Сергі́й Станісла́вович Ребро́в (нар. 3 червня 1974, Горлівка, Донецька область) — український футболіст і футбольний тренер. Грав на позиції нападника (ближче до закінчення кар'єри футболіста більше грав на позиції атакувального півзахисника) . Більшу частину кар'єри провів у київському «Динамо» (1992—2000, 2005—2008), грати починав у донецькому «Шахтарі». Також виступав за англійські «Тоттенгем» і «Вест Гем», турецький «Фенербахче», російський «Рубін». Переможець трьох чемпіонатів: українського (дев'ятиразовий), турецького та російського. За національну збірну України зіграв 75 матчів і забив 15 голів.
Сергій Ребров | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Сергій Станіславович Ребров | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 3 червня 1974 (49 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Горлівка, Донецька область, Українська РСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 173 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 64 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Півзахисник / нападник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Шахтар» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сергій Ребров у Вікісховищі |
Сергій Ребров є другим бомбардиром в історії чемпіонатів України (після Максима Шацьких), а також став першим гравцем, який забив у чемпіонаті України сто голів.
Кар'єру професійного футболіста закінчив 2009 року, після чого працює на тренерській роботі. З 16 квітня 2014 року обіймав посаду в.о. головного тренера в київському «Динамо», а з 18 травня 2014 до 31 травня 2017 року — головного тренера «Динамо». Першим виграв Кубок України як гравець і тренер.
Клубна кар'єра Редагувати
«Шахтар» Редагувати
Ребров долучився до «Шахтаря» (Донецьк) у юнацькому віці в сезоні 1990-91, встиг зіграти в останньому чемпіонаті СРСР 1991 року (під керівництвом Валерія Яремченка). Зіграв за «Шахтар» 26 матчів і забив 12 м'ячів.
«Динамо» Редагувати
У серпні 1992 року перейшов до київського «Динамо». Сума трансферу становила 150 000 доларів. У період між 1992 і 2000 роками він забив 93 голи у 189 матчах вищої ліги чемпіонату України і 18 голів у 35 матчах на Кубок України.
Сергій Ребров забив кілька ключових голів у європейських клубних турнірах, зокрема у сезонах 1997-98 і 1998-99 Кубку чемпіонів УЄФА, включно зі славнозвісним голом проти «Барселони» з гострого кута. Тоді «Динамо» досягло півфіналу Ліги чемпіонів, де поступилося мюнхенській «Баварії». Гра Реброва в ці роки була просто неймовірною. Його з одноклубником Андрієм Шевченком називали найкращою зв'язкою нападників у світовому футболі. За роки, проведені в «Динамо», Ребров зіграв за клуб 248 матчів і забив 139 м'ячів.
«Тотенгем» Редагувати
У червні 2000 року Сергій перейшов до англійського клубу «Тоттенгем» за 11 млн фунтів стерлінгів, однак після звільнення Джорджа Грема у березні 2001 він не зміг знайти спільної мови з новим тренером Гленом Годдлом. За клуб Сергій зіграв 59 матчів і забив 10 м'ячів.
Оренда у «Фенербахче» Редагувати
Реброва віддали в оренду спершу до стамбульського «Фенербахче», де він провів 2002—2004 роки. У першому сезоні зіграв 13 матчів і забив 2 голи, у наступному — 30 матчів, 3 голи. Загалом за цей час він зіграв там 43 матчі та забив 5 голів.
«Вест Гем Юнайтед» Редагувати
Пізніше віддали в оренду і взагалі до клубу нижчої англійської ліги — «Вест Гем Юнайтед» (Лондон), через що Сергій втратив місце у складі національної збірної України. Ребров провів там лише 1 сезон: зіграв 33 матчі, забив два голи.
