www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чорниця 1 2 Vaccínium рід вічнозелених і листопадних чагарників напівчагарників та чагарничків зрідка дерев ліан родини

Чорниця

Чорниця (Vaccínium) — рід вічнозелених і листопадних чагарників, напівчагарників та чагарничків (зрідка дерев, ліан) родини Вересові (Ericaceae). Більшість видів — з Північної півкулі, але деякі види трапляються і в Південній. Згідно з Plants of the World Online рід налічує 442 види.

Суцвіття чорниці

До цього роду належать багато цікавих та корисних для людини рослин — брусниця, чорниця високоросла, лохина звичайна, журавлина, чорниця. Ягоди цих видів їстівні та мають ряд цінних властивостей. Деякі види заради їстівних ягід культивуються, у тому числі у промисловому масштабі (у першу чергу це відноситься до журавлини великоплідної та лохини високорослої). У медичних цілях використовуються й інші частини рослин — наприклад, листя брусниці та чорниці. Деякі рослини знаходять застосування у декоративному садівництві.

Назва Редагувати

Наукова назву роду взято з класичної латини: у Плінія Старшого слово vaccinium зустрічається як назва рослини («тип ягоди»; можливо, малася на увазі чорниця; лат. bacca — ягода) . Зрідка наводиться версія, що назва Vaccinium походить від латинського слова vacca — корова (vaccinus — коров'ячий) та пояснюється корисними властивостями ягід, порівнянними з користю від корови у господарстві.

Синоніміка вакциніуму включає такі назви:

  • Hornemannia Vahl (1810)
  • Hugeria Small (1903)
  • Neojunghuhnia Koord. (1909)
  • Oxycoccus Hill (1756)
  • Rigiolepis Hook.f. (1873)
Брусниця (Vaccinium vitis-idaea). Ботанічна ілюстрація з книги К. А. М. Ліндман «Bilder ur Nordens Flora», 1917 — 1926.
1 — пагони з квітками, 2 — ягоди, 3 — квітка в розрізі, 4 — тичинка (видно два роги, характерні для всіх вересових).
Vaccinium sp.: діаграма квітки

Поширення Редагувати

Природний ареал переважної більшості видів — регіони з холодним та помірним кліматом Північної півкулі; є види, які ростуть в Андах, а також тропічні види, поширені на Гавайських островах, на Мадагаскарі, у Південній Африці.

Рослини, що представляють цей рід, ростуть здебільшого на відкритих просторах або у світлих лісах, віддають перевагу кислим ґрунтам. Деякі види пристосувалися до життя на сфагнових болотах: наприклад, лохина звичайна, представники підроду Журавлина. Деякі види вакциніуму утворюють суцільні зарості: наприклад, чорниця звичайна — у субальпийському поясі Карпат, журавлина на сфагнових болотах.

Біологічний опис Редагувати

Представники роду — зазвичай чагарники або чагарнички, зрідка невеликі дерева. Трапляються і незвичайні життєві форми: наприклад, чорниця лавролиста (Vaccinium laurifolium) є напівепіфітом — свій розвиток цей вид починає як епіфіт, але коли звисаюче коріння досягає поверхні, рослина починає рости, як звичайна наземна рослина та досягає у висоту 5 м, тулячись при цьому стовбуром до того дерева, на якому почала рости.

Кореневище зазвичай довге, шнуроподібне, на ньому знаходяться численні кущики. У чорниці звичайної кореневище має довжину до 3 м, у деяких представників роду довжина кореневища сягає 10 м. Як і для інших вересових, для вакциніуму характерна мікориза — взаємовигідне співжиття коренів рослини з міцелієм грибів.

Пагони прямостоячі або сланкі.

Листки можуть як опадати на зиму, так і зимувати; краї як з рівними краями, так і з зубчастими; адаксіальний (верхній) бік листа — яскраво-зелений, абаксіальний (нижній) бік — різного забарвлення, від яскраво-зеленого до білого. У молодому віці листки іноді червоні, восени у деяких видів також червоніють (наприклад, у чорниці високорослої); часто шкірясті. У деяких видів листя згортається в трубочку при настанні посушливого періоду: зокрема, таку властивість має брусниця.

