48°20′01″ пн. ш.38°05′33″ сх. д. / 48.33361° пн. ш. 38.09250° сх. д. / 48.33361; 38.09250Координати: 48°20′01″ пн. ш.38°05′33″ сх. д. / 48.33361° пн. ш. 38.09250° сх. д. / 48.33361; 38.09250
Округи Горлівки на топографічній карті Російської імперії (друга половина XIX століття),
ЗаснуванняРедагувати
Ось як краєзнавець архиєпископ Феодосій Макаревський описує заселення території Горлівки:
Государевъ Байракъ, — старинная, стародавняя запорожская маетность, въ 1770 году, по распоряженію Бахмутской провинціальной Канцеляріи, отдана была подъ поселеніе иностранному народу, —православнымъ волохамъ.
Въ 1782 году, при составленіи общей народной переписки, въ государственной воинской слободѣ, — въ Государевомъ Байракѣ, семейнаго и осѣдлаго народа найдено и въ списки внесено муж. 305 и жен. 335 душъ.
Перші поселення в районі Горлівки з'явилися на початку XVIII століття, коли запорозьке козацтво та селяни-втікачі заснували хутори уздовж річок Корсунь, Балка Залізна й Лугань. Офіційною датою заснування є 1779 р. Перша назва міста — Государів Байрак.
З початком будівництва Курсько-Харківсько-Азовскої залізниці 1867 року було засноване робітниче селище, що й було 1869 року назване Горлівкою на честь гірничого інженера Петра Горлова.
Українські визвольні змаганняРедагувати
Після того як стало відомо про події Лютневої революції, в Горлівці було створено Комітет громадської безпеки на чолі з заводським інженером Яциничем. За підтримки меншовиків та есерів Яцинич виступив в тимчасовому комітеті проти роззброєння поліції як заходу, здатного призвести до суспільних безладів, натомість запропонувавши роззброїти «тільки поганих поліціянтів», а «хороших» залишити на місцях. Згодом Горлівка стає частиною Української Народної Республіки в складі адміністративно-територіальної одиниці Половецька земля з центром у Бахмуті. У грудні 1917 року, просуваючись від Таганрога на північ, залізницею на Горлівку, білий партизанський загін осавула Черенцова 9 числа налетів на Макіївку. В ході Першої радянсько-української війни, в середині грудня радянські війська окуповують низку міст Донеччини, включно з Горлівкою. 23 квітня 1918 головнокомандувач 3-ї армії РСЧА Чакванай вислав з Горлівки «ненадійні» для більшовиків частини до Луганська. Навколо міста і селищ була створена лінія оборони: Олександрівка, Іванопілля, Олександрово, Зайцеве, Климовські хутора. 24 квітня 1918 частини Слов'янської групи військ УНР під командуванням генерала Володимира Сікевича підійшли до околиці Горлівки і зупинилися на відпочинок в одній з балок. Вночі розвідка донесла, що більшовики знають розташування Слов'янської групи та чекають її наступу, і збираються на світанку кіннотою чисельністю тисячі вершників вдарити по позиції козаків. Світанком кіннота під проводом Ляховича виступила на зустріч більшовицькій кінноті. Бої тривали до 27 квітня і завершилися перемогою українських та союзних сил, які увійшли у місто. Протягом Другої радянсько-української війни Горлівка знову опиняється під більшовицькою окупацією.
Радянська окупаціяРедагувати
1925 року Горлівка стає районним центром. Протягом наступних років у місті було відкрито коксохімічний завод (1928) шахту імені Румянцева (1932), шахту «Кочегарка» та Азотно-туковий завод (нині — Концерн «Стирол» (1933). До 1940 року в місті працювали 10 заводів, 13 шахт із загальним річним видобутком 7,2 млн тонн вугілля, проживало 181,5 тис. жителів.
В 1932 році прокладено першу трамвайну лінію довжиною 8 км, що з'єднала селища шахт № 1 і № 5. Населення обслуговували 6 лікарень, 3 пологових будинки, дитячий санаторій, 3 станції швидкої допомоги, 54 дитячих садка, 68 шкіл, 22 Палаци культури й клуби, 25 бібліотек. На початку 30-х років відкрилися медичний робітничий факультет, робітничий факультет мистецтв, фабрично-заводське училище громадського харчування, відділення Вищих інженерно-технічних курсів і Промислові академії, школа тваринників і городників.
Протягом Другої світової війни, з 29 жовтня 1941 по 5 вересня 1943 місто перебувало під контролем німецьких окупантів. У повоєнні роки було реконструйовано та збудовано низку нових підприємств, населення міста зросло до 337 000 мешканців (1979).
До 1950 почали працювати водопровідна, електрична, каналізаційна мережі. Було відновлено всі школи. У післявоєнні роки в місті побудовано нові віддалені від промислових підприємств житлові мікрорайони, поліпшено водопостачання, реконструйовано каналізаційну мережу. До 1955 в місті проживало 204 000 мешканців. В 1956—1958 в Горлівці введено в дію 6 шахт, ремонтно-механічний, 3 бетонні й деревообробний заводи, 11 великих цехів. До 1979 в місті налічувалося 337,000 мешканців.
Незалежна УкраїнаРедагувати
Кінець XX — початок XXI століттяРедагувати
Після розпаду СРСР чисельність міста почала стрімко зменшуватись — низка підприємств закрилась чи збанкрутіла, велика кількість містян виїхала через складну ситуацію з безробіттям. Важливим фактором стало тяжке довкіллєве становище, що спровокувало високу смертність. Загалом смертність випереджала народжуваність в 1,2 рази, а Горлівка стала одним з лідерів України за кількістю випадків захворювання на рак.
У 2011 році на хімічних заводах Горлівки сталися чотири великі аварії, в 2012-му — п'ять. За це ці порушення заводи «Стирол» і «Тор Альянс» заплатили в цілому 73 тисячі гривень штрафу.
6 серпня 2013 року стається аварія на підприємстві «Стирол», що забрала 6 життів, кілька десятків людей суттєво постраждали та отримали опіки, 600 кілограмів амоніакових викидів потрапили в атмосферу і отруїли повітря в Горлівці. Того ж року екологи визнали Горлівку найбруднішим містом країни. На той час власником заводу був олігарх Дмитро Фірташ, що монополізував ринок хімічних добрив в Україні за часи президентства Віктора Януковича.
З квітня 2014 місто опинилося під контролем проросійської терористичної організації «Донецька народна республіка» і частин окупаційної російської армії. Місто стало однією з гарячих точок війни, у ньому розташовувався штаб Ігоря Безлера. 8 грудня 2014 року в Горлівці, після вбивства 6 мирних жителів, відбувся бунт з вимогою до терористів покинути місто. Мітингувальники були розігнані терористами з використанням вогнепальної зброї. Намагаючись отримати талони на «компенсації пенсіонерам» від самопроголошеної «ДНР» у розмірі 1000 гривень 15 грудня містяни штурмом взяли районну адміністрацію. 20 грудня 2014 року від поранень при російському обстрілі померла 9-річна дівчинка, її мати госпіталізована. 9 січня 2016 року поблизу селища Зайцеве біля Горлівки під вогонь російських терористів потрапив цивільний автомобіль, поранення зазнала місцева мешканка. Наступні роки російські сили продовжували вести бойові дії проти української армії та обстріли цивільного населення.
До початку широкомасштабного вторгнення Росії Горлівка підійшла в російській окупації. Готуючись до поновлення активної фази бойових дій, в середині лютого окупаційні російські війська влаштовують провокації, під приводом яких оголошують у Горлівці та окупованих частинах Донеччини і Луганщини загалом незаконну примусову «мобілізацію» до лав діючих в регіоні терористичних збройних формувань. Вночі з 1 на 2 березня 2022 року, за повідомленням депутата Київської міської ради Олександра Погребиського, 95 ОДШБр військ ЗСУ змогла зайти в Горлівку і взяти під контроль частину міста. Проте, закріпитися на цих позиціях не вдалося. У подальшому, Збройні сили України почали уражати військові об'єкти російських окупаційних військ на території міста. 13 червня було нанесено удар по складам боєприпасів. 15 вересня Головне управління розвідки України повідомило, що у місті майже не залишилося чоловічого населення через незаконне примусове залучення до лав терористичних організацій.
Пилипчук Дмитро Михайлович (1992—2022) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув 22 березня 2022 року в ході російського вторгнення в Україну.
НаселенняРедагувати
ЧисельністьРедагувати
Чисельність населення міста станом на 1 січня 2015 року становила 250 991 осіб. Останніми десятиліттями спостерігалося швидке скорочення чисельності населення.
рік
населення
1923
11 476
1926
23 149
1939
181 448
1959
292 616
1970
335 064
1979
336 487
1989
338 106
2001
292 250
2005
279 061
2010
263 647
2015
250 991
На початку 2009 року розподіл населення за статевою ознакою був на користь жінок — 54,9 % жіночого та 45,1 % чоловічого населення.
Дохід бюджету міста у 2004 році склав 57 960,0 тис. гривень, у тому числі одержав дотації з державного бюджету України на суму 20 232,8 тис. гривень. Міський бюджет Горлівки в 1976 році становив 32,0 млн рублів, у тому числі витрати на охорону здоров'я — 15,0 млн рублів, на освіту — 10,7 млн рублів.[джерело?]
Будинок Артемвугілля на Леніна
Експорт товарів у 2003 році — 257,7 млн доларів США. Прямі іноземні інвестиції на 2003 рік — 4,8 млн доларів США. Обсяг зроблених послуг у 2003 році — 76,8 млн гривень. Коефіцієнт безробіття — 2,8 %. Середньомісячна зарплата у 2003 році — 4610 гривень.
Офіс Донбасенерго
ПромисловістьРедагувати
У Горлівці є значні поклади корисних копалин, як-от: дефіцитне коксівне вугілля, доломіт, ангідрит, гіпс.
Промисловість міста налічує понад 50 підприємств різних форм власності. Основні галузі — хімічна, вугільна, машинобудівна, харчова і переробна.
Машинобудівна: У місті працює 14 підприємств машинобудування, в основному для потреб вугледобувної промисловості.
Машинобудівний завод імені С. М. Кірова — зараз ЗАТ «Горлівський машинобудівник» із випуску вугільних комбайнів;
Новогорлівський машинобудівний завод — бурильні установки, верстати для дегазації вугільних шарів, породонавантажувальні машини тощо. Підприємство контролює близько 85 % українського ринку бурильної техніки й устаткування для механізації поверхні шахт;
швейна фабрика «Горловчанка», раніше спеціалізувалася на пошитті легких жіночих суконь, тепер за замовленням американців по їхніх лекалах і з їхньої сировини та фурнітури виготовляє складні моделі жіночих курток і штанів;
у селищі Гольма, що входить до складу Горлівської міськради, відроджується Микитівський доломітний завод — нині ТОВ «Микитівський вогнетривкий комбінат»;
електроенергетика — управління Донбаської електроенергетичної системи («Донбасенерго»), у зону обслуговування якої входять Донецька та Луганська області. Вона експлуатує понад 3 770 км ліній електропередачі напругою 35—800 кВ та 28 підстанцій 220—750 кВ.
Із загального числа зайнятих у народному господарстві близько 40 % працюють у промисловості.
Досі в місті закриті чотири шахти («Кочегарка», ім. Н. Ізотова, ім. Гагаріна й «Кондратіївська»). Висока ймовірність зупинки ще декількох збиткових шахт, що на думку фахівців може викликати екологічну катастрофу: воду, що заповнила порожні вугільні виробітки, потрібно буде відкачувати із усього поля Північного й Південного падіння вугільних шарів Центрального району Донбасу (їхня довжина близько 30 км). Під Горлівкою може утворитися величезне підземне озеро, що матиме непередбачувані наслідки. Важко вирішується і проблема працевлаштування звільнених шахтарів: створення нових робочих місць практично не фінансується державою. Все це свідчить про те, що проведена реструктуризація вітчизняної вугільної промисловості не до кінця продумана. У 1998 році урядом ухвалено рішення про спеціальний режим реструктуризації Микитівського ртутного комбінату. Гірничо-металургійний комплекс комбінату ліквідується, на його базі створюються самостійні дочірні підприємства. У їхньому числі — держпідприємство гідрогеологічного захисту виконання гірничих робіт на вугільних шахтах Горлівки й Дзержинська, а також захист територій житлових масивів і ділянки каналу Сіверський Донець—Донбас від підтоплень, зсуву, провалів земної поверхні.
До сфери культури та мистецтва Горлівки належать 26 бюджетних та комунальних закладів: 4 початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, три музеї (зокрема Горлівський художній музей, Музей мініатюрної книги імені Разумова В. О., тепер Горлівський державний міський музей мініатюрної книги), централізована бібліотечна система, до складу якої входять 15 бібліотек-філій, 3 кінотеатри, 3 театри, 11 клубних закладів, парк культури та відпочинку, Заслужений ансамбль народного танцю України «Гірник». Також у місті працюють відомчі заклади культури: Палац культури ім. Чернишевського ВАТ «Пантелеймоновський вогнетривкий завод», Палац культури ім. Артема ЗАТ «Горлівський машинобудівник», ДП «Культурно-спортивний комерційний центр» ВАТ «Концерн Стирол».
РелігіяРедагувати
Римо-Католицьку каплицю Пресвятого Серця Ісуса Христа 19 червня 2009 року єпископ Мар'ян Бучек освятив як парафіяльну. До цього у місті ніколи не було католицьких церков. Дієцезіальні священики відправляють меси у неділю о 10-00 українською, у понеділок, середу і п'ятницю о 15:00 російською, у суботу о 10:00 українською. Храмове свято — урочистість Пресвятого Серця Ісуса.
ІнфраструктураРедагувати
Загальна характеристикаРедагувати
Медичне забезпечення населення міста надають 21 лікувально-профілактична установа, у тому числі: 1 територіально-медичне об'єднання, 3 міські лікарні, 3 міські поліклініки, 5 стоматологічних поліклінік, станція швидкої медичної допомоги, патологоанатомічне бюро, центр здоров'я, а також 6 спеціалізованих установ: онкологічний, наркологічний, шкіро-венерологічний, протитуберкульозний диспансери, психоневрологічна лікарня, станція переливання крові.
«Игра» — газета інтелектуальних меншин, видання клубів «Що? Де? Коли?», редактор — Юрій Хайчин, видається з 1991 р.
«Кочегарка» — спочатку виходила у Бахмуті, орган міськкому Компартії України і міськради народних депутатів; міська газета, колектив редакції, видається з 1 лютого 1919 р.
На початку 60-х років ХХ ст. у школі № 23 працював учителем Василь Стус — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. У серпні 2011 міська громада порушувала питання про встановлення пам'ятника В. Стусу. Однак за активної протидії місцевої влади рішення не було ухвалене.
Бадаянц Тимофій Петрович (1938—2021) — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України.
Бойко Юрій Анатолійович (9 жовтня 1958) — український політик, міністр палива та енергетики України у 2006—2007 та 2010—2012 роках, віце-прем'єр-міністр України у 2012—2014 роках.
Лященко Владислав Павлович (1996—2021) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Макогон Віктор Васильович.- (*23.04.1947, м. Горлівка) — художник, педагог, директор художньої школи ім. Миколи Івасюка у м. Чернівці. Заслужений працівник культури України(1993). Відмінник освіти України (1996). Лауреат Літературно-мистецької премії ім. Сидора Воробкевича (2002).
У Горлівці на обліку перебуває 17 пам'яток історії та 10 пам'яток монументального мистецтва. Крім того, у місті розташований лісовий заказник місцевого значення Урочище Софіївське. На терирторії Горлівки знаходяться численні братські могили радянських солдат загиблих під час Другої світової війни. Також, є пам'ятник горлівчанам, що у 1979-1989 роках брали участь у Війна в Афганістані. Унаслідок того, що в 2014 році місто опинилося під контролем проросійських терористичних організацій та російських військ, в ньому не було проведено декомунізації, у результаті чого тут зберігаються пам'ятники радянським діячам, зокрема Володимиру Леніну.
Петро Лаврів. Історія південно-східної України. — Львів. «Слово», 1992. — 152 с. — ISBN 5-8326-0011-8.
Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gorlivka znachennya Go rlivka MFA ɣorʎiu ka misto v Doneckij oblasti Ukrayini sho nosit im ya Petra Gorlova girnichogo inzhenera yakij obgruntuvav vugilni promisli na Donbasi GorlivkaGerb Gorlivki Prapor GorlivkiMiskij budinok kulturi Osnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Gorlivskij rajonGromada Gorlivska miska gromadaZasnovane 1779Status mista z 1932 rokuPodil mista 3 rajoniNaselennya 239 828 01 01 2022 1 Aglomeraciya Gorlivsko Yenakiyevska aglomeraciyaPlosha 422 km Gustota naselennya 578 osib km Poshtovi indeksi 84600 84690Telefonnij kod 380 6242Koordinati 48 20 01 pn sh 38 05 33 sh d 48 33361 pn sh 38 09250 sh d 48 33361 38 09250 Koordinati 48 20 01 pn sh 38 05 33 sh d 48 33361 pn sh 38 09250 sh d 48 33361 38 09250Visota nad rivnem morya 272 mVodojma richki Korsun Balka Zalizna j LuganNazva meshkanciv gorlivcha nin gorlivcha nka gorlivcha niMista pobratimi Barnsli Velika Britaniya Baffalo SShA VidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Mikitivka GorlivkaDo obl resp centru fizichna 44 2 km zalizniceyu 77 km avtoshlyahami 46 kmDo Kiyeva fizichna 593 km zalizniceyu 711 km avtoshlyahami 776 kmMiska vladaAdresa 84646 Donecka oblast Gorlivskij rajon m Gorlivka pr Peremogi 67Vebstorinka gorlovka dn uaMiskij golova Klep Yevgen ViktorovichGorlivka u Vikishovishi KartaGorlivkaMisto ye oficijno administrativnij centrom Gorlivskoyi miskoyi gromadi i Gorlivskogo rajonu Doneckoyi oblasti Z 2014 roku vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi misto bulo timchasovo okupovane 1 m armijskim korpusom RF Tomu okupacijna administraciya dotrimuyetsya radyanskogo administrativnogo podilu na 3 miski rajoni Kalininskij rajon Mikitivskij rajon ta Centralno Miskij rajon Zmist 1 Istoriya 1 1 Zasnuvannya 1 2 Ukrayinski vizvolni zmagannya 1 3 Radyanska okupaciya 1 4 Nezalezhna Ukrayina 1 4 1 Kinec XX pochatok XXI stolittya 1 4 2 Rosijsko ukrayinska vijna 2 Naselennya 2 1 Chiselnist 2 2 Nacionalnij sklad 3 Ekonomika 3 1 Zagalna harakteristika 3 2 Promislovist 4 Kultura 4 1 Zagalna harakteristika 4 2 Religiya 5 Infrastruktura 5 1 Zagalna harakteristika 5 2 Transport 6 Zasobi masovoyi informaciyi 7 Nauka ta osvita 8 Lyudi pov yazani z mistom 9 Pam yatki 10 Gimn Gorlivki 11 Primitki 12 Posilannya 13 DzherelaIstoriya Redaguvati Okrugi Gorlivki na topografichnij karti Rosijskoyi imperiyi druga polovina XIX stolittya Dokladnishe Istoriya GorlivkiZasnuvannya Redaguvati Os yak krayeznavec arhiyepiskop Feodosij Makarevskij opisuye zaselennya teritoriyi Gorlivki Gosudarev Bajrak starinnaya starodavnyaya zaporozhskaya maetnost v 1770 godu po rasporyazheniyu Bahmutskoj provincialnoj Kancelyarii otdana byla pod poselenie inostrannomu narodu pravoslavnym voloham V 1782 godu pri sostavlenii obshej narodnoj perepiski v gosudarstvennoj voinskoj slobodѣ v Gosudarevom Bajrakѣ semejnago i osѣdlago naroda najdeno i v spiski vneseno muzh 305 i zhen 335 dush Pershi poselennya v rajoni Gorlivki z yavilisya na pochatku XVIII stolittya koli zaporozke kozactvo ta selyani vtikachi zasnuvali hutori uzdovzh richok Korsun Balka Zalizna j Lugan Oficijnoyu datoyu zasnuvannya ye 1779 r Persha nazva mista Gosudariv Bajrak Z pochatkom budivnictva Kursko Harkivsko Azovskoyi zaliznici 1867 roku bulo zasnovane robitniche selishe sho j bulo 1869 roku nazvane Gorlivkoyu na chest girnichogo inzhenera Petra Gorlova Ukrayinski vizvolni zmagannya Redaguvati Dokladnishe Boyi za Gorlivku 1918 Pislya togo yak stalo vidomo pro podiyi Lyutnevoyi revolyuciyi v Gorlivci bulo stvoreno Komitet gromadskoyi bezpeki na choli z zavodskim inzhenerom Yacinichem Za pidtrimki menshovikiv ta eseriv Yacinich vistupiv v timchasovomu komiteti proti rozzbroyennya policiyi yak zahodu zdatnogo prizvesti do suspilnih bezladiv natomist zaproponuvavshi