Марія Євгенівна Котляре́вська (8 лютого 1902, Горлівка — 18 червня 1984, Київ)— українська радянська художниця, графік. Член Спілки художників України (1939).
Котляревська Марія Євгенівна | |
---|---|
Народження | 8 лютого 1902 Горлівка, Залізнянська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Смерть | 18 червня 1984 (82 роки) |
Київ, Українська РСР, СРСР | |
Країна | СРСР |
Діяльність | графікеса |
Член | Спілка радянських художників України |
|
Біографія ред.
Закінчила Харківський художній інститут (1929; викладачі: Василь Єрмилов, Олексій Маренков, Іван Падалка). Учасниця республіканських, всесоюзних (з 1927 р.), закордонних (з 1933 р.) мистецьких виставок. Персональні — у Дніпропетровську (1962, 1977, 1982, посмертна — 2002).
Творчість ред.
Основні галузі — станкова і книжкова графіка. Головна тема у 1920–30-і рр. — сучасність, де поєднано ознаки агітаційного плаката з його вільними монтажними конструкціями та лубочність із точністю графічних визначень. Для творчості Котляревської характерні самобутність образів і пластичність мислення, підкреслення монументальної виразності силуету, драматичність зіставлень чорного і білого в ліногравюрах, багатство тональних відтінків, гнучкість лінійних ритмів у ксилографіях, оксамитова фактура у літографіях. В оформленні книжок та екслібрисах — відточена графічна майстерність, декоративна вишуканість ліній, штрихів, поєднання образотворчих і шрифтових елементів. Репресована 1946 року, реабілітована 1952 року. Окремі роботи зберігаються у Дніпропетровському, Харківському художньому музеї, Дніпропетровському історичному музеї, НХМ.
Твори ред.
- ліногравюри: «Жінка з дитиною», «Студентки» (обидві — 1926), «Дівчина з сачком», «Махновці» (обидві — 1927), «Нове село» (1928), «Горе війни» (1944), «Партизани» (1945), «На заводському дворі» (1959), «Пам'ятник героям-матросам у Криму» (1964), «Будівництво канатної дороги» (1967), «На Самарі» (1970), триптих «Безпритульні» (1977), «Кульбаби» (1981), «У лісі» (1982);
- серії ліногравюр: «На будівництві Київської ГЕС» (1962), «Пам’ятники Дніпропетровська» (1976);
- дереворит «Дівчина» (1929);
- ілюстрації до книжок: «Цирк» (1929) О. Донченка, «Трипольская трагедия» (1932–33) Л. Первомайського, «Медный всадник» (1936) і «Пиковая дама» (1937) О. Пушкіна, укр. нар. казки «Коза-дереза» (1966), поеми «Енеїда» (1969) І. Котляревського;
- екслібриси (1959–80).
Джерела ред.
- Тверська Л. В. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Література ред.
- Глухенька Н. Творчий шлях художниці М. Є. Котляревської: Хроніка // Мистецтво. 1962. № 3;
- Каталог виставки М. Є. Котляревської до 60-річчя з дня народження. Дн., 1962;
- Тверская Л. Мария Котляревская // Современная графика. 1979–80. № 6; (рос.)
- Старюк Н. Скорботна і невтомна // ОМ. 2003. № 3;
- Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.
Це незавершена стаття про художницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |