Лейф Е́ріксон (970, Eiríksstaðird, Ісландська Вільна держава — 1020, Браттаглід, Куяллек і Гренландія) — скандинавський мореплавець і дослідник, син першовідкривача Гренландії Еріка Рудого, онук Торвальда Асвальдсона (ісл. Thorvald Asvaldsson). Імовірно, перший європеєць, який побував у Північній Америці за п'ятсот років до Христофора Колумба. Про походи Лейфа відомо з таких манускриптів як «Сага про Еріка Рудого» і «Сага про гренландців». Їхня достовірність була підтверджена археологічними відкриттями XX століття.
| Лейф Еріксон | |
|---|---|
| давньоскан. Leifr heppni Eiríksson | |
| Марка США, присвячена Дню Лейфа Еріксона, 1968. | |
| Народився | 970 Eiríksstaðird, Ісландська Вільна держава |
| Помер | 1020 Браттаглід, Куяллек, Гренландія, Королівство Данія або Гренландія, Королівство Данія |
| Країна | Ісландська Вільна держава |
| Національність | норвежець |
| Діяльність | мореплавець |
| Знання мов | Old West Norsed |
| Конфесія | християнство |
| Батько | Ерік Рудий |
| Родичі | Ерік Рудий Торвальд Еріксон Торстейн Еріксон Фрейдіс Еріксдоттир |
| Брати, сестри | Фрейдіс Еріксдоттір, Торвальд Ейрікссон і Торстейн Ейрікссон |
|
Біографія Редагувати
Родина Редагувати
Лейф Еріксон народився в Ісландії в сім'ї Еріка Рудого, якого через вбивство ним людини вигнали з Норвегії разом зі всією його родиною. У 982 році сім'я Еріка була змушена покинути й Ісландію, бо він вбив іще двох людей. Лейф разом із сім'єю батька поселився в нових колоніях у Гренландії. У Лейфа Еріксона було два брати, Торвальд і Торстейн, і одна сестра, Фрейдіс. У Лейфа була дружина Торгуна та син Торкель Лейфсон.
Перед походом в Америку Лейф здійснив торгову експедицію до Норвегії. Тут Лейф прийняв хрещення від Олафа Трюгвальсона, короля Норвегії і колишнього вихованця князя Володимира. За прикладом Олафа Лейф привіз до Гренландії християнського єпископа та охрестив її. Його мати і багато гренландців прийняли християнство, але батько, Ерік Рудий, залишився язичником. На зворотньому шляху Лейф врятував ісландця Торіра, який зазнав аварії, і за це отримав прізвисько «Лейф Щасливий».
Відкриття Америки Редагувати
Після повернення додому в Гренландію Лейф зустрів норвежця Б'ярні Герйольфссона, який розповідав, що бачив на заході далеко в морі обриси землі. Лейф зацікавився цією розповіддю і вирішив дослідити нові землі. Приблизно в 1000 році Лейф Еріксон з командою з 35 осіб відплив на захід на кораблі, який купив у Б'ярні. Вони відкрили три регіони американського узбережжя: Хеллуланд (очевидно, Баффінова Земля), Маркланд (півострів Лабрадор) і Вінланд, який свою назву отримав за велику кількість виноградних лоз, що там росли (можливо, це було узбережжя Ньюфаундленда поблизу сучасного містечка Л'Анс-о-Медоуз). Тут були засновані декілька поселень, де вікінги залишились на зиму. Повернувшись додому, Лейф віддав корабель своєму братові Торвальду, який замість нього відплив далі досліджувати Вінланд. Експедиція Торвальда була невдалою: скандинави зітнулися зі «скарлінгами» — північноамериканськими індіанцями, і під час сутички Торвальд загинув.
Згідно з ісландськими легендами, Ерік і Лейф вирушали в експедиції не наосліп, а спираючись на розповіді очевидців, як, наприклад, Б'ярні, які бачили на горизонті невідомі землі. Таким чином, Америка в певному сенсі була відкрита ще до 1000 року. Але саме Лейф першим здійснив повноцінну експедицію вздовж берегів Вінланда, дав йому ім'я, висадився на берег і навіть спробував колонізувати територію. За розповідями Лейфа і його людей, які стали основою для скандинавських «Саги про Еріка Рудого» та «Саги про гренландців», були складені перші карти Вінланду.
Останні роки Редагувати
Остання згадка про живого Лейфа датується 1019 роком, до 1025 року керівництво Еріксфйордом він передав синові Торкелю. У сагах нічого не згадується про смерть Лейфа — він, імовірно, помер між цими датами в Гренландії. Про родину Лейфа більше нічого не відомо, окрім правонаступництва Торкеля.
Вшанування пам'яті Редагувати
На честь Лейфа Еріксона названо головне міжнародне летовище Ісландії у Кефлавіку. У 1887 році в Бостоні Лейфу Еріксону поставили пам'ятник. Щороку 9 жовтня в США відбувається день Еріксона.
Лейф Еріксон у сучасній культурі Редагувати
Література Редагувати
- «Машина часу „Техніколор“», або «Фантастична сага» — роман американського письменника-фантаста Гаррі Гаррісона, написаний у 1967 році, де історія розповідається у пародійному вигляді.
- За словами Ніла Ґеймана, діорама, що присвячена прибуттю Лейфа Еріксона в Північну Америку і виставлена в туристичному центрі в Рейк'явіку, надихнула його на написання «Американських богів».
Кінематограф Редагувати
- Режисерська версія фільму Маска 1994 року починається з приїзду в майбутню Північну Америку Лейфа Еріксона, який прибув на «край світу», щоб завезти якнайдалі від людей маску бога Локі.
- Німий фільм «Вікінг» 1928 року розповідає про відкриття Вінланда Лейфом Еріксоном.
- Серіал "Вікінги: Вальгалла"
Музика Редагувати
- Походові Лейфа Еріксона присвячений концептуальний альбом норвезько-німецької метал-групи Leaves' Eyes «Vinland Saga», 2005 року.
Мультиплікація Редагувати
- У мультсеріалі «Губка Боб Квадратні Штани» в серії «Бульбашка Бадді» з'ясовується, що Бікіні Боттомці святкують день Лейфа Еріксона.
Ігри Редагувати
- «Корсари: Повернення Легенди» — з'являється на острові Гваделупа у вигляді мумії та антагоніста, зображується чарівником і надзвичайно розумною і підступною людиною (зумів викликати демона, ув'язнити його в лампі, з якої демон не міг вибратися, зробити ключ від своєї гробниці, здійснити обмін тілами гравця і його самого, воскресити своїх слуг)[джерело?].
- «Корсари: Місто втрачених кораблів» — з'являється в тому ж квесті й вигляді, що і Корсари: Повернення Легенди[джерело?].
Аніме Редагувати
У 2019 році вийшло аніме під назвою «Сага про Вінланд», де згадується саме він.
Примітки Редагувати
- Лейф Еріксон (11-е століття). BBC. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 листопада, 2011.
- Ingstad, Helge; Ingstad, Anne Stine (2000). . Breakwater Books. с. 74. ISBN 978-1-55081-158-2. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 19 листопада 2012.
- Сівер, Кірстен А. (1997). . Stanford University Press. с. 62. ISBN 978-0-8047-3161-4. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 19 листопада 2012.
- (укр.). Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 3 вересня 2019.
- . IGN Southeast Asia (en-sg). 31 липня 2019. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
Література Редагувати
- Short, William R. (2010). . McFarland. ISBN 978-0-7864-4727-5. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 19 листопада 2012. (англ.)
- Somerville, Angus; McDonald, Andrew R. (2010). . University of Toronto Press. ISBN 978-1-4426-0148-2. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 19 листопада 2012. (англ.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Leifr Eiríksson |
- Account of the discovery of North America from the «Saga of Eric the Red» [ 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Saga of Erik the Red [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.] — Full text in English and Old Norse (англ.)
- Reconstructed portrait of Ericsson [ 7 січня 2020 у Wayback Machine.] Based on historical sources, in a contemporary style; from Reportret (англ.)
- The North American Saga — Smithsonian — National Museum of Natural History. [ 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)