www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рейк явік Рейк я вік ісл Reykjavík столиця та найбільше місто Ісландії з населенням понад 120 тисяч осіб з передмістями

Рейк'явік

Рейк'я́вік (ісл. Reykjavík) — столиця та найбільше місто Ісландії, з населенням понад 120 тисяч осіб (з передмістями понад 200 тисяч), що становить половину населення всього острова. Рейк'явік лежить на південно-західному кінці країни, півострові Рейк'янес, більша частина якого покрита застиглою лавою з прорізами, грудами та пагорбами вулканічного походження. Рейк'явік розташований навпроти гори Еша, верхів'я якої майже цілий рік покрите снігом.

Рейк'явік
Reykjavík
Герб
Краєвид міста з церкви Гатльгрімура, 4 лютого 2003 року
Краєвид міста з церкви Гатльгрімура, 4 лютого 2003 року
Розташування муніципалітету Рейк'явік на мапі Ісландії
Основні дані
Країна  Ісландія
Регіон Гевюдборгарсвайдід
Засноване 874
Муніципалітет Рейк'явік
Код муніципалітету 0000
Населення 121 230 осіб (2014)
Площа 277,1 км²
Густота населення 437,5 осіб/км²
Часовий пояс GMD (UTC+0)
Географічні координати 64°08′07″ пн. ш. 21°53′43″ зх. д. / 64.13528° пн. ш. 21.89528° зх. д. / 64.13528; -21.89528Координати: 64°08′07″ пн. ш. 21°53′43″ зх. д. / 64.13528° пн. ш. 21.89528° зх. д. / 64.13528; -21.89528
Місцева влада
Вебсторінка http://www.rvk.is/
Мер Йон Гнарр
Карта
Рейк'явік

Географія

Річки

Через східні райони Рейк'явіка протікає декілька річок (ісл. ау, аур — річка): річка Етлізааур — 5 км довжиною, від озера Етлізаватн до Атлантичого океану; річки Бугда, Гоульмсау та Судурау — усі три впадають в озеро Етлізаватн; річка Ультарсау переходить у річку Корпуулівсстадаау, впадає в Атлантичний океан і є східною межею Рейк'явіка, відокремлюючи його від міста Мосфельсбаїр.

Острови

До меж Рейк'явіка входять також п'ять островів - Відей, Енгей, Гоульмар, Ейдісскер, Акурей - та півострів Гельдінганес (усі не заселені через відкриті простори та сильні вітри). Найбільший серед них — острів Відей (площею бл. 1,5 км²), на якому є декілька будівель: ресторан, лютеранська церква (освячена в 1774 році), руїни монастиря та винайм ісландських міні-коней улітку. У 1226 році на острові Відей було збудовано та освячено католицький монастир, який пізніше став одним із найбагатших монастирів в Ісландії. У 1539 році, у часи Реформації, протестантські повстанці на чолі з Дідріком із Міндену захопили монастир, і його було проголошено власністю данського короля. Останній ісландський католицький єпископ Йоун у 1550 році повернув монастир і знову освятив його. Але незабаром його самого та його синів було страчено відсіченням голови сокирою без жодного суду. Їхній кат сам помер раптовою смертю незабаром після цього випадку.

Клімат

Клімат Рейк'явіка
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 1,9 2,8 3,2 5,7 9,4 11,7 13,3 13,0 10,1 6,8 3,4 2,2 6,96
Середня температура, °C −0,6 0,4 0,6 3,1 6,5 9,3 10,8 10,5 7,6 4,5 1,4 −0,3 4,48
Середній мінімум, °C −3 −2,1 −2 0,4 3,6 6,7 8,3 7,9 5,0 2,2 −1,3 −2,8 1,91
Годин сонячного сяйва 24,8 53,7 111,6 141,0 192,2 162,0 170,5 155,0 126,0 83,7 39,0 9,3 1268,8
Норма опадів, мм 75.6 71.8 81.8 58.3 43.8 50 51.8 61.8 66.5 85.6 72.5 78.7 798.2
Днів з дощем 13,3 12,5 14,4 12,2 9,8 10,7 10 11,7 12,4 14,5 12,5 13,9 147,9

Історія

Місто у 1860-х

У перекладі з ісландської Рейк'явік значить «димна бухта». Таку назву місту в 874 році дав його засновник Інгольфур Арнарссон (Інгольфр Ейнерсон). Коли мандрівник-дослідник Ейнерсон відплив від берегів Північної Норвегії у 874 році, він вважав, що це за Божим покликом його обрано першим відкривачем цієї бідної, неродючої та незаселеної землі. По суті, він кинув дві порізані, дерев'яні колоди на воду і присягнувся, що буде мандрувати будь-куди до того часу, поки вони не дістануться берега. Ось так заснували Рейк'явік. У ті часи вода омивала значно більшу частину острова ближче до центру країни і, закутки вулиць Адальстрейті та Сузургата — це ті місця, де колись (як погоджуються історики) було засноване Ейнерсонове господарство.

Багато століть по тому, біля середини XIX століття, маленьке містечко почало зростати біля ферми Рейк'явік завдяки королівському скарбникові Скулі Магнуссону (Skuli Magnusson), відомому як «батько Рейк'явіка», який заснував шерстяні майстерні в Рейк'явіку в рамках своєї діяльності з модернізації ісландської економіки. Це послужило поштовхом до початку розвитку Рейк'явіка як міста. Статус міста Рейк'явік отримав в 1786 році.

Ісландський парламент альтинг (Alþingi) вперше зібрався в 930 році на Полях тінга (Тінгвеллір, Þingvellir) на південному заході Ісландії.

У 1798 році альтинг було скасовано, але в 1845 році відтворено в Рейк'явіку, де перебував уряд країни та адміністрація. Коли Ісландія добилася самоврядування, а потім і незалежності від Данії, Рейк'явік став столицею держави.

Із прискоренням економічного прогресу у XX столітті ріс і Рейк'явік, але особливо швидкий розвиток він отримав у другій половині XX століття.

Рейк'явік сьогодні

Серце Рейк'явіка — простір між ставком Тьйорнін (Tjornin) і бухтою. На цій ділянці знаходяться парламентська площа, пішохідна вулиця Ойстурстрайті (Austurstraeti) з численними магазинами сувенірів і найстарша в місті вулиця Адалстрайті (Adalstraeti), на якій розташований інформаційний центр для туристів.

Символом Рейк'явіка є собор Гатльґрімскірк'я (Hallgrimskirkja). Біля входу в собор знаходиться пам'ятник першовідкривачеві Америки Лейфу Еріксону — подарунок США Ісландії на честь 1000-річчя парламенту (Альтингу). Сам собор, збудований у 1974 році, відзначається своєю 75-метровою дзвіницею, вид на місто з якої просто вражає.

У 2000 році ЮНЕСКО надало Рейк'явіку статусу «Культурної столиці світу», а рік по тому місто отримало офіційне звання «Найгарячішої столиці Європи».

У місті розташована Національна й університетська бібліотека Ісландії, Національна галерея Ісландії, ботанічний сад.

Відстань до міжнародного аеропорту імені Лейфа Еріксона в м. Кеплавік — бл. 40 км. Рейк'явік та Кеплавік з'єднує швидкісна автотраса відома як Рейк'янесбройт. У самому Рейк'явіку діє також міський аеропорт, який обслуговує внутрішні рейси.

Панорама Рейк'явіка

Дільниці Рейк'явіка з поштовими кодами

Дільниці Рейк'явіка

Пояснення: Бройт — проспект, траса; Веґур — дорога; Ґата, страйті — вулиця; Баїр — місто; Гьопн — гавань.

Поштові індекси Рейк'явіка: 101—155 де:

  • 101 — Мідбаїр (центр міста), Ойстурбаїр, Вестурбаїр, Орфірсей, Намла Гепнін

Головні вулиці: Лойгавегур, Кверфісгата, Міклабройт, Сайбройт, Рінгбройт, Банкастрайті, Геірсгата, Лайк'яргата, Скоулавьордустігюр, Сузургата

  • 107 — Меляр, Грандар, Скйоуль

Головні вулиці: Аїссіда, Гофсватлагата, Ейдсгранді, Фаулькагата, Гагамелюр, Фурумелюр

  • 105 — Туун, Голт, Півн. Глідар, Півд. Глідар, Оскуглід, Нордур Мирі, Лайкір, Тейгар

Головні вулиці: Лойгавегур, Ноатун, Боргартун, Міклабройт, Флоукаuата, Сайбройт, Сноррабройт, Скулагата, Гофзатун, Скулатун, Гаутун, Скіпгольт.

Оскуглід — є популярним місцем відпочинку жителів столиці. В 1950 р тут були насаджені дерева, що перетворилося на великий ліс з пішохідними доріжками. Поруч знаходиться Пертла (досл. Перлина), разюча величезна споруда зі шкляним куполом, де діє музей історії Ісландії «Сага», унікальний фонтан, туристичний кафетерій з магазином та дорогий ресторан, що обертається разом зі шкляним куполом. Пертла — туристична атракція оскільки з її вершини видно весь Рейк'явік та околиці. Поруч з Пертля споруджено штучний гейзер, що вибухає цівкою води через певний інтервал.

  • 104 — Лойгарааус, Сунд, гавань Сундагепн, Геймар, Вогар V, Вогар А

Головні вулиці: Сайбройт, Лойгарасвегур, Ланггольтсвегур, Ватнагардар, Гнодарвегур

м. Рейк'явік
  • 108 — Фоссвогур, Герді, Півн. Гауалейті, Скейван, Мулар

Головні вулиці: Міклабройт, Скейван, Фаукафен, Факсавен

Район Скейван — торгова дільниця Рейк'явіка з десятками магазинів, найбільший серед них Гагкойп (ісландської мережі Гагкойп, супермаркети якої є в різних районах країни), магазини електротоварів Елко та ВТ. На Скейван знаходиться теж школа мов Мімір, де сотні нових іноземних іммігрантів вивчають ісландську мову, а дорослі ісландці — іноземні мови.

  • 110 — Гьофзар А, Гьофзар V, Бріггю-кверфі, Гаульсар, Аурбаїр, Артунсгольт, Селаус.
вулиця Карастігур (ісл. стігур озн. узвіз, спуск), м. Рейк'явік

Головні вулиці: Артунсбрекка, Вестурляндсвегур, Судурляндсвегур (досл. «південна дорога» яка з'єднує Рейк'явік з містами Кверагерді та Сельфос і нещасно відома багатьма дорожніми випадками з кількома десятками загиблих через швидкісне водіння на цій трасі. Монумент з десятками білих хрестів відповідно до кількості загиблих встановлений біля траси, не доїжджаючи до м. [Кверагерді]]), Гофдабаккі, Більдсгофді, Стоургофді (ділянка складів, фабрик та автомобільних салонів).

В Аурбаїрі розташований музей архітектори — скансен Арбаєрсапн, частина історичного музею Рейк'явіка. На півдні район переходить у великий за ісландськими мірками ліс Гейдмерк, популярне місце прогулянок та відпочинку з багатьма пішохідними доріжками. В цьому районі також розташовані два найбільші озера в Рейк'явіку: Етлізаватн та Ройзаватн (досл. «червоне озеро») та річка Етлізаау, долина якої відома як Етлізааурдалюр засаджена ялинками та соснами й є також популярною зоною відпочинку.

  • 113 — Граваргольт

У Граваргольті розташоване невелике озеро Рейнісватн, доступне для риболовлі.

  • 109 — Брейдгольт, Сель, Баккар, Стеккір.
  • 111 — Фетль, Нордурфетль, Гоуляр. Найменш популярна дільниця Рейк'явіка через злочинність та наркоманію. Через це ціни на житло в дільниці Фетль — серед найнижчих в столиці.
  • 112 — Граварвогюр, Фолдір, Гамрар, Боргір, Боргаргольт, Рімар, Енгі, Стадір, Вікур, Гуус, Кельднагольт


Населення

Історичне населення міста
Рік Місто Регіон
1801 600 -
1860 1,450 -
1901 6,321 8,221
1910 11,449 14,534
1920 17,450 21,347
1930 28,052 33,867
1940 38,308 43,483
1950 55,980 44,813
1960 72,407 88,315
1970 81,693 106,152
1980 83,766 121,698
1985 89,868 --
1990 97,569 145,980
1995 104,258 --
2000 110,852 175,000
2005 114,800 187,105
2006 115,420 191,612
2007 117,721 196,161
2008 119,848 201,585
2011 119,108 202,341

Населення Рейк'явіка у 2005 році: 114,800 / 187,105 (з передмістями).