Повернення до Києва Редагувати
1 червня 2005 року Сергій став вільним агентом після відмови продовжити контракт і через два дні підписав новий трирічний контракт з «Динамо». У новому сезоні 2005-06, граючи на позиції атакуючого півзахисника, Реброву вдалося повернутися на пік форми: він став найкращим бомбардиром клубу в національному чемпіонаті, найкращим у лізі за системою «гол+пас», а також найкращим гравцем ліги за результатами опитування головних тренерів і капітанів команд. У липні 2007 року Ребров став капітаном «Динамо». У сезоні 2007-08 він став грати менше, вийшовши у стартовому складі в 7 з 18 матчів в осінній частині чемпіонату. Його гру в деяких іграх жорстко критикувала преса. Повідомлялося, що Ребров може перейти до київського «Арсеналу» в міжсезоння. Однак під керівництвом нового тренера Юрія Сьоміна Ребров зіграв у стартовому складі в усіх матчах Кубка Першого каналу, і його назвали найкращим гравцем турніру. Після довгих переговорів із керівництвом «Динамо» у лютому-березні 2008 року контракт із ветераном не продовжили. Від 6 березня 2008 Сергій Ребров став повноцінним футболістом російського «Рубіна» (Казань). Сума компенсації — 1 млн доларів.
Рубін Редагувати
Разом з казанською командою Сергій Ребров став чемпіоном Росії 2008. На початку сезону 2009 перестав потрапляти до основного складу «Рубіна», тому влітку покинув клуб. Новою командою нападника міг стати київський «Арсенал», однак умови «канонірів» не задовольнили футболіста — Ребров вирішив завершити ігрову кар'єру і прийняв пропозицію працювати асистентом тренера в молодіжній команді «Динамо» (Київ). У серпні 2009 Ребров відіграв один матч Кубка України за аматорський клуб «Ірпінь» (Гореничі).
Виступи за збірну Редагувати
За національну збірну України дебютував 27 червня 1992 року в матчі проти збірної США (0:0). Був у заявці збірної на чемпіонат світу 2006 року в Німеччині, де відзначився дальнім результативним ударом у матчі групового турніру проти збірної Саудівської Аравії. Забив пенальті у післяматчевій серії у матчі 1/8 фіналу проти Швейцарії, чим допоміг збірній України потрапити до 1/4 фіналу. Останній матч за збірну провів 6 вересня 2006 року проти Грузії (3:2).
Всього за кар'єру зіграв 75 матчів і забив 15 голів.
Тренерська кар'єра Редагувати
Наступного дня після завершення ігрової кар'єри Ребров оголосив про своє працевлаштування тренером молодіжного складу київського «Динамо», де став помічником Володимира Мунтяна. Незабаром після цього Ребров, який не мав тренерського досвіду, пішов на тренерські курси, після завершення яких отримав Диплом-А.
У червні 2010 року Ребров став асистентом тренера другої динамівської команди, ставши помічником Геннадія Литовченка. А вже в серпні того ж року новий наставник збірної України Юрій Калитвинцев взяв обох тренерів до свого штабу й вони стали суміщати посади, працюючи так до квітня 2011 року, поки Калитвинцев керував збірною.
У грудні 2010 року Реброва перевели до першої динамівської команди. Він став одним із помічників у тренерському штабі Юрія Сьоміна, а після приходу у вересні 2012 року Олега Блохіна залишився і в його штабі. 20 вересня 2013 року, після звільнення тренерського штабу (Олексія Михайличенка, Андрія Баля та Юрія Роменського), Ребров став асистентом Блохіна. У березні 2014 року отримав тренерський Pro-диплом УЄФА.
16 квітня 2014 року, після звільнення Блохіна, Ребров став виконувачем обов'язків головного тренера киян.
18 травня 2014 року Реброва затвердили головним тренером київського «Динамо».
1 червня 2017 року Сергій Ребров покинув пост головного тренера футбольного клубу «Динамо» (Київ). За три роки роботи з клубом Ребров двічі ставав чемпіоном України (2015, 2016), двічі володарем Кубка України (2014, 2015), Суперкубка України (2016) та виводив киян у плей-оф Ліги Чемпіонів (2016).
21 червня 2017 року Сергій Ребров очолив тренерський штаб клубу із Саудівської Аравії «Аль-Аглі» із Джидди..
22 серпня 2018 року став головним тренером угорського клубу «Ференцварош». На чолі цієї команди Ребров виграв три чемпіонати Угорщини поспіль, вивів «фраді» в груповий етап Ліги чемпіонів, був визнаний найкращим тренером чемпіонату Угорщини сезону 2020/21. Покинув посаду 4 червня 2021.
6 червня 2021 року Ребров очолив найтитулованіший клуб ОАЕ «Аль-Айн» із однойменного міста. Цього ж року 9 серпня Реброву запропонували стати головним тренером Збірної України з футболу, замінивши на цій посаді Андрія Шевченка. Спочатку повідомлялося, що Ребров підписав контракт на тренерську посаду терміном на два роки, проте 11 серпня він заявив, що відмовився від посади та далі працюватиме тренером в «Аль-Айні».