Квітки з подвійною оцвітиною. Віночок більшою чи меншою мірою зрослопелюстковий, у видів з підроду Вакциніум має дзвоникоподібну, (келихоподібну або діжкоподібну) форму; у видів з підроду Журавлина повністю розвинена квітка нагадує квітку цикламена (Cyclamen): пелюстки загинаються. Забарвлення пелюсток — від білого до яскраво-червоного. Квітки частіше чотиричленні, рідше п'ятичленні (при тому, що у більшості вересових квітки п'ятичленні). Кількість тичинок — вдвічі більше, ніж часток віночка. Тичинки вільні, двогніздові; як і в інших вересових, з двома «ріжками»; розкриваються парами; пилкові зерна з'єднані по чотири. Квітки двостатеві, але іноді спостерігається явище функціональної одностатевості. Наприклад, для чорниці звичайної характерна слабка протерандрія (дозрівання андроцея раніше ніж гінецея) . Зав'язь нижня. \

Формула квітки: \
Запилення відбувається за допомогою комах. Тичинки забезпечені придатками, схожими на роги, при відвідуванні квітки комахами придатки служать важелями, за допомогою яких комахи самі висипають на себе пилок. Плоди утворюються і в разі неможливості перехресного запилення, але лише за умови, що квітки будуть струшуватися; в природі струшування відбувається за допомогою вітру, тому в місцях, захищених від вітру оточуючими рослинами, ягід чорниці та лохини зазвичай менше.

Плід — соковита ягода. Забарвлення стиглих ягід — або червоне, або синє (різних відтінків, від блакитнуватого до темносинього, майже чорного). Для представників роду характерна ендозоохорія — метод поширення насіння, при якому птахи та ссавці поїдають плоди цілком. Насіння, яке знаходиться всередині плодів, пройшовши через травний тракт, виходить неушкодженим разом з екскрементами.

Види вакциніуму є першою ланкою багатьох харчових ланцюгів, зокрема, це харчові рослини для гусениць багатьох видів метеликів.

Хімічний склад Редагувати

Хімічний склад добре вивчений у першу чергу в тих видів вакциніуму, які активно використовуються з лікувальною метою.

Одним з найважливіших для медичного застосування компонентів є глікозид арбутин, антисептик сечовивідних шляхів: в організмі він розщеплюється на цукор та гідрохінон, який має бактерицидні властивості. Арбутин знайдений у листі брусниці та чорниці (у брусниці — до 9 %), у ягодах брусниці. Наявністю арбутину (вакциніну) пояснюється гіркуватий смак ягід брусниці та журавлини.

У листі брусниці та чорниці знайдені аскорбінова кислота (у чорниці — до 250 мг%), дубильні сполуки, флавоноїди, тритерпенові сполуки, хінна кислота.

У ягодах брусниці, журавлини та чорниці знайдені цукри, лимонна, аскорбінова (у брусниці — до 17 мг%) та інші кислоти, глікозиди. У ягодах брусниці та журавлини міститься бензойна кислота, що має антисептичні властивості, у плодах же чорниці її немає, саме цим пояснюється той факт, що ягоди брусниці та журавлини, на відміну від ягід чорниці, можуть тривалий час зберігатися у квашеному вигляді без додавання будь-яких консервантів.

Ягоди чорниці примітні тим, що займають перше місце серед усіх фруктів і ягід за вмістом марганцю.

На лівій фотографії: плоди рослин з роду Вакциніум — журавлина, лохина дрібнолиста, чорниця, брусниця (за годинниковою стрілкою, починаючи з верхнього правого кута). У центрі та праворуч — плоди вакциніуму високорослого.

Застосування Редагувати

Варення журавлини.

