya Ahilla 57 Vidomu kartinu Gniv Ahilla 1819 vikonav Zhak Luyi David yak kulminaciyu svoyeyi kar yeri spryamovanoyi na vidnovlennya doskonalosti davnogreckogo mistectva 58 Pam yatnik Arturu Vellsli pershomu gercogu Vellingtonu zobrazhaye Ahilla Roztashovanij v palaci Ahillion na ostrovi Korfu Literatura Redaguvati Greckij tragik Eshil napisav trilogiyu p yes pro Ahilla jogo uchast u Troyanskij vijni vklyuchayuchi peremogu nad Gektorom i zagibel koli strila vipushena Parisom i spryamovana Apollonom vluchaye Ahillu v p yatu 59 Fragmenti sho mozhlivo pohodyat z Aleksandrijskoyi biblioteki vcilili v yegipetskomu pohovanni Trilogiya rekonstrujovana yak p yesa Ahill u 2003 roci greckim teatroznavcem Eliasom Malandrisom 60 U Benketi Platona Fedr vkazuye sho Eshil zobraziv Ahilla yak kohancya a Patrokla yak kohanogo Fedr stverdzhuye sho ce nepravilno tomu sho Ahill buv molodshim i garnishim z nih dvoh Tragik Sofokl napisav takozh Kohanciv Ahilla p yesu z Ahillom u roli golovnogo geroya Zbereglosya lishe kilka fragmentiv Blizhche do kincya V st do n e v greckij drami Ahill postaye bilsh negativnim personazhem Evripid zgaduye Ahilla v girkih abo ironichnih tonah u Gekabi Elektri ta Ifigeniyi v Avlidi Rimlyani sho veli svij rodovid vid troyanciv duzhe negativno stavilisya do Ahilla Vergilij u Eneyidi nazivav jogo dikim i bezzhalnim riznikom lyudej 61 todi yak Goracij v Odah zobrazhav Ahilla yakij bezzhalno vbivaye zhinok i ditej 62 Inshi rimski pismenniki taki yak Katull Propercij i Ovidij zoseredzhuvalisya na prinizlivij erotichnij biografiyi Ahilla Cej napryamok prodovzhuyetsya v latinskih rozpovidyah pro Troyansku vijnu takih pismennikiv yak Diktis Kritskij i Dares Frigijskij Ahill z yavlyayetsya v Pekli Dante 1308 1320 v drugomu koli pekla V Troyili i Kressidi 1602 Vilyama Shekspira Ahill zobrazhenij yak kolishnij geroj yakij stav ledachim kohancem Patrokla Vin nakazuye svoyim mirmidonyanam ubiti bezzbrojnogo Gektora a potim sponukaye yih zbrehati sho ce vin ubiv Gektora v chesnomu poyedinku Francuzkij dramaturg Tomas Kornej napisav tragediyu Smert Ahillya 1673 Ahill ye temoyu poemi Ahill 1799 Joganna Volfganga fon Gete V 1899 roci polskij dramaturg hudozhnik i poet Stanislav Vispyanskij opublikuvav nacionalnu dramu Ahill zasnovanu na polskij istoriyi Gilda Dulitl u poemi Yelena v Yegipti 1961 roku pokazuye Ahilla sho irracionalno nenavidit Yelenu Troyansku Ahill odin iz riznomanitnih opovidachiv u romani Kollin Mak Kalou Pisnya pro Troyu 1998 Personazh Orsona Skotta Karda Ahilles u romani Tin Endera 1999 podilyaye hitrij rozum i bezzhalisnist svogo tezki Ahill odin iz golovnih geroyiv romaniv Dena Simmonsa Ilium 2003 ta Olimp 2005 de podiyi davnogreckogo eposu vidbuvayutsya v naukovo fantastichnij obstanovci Kinematograf Redaguvati Ahill zobrazhenij u takih filmah Yelena 1924 Uliss 1954 Yelena Troyanska 1956 