Особисте життя Редагувати
30 грудня 1998 року одружився. Перша дружина Людмила, син Дмитро (нар. 5 жовтня 1999 року).
Сергій Ребров є завзятим радіоаматором. Він — майстер спорту міжнародного класу з радіоспорту, чемпіон світу 2005 року і Європи 2003 року. Захоплення радіотехнікою футболіст перейняв від батька, який є одним з провідних радіоаматорів України.
14 березня 2013 року неподалік від бази київського «Динамо» Людмила Реброва потрапила в автоаварію. За однією з версій, вона, не впоравшись із керуванням, виїхала на зустрічну смугу і врізалася в автомобіль «Жигулі», який перекинувся від удару. Унаслідок цього загинула вагітна жінка і постраждав її чоловік, що їхали в «Жигулях». Після цього Людмила виїхала на постійне проживання до Англії.
На початку 2016 року Ребров одружився вдруге, разом з дружиною Анною виховують сина.
Статистика виступів Редагувати
Клубна Редагувати
Сезон | Клуб | Чемпіонат | Кубок | Єврокубки | Інші | Всього | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
1991 | Шахтар | 7 | 2 | 3 | 1 | - | - | - | - | 10 | 3 |
1992 | 19 | 10 | 6 | 1 | - | - | - | - | 25 | 11 | |
1992-93 | Динамо Київ | 23 | 5 | 6 | 2 | 2 | 0 | - | - | 31 | 7 |
1993-94 | 10 | 2 | 1 | 0 | 2 | 1 | - | - | 13 | 3 | |
1994-95 | 24 | 8 | 6 | 1 | 7 | 1 | - | - | 37 | 10 | |
1995-96 | 31 | 9 | 5 | 1 | 2 | 0 | - | - | 38 | 10 | |
1996-97 | 30 | 20 | 1 | 0 | 4 | 0 | - | - | 35 | 20 | |
1997-98 | 29 | 22 | 7 | 7 | 12 | 8 | - | - | 48 | 37 | |
1998-99 | 22 | 9 | 5 | 5 | 14 | 8 | - | - | 41 | 22 | |
1999-00 | 20 | 18 | 4 | 2 | 16 | 10 | - | - | 40 | 30 | |
2000-01 | Тоттенгем | 29 | 9 | 5 | 3 | - | - | 2 | 0 | 36 | 12 |
2001-02 | 30 | 1 | 3 | 0 | - | - | 6 | 2 | 39 | 3 | |
2002-03 | Фенербахче | 13 | 2 | - | - | - | - | - | - | 13 | 2 |
2003-04 | 25 | 2 | 3 | 1 | - | - | - | - | 30 | 3 | |
2004-05 | Вест Гем | 27 | 1 | 2 | 0 | - | - | 4 | 1 | 33 | 2 |
2005-06 | Динамо Київ | 27 | 13 | 5 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 34 | 14 |
2006-07 | 17 | 6 | 2 | 0 | 7 | 2 | 1 | 0 | 27 | 8 | |
2007-08 | 9 | 1 | 2 | 0 | 5 | 1 | - | - | 16 | 2 | |
2008 | Рубін | 24 | 5 | 1 | 0 | - | - | - | - | 25 | 5 |
2009 | 7 | 0 | - | - | - | - | 1 | 0 | 8 | 0 | |
Всього за Динамо | 242 | 113 | 44 | 19 | 72 | 31 | 2 | 0 | 360 | 163 | |
Всього за кар'єру | 423 | 145 | 67 | 25 | 72 | 31 | 15 | 3 | 577 | 204 |
- Інші — національний суперкубок, Кубок Ліги та Чемпіоншип Плей-офф
Національна збірна Редагувати
Збірна | Рік | ||
---|---|---|---|
Ігри | Голи | ||
Україна | 1992 | 1 | 0 |
1993 | 3 | 0 | |
1994 | - | - | |
1995 | - | - | |
1996 | 5 | 1 | |
1997 | 10 | 3 | |
1998 | 5 | 4 | |
1999 | 10 | 4 | |
2000 | 5 | 0 | |
2001 | 8 | 0 | |
2002 | 7 | 1 | |
2003 | 7 | 0 | |
2004 | 4 | 0 | |
2005 | 3 | 1 | |
2006 | 7 | 1 | |
Всього | 75 | 15 |
Титули та досягнення Редагувати
Гравець Редагувати
Клубні Редагувати
Індивідуальні Редагувати
- Футболіст року в Україні: 1996, 1998
- Футболіст року в чемпіонаті України: 1996, 1998, 1999
- Найкращий гравець чемпіонату України: 1997/98, 1999/2000, 2005/06
- Найкращий бомбардир чемпіонату України: 1997/98
- Найкращий бомбардир чемпіонату України за всю історію
- Член Клубу бомбардирів Олега Блохіна — 218 голів
- Перший гравець, який забив 100 м'ячів у вищому дивізіоні Україні. Його ім'ям названо символічний Клуб Сергія Реброва, куди входять гравці, які забили тризначну кількість м'ячів в українському чемпіонаті.
- Рекордсмен за кількістю хет-триків у вищому дивізіоні України: 5
- Найкращий гравець Кубка Першого каналу 2008
- Є одним з чотирьох гравців, які забивали у 5 стартових матчах Ліги чемпіонів (у сезоні 1997/98)
Тренер Редагувати
Клубні Редагувати
Індивідуальні Редагувати
- 50 найкращих тренерів світу (2015) — 33 місце (журнал FourFourTwo)
- 50 найкращих тренерів світу (2016) — 35 місце (журнал FourFourTwo)
- Найкращий тренер Ференцварошу (2010—2019)
Нагороди Редагувати
- Кавалер ордена «За заслуги» ІІ ступеня (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм
- Кавалер Ордена «За заслуги» III ступеня (1999).
- Кавалер Ордена «За мужність» III ступеня (2012).
Примітки Редагувати
- ↑ . Офіційний сайт ФК «Динамо» (Київ). 18 травня 2014. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 19 травня 2014.
- Человек спасший «Динамо». При одном упоминании его имени Суркисов по-прежнему хватает нервный тик… [ 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Динамо» продало Реброва за мільйон доларів (football.ua, 6 березня 2008) [ 10 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ребров завершил карьеру игрока (podrobnosti.ua, 20 липня 2009) [ 18 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 15 вересня 2009.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
- Ребров покинув пост головного тренера "Динамо". ukranews.com. Українські новини. 1 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017.
- . «UA-Футбол». 22 серпня 2018. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2018.
- ↑ . sportarena.com. 10 травня 2021. Архів оригіналу за 18 вересня 2021.
- . Українська правда. 4 червня 2021. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 5 червня 2021.
- источники, Внешние (6 червня 2021). . www.ua-football.com (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
- . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 12 серпня 2021.
- Мяч от Сергея Реброва (Сторінка раділюбителів Мелітополя) [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сергей Ребров (Спорт-Экспресс, 4 листопада 2005) [ 11 серпня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
- Коротковолновики — кто есть кто! (qrz.ru, 18 березня 2004) [ 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
- . www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 18 вересня 2009.
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
- Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 26 березня 2022.
- Указ президента України N 697/2006. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 18 квітня 2014.
Посилання Редагувати
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ребров Сергій Станіславович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сергій Ребров |
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Сергій Ребров (тренер) на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Сергій Ребров (гравець) на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Виступи за збірну на сайті Футбольна Україна [ 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інформація про гравця на сайті legioner.kulichki.com [ 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Література Редагувати
- «Динамо» Київ. 80 років." Медіа-центр «Динамо» Київ. 2007 рік.
- Олексій Бабешко, Андрій Бабешко: «„Шахтарю“ — 70 років. Хто є хто. Футболісти „Шахтаря“ (Донецьк) 1936–2005». Донецьк 2005 рік.
- Олексій Бабешко, Андрій Бабешко: «„Шахтар“ (Донецьк). Історія команди 1936–2006» Донецьк 2006 рік.
- Василь Гнатюк: «Футбольні зірки України». Кривий Ріг. 2007 рік.
- Юрій Бондар, Віктор Шпак: «У боротьбі за футбольний трон». Київ. 2009 рік.
- Віктор Хохлюк: «Бомбардири України» стор. 57. Ровеньки. 2011 рік. ISBN 978-966-534-344-8 (рос.)