Щільність населення міста: 413/ км².

Населення 6 передмість (міста-сателіти Рейк'явіка):

Міжнародні відносини

У міста 18 побратимів:

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2015. 
  2. . Hong Kong Observatory. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 18 травня 2010. 
  3. . Hull in print (Hull City Council). December 2006. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 8 вересня 2015. 
  4. (Spanish). SEGOB. Архів оригіналу за 4 серпня 2014. Процитовано 8 вересня 2015. 
  5. Irvine, Chris (15 липня 2013). . The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 липня 2013. 
  6. . Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 4 березня 2015. 
  7. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 8 вересня 2015. 

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рейк'явік
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rejk ya vik isl Reykjavik stolicya ta najbilshe misto Islandiyi z naselennyam ponad 120 tisyach osib z peredmistyami ponad 200 tisyach sho stanovit polovinu naselennya vsogo ostrova Rejk yavik lezhit na pivdenno zahidnomu kinci krayini pivostrovi Rejk yanes bilsha chastina yakogo pokrita zastigloyu lavoyu z prorizami grudami ta pagorbami vulkanichnogo pohodzhennya Rejk yavik roztashovanij navproti gori Esha verhiv ya yakoyi majzhe cilij rik pokrite snigom Rejk yavikReykjavikGerbKrayevid mista z cerkvi Gatlgrimura 4 lyutogo 2003 rokuKrayevid mista z cerkvi Gatlgrimura 4 lyutogo 2003 rokuRoztashuvannya municipalitetu Rejk yavik na mapi IslandiyiOsnovni daniKrayina IslandiyaRegion GevyudborgarsvajdidZasnovane 874Municipalitet Rejk yavikKod municipalitetu 0000Naselennya 121 230 osib 2014 Plosha 277 1 km Gustota naselennya 437 5 osib km Chasovij poyas GMD UTC 0 Geografichni koordinati 64 08 07 pn sh 21 53 43 zh d 64 13528 pn sh 21 89528 zh d 64 13528 21 89528 Koordinati 64 08 07 pn sh 21 53 43 zh d 64 13528 pn sh 21 89528 zh d 64 13528 21 89528Misceva vladaVebstorinka http www rvk is Mer Jon GnarrKartaRejk yavik Zmist 1 Geografiya 1 1 Richki 1 2 Ostrovi 1 3 Klimat 2 Istoriya 2 1 Rejk yavik sogodni 3 Dilnici Rejk yavika z poshtovimi kodami 4 Naselennya 5 Mizhnarodni vidnosini 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiRichki Redaguvati Cherez shidni rajoni Rejk yavika protikaye dekilka richok isl au aur richka richka Etlizaaur 5 km dovzhinoyu vid ozera Etlizavatn do Atlantichogo okeanu richki Bugda Goulmsau ta Sudurau usi tri vpadayut v ozero Etlizavatn richka Ultarsau perehodit u richku Korpuulivsstadaau vpadaye v Atlantichnij okean i ye shidnoyu mezheyu Rejk yavika vidokremlyuyuchi jogo vid mista Mosfelsbayir Ostrovi Redaguvati Do mezh Rejk yavika vhodyat takozh p yat ostroviv Videj Engej Goulmar Ejdissker Akurej ta pivostriv Geldinganes usi ne zaseleni cherez vidkriti prostori ta silni vitri Najbilshij sered nih ostriv Videj plosheyu bl 1 5 km na yakomu ye dekilka budivel restoran lyuteranska cerkva osvyachena v 1774 roci ruyini monastirya ta vinajm islandskih mini konej ulitku U 1226 roci na ostrovi Videj bulo zbudovano ta osvyacheno katolickij monastir yakij piznishe stav odnim iz najbagatshih monastiriv v Islandiyi U 1539 roci u chasi