Ю́рій Микола́йович Кали́твинцев (рос. Юрий Николаевич Калитвинцев, нар. 5 травня 1968, Волгоград) — український футбольний тренер, колишній радянський, російський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Майстер спорту України міжнародного класу (1999).
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Юрій Миколайович Калитвинцев | |
| Народження | 5 травня 1968 (55 років) | |
| Волгоград, Російська РФСР, СРСР | ||
| Зріст | 175 см | |
| Вага | 73 кг | |
| Громадянство | Україна Росія | |
| Позиція | півзахисник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1985—1986 1986—1988 1988—1991 1992—1993 1993—1994 1994 1994—1999 1998—1999 2000 | «Ротор» (Волгоград) СКА (Ростов-на-Дону) «Ротор» (Волгоград) «Динамо» (Москва) → «Динамо-д» «Локомотив» (Н. Новгород) «Динамо» (Київ) «Трабзонспор» ЦСКА (Київ) | 9 (0) 60 (6) 89 (20) 48 (8) 4 (3) 18 (8) 93 (20) 14 (1) 10 (1) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1995—1999 | Україна | 22 (1) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 2001—2002 2003—2005 2005—2007 2007—2009 2009 2010—2011 2013—2014 2016—2017 2021 2021— | «Закарпаття» Україна (U-19) Україна (U-17) «Динамо-2» (Київ) Україна (U-19) Україна «Волга» (Н. Новгород) «Динамо» (Москва) «Олімпік» «Полісся» (Житомир) | |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | ||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||
| Дані оновлено 26 жовтня 2023. | ||
Юрій Калитвинцев у Вікісховищі |
З 15 червня 2021 року — головний тренер клубу «Полісся» (Житомир).
Кар'єра футболіста ред.
Клубна кар'єра ред.
У чемпіонатах СРСР виступав за волгоградський «Ротор» (1985―1986, 1988―1991) і ростовський СКА (1986―1988, під час перебування на армійській службі).
В кінці 1991 перейшов у московське «Динамо», у складі якого двічі став бронзовим призером чемпіонату Росії (1992, 1993). Початок сезону 1994 року відіграв у дублі «Динамо» в третій лізі, а залишок сезону — в нижньогородському «Локомотиві». Незважаючи на отриманий у кінці сезону в матчі з владикавказьким «Спартаком» перелом ноги, був запрошений у київське «Динамо» президентом клубу Григорієм Суркісом, відхиливши пропозицію московського «Торпедо». В київському «Динамо» Юрій Калитвинцев став диспетчером команди, через нього значною мірою будувалася відроджена гра, «Динамо» знову серйозно вийшло на європейську арену.
Після звинувачень Валерія Лобановського в програші чвертьфінального матчу Ліги Чемпіонів туринському «Ювентусу» в 1998 році перейшов в турецький «Трабзонспор», але залишив команду через декілька місяців через невиплати зарплати. Кар'єру футболіста закінчив у 2000 році в київському ЦСКА.
Збірна України ред.
Змінивши в 1994 році російське громадянство на українське, став гравцем збірної України, за яку провів 22 матчі та забив один гол.
Тренерська робота ред.
Як тренер починав працювати у клубі «Закарпаття» (Ужгород) (2001―2002) і з юнацькою збірною України (2003―2006).
З 2007 року тренував спільно з Геннадієм Литовченком команду «Динамо-2» (Київ), що виступала у першій лізі.
Очолювана Юрієм Калитвинцевим юнацька збірна України віком до 19 років (U-19) 2 серпня 2009 року стала чемпіоном Європи, перемігши у фіналі в Донецьку англійців з рахунком 2:0.
1 лютого 2010 року призначений асистентом нового головного тренера національної збірної України Мирона Маркевича. 25 серпня 2010 року призначений виконувачем обов'язків головного тренера національної збірної України.
6 червня 2016 року став головним тренером московського «Динамо».
25 лютого 2021 року був призначений головним тренером донецького «Олімпіка». Проте вже 3 травня 2021 року спеціаліста було звільнено з цієї посади через незадовільні результати команди. Під керівництвом Калитвинцева «Олімпік» переміг лише в одному матчі, один матч звів до нічиєї та програв вісім протистоянь.
З 15 червня 2021 року став головним тренером клубу «Полісся» (Житомир).
Досягнення ред.
- Чотириразовий чемпіон України (1995—1998).
- Дворазовий володар Кубка України (1996, 1998).
- Дворазовий володар Кубка чемпіонів Співдружності (1997, 1998).
- Футболіст року в Україні: 1995.
- Футболіст року в чемпіонаті України: 1995.
- Двічі потрапляв у список 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (1992, 2 місце; 1994, 3 місце).
- Чемпіон Європи (U-19): 2009 (як тренер)
Нагороди ред.
- Орден «За заслуги» III (1998), III (2006) і II (2011) ступенів.
Виноски ред.
- . СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- Юрий Калитвинцев: «Даже мысли нет вернуться в Россию». sport.segodnya.ua (рос.). 19 грудня 2007.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2010. Процитовано 2 лютого 2010.
- Збірну довірили Калитвинцеву. Архів оригіналу за 1 лютого 2015. Процитовано 25 серпня 2010.
- . ukranews.com. Українські новини. 6 червня 2016. Архів оригіналу за 7 червня 2016.
- ОФІЦІЙНО. Калитвинцев — головний тренер Олімпіка
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
- . ФК Олимпик (рос.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
- . Телеканал Футбол (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
- . polissyafc.com. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- Указ Президента України № 59/98 від 27 січня 1998 г.
- Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 29 квітня 2012.
- Указ Президента України № 1094/2011 від 1 грудня 2011 г. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 29 квітня 2012.
Посилання ред.
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Виступи за збірну на сайті fanatukr.com [ 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Калитвинцев Юрій Миколайович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Калитвинцев Юрій Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- "Запрошували у Ліверпуль". Юрій Калітвінцев мав три розкішні пропозиції з Англії – сумний фініш капітана збірної України [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.]