Мемнон (грец. Μέμνων) — син Еос і Тітона, брата Пріама, один із героїв Троянської війни, що виступав на чолі ефіопського війська проти греків.
| Мемнон дав.-гр. Μέμνων | |
|---|---|
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Заняття | політик |
| Посада | mythological king of Aethiopiad |
| Династія | Dardanidesd |
| Батько | Тітон |
| Мати | Еос |
| Брати/сестри | Himerad |
| Вбивця | Ахіллес |
| Персонаж твору | Метаморфози |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Брат Мемнона Ематіон скинув його з престолу, але Геракл дорогою до саду Гесперид убив узурпатора і повернув владу Мемнону. Після загибелі Гектора Мемнон пішов на допомогу своєму дядькові Пріаму і, вбивши Антілоха, сам загинув від руки Ахіллеса. На прохання Еос Зевс подарував Мемнону безсмертя, а мати перенесла його до Ефіопії, де він далі владарював над своїм народом.
За іншою версією, птахи-мемноніди, що постали з праху Мемнона (варіант: птахами стали супутники Мемнона), почали бій над поховальним вогнищем і власною кров'ю викупили йому життя. Мемнон, нібито, збудував місто Сузи і численні споруди в Азії та Єгипті. За часів римської імперії з його ім'ям пов'язували дві колосальні статуї єгипетського фараона Аменхотепа III, одна з яких вважалася зображенням М. За переказами, при сході сонця з цієї статуї линув жалібний звук — Мемнон вітав свою матір Еос.
Див. також Редагувати
- Кілікс
- Дуріс, вазописець
- Еос оплакує Мемнона
Примітки Редагувати
- ↑ Любкер Ф. Ἠώς // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 473.
Література Редагувати
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання Редагувати
- Мемнон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 951. — 1000 екз.
- Таємниця колосів Мемнона [ 21 січня 2021 у Wayback Machine.] (укр.)