Troyanskij kin 1961 Lyut Ahilla 1962 Troya 2004 A takozh u teleserialah Odisseya 1997 Yelena Troyanska 2003 ta Troya Padinnya mista 2018 Primitki Redaguvati https ro wikipedia org wiki Ahile Fwtios P Bibliotheca d Track Q2593363d Track Q243187 Apollodor III 13 8 Ptolemej Gefestion VI Likofron Oleksandra 178 ta dali ta sholiyi Sholiyi do Iliadi Gomera XVI 37 Sholiyi do Hmar Aristofana 1068 Sholiyi do Apolloniya Rodoskogo IV 816 Servij Citati tvoriv VI 57 Fulgencij Tri knigi mifologiyi III 7 Apollodor III 13 6 Filostrat Podvigi XX 2 i XIX 2 Orfichna argonavtika 392 i dali Stanciya Ahill I 269 i dali zhittya Iliada XI 831 832 Pindar Nemejski odi III 43 i dali Apollodor III 13 8 Gomer Cit tv IX 410 i dali Ptolemej Gefestion I Cec Cit tv 183 Apollodor Cit tv Cec Cit tv 421 Gomer Cit tv IX 447 i dali i 485 Gomer Cit tv XI 786 787 Pindar Olimpijski odi IX 69 70 Gesiod Cit za Yevstafij Sholiyi do Iliadi Gomera I 337 Apollodor Cit tv Gigin Cit tv 97 Sholiyi do Apolloniya Rodoskogo IV 816 Gomer Cit tv XI 786 787 Pindar Olimpijski odi IX 69 70 Gesiod Cit za Yevstafij Sholiyi do Iliadi Gomera I 337 Apollodor Cit tv Gigin Cit tv 97 Sholiyi do Apolloniya Rodoskogo IV 816 Sofokl Cit tv 762 777 Apollodor Citati tv III 17 Olimpijski igri Pindara IX 70 i dali Cec Citati tv 206 209 Sholiya do Iliadi Gomera I 59 Gomer Iliada XVI 140 144 Filostrat Cit tv III 35 Apollodor III 18 Kipriyi Cit za Prokl Hrestomatiya I Ptolemej Gefestion V Cit za Fotij s 483 Evripid Ifigeniya u Tavridi Apollodor Epitoma III 21 Ptolemej Gefestion Cit tv Evripid Cit tv Apollodor Cit tv III 22 Diktis Kritskij I 20 Evripid Ifigeniya v Avlidi Sofokl Elektro 574 Apollodor Cit tv Diktis Kritskij I 19 Cec Sholiyi do Likofrona 183 Cec Cit tv Apollodor Cit tv III 31 Kipriyi Cit za Prokl Hrestomatiya I Apollodor Cit tv III 31 Cec Sholiyi do Likofrona 245 Ovidij Metamorfozi XII 70 145 Yevstafij Sholiyi do Iliadi Gomera XXIV 253 1348 Servij Cit tv I 478 Diktis Kritskij IV 9 Cec Cit tv Apollodor Cit tv II 32 Gomer Iliada XXI 34 ta dali ta 85 86 XXIII 740 747 i VII 467 468 Gomer Cit tv V 305 ta dali XX 178 ta dali Filostrat Cit tv 13 Ptolemej Gefestion VI Diktis Kritskij III 6 Kipriyi Cit za Prokl Hrestomatiya I Gomer Iliada I 10 ta dali Diktis Kritskij II 30 Gomer Cit tv VII 436 450 i VIII Diktis Kritskij II 47 Gigin Cit za 121 Gomer Cit tv IX Gomer Cit tv XI i XII Diktis Kritskij II 43 Gomer Citati tv XVI Diktis Kritskij II 48 52 Gomer Citati tv XVIII XIX Gomer Citata tv XXI Gomer Cit tv XXII Servij Cit tv I 491 Dares 27 Diktis Kritskij III 16 ta 27 Arktin Miletskij Cit tv Ovidij Cit tv XII 580 ta dali Gigin Cit tv 107 Apollodor Cit tv V 3 Dares 34 Diktis Kritskij IV 11 Servij Cit tv VI 57 Drugij vatikanskij mifograf 205 Kvint Smirnskij III 766 780 Apollodor Cit tv V 5 Diktis Kritskij IV 13 14 Cec Podiyi pislya Gomera 431 467 Gomer Cit tv XXIV 48 84 Pavsanij III 9 11 Filostrat Dialog pro geroyiv XX 32 40 Gomer Cit tv XI 471 540 Ivik Cit za Sholiyi do Apolloniya Rodoskogo IV 815 Apollodor Cit tv Apollodor I 8 6 Gomer Iliada II 212 ta dali ta sholiyi do s 219 Cec Sholiyi do Likofrona 999 Diktis Kritskij IV 6 Filostrat Cit tv III 4 Gerodot 5 94 2 Strabon 13 1 39 yakij cituye Fragmenti greckih istorikiv Timeya 566 F 129 i Demetriya zi Skepsisu fr 27 a b v g d Hedreen Guy 1991 07 The Cult of Achilles in the Euxine Hesperia 60 3 s 313 doi 10 2307 148068 Procitovano 25 lipnya 2023 Ciceron Pro prirodu bogiv 3 45 Pavsanij Opis Greciyi 3 20 8 Likofron 856 Gerodot Istoriya 5 94 Plinij Prirodnicha istoriya 5 125 Strabon Geografiya 13 1 32 C596 Diogen Laercij 1 74 Pavsanij Opis Greciyi 3 25 4 Arrian Anabasis Aleksandru 1 12 1 Ciceron Promova na zahist poeta Arhiya 24 Dion Kassij 78 16 7 Gomer Odisseya XI 496 Mustafin O Zolote runo Istoriya zaplutana v mifah H 2019 s 95 96 Kearns Emily 1982 10 Hildebrecht Hommel Der Gott Achilleus Sitzungsberichte der Heidelberger Akademie der Wissenschaften Phil hist Kl 1980 1 Pp 52 4 plates Heidelberg Carl Winter 1980 Paper DM 24 The Classical Review angl 32 2 s 285 286 ISSN 1464 3561 doi 10 1017 S0009840X00115513 Procitovano 25 lipnya 2023 Kvint Smirnej 3 770 779 Pindar Olimpiya 2 78 i dali Dionisij Periyeget Opis svitu 5 541 Pavsanij III 9 11 Ammian Marcellin Dosyagnennya 22 8 Plinij Prirodnichna istoriya 4 12 83 Pomponij Mela Pro stanovishe svitu 2 7 Cartwright Mark Achilles World History Encyclopedia angl Procitovano 24 lipnya 2023 Leon Davent Achilles Removing Patroclus Body From the Battle The Metropolitan Museum of Art angl Procitovano 25 lipnya 2023 Kathleen Vail 18 zhovtnya 2017 The Life of Achilles by Peter Paul Rubens THE SHIELD OF ACHILLES angl Procitovano 25 lipnya 2023 The Education of Achilles philamuseum org angl Procitovano 25 lipnya 2023 The Anger of Achilles 1819 Jacques Louis David French Kimbell Art Museum Procitovano 25 07 2023 Gantz Timothy 1979 The Aischylean Tetralogy Prolegomena The Classical Journal 74 4 s 289 304 ISSN 0009 8353 Procitovano 25 lipnya 2023 Play revived using mummy extracts en GB 14 listopada 2003 Procitovano 25 lipnya 2023 Vergilij Eneyida 2 28 1 30 3 87 Goracij Odi 4 6 17 20Literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AhillesSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Ahill Ukrayinska radyanska enciklopediya Arhivovano 2 grudnya 2016 u Wayback Machine http dc summit info temy istorija 1163 antichni mistaderzhavi i civilizacija 1 html Arhivovano 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine nedostupne posilannya z chervnya 2019 http www nbuv gov ua portal Soc Gum Apvi 2007 10 Rjabko A pdfPosilannya RedaguvatiAhil Ahilles Arhivovano 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 61 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ahilles amp oldid 40000075