Reformaciyi protestantski povstanci na choli z Didrikom iz Mindenu zahopili monastir i jogo bulo progolosheno vlasnistyu danskogo korolya Ostannij islandskij katolickij yepiskop Joun u 1550 roci povernuv monastir i znovu osvyativ jogo Ale nezabarom jogo samogo ta jogo siniv bulo stracheno vidsichennyam golovi sokiroyu bez zhodnogo sudu Yihnij kat sam pomer raptovoyu smertyu nezabarom pislya cogo vipadku Klimat Redaguvati Klimat Rejk yavika 1 2 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 1 9 2 8 3 2 5 7 9 4 11 7 13 3 13 0 10 1 6 8 3 4 2 2 6 96Serednya temperatura C 0 6 0 4 0 6 3 1 6 5 9 3 10 8 10 5 7 6 4 5 1 4 0 3 4 48Serednij minimum C 3 2 1 2 0 4 3 6 6 7 8 3 7 9 5 0 2 2 1 3 2 8 1 91Godin sonyachnogo syajva 24 8 53 7 111 6 141 0 192 2 162 0 170 5 155 0 126 0 83 7 39 0 9 3 1268 8Norma opadiv mm 75 6 71 8 81 8 58 3 43 8 50 51 8 61 8 66 5 85 6 72 5 78 7 798 2Dniv z doshem 13 3 12 5 14 4 12 2 9 8 10 7 10 11 7 12 4 14 5 12 5 13 9 147 9Istoriya Redaguvati Misto u 1860 hU perekladi z islandskoyi Rejk yavik znachit dimna buhta Taku nazvu mistu v 874 roci dav jogo zasnovnik Ingolfur Arnarsson Ingolfr Ejnerson Koli mandrivnik doslidnik Ejnerson vidpliv vid beregiv Pivnichnoyi Norvegiyi u 874 roci vin vvazhav sho ce za Bozhim poklikom jogo obrano pershim vidkrivachem ciyeyi bidnoyi nerodyuchoyi ta nezaselenoyi zemli Po suti vin kinuv dvi porizani derev yani kolodi na vodu i prisyagnuvsya sho bude mandruvati bud kudi do togo chasu poki voni ne distanutsya berega Os tak zasnuvali Rejk yavik U ti chasi voda omivala znachno bilshu chastinu ostrova blizhche do centru krayini i zakutki vulic Adalstrejti ta Suzurgata ce ti miscya de kolis yak pogodzhuyutsya istoriki bulo zasnovane Ejnersonove gospodarstvo Bagato stolit po tomu bilya seredini XIX stolittya malenke mistechko pochalo zrostati bilya fermi Rejk yavik zavdyaki korolivskomu skarbnikovi Skuli Magnussonu Skuli Magnusson vidomomu yak batko Rejk yavika yakij zasnuvav sherstyani majsterni v Rejk yaviku v ramkah svoyeyi diyalnosti z modernizaciyi islandskoyi ekonomiki Ce posluzhilo poshtovhom do pochatku rozvitku Rejk yavika yak mista Status mista Rejk yavik otrimav v 1786 roci Islandskij parlament alting Althingi vpershe zibravsya v 930 roci na Polyah tinga Tingvellir THingvellir na pivdennomu zahodi Islandiyi U 1798 roci alting bulo skasovano ale v 1845 roci vidtvoreno v Rejk yaviku de perebuvav uryad krayini ta administraciya Koli Islandiya dobilasya samovryaduvannya a potim i nezalezhnosti vid Daniyi Rejk yavik stav stoliceyu derzhavi Iz priskorennyam ekonomichnogo progresu u XX stolitti ris i Rejk yavik ale osoblivo shvidkij rozvitok vin otrimav u drugij polovini XX stolittya Rejk yavik sogodni Redaguvati Serce Rejk yavika prostir mizh stavkom Tjornin Tjornin i buhtoyu Na cij dilyanci znahodyatsya parlamentska plosha pishohidna vulicya Ojsturstrajti Austurstraeti z chislennimi magazinami suveniriv i najstarsha v misti vulicya Adalstrajti Adalstraeti na yakij roztashovanij informacijnij centr dlya turistiv Simvolom Rejk yavika ye sobor Gatlgrimskirk ya Hallgrimskirkja Bilya vhodu v sobor znahoditsya pam yatnik pershovidkrivachevi Ameriki Lejfu Eriksonu podarunok SShA Islandiyi na chest 1000 richchya parlamentu Altingu Sam sobor zbudovanij u 1974 roci vidznachayetsya svoyeyu 75 metrovoyu dzviniceyu vid na misto z yakoyi prosto vrazhaye U 2000 roci YuNESKO nadalo Rejk yaviku statusu Kulturnoyi stolici svitu a rik po tomu misto otrimalo oficijne zvannya Najgaryachishoyi stolici Yevropi U misti roztashovana Nacionalna j universitetska biblioteka Islandiyi Nacionalna galereya Islandiyi botanichnij sad Vidstan do mizhnarodnogo aeroportu imeni Lejfa Eriksona v m Keplavik bl 40 km Rejk yavik ta Keplavik z yednuye shvidkisna avtotrasa vidoma yak Rejk yanesbrojt U samomu Rejk yaviku diye takozh miskij aeroport yakij obslugovuye vnutrishni rejsi Panorama Rejk yavikaDilnici Rejk yavika z poshtovimi kodami Redaguvati Dilnici Rejk yavikaPoyasnennya Brojt prospekt trasa Vegur doroga Gata strajti vulicya Bayir misto Gopn gavan Poshtovi indeksi Rejk yavika 101 155 de 101 Midbayir centr mista Ojsturbayir Vesturbayir Orfirsej Namla GepninGolovni vulici Lojgavegur Kverfisgata Miklabrojt Sajbrojt Ringbrojt Bankastrajti Geirsgata Lajk yargata Skoulavordustigyur Suzurgata 107 Melyar Grandar SkjoulGolovni vulici Ayissida Gofsvatlagata Ejdsgrandi Faulkagata Gagamelyur Furumelyur 105 Tuun Golt Pivn Glidar Pivd Glidar Oskuglid Nordur Miri Lajkir TejgarGolovni vulici Lojgavegur Noatun Borgartun Miklabrojt Floukauata Sajbrojt Snorrabrojt Skulagata Gofzatun Skulatun Gautun Skipgolt Oskuglid ye populyarnim miscem vidpochinku zhiteliv stolici V 1950 r tut buli nasadzheni dereva sho peretvorilosya na velikij lis z pishohidnimi dorizhkami Poruch znahoditsya Pertla dosl Perlina razyucha velichezna sporuda zi shklyanim kupolom de diye muzej istoriyi Islandiyi Saga unikalnij fontan turistichnij kafeterij z magazinom ta dorogij restoran sho obertayetsya razom zi shklyanim kupolom Pertla turistichna atrakciya oskilki z yiyi vershini vidno ves Rejk yavik ta okolici Poruch z Pertlya sporudzheno shtuchnij gejzer sho vibuhaye civkoyu vodi cherez pevnij interval 104 Lojgaraaus Sund gavan Sundagepn Gejmar Vogar V Vogar AGolovni vulici Sajbrojt Lojgarasvegur Langgoltsvegur Vatnagardar Gnodarvegur m Rejk yavik108 Fossvogur Gerdi Pivn Gaualejti Skejvan MularGolovni vulici Miklabrojt Skejvan Faukafen FaksavenRajon Skejvan torgova dilnicya Rejk yavika z desyatkami magaziniv najbilshij sered nih Gagkojp islandskoyi merezhi Gagkojp supermarketi yakoyi ye v riznih rajonah krayini magazini elektrotovariv Elko ta VT Na Skejvan znahoditsya tezh shkola mov Mimir de sotni novih inozemnih immigrantiv vivchayut islandsku movu a dorosli islandci inozemni movi 110 Gofzar A Gofzar V Briggyu kverfi Gaulsar Aurbayir Artunsgolt Selaus vulicya Karastigur isl stigur ozn uzviz spusk m Rejk yavikGolovni vulici Artunsbrekka Vesturlyandsvegur Sudurlyandsvegur dosl pivdenna doroga yaka z yednuye Rejk yavik z mistami Kveragerdi ta Selfos i neshasno vidoma bagatma dorozhnimi vipadkami z kilkoma desyatkami zagiblih cherez shvidkisne vodinnya na cij trasi Monument z desyatkami bilih hrestiv vidpovidno do kilkosti zagiblih vstanovlenij bilya trasi ne doyizhdzhayuchi do m Kveragerdi Gofdabakki Bildsgofdi Stourgofdi dilyanka skladiv fabrik ta avtomobilnih saloniv