Владислав Павлович Лященко (16 травня 1996 — 11 лютого 2021) — солдат 28-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
| Лященко Владислав Павлович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 16 травня 1996 Горлівка |
| Смерть | 11 лютого 2021 (24 роки) Новомихайлівка |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2020-2021 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Сухопутні війська |
| Рід військ | Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 16 червня 1996 року в Горлівці.
Мешкав у місті Кілія Ізмаїльського району Одеської області, працював на м'ясомолочному підприємстві «Титан».
Був із сім'ї вимушених переселенців з окупованої Горлівки. Тож у військо пішов цілеспрямовано – щоб відвоювати у загарбників своє рідне місто.
Контракт зі Збройними силами підписав у 2020-му. Служив у 28-й одеській бригаді ім. Лицарів Зимового походу.
Загинув увечері 11 лютого 2021 року внаслідок ворожого обстрілу з великокаліберного кулемета під час переміщення на взводному опорному пункті біля с. Новомихайлівка Мар'їнського району на Донеччині.
Похований на Новому кладовищі у місті Кілія, Одеська область.
Залишились мати, двоє братів, сестра і цивільна дружина.
Нагороди ред.
- Указом Президента України № 576/2021 від 15 листопада 2021 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Примітки ред.
- Указ Президента України від 15 листопада 2021 року № 576/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Лященко Владислав Павлович [ 13 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- . Новинарня. Архів оригіналу за 12 січня 2022.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |