Оле́г Андрі́йович Попо́вич (20 грудня 1971 — 1 березня 2019) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Олег Попович | |
|---|---|
| Прапорщик | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 20 грудня 1971 Горлівка |
| Смерть | 1 березня 2019 (47 років) |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1993—2019 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Війська зв'язку |
| Формування | 64-й інформаційно-телекомунікаційний вузол |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 1971 року в місті Горлівка (Донецька область). Мешкав у місті Роздільна (Одеська область).
В ЗСУ з 1993 року. Учасник АТО/ООС, прапорщик, технік відділення IP шифрування 64-й інформаційно-телекомунікаційний вузол. Під час служби в зоні боїв у січні 2019 року був госпіталізований до шпиталю міста Покровська. Згодом діагностували рак.
Помер 1 березня 2019-го під час лікування у Центральному клінічному шпиталі Києва.
3 березня 2019 року похований в місті Роздільна.
Без Олега лишились дружина Оксана, донька Софія 2011 р.н., брат Геннадій, племінник Антон.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 270/2019 від 17 травня 2019 року за «значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність» — нагороджений орденом Данила Галицького (посмертно)
- медаль «15 років Збройним Силам України»
- медаль «20 років сумлінної служби»
- нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» III ступеня.
У Роздільній у провулку Спортивному навпроти міського ліцею №1 встановлений пам'ятний знак.
Примітки ред.
- Герої не вмирають
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- Указ Президента України від 17 травня року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»