V Aurbayiri roztashovanij muzej arhitektori skansen Arbayersapn chastina istorichnogo muzeyu Rejk yavika Na pivdni rajon perehodit u velikij za islandskimi mirkami lis Gejdmerk populyarne misce progulyanok ta vidpochinku z bagatma pishohidnimi dorizhkami V comu rajoni takozh roztashovani dva najbilshi ozera v Rejk yaviku Etlizavatn ta Rojzavatn dosl chervone ozero ta richka Etlizaau dolina yakoyi vidoma yak Etlizaaurdalyur zasadzhena yalinkami ta sosnami j ye takozh populyarnoyu zonoyu vidpochinku 113 GravargoltU Gravargolti roztashovane nevelike ozero Rejnisvatn dostupne dlya ribolovli 109 Brejdgolt Sel Bakkar Stekkir 111 Fetl Nordurfetl Goulyar Najmensh populyarna dilnicya Rejk yavika cherez zlochinnist ta narkomaniyu Cherez ce cini na zhitlo v dilnici Fetl sered najnizhchih v stolici 112 Gravarvogyur Foldir Gamrar Borgir Borgargolt Rimar Engi Stadir Vikur Guus KeldnagoltNaselennya RedaguvatiIstorichne naselennya mista Rik Misto Region1801 600 1860 1 450 1901 6 321 8 2211910 11 449 14 5341920 17 450 21 3471930 28 052 33 8671940 38 308 43 4831950 55 980 44 8131960 72 407 88 3151970 81 693 106 1521980 83 766 121 6981985 89 868 1990 97 569 145 9801995 104 258 2000 110 852 175 0002005 114 800 187 1052006 115 420 191 6122007 117 721 196 1612008 119 848 201 5852011 119 108 202 341Naselennya Rejk yavika u 2005 roci 114 800 187 105 z peredmistyami Shilnist naselennya mista 413 km Naselennya 6 peredmist mista sateliti Rejk yavika Koupavogyur 26 468 Gapnarf yerdyur 22 451 Gardabajr 9 423 Mosfellsbajr 7 157 Selt yarnes 4 461 Aultanes 2 183Mizhnarodni vidnosini RedaguvatiU mista 18 pobratimiv Baku Karakas Kopengagen Drezden Gelsinki Kingston apon Gall 3 La Pas Mehiko 4 Moskva 5 Nuuk Oslo Sankt Peterburg Siyetl 6 Stokgolm Strumicya Torsgavn 7 Vilnyus VinnipegDiv takozh RedaguvatiGravarvogyur Lejf Erikson Islandiya Alting Parlament Islandiyi Spisok mist ta sil Islandiyi Rejk yavicka ratushaPrimitki Redaguvati World Weather Information Service Reykjavik Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 8 veresnya 2015 Climatological Normals of Reykjavik Hong Kong Observatory Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 18 travnya 2010 Christmas around the world Hull in print Hull City Council December 2006 Arhiv originalu za 30 travnya 2013 Procitovano 8 veresnya 2015 Convenio de amistad entre Ciudad de Mexico y Reykjavik Spanish SEGOB Arhiv originalu za 4 serpnya 2014 Procitovano 8 veresnya 2015 Irvine Chris 15 lipnya 2013 Reykjavik mayor proposes cutting ties with Moscow over gay law The Daily Telegraph Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 24 lipnya 2013 Reykjavik Iceland Sister Cities Arhiv originalu za 4 veresnya 2015 Procitovano 4 bereznya 2015 Torshavn fo Vina og samstarvsbyir Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2015 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rejk yavikOficijnij sajt mista Arhivovano 8 serpnya 2006 u Wayback Machine isl Rejk yavik Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Rejk yavik u Vikimandrah Pam yatki ta viznachni miscya Rejk yavika Arhivovano 26 lyutogo 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rejk 27yavik amp oldid 39724934