Тимофій Петрович Бадаянц (10 листопада 1938, Горлівка — 27 серпня 2021, Київ) — український архітектор вірменського походження, член Національної спілки архітекторів України та її правління. Автор понад 100 проєктів, планів та комплексів у різних країнах світу, зокрема, Україні, Ємені, Вірменії тощо.
Тимофій Бадаянц | |
---|---|
Народження | 10 листопада 1938 |
Смерть | 27 серпня 2021 (82 роки) |
Поховання | Байкове кладовище |
Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
Праця в містах | Київ, Калінінград, Аден, Ель-Мукалла, Кіровакан |
Найважливіші споруди | науково-проєктне обгрунтування та генеральний план Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» (село Трахтемирів), концептуальний проєкт Льодового стадіону (Київ, проспект Академіка Глушкова, 9), Вірменська апостольська церква (Київ; у процесі будівництва) тощо |
Містобудівні проєкти | генеральна схема розселення України та Молдови, генеральні плани Адену, Ель-Мукалли (Ємен) |
Реставрація пам'яток | реконструкція будинку № 6 по Ірининській вулиці (Київ), реконструкція проспекту Миколи Бажана (Київ) |
Нагороди |
Понад 30 років — генеральний директор Студії неординарного проєктування Міжнародної академії архітектури (1990—2021). Протягом 16 років — головний архітектор та начальник управління містобудування Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (Держбуд України). В.о. голови Київської вірменської громади (2014) та член її правління.
Життєпис ред.
Народився 10 листопада 1938-го року у місті Горлівка на Донеччині у великій родині біженців від геноциду вірменів. Батько родом з Карсу, мати — з Ерзуруму.
Служив у лавах радянської армії. Після демобілізації вступив до архітектурного факультету Київського інженерно-будівельного інституту. Під час навчання працював на будівництвах Казахстану, Росії, Чехословаччини. Закінчив інститут у 1970-му році.
Протягом 15-ти років працював у проєктних установах Києва: п'ять років у Проєктному інституті КДБ при Раді міністрів СРСР, десять років — у Науково-дослідному і проєктному інституті містобудування. Три роки обіймав посаду головного інженера Міністерства будівництва Ємена, створив генеральні плани Адена, Ель-Мукалли.
У 1988-му році брав участь у ліквідації наслідків Спітакського землетрусу, розробив проєкти будівництва житлових мікрорайонів Тарон-1 і Тарон-2 у Кіровакані. З 1990-го року — директор Студії неординарного проєктування Міжнародної академії архітектури.
З кінця 1990-х років — головний архітектор та начальник управління містобудування Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (Держбуд України), на цій посаді — 16 років. Протягом трьох років — заступник генерального директора-начальник управління проєктів НСК «Олімпійський».
Член правління Київської вірменської громади, у 2014-му році — в.о. голови громади. Радник голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.
Член архітектурно-містобудівної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Член Національної спілки архітекторів України та її правління, асоціативний член Української академії архітектури.
Автор понад 100 проєктів, планів та комплексів у різних країнах світу, зокрема, Україні, Ємені, Вірменії тощо. Автор наукових робіт, збірок власних поезій. Керівник авторського колективу щодо розробки проєктної документації на будівництво комплексу Вірменської апостольської церкви у Києві.
Нагороджений багатьма грамотами та нагородами, зокрема, медаллю «Ветеран праці».
Помер на 83-му році життя 27 серпня 2021-го року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі.
Родина ред.
Наймолодша дитина у великій українсько-вірменській родині. Один із братів — багаторічний директор Донецької обласної філармонії Іван Бадаянц (1931—2002).
Дружина — філологиня, педагог Київського національного лінгвістичного університету Ганна (Анаїда) Бадаянц (1948—2008). Виховали трьох синів та доньку. Один із синів — архітектор Павло Бадаянц (нар. 1972).
Науковий та творчий доробок (частковий) ред.
- Бадаянц Т. П., Велигоцкая Н. И. «В честь Горловского вооруженного восстания 1905 года» // Строительство и архитектура. — 1983. — № 10.
- Бадаянц Т. П. «Пути повышения комплексности застройки» / Т. П. Бадаянц, С. И. Лапоногов // Строительство и архитектура. — 1988. — № 7.
- «Точка перемен» [Текст]: [сб. стихов] / Тимофей Бадаянц. — Киев: [б. и.], 2010. — 109, [2] с.
- «Путь сладкого греха» [Текст]: [сб. стихов] / Тимофей Бадаянц. — Киев: Макрос, 2011. — 156, [3] с.
- «Восьмое чудо света» [Текст]: [поэзия] / Тимофей Бадаянц. — Киев: Феникс, 2013. — 215 с.
Архітектурні проєкти ред.
- науково-проєктне обґрунтування та генеральний план Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів» (село Трахтемирів)
- концептуальний проєкт Льодового стадіону (Київ, проспект Академіка Глушкова, 9)
- Вірменська апостольська церква (Київ; у процесі будівництва)
- проєкт бізнес-парку (Київ, проспект Валерія Лобановського, 190)
- генеральний план торговельно-офісного та житлового комплексу із 6-поверховим паркінгом (Київ, вулиця Антоновича, 54)
- генеральний план соціально-культурного центру (Київ, вулиця Хорива, 25)
- реконструкція будинку № 6 по Ірининській вулиці (Київ)
- реконструкція проспекту Миколи Бажана (Київ)
- проєкти будівництва житлових мікрорайонів Тарон-1 і Тарон-2 (Кіровакан)
- житлові будинки, клуб (Калінінград)
- генеральні схеми розселення України та Молдови
- генеральні плани Адену, Ель-Мукалли (Ємен)
Примітки ред.
- ↑ Бадаянц Тимофій Петрович
- Студія неординарного проектування
- На робочій нараді обговорили детальний план території ж/м «Соцмісто»