rozzbroyiti tilki poganih policiyantiv a horoshih zalishiti na miscyah Zgodom Gorlivka staye chastinoyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v skladi administrativno teritorialnoyi odinici Polovecka zemlya z centrom u Bahmuti U grudni 1917 roku prosuvayuchis vid Taganroga na pivnich zalizniceyu na Gorlivku bilij partizanskij zagin osavula Cherencova 9 chisla naletiv na Makiyivku V hodi Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni v seredini grudnya radyanski vijska okupovuyut nizku mist Donechchini vklyuchno z Gorlivkoyu 23 kvitnya 1918 golovnokomanduvach 3 yi armiyi RSChA Chakvanaj vislav z Gorlivki nenadijni dlya bilshovikiv chastini do Luganska Navkolo mista i selish bula stvorena liniya oboroni Oleksandrivka Ivanopillya Oleksandrovo Zajceve Klimovski hutora 24 kvitnya 1918 chastini Slov yanskoyi grupi vijsk UNR pid komanduvannyam generala Volodimira Sikevicha pidijshli do okolici Gorlivki i zupinilisya na vidpochinok v odnij z balok Vnochi rozvidka donesla sho bilshoviki znayut roztashuvannya Slov yanskoyi grupi ta chekayut yiyi nastupu i zbirayutsya na svitanku kinnotoyu chiselnistyu tisyachi vershnikiv vdariti po poziciyi kozakiv Svitankom kinnota pid provodom Lyahovicha vistupila na zustrich bilshovickij kinnoti Boyi trivali do 27 kvitnya i zavershilisya peremogoyu ukrayinskih ta soyuznih sil yaki uvijshli u misto Protyagom Drugoyi radyansko ukrayinskoyi vijni Gorlivka znovu opinyayetsya pid bilshovickoyu okupaciyeyu Radyanska okupaciya Redaguvati 1925 roku Gorlivka staye rajonnim centrom Protyagom nastupnih rokiv u misti bulo vidkrito koksohimichnij zavod 1928 shahtu imeni Rumyanceva 1932 shahtu Kochegarka ta Azotno tukovij zavod nini Koncern Stirol 1933 Do 1940 roku v misti pracyuvali 10 zavodiv 13 shaht iz zagalnim richnim vidobutkom 7 2 mln tonn vugillya prozhivalo 181 5 tis zhiteliv V 1932 roci prokladeno pershu tramvajnu liniyu dovzhinoyu 8 km sho z yednala selisha shaht 1 i 5 Naselennya obslugovuvali 6 likaren 3 pologovih budinki dityachij sanatorij 3 stanciyi shvidkoyi dopomogi 54 dityachih sadka 68 shkil 22 Palaci kulturi j klubi 25 bibliotek Na pochatku 30 h rokiv vidkrilisya medichnij robitnichij fakultet robitnichij fakultet mistectv fabrichno zavodske uchilishe gromadskogo harchuvannya viddilennya Vishih inzhenerno tehnichnih kursiv i Promislovi akademiyi shkola tvarinnikiv i gorodnikiv Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni z 29 zhovtnya 1941 po 5 veresnya 1943 misto perebuvalo pid kontrolem nimeckih okupantiv U povoyenni roki bulo rekonstrujovano ta zbudovano nizku novih pidpriyemstv naselennya mista zroslo do 337 000 meshkanciv 1979 Do 1950 pochali pracyuvati vodoprovidna elektrichna kanalizacijna merezhi Bulo vidnovleno vsi shkoli U pislyavoyenni roki v misti pobudovano novi viddaleni vid promislovih pidpriyemstv zhitlovi mikrorajoni polipsheno vodopostachannya rekonstrujovano kanalizacijnu merezhu Do 1955 v misti prozhivalo 204 000 meshkanciv V 1956 1958 v Gorlivci vvedeno v diyu 6 shaht remontno mehanichnij 3 betonni j derevoobrobnij zavodi 11 velikih cehiv Do 1979 v misti nalichuvalosya 337 000 meshkanciv Nezalezhna Ukrayina Redaguvati Kinec XX pochatok XXI stolittya Redaguvati Pislya rozpadu SRSR chiselnist mista pochala strimko zmenshuvatis nizka pidpriyemstv zakrilas chi zbankrutila velika kilkist mistyan viyihala cherez skladnu situaciyu z bezrobittyam Vazhlivim faktorom stalo tyazhke dovkillyeve stanovishe sho sprovokuvalo visoku smertnist Zagalom smertnist viperedzhala narodzhuvanist v 1 2 razi a Gorlivka stala odnim z lideriv Ukrayini za kilkistyu vipadkiv zahvoryuvannya na rak U 2011 roci na himichnih zavodah Gorlivki stalisya chotiri veliki avariyi v 2012 mu p yat Za ce ci porushennya zavodi Stirol i Tor Alyans zaplatili v cilomu 73 tisyachi griven shtrafu 6 serpnya 2013 roku stayetsya avariya na pidpriyemstvi Stirol sho zabrala 6 zhittiv kilka desyatkiv lyudej suttyevo postrazhdali ta otrimali opiki 600 kilogramiv amoniakovih vikidiv potrapili v atmosferu i otruyili povitrya v Gorlivci Togo zh roku ekologi viznali Gorlivku najbrudnishim mistom krayini 2 Na toj chas vlasnikom zavodu buv oligarh Dmitro Firtash sho monopolizuvav rinok himichnih dobriv v Ukrayini za chasi prezidentstva Viktora Yanukovicha Rosijsko ukrayinska vijna Redaguvati Likvidaciya naslidkiv vibuhu lito 2015 Dokladnishe Vijna na shodi Ukrayini ta Boyi za Gorlivku17 kvitnya 2014 roku buv vikradenij zhahlivo katovanij ta vbitij Volodimir Ribak deputat miskradi golova Gorlivskoyi organizaciyi VO Batkivshina Z kvitnya 2014 misto opinilosya pid kontrolem prorosijskoyi teroristichnoyi organizaciyi Donecka narodna respublika i chastin okupacijnoyi rosijskoyi armiyi Misto stalo odniyeyu z garyachih tochok vijni u nomu roztashovuvavsya shtab Igorya Bezlera 8 grudnya 2014 roku v Gorlivci pislya vbivstva 6 mirnih zhiteliv vidbuvsya bunt z vimogoyu do teroristiv pokinuti misto Mitinguvalniki buli rozignani teroristami z vikoristannyam vognepalnoyi zbroyi 3 Namagayuchis otrimati taloni na kompensaciyi pensioneram vid samoprogoloshenoyi DNR u rozmiri 1000 griven 15 grudnya mistyani shturmom vzyali rajonnu administraciyu 4 20 grudnya 2014 roku vid poranen pri rosijskomu obstrili pomerla 9 richna divchinka yiyi mati gospitalizovana 5 9 sichnya 2016 roku poblizu selisha Zajceve bilya Gorlivki pid vogon rosijskih teroristiv potrapiv civilnij avtomobil poranennya zaznala misceva meshkanka Nastupni roki rosijski sili prodovzhuvali vesti bojovi diyi proti ukrayinskoyi armiyi ta obstrili civilnogo naselennya Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Do pochatku shirokomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi Gorlivka pidijshla v rosijskij okupaciyi Gotuyuchis do ponovlennya aktivnoyi fazi bojovih dij v seredini lyutogo okupacijni rosijski vijska vlashtovuyut provokaciyi pid privodom yakih ogoloshuyut u Gorlivci ta okupovanih chastinah Donechchini i Luganshini zagalom nezakonnu primusovu mobilizaciyu do lav diyuchih v regioni teroristichnih zbrojnih formuvan Vnochi z 1 na 2 bereznya 2022 roku za povidomlennyam deputata Kiyivskoyi miskoyi radi Oleksandra Pogrebiskogo 95 ODShBr vijsk ZSU zmogla zajti v Gorlivku i vzyati pid kontrol chastinu mista 6 Prote zakripitisya na cih poziciyah ne vdalosya U podalshomu Zbrojni sili Ukrayini pochali urazhati vijskovi ob yekti rosijskih okupacijnih vijsk na teritoriyi mista 13 chervnya bulo naneseno udar po skladam boyepripasiv 7 15 veresnya Golovne upravlinnya rozvidki Ukrayini povidomilo sho u misti majzhe ne zalishilosya cholovichogo naselennya cherez nezakonne primusove zaluchennya do lav teroristichnih organizacij 8 Zaginuli v boyah za mistoPilipchuk Dmitro Mihajlovich 1992 2022 starshij serzhant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv 22 bereznya 2022 roku v hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Naselennya RedaguvatiChiselnist Redaguvati Chiselnist naselennya mista stanom na 1 sichnya 2015 roku stanovila 250 991 osib Ostannimi desyatilittyami sposterigalosya shvidke skorochennya chiselnosti naselennya rik naselennya1923 11 4761926 23 1491939 181 4481959 292 6161970 335 0641979 336 4871989 338 1062001 292 2502005 279 0612010 263 6472015 250 991Na pochatku 2009 roku rozpodil naselennya za statevoyu oznakoyu buv na korist zhinok 54 9 zhinochogo ta 45 1 cholovichogo naselennya Za danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 309652 osobi iz nih 13 91 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 85 10 rosijsku 0 13 bilorusku 0 11 virmensku 0 04 romsku 0 03 moldovsku 0 01 bolgarsku polsku ta grecku a takozh gagauzku nimecku rumunsku ugorsku ta yevrejsku movi Nacionalnij sklad Redaguvati Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2001 roku 9 chiselnist chastka ukrayinci 160 397 51 4rosiyani 139 980 44 8bilorusi 4 079 1 3tatari 876 0 3virmeni 784 0 3moldovani 720 0 2azerbajdzhanci 647 0 2Ekonomika RedaguvatiZagalna harakteristika Redaguvati Administrativnij ustrij teritoriyi Gorlivskoyi miskradi Rajoni Gorlivki Kalininskij Mikitivskij Centralno Miskij Naseleni punkti 1 Gladosove 2 Golmivskij 3 Zajceve 4 Mihajlivka 5 Ozeryanivka 6 Pantelejmonivka 7 P yatihatki 8 Ryasne 9 Stavki 10 Fedorivka 11 Shiroka BalkaDohid byudzhetu mista u 2004 roci sklav 57 960 0 tis griven u tomu chisli oderzhav dotaciyi z derzhavnogo byudzhetu Ukrayini na sumu 20 232 8 tis griven 10 Miskij byudzhet Gorlivki v 1976 roci stanoviv 32 0 mln rubliv u tomu chisli vitrati na ohoronu zdorov ya 15 0 mln rubliv na osvitu 10 7 mln rubliv dzherelo Budinok Artemvugillya na LeninaEksport tovariv u 2003 roci 257 7 mln dolariv SShA Pryami inozemni investiciyi na 2003 rik 4 8 mln dolariv SShA Obsyag zroblenih poslug u 2003 roci 76 8 mln griven Koeficiyent bezrobittya 2 8 Serednomisyachna zarplata u 2003 roci 4610 griven Ofis DonbasenergoPromislovist Redaguvati U Gorlivci ye znachni pokladi korisnih kopalin yak ot deficitne koksivne vugillya dolomit angidrit gips Promislovist mista nalichuye ponad 50 pidpriyemstv riznih form vlasnosti Osnovni galuzi himichna vugilna mashinobudivna harchova i pererobna Kam yanovugilna promislovist DP Artemvugillya vklyuchaye do svogo skladu 6 vugilnih shaht iz 1 bereznya 2008 u sklad DP Artemvugillya vvijshla shahta im Gajovogo Mashinobudivna U misti pracyuye 14 pidpriyemstv mashinobuduvannya v osnovnomu dlya potreb vugledobuvnoyi promislovosti Mashinobudivnij zavod imeni S M Kirova zaraz ZAT Gorlivskij mashinobudivnik iz vipusku vugilnih kombajniv Novogorlivskij mashinobudivnij zavod burilni ustanovki verstati dlya degazaciyi vugilnih shariv porodonavantazhuvalni mashini tosho Pidpriyemstvo kontrolyuye blizko 85 ukrayinskogo rinku burilnoyi tehniki j ustatkuvannya dlya mehanizaciyi poverhni shaht Rudoremontnij zavod Avtoremontnij zavod Himichna VAT Koncern Stirol najbilshe himichne pidpriyemstvo Ukrayini Gorlivskij kazennij himichnij zavod 11 Gorlivskij koksohimichnij zavod ZAT Gumotehnichni virobi Legka shvejna fabrika Gorlovchanka ranishe specializuvalasya na poshitti legkih zhinochih sukon teper za zamovlennyam amerikanciv po yihnih lekalah i z yihnoyi sirovini ta furnituri vigotovlyaye skladni modeli zhinochih kurtok i shtaniv fabrika trikotazhnogo polotna Harchova m yasokombinat Shirij kum molokozavod derevoobrobna promislovist konditerska pidrozdili VAT Konti Girnichodobuvna promislovist Mikitivskij rtutnij kombinat ne pracyuye u selishi Golma sho vhodit do skladu Gorlivskoyi miskradi vidrodzhuyetsya Mikitivskij dolomitnij zavod nini TOV Mikitivskij vognetrivkij kombinat elektroenergetika upravlinnya Donbaskoyi elektroenergetichnoyi sistemi Donbasenergo u zonu obslugovuvannya yakoyi vhodyat Donecka ta Luganska oblasti Vona ekspluatuye ponad 3 770 km linij elektroperedachi naprugoyu 35 800 kV ta 28 pidstancij 220 750 kV Iz zagalnogo chisla zajnyatih u narodnomu gospodarstvi blizko 40 pracyuyut u promislovosti Dosi v misti zakriti chotiri shahti Kochegarka im N Izotova im Gagarina j Kondratiyivska Visoka jmovirnist zupinki she dekilkoh zbitkovih shaht sho na dumku fahivciv mozhe viklikati ekologichnu katastrofu vodu sho zapovnila porozhni vugilni virobitki potribno bude vidkachuvati iz usogo polya Pivnichnogo j Pivdennogo padinnya vugilnih shariv Centralnogo rajonu Donbasu yihnya dovzhina blizko 30 km Pid Gorlivkoyu mozhe utvoritisya velichezne pidzemne ozero sho matime neperedbachuvani naslidki Vazhko virishuyetsya i problema pracevlashtuvannya zvilnenih shahtariv stvorennya novih robochih misc praktichno ne finansuyetsya derzhavoyu Vse ce svidchit pro te sho provedena restrukturizaciya vitchiznyanoyi vugilnoyi promislovosti ne do kincya produmana U 1998 roci uryadom uhvaleno rishennya pro specialnij rezhim restrukturizaciyi Mikitivskogo rtutnogo kombinatu Girnicho metalurgijnij kompleks kombinatu likviduyetsya na jogo bazi stvoryuyutsya samostijni dochirni pidpriyemstva U yihnomu chisli derzhpidpriyemstvo gidrogeologichnogo zahistu vikonannya girnichih robit na vugilnih shahtah Gorlivki j Dzerzhinska a takozh zahist teritorij zhitlovih masiviv i dilyanki kanalu Siverskij Donec Donbas vid pidtoplen zsuvu provaliv zemnoyi poverhni Obsyag promislovogo virobnictva 1 980 mln griven na 1 meshkancya 6 489 grn Indeks promislovoyi produkciyi 43 0 u 2003 roci do 1990 roku Vikidi shkidlivih rechovin u 2003 roci v povitrya vid dzherel zabrudnennya mista 48 1 tis tonn Kultura Redaguvati Stela Gorlivka moye misto Zagalna harakteristika Redaguvati Do sferi kulturi ta mistectva Gorlivki nalezhat 26 byudzhetnih ta komunalnih zakladiv 4 pochatkovi specializovani mistecki navchalni zakladi tri muzeyi zokrema Gorlivskij hudozhnij muzej Muzej miniatyurnoyi knigi imeni Razumova V O teper Gorlivskij derzhavnij miskij muzej miniatyurnoyi knigi centralizovana bibliotechna sistema do skladu yakoyi vhodyat 15 bibliotek filij 3 kinoteatri 3 teatri 11 klubnih zakladiv park kulturi ta vidpochinku Zasluzhenij ansambl narodnogo tancyu Ukrayini Girnik Takozh u misti pracyuyut vidomchi zakladi kulturi Palac kulturi im Chernishevskogo VAT Pantelejmonovskij vognetrivkij zavod Palac kulturi im Artema ZAT Gorlivskij mashinobudivnik DP Kulturno sportivnij komercijnij centr VAT Koncern Stirol Religiya Redaguvati Rimo Katolicku kaplicyu Presvyatogo Sercya Isusa Hrista 19 chervnya 2009 roku yepiskop Mar yan Buchek osvyativ yak parafiyalnu Do cogo u misti nikoli ne bulo katolickih cerkov Diyecezialni svyasheniki vidpravlyayut mesi u nedilyu o 10 00 ukrayinskoyu u ponedilok seredu i p yatnicyu o 15 00 rosijskoyu u subotu o 10 00 ukrayinskoyu Hramove svyato urochistist Presvyatogo Sercya Isusa 12 Infrastruktura RedaguvatiZagalna harakteristika Redaguvati Medichne zabezpechennya naselennya mista nadayut 21 likuvalno profilaktichna ustanova u tomu chisli 1 teritorialno medichne ob yednannya 3 miski likarni 3 miski polikliniki 5 stomatologichnih poliklinik stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi patologoanatomichne byuro centr zdorov ya a takozh 6 specializovanih ustanov onkologichnij narkologichnij shkiro venerologichnij protituberkuloznij dispanseri psihonevrologichna likarnya stanciya perelivannya krovi Transport Redaguvati V mezhah mista roztashovani tri zaliznichni stanciyi Mikitivka Gorlivka ta BajrakMiskij elektrotransport predstavlenij tramvayami ta trolejbusami Dokladnishe Gorlivskij tramvaj ta Gorlivskij trolejbustramvajni marshruti 1 s Majskij Zaliznyanski stavki 2 Zaliznyanski stavki Gurtovij rinok 7 Shterivka 245 j kvartal 8 Shahta Kalinina Centr 4 trolejbusnih marshruta avtobusi osnovnij vid transportu perevezennya vidbuvayetsya za rahunok privatnih pidpriyemciv obsyag stanovit 75 Zasobi masovoyi informaciyi Redaguvati H klass gazeta zagalnoosvitnoyi shkoli 41 Azotchik gazeta VAT Koncern Stirol Babushka hozyayushka privatna gazeta vidayetsya z 2001 r Babushka celitelnica privatna gazeta vidayetsya z 2001 r Vestnik Gorlovki informacijne vidannya miskradi narodnih deputativ vidayetsya z lyutogo 2003 r Vechernyaya Gorlovka gromadsko politichna gazeta miskrada narodnih deputativ vidayetsya z zhovtnya 1992 r Vremya regionalna gromadsko politichna gazeta orendne pidpriyemstvo Hvilya trudovij kolektiv i pervinna organizaciya Spilki zhurnalistiv Ukrayini Gorlovskij shahtyor gazeta trudovogo kolektivu ordena Trudovogo Chervonogo Prapora shahti im K A Rumyanceva VO Artemvugillya GorodOK rozvazhalna gazeta pripinila vihid 2006 r Zavtra tizhnevik vidtak neperiodichne vidannya Za mehanizirovannyj zaboj organ partijnogo komitetu komitetu profspilki ta administraciyi ordena Lenina shahti Kochegarka VO Artemvugillya Za rtut gazeta trudovogo kolektivu Mikitivskogo ordena Trudovogo Chervonogo Prapora rtutnogo kombinatu Zerkalo lyubvi erotichna gazeta Igra gazeta intelektualnih menshin vidannya klubiv Sho De Koli redaktor Yurij Hajchin vidayetsya z 1991 r Kochegarka spochatku vihodila u Bahmuti organ miskkomu Kompartiyi Ukrayini i miskradi narodnih deputativ miska gazeta kolektiv redakciyi vidayetsya z 1 lyutogo 1919 r Kriminal ekspress Regionalnyj vypusk informacijnij tizhnevik Kriminal ekspress gorodskoj vypusk klon gazeti Kriminal ekspress Regionalnyj vypusk vijshov pid chas viboriv do Verhovnoyi Radi 2012 r Kurer gazeta privatnih i reklamnih ogoloshen zasnovniki privatni osobi Literaturnaya Gorlovka gazeta literaturnogo ob yednannya Kochegarka vihodila u 1993 1994 rr Licej gazeta kolektivu navchalno vihovnogo kompleksu Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 25 bagatoprofilnij licej Uspih Mehanizator organ administraciyi profkomu i partkomu Gorlivskogo ordena Trudovogo Chervonogo Prapora mashinobudivnogo zavodu im S M Kirova Mozaika miska reklamna gazeta vidayetsya dvichi na tizhden Molodyozhka specvipusk gazeti Slovo zhizni Donecke oblasne upravlinnya Ukrayinskoyi Hristiyanskoyi Yevangelskoyi Cerkvi Pionerskaya literaturnaya gazeta organ miskprofradi miskvno i miskogo komitetu LKSMU vihodila z 1934 r Pod znamenem Lenina organ partijnogo ta profspilkovogo komitetiv i administraciyi ordena Zhovtnevoyi Revolyuciyi im V I Lenina VO Artemvugillya vidayetsya z 15 bereznya 1931 r Pro eto erotichna gazeta vidavec PP Leks Pyat Stihij shokvartalnij literaturnij zhurnal Razgovor specvipusk gazeti Slovo zhizni Donecke oblasne upravlinnya Ukrayinskoyi hristiyanskoyi yevangelskoyi cerkvi SejChas vidannya gazeti Vechernyaya Makeevka vihodila u 2005 2012 rr Skrepka majzhe serjozna gazeta dlya pidlitkiv vidavci miskrada miskij Dim dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti vidayetsya z 1997 r Slovo zhizni gazeta Doneckogo oblasnogo upravlinnya Ukrayinskoyi hristiyanskoyi yevangelskoyi Cerkvi Sovetskij gornyak organ partkomu profkomu ta administraciyi shahti im Gajovogo VO Artemvugillya Spadshina miska gromadska gazeta orendne pidpriyemstvo Hvilya i eksperimentalna tvorcha firma Shidna Ukrayina vidayetsya z 5 chervnya 1993 r 38 j meridian informacijna gazeta vidayetsya redakciyeyu gazeti Kochegarka Stroitel organ partkomu profspilkovogo komitetu ta upravlinnya trestu Gorlovskhimbud vidayetsya z veresnya 1964 r Trudova vahta organ partijnogo i profspilkovogo komitetiv administraciyi Gorlivskogo himichnogo zavodu vidayetsya z 4 serpnya 1970 r Ugol strane organ partkomu profkomu ta administraciyi shahti im M O Izotova VO Artemvugillya vidayetsya z 1 zhovtnya 1953 r Udarnik organ partkomu Gorlivskogo metalurgijnogo zavodu j zavkomu metalurgiv Shahtyorskaya gazeta organ partbyuro shahtkomu profspilki ta upravlinnya shahti Komsomolec vidayetsya z 1947 r Shahtyorskaya tribuna organ partkomu profspilkovogo komitetu ta administraciyi ordena Lenina shahtoupravlinnya Oleksandr Zahid im Komsomolu Ukrayini VO Artemvugillya vidayetsya z 1954 r Nauka ta osvita RedaguvatiProfesijna osvita predstavlena zakladami vishoyi osviti Gorlivskij derzhavnij pedagogichnij institut inozemnih mov Avtomobilno dorozhnij institut DonNTU Gorlivska filiya zakladu vishoyi osviti Vidkritij mizhnarodnij universitet rozvitku lyudini Ukrayina Gorlivska filiya Mizhregionalnoyi akademiyi upravlinnya personalom Tehnikumami Gorlivskij tehnikum Doneckogo nacionalnogo tehnichnogo universitetu Gorlivskij tehnikum harchovoyi promislovosti Gorlivskij tehnikum Doneckogo nacionalnogo universitetu Gorlivskij zhitlovo komunalnij tehnikum Gorlivskij mashinobudivnij koledzh Gorlivske medichne uchilishe Profesijno tehnichnimi navchalnimi zakladami Gorlivskij profesijnij licej sferi poslug Gorlivskij profesijnij licej Gorlivskij profesijnij licej budivnictva Vishe profesijne uchilishe 37 Gorlivskij profesijnij licej mehanizaciyi Profesijno tehnichne uchilishe 88 Gorlivskij profesijnij licej u sferi poslug ta torgivli Gorlivskij profesijnij girnichij licej Zagalnoosvitnimi zakladami riznih tipiv i vidiv 57 dennih zagalnoosvitnih shkoli 3 vechirni zagalnoosvitnih shkoli 55 doshkilnih zakladiv zagalnoosvitnya shkola internat 3 mizhshkilnih navchalnih kombinati 8 pozashkilnih navchalnih zakladiv Palac dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti dva Budinki dityachoyi tvorchosti chotiri dityacho yunacki sportivni shkoli turistsko krayeznavchij centr Donbas Lyudi pov yazani z mistom Redaguvati Vasil Stus Gurt Fontaliza Gurt Jinjer Na pochatku 60 h rokiv HH st u shkoli 23 pracyuvav uchitelem Vasil Stus ukrayinskij poet perekladach prozayik literaturoznavec pravozahisnik U serpni 2011 miska gromada porushuvala pitannya pro vstanovlennya pam yatnika V Stusu Odnak za aktivnoyi protidiyi miscevoyi vladi rishennya ne bulo uhvalene 13 Badayanc Timofij Petrovich 1938 2021 ukrayinskij arhitektor chlen Nacionalnoyi spilki arhitektoriv Ukrayini Badoyev Alan Kazbekovich 10 sichnya 1981 ukrayinskij rezhiser scenarist i klipmejker Berezovij Mikola Viktorovich 1976 2014 geroj ATO Bojko Yurij Anatolijovich 9 zhovtnya 1958 ukrayinskij politik ministr paliva ta energetiki Ukrayini u 2006 2007 ta 2010 2012 rokah vice prem yer ministr Ukrayini u 2012 2014 rokah Bronskij Andrij Vasilovich 1910 1942 ukrayinskij pismennik literaturoznavec Bugir Nataliya Sergiyivna 11 veresnya 1954 poetesa Gerasimenko Ivan 1921 1997 ukrayinskij poet Gricenko Liliya Olimpiyivna 1918 1989 radyanska aktrisa teatru ta kino operna spivachka Gorlov Petro Mikolajovich 1839 1915 rosijskij girnichij inzhener doslidnik vugilnih pokladiv i organizator promislovogo vuglevidobutku v Donbasi Grishko Dmitro Sergijovich 2 grudnya 1985 ukrayinskij futbolist Dereza Anatolij Fedorovich 1952 ukrayinskih hudozhnik Dyumin Oleksandr Vasilovich vikonavec shansona Yelishevich Arkadij Tanhumovich naukovec doktor tehnichnih nauk Zheleznyak Sergij Sergijovich 1930 ukrayinskij gromadskij diyach pochesnij gromadyanin Berdicheva Zasyadko Oleksandr Fedorovich derzhavnij diyach Geroj Socialistichnoyi Praci 1957 Zvinyackovskij Volodimir Yanovich 1957 ukrayinskij literaturoznavec Doktor filologichnih nauk Zuj Denis Viktorovich 1 veresnya 1979 ukrayinskij volejbolist Kapustin Mikola Girshovich ukrayinskij i rosijskij dzhazovij kompozitor pianist Koval Roman Mikolajovich 10 kvitnya 1959 pismennik istorik krayeznavec Kotlyarevska Mariya Yevgenivna 1902 1984 ukrayinska radyanska hudozhnicya grafik Lyashenko Vladislav Pavlovich 1996 2021 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Makogon Viktor Vasilovich 23 04 1947 m Gorlivka hudozhnik pedagog direktor hudozhnoyi shkoli im Mikoli Ivasyuka u m Chernivci Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 1993 Vidminnik osviti Ukrayini 1996 Laureat Literaturno misteckoyi premiyi im Sidora Vorobkevicha 2002 Novikov Sergij Petrovich grafik 1958 1995 ukrayinskij grafik zhivopisec skulptor poet bard Ponomarov Ruslan Olegovich 11 zhovtnya 1983 ukrayinskij shahist grosmejster chempion svitu z shahiv 2002 roku Pam yatnik Petru Gorlovu u GorlivciPopovich Oleg Andrijovich 1971 2019 praporshik Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pronkov Rostislav Ruslanovich soldat Zbrojnih sil Ukrayini zaginuv 14 chervnya 2014 roku v aeroportu Luganska Prusenko Yevgen Dmitrovich 3 listopada 1956 golova Derzhavnoyi sluzhbi avtomobilnih dorig Ukrayini Ukravtodor Ratnichenko Vladislav 22 10 2022 11 08 2022 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 14 Rebrov Sergij Stanislavovich 3 chervnya 1974 ukrayinskij futbolist ta trener Rotenberg Grigorij Yakovich 1926 2011 radyanskij konstruktor zbroyi laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Semenova Nataliya Viktorivna 1982 ukrayinska legkoatletka diskobolka prizerka chempionativ Yevropi olimpijka Sizonov Dmitro Yurijovich ukrayinskij movoznavec medialingvist Stepanova Majya Vasilivna ukrayinskij kinooperator Tverdohlibova Lyubov Porfirivna ukrayinska rezhiserka dokumentalistka Trofimov Yevgen Mikolajovich vidomij budivnik mista Kiyiv Zasnovnik budivelnoyi kompaniyi Eugene amp Bau Trubchaninov Viktor Ivanovich 1949 ukrayinskij grafik Ulyanova Inna Ivanivna 1934 2005 radyanska i rosijska aktrisa Yevgenij Uhanov 1982 ukrayino avstralijskij pianist Hajchin Yurij Dmitrovich 1958 2005 ukrayinskij ta rosijskij zhurnalist biznesmen vidavec Sharifov Artur 29 chervnya 1995 i Rafayenkov Vladislav 24 bereznya 1996 ukrayinski videoblogeri 15 Shevchenko Arkadij Mikolajovich 11 zhovtnya 1930 28 lyutogo 1998 radyanskij diplomat Shmajlyuk Tetyana 1987 16 vokalistka ukrayinskogo metal gurtu Jinjer Sherbakov Viktor Gennadijovich 1935 2009 aktor geroyichnogo planu ukrayinskoyi ta rosijskoyi sceni Fontaliza ukrayinskij alternativnij rok gurt Jinjer ukrayinskij metal gurtDokladnishe Pam yatki GorlivkiPam yatki Redaguvati Pam yatnik Tarasovi ShevchenkuU Gorlivci na obliku perebuvaye 17 pam yatok istoriyi ta 10 pam yatok monumentalnogo mistectva Krim togo u misti roztashovanij lisovij zakaznik miscevogo znachennya Urochishe Sofiyivske Na terirtoriyi Gorlivki znahodyatsya chislenni bratski mogili radyanskih soldat zagiblih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Takozh ye pam yatnik gorlivchanam sho u 1979 1989 rokah brali uchast u Vijna v Afganistani Unaslidok togo sho v 2014 roci misto opinilosya pid kontrolem prorosijskih teroristichnih organizacij ta rosijskih vijsk v nomu ne bulo provedeno dekomunizaciyi u rezultati chogo tut zberigayutsya pam yatniki radyanskim diyacham zokrema Volodimiru Leninu Gimn Gorlivki RedaguvatiMuzika A Visockogo slova Ye Legostayeva Materi Vitchizni ne minyayem Ridna mati ta sho i bula V nij odnij zhivemo j pomirayem Tilki shob vona zavzhdi zhila Prispiv dd Pid ukrayinskim nebom sinim V vinku iz zolota laniv Stoyit mij grad dostojnim sinom Vitchizni sinom iz siniv dd Tut Izotov pracyuvav i Gorlov Divovizhni diyuchi dila Dumali i vidavali normu I tomu spivala v nih dusha Prispiv dd Gorlivka kraj pisni i roboti Posmishok veselih i vognyu Ya zhivu shaslivo j bez turboti Bo v tobi znajshov svoyu ridnyu Prispiv dd Originalnij tekst ros Rodinu kak mat ne vybirayut Rodina kak mat vsegda odna Dlya nee zhivut i umirayut Tolko by vsegda zhila ona Pripev Pod ukrainskim nebom sinim V venke iz zolota polej Stoit moj grad dostojnym synom Svobodnoj Rodiny moej dd Zhili zdes i Gorlov i Izotov Trud i podvig pravednyj versha Splav rozhdaya razum i rabota Pesnya i vysokaya dusha Pripev dd Gorlovka strana truda i pesen I ulybok shedryh i ognya Potomu i schastliv ya i vesel Chto s toboj my krovnaya rodnya Pripev dd Primitki Redaguvati https ukrstat gov ua druk publicat kat u 2022 zb 05 zb D0 A1huselnist pdf Korrespondent Chorna stolicya Gorlivka peretvoryuyetsya u najbilsh ekologichno brudne misto Ukrayini Arhiv originalu za 17 grudnya 2014 Procitovano 30 listopada 2014 Novosti Novrossii zhiteli Gorlovki podnyali bunt protiv boevikov Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 17 grudnya 2014 Lyudi lezli edva li ne po golovam Bylo mnogo postradavshih zhiteli Gorlovki shturmom vzyali rajadministraciyu trebuya socvyplat ochevidcy ros U Gorlivci cherez obstrili zaginula 9 richna divchinka Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 20 grudnya 2014 Ukrayinski ZSU vidvoyuvali chastinu okupovanoyi separami Gorlivki Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 2 bereznya 2022 U Gorlivci ta Chaplinci chutno vibuhi imovirno ZSU vdarili po skladah boyepripasiv rashistiv Procitovano 13 chervnya 2022 V Gorlivci ne zalishilos cholovikiv okupanti vsih vidpravili na front rozvidka Procitovano 15 veresnya 2022 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 13 lyutogo 2007 Procitovano 27 listopada 2012 Pro Derzhavnij byudzhet Ukrayini na 2004 rik Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 30 sichnya 2022 Gorlivka otruyena okolicya https www bbc com BBC 10 serpnya 2013 Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Portal Kosteli i kaplici Rimsko Katolickoyi Cerkvi v Ukrayini Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 27 serpnya 2015 Stus pokazav neadekvatnist gorlivskoyi vladi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vezut na Ternopilshinu yaka stala drugim domom Proshayutsya iz 19 richnim Vladom Ratnichenkom 20 hvilin te 20minut ua ukr Procitovano 25 serpnya 2022 Brati z Gorlivki znimayut svoye shou Arhiv originalu za 14 grudnya 2013 Procitovano 11 grudnya 2012 https pobachyty blogspot com 2019 05 evolutsija jinjer tetiany shmailyuk htmlPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category HorlivkaVasil Pirko Zaselennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152 s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Gorlovka Net dobyche slancevogo gaza Arhivovano 7 grudnya 2015 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiBazhan O G Gorlivka Arhivovano 31 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 166 518 s il ISBN 966 00 0405 2 V O Rogach T I Omelyusik Gorlivka Arhivovano 31 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Gorlivka Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR Arhivovano 7 kvitnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Kostyantinivskij rajonToreck Bahmutskij rajon Bahmutskij rajonYasinuvatskij rajon Bahmutskij rajonYasinuvatskij rajon Yasinuvatskij rajon Yenakiyeve Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gorlivka amp oldid 40249276