Застосування в кулінарії Редагувати

Ягоди дуже багатьох видів вакциніуму їстівні як у сирому, так і у переробленому вигляді, з них готують варення, джеми, желе, сиропи, морси, екстракти, киселі, а також вино.

Для м'ясних страв багатьох європейських, що є також поширеними на американському континенті, кухонь характерне використання брусничного варення, брусничного желе або мочених ягід (журавлини, брусниці) як соусу або гарніру для страв з м'яса та дичини; з моченою брусницею подають і одну з традиційних фінських страв — круп'яні ковбаски (з рисової та перлової крупи).

Журавлиновий джем, який американці називають журавлиновим соусом (англ. cranberry sauce), у США та Канаді традиційно подається з м'ясом індика на День подяки.

Листя брусниці та журавлини можуть вживатися замість чаю.

«The Cranberry Harvest on the Island of Nantucket» («Збір врожаю журавлини на острові Нантакет»), 1880. Картина американського художника Істмена Джонсона.
Збір журавлини на журавлиновому полі. Штат Нью-Джерсі, США. Вересень 1910 р.
Збір журавлини на промисловій плантації. Люди знаходяться майже по пояс у воді, на поверхні якої плаває ягода (див. текст). Штат Нью-Джерсі, США.
За допомогою такої техніки збирають плоди вакциніуму вузьколистого (Vaccinium angustifolium) на промислових плантаціях у Північній Америці. Провінція Нью-Брансвік, Канада.

Ягоди журавлини та чорниці використовуються в харчовій промисловості, а ягоди журавлини — також у лікеро-горілчаному виробництві.

Медичне застосування Редагувати

Найвідоміші лікарські рослини роду Вакциніум — чорниця та брусниця.

Чорниця у науковій медицині використовується як в'яжучий засіб, пагони чорниці входять до складу протидіабетичного збору. Ягоди чорниці використовуються як джерело вітамінів, необхідних для нормальної роботи очей.

У брусниці у науковій медицині використовуються листя — їх відвар та настій застосовуються як дезінфікуючий та діуретичний засіб. Унаслідок того, що у брусниці знайдений арбутин (антисептик сечовивідних шляхів), при лікуванні розладів сечовивідної системи використовують витяжку з сухого листя (але при неправильному дозуванні така витяжка може викликати отруєння).

Культивування Редагувати

Промислове садівництво Редагувати

Деякі види вакциніуму вирощують у промислових масштабах на спеціальних плантаціях.

Культивування рослин з роду вакциніум почалося з журавлини великоплодої (Vaccinium macrocarpon) на початку XIX століття у США та Канаді. Останнім часом у цих країнах великі площі зайняті під промислові плантації цього виду. За ці роки виведено більше двохсот сортів. Максимальна врожайність журавлинових плантацій — 220 ц/га, середня — 180 ц/га. Особливість журавлини великоплідної, яку вирощують у величезних кількостях у США і Канаді, полягає в тому, що в її плодах є повітряні камери, тому це одна з небагатьох ягід, яка плавають на поверхні води. Це робить збір ягоди істотно менш трудомістким у порівнянні зі звичайним ручним збором: наприкінці сезону чеки з дозрілою ягодою заповнюють водою та пускають спеціальні комбайни, які збивають цю воду, при цьому стиглі ягоди відриваються. після цього зганяють всі ягоди до одного краю чека, де її — чисту та промиту — вичерпують для подальшої переробки.

З 1960-х років у культуру введена і брусниця (Vaccinium vitis-idaea); у першу чергу селекцією цього виду займалися у Швеції, Фінляндії, Німеччині та Нідерландах. Приблизна врожайність промислових плантацій — 70 ц/га.

Ще один вид, широко культивований у промислових масштабах (у першу чергу у США), — чорниця високоросла (Vaccinium corymbosum). Останнім часом її плантації є у США, Західній Європі, Австралії та Новій Зеландії. Світовий врожай чорниці високорослої становить приблизно 50 тисяч тонн на рік. Є також плантації лохини вузьколистої (Vaccinium angustifolium).

Аматорське садівництво Редагувати

Як ягідні культури в аматорському садівництві крім журавлини, брусниці та вакциніуму високорослого використовують також буяхи (Vaccinium uliginosum). За врожайністю цей вид значно поступається вакциніуму високорослому (врожайність буяхів — до 1 кг з куща проти 3 кг з куща у вакциніуму високорослого в умовах Підмосков'я і до 10 кг з куща на батьківщині вакциніуму високорослого, в Північній Америці), але значно перевершує його за морозостійкістю.

Деякі вакциніуми вирощують як декоративні рослини, у першу чергу це стосується низькорослих гарноквітнучих чагарничків, які саджають на рокаріях та альпінаріях: вакциніуму монетчатого (Vaccinium nummularia) та брусниці (Vaccinium vitis-idaea). Трапляються в садах і відносно високі декоративні види — вакциніум високорослий (Vaccinium corymbosum) висотою до 1,8 м, Вакциніум циліндричний (Vaccinium cylindraceum) висотою до 3 м, а також Вакциніум деревоподібний (Vaccinium arboreum) .

Агротехніка Редагувати

Рослини роду вакциніум вирощують на легких, добре дренованих ґрунтах з високим вмістом органічної речовини, що мають високу водоутримуючу здатність та низький рівень pH. Для покращення водних та повітряного-фізичних властивостей ґрунту зазвичай додають кислий верховий торф, подрібнену кору дерев чи перепрілу тирсу.

У культурі рослини роду Вакциніум розмножують вегетативно — вкоріненням зелених чи здерев'янілих живців. Останнім часом поширення набуло розмноження in-vitro та мікроживцюванням.

Щороку, переважно навесні, проводять обрізання, видаляючи пошкоджені та малопродуктивні гілки, щоб сформувати кущі з оптимальним загущенням крони.

Класифікація Редагувати

Таксономічне положення Редагувати

Раніше рід Вакциніум виділяли в окрему родину Вакциневі, або Брусничні (Vacciniaceae), обґрунтовуючи це насамперед тим, що в рослин цього роду, на відміну від інших вересових, зав'язь верхня, а нижня.

Зараз рід Вакциніум, як і ще більше тридцяти родів, входить до триби Вакцинієві (Vaccinieae) підродини Вакцинієві, або Брусничні (Vaccinioideae) родини Вересові (Ericaceae):

відділ Квіткові, або Покритонасінні (класифікація згідно з Системою APG II)
  порядок Вересоцвіті   ще 44 порядки квіткових рослин, з яких до вересоцвітих найбільш близькі Геранієцвіті, Кизилоцвіті, Крососомоцвіті та Миртоцвіті  
  родина Вересові   ще 25 родин, у тому числі Актинідієві, Бальзамінові, Первоцвітові, Сапотові, Чайні і Ебенові  
  підродина Вакцинієві (Vaccinioideae)   ще сім підродин: Суничникові (роди Суничник, Толокнянка…), Касіопеєві (Касіопея), Під'ялинникові (Алотропа, Грушанка, Зимолюбка, Одноквітка звичайна, Ортілія, Під'ялинник…), Стіфелієві (Змієлисник, Пріонотес, Річе, Епакріс…), Харіманелові (Харіманелла…), Енкіантові (Енкіантус…), Вересові (Верес, Водянка, Рододендрон, Еріка…)  
  триба Вакцинієві (Vaccinieae)   ще чотири триби, у тому числі Гаультерієві (Гаультерія, Хамедафне…), Ліоневі (Пієріс…), Андромедові (Зеновія та Андромеда багатолиста)  
  рід Вакциніум   ще більше 30 родів, у тому числі Агапетес, Кавендіш  
  два підроди з загальним числом видів близько 450; серед них: брусниця, буяхи, журавлина, чорниця  
 
 
 
 
 
 

Таксономія роду перебуває в стадії розробки. Наприклад, внаслідок генетичних досліджень виявлено, що значне число азійських видів, які зараз включені в рід Вакциніум, знаходяться набагато ближче до видів роду Агапетес (Agapetes), ніж до інших видів роду Вакциніум.

Підрід та секції Редагувати

Рід Вакциніум ділиться на два підроди — журавлина (subgen.Oxycoccus) і підрід власне вакциніум (subgen.Vaccinium). До першого підроду належать всього кілька видів, всі інші види належать до другого підроду.

Ягода брусниці (Vaccinium vitis-idaea) крупним планом

Список підродів та секцій.

Найвідоміші види Редагувати

Рід, згідно з сучасними уявленнями, ділиться на два підроду — Журавлина (Oxycoccus) та власне Вакциніум (Vaccinium).

Підрід Журавлина Редагувати

Підрід Журавлина (Vacciniumsubgen.Oxycoccus) — рослини з гнучкими повзучими недерев'яніючими пагонами; квітки — з відігнутими пелюстками. Раніше цей підрід зазвичай розглядався як самостійний рід Oxycoccus Hill (1756) .

  • Vaccinium macrocarpon Aiton (1789) — Журавлина великоплідна, або Журавлина американська. [syn. Oxycoccus macrocarpos (Aiton) Pers. (1805)]. Рослина родом з Північної Америки, яке вирощують в комерційних цілях заради щодо великих червоних плодів.
  • Vaccinium oxycoccos L. (1753) — Журавлина звичайна. [syn. Oxycoccus palustris Pers. (1805) — Журавлина болотяна, або Журавлина звичайна]. [syn. Oxycoccus quadripetalus Gilib. (1782) — Журавлина чотирипелюсткова]. Євразійський вид. Сланкі кустарнички з тонкими стеблами, дрібним, знизу білим листям, чотирироздільним віночком та їстівними темно-червоними ягодами. Іноді рослини цього виду утворюють великі зарості на сфагнових та торф'яних болотах. Ягоди збирають для використання в переробленому вигляді.
  • Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh. (1871) — Журавлина дрібноплода [syn. Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr. (1845)]. Євразійський вид з дрібнішими, ніж у журавлини болотяної, листками та плодами. Назва Vaccinium microcarpum (Turcz. ex Rupr.) Schmalh. (1871) у міжнародних ботанічних базах даних нерідко входить в синоніміку виду Vaccinium oxycoccos L. (1753), але в російській ботанічній літературі цей вид досі (2009) розглядається як самостійний.
  • Vaccinium erythrocarpum Michx. (1803) — Вакциніум червоноплодий. [syn. Oxycoccus erythrocarpus Pers. (1805)]. Вид, поширений у горах на південному сході США, а також в Східної Азії. Англійські назви рослини — southern mountain cranberry («південна гірська журавлина»),bearberry («ведмежа ягода») і arando. Чагарник висотою до півтора метра, що росте в затінених місцях; ягоди темно-червоні, прозорі, з дуже приємним запахом, їстівні, використовуються в сирому та переробленому вигляді.

Підрід Вакциніум Редагувати

Vaccinium cylindraceum — Вакциніум циліндричний
Vaccinium stamineum — Чорниця тичинкова

Підрід Вакциніум (Vacciniumsubgen.Vaccinium) — всі інші види; пагони тонкі, прямостоячі, дерев'яніючі, з дзвоникуватими квітами.

  • Vaccinium angustifolium Aiton (1789) — вакциніум вузьколистий. листопадний чагарник зі США та Канади. Заввишки та шириною до 60 см. Гілки червонуваті; листя супротивне, ланцетне, по краях дрібноопилчасте, до 2 см завдовжки. Квітки білі, плоди блакитно-чорні, завширшки до 1,5 см.
  • Vaccinium arboreum Marshall (1785) — вакциніум деревоподібний. Листопадний або напіввічнозелений чагарник, іноді виростає до розміру невеликого дерева. Зустрічається в США та в Канаді. Листя довжиною до 5 см, знизу опушене. Ягоди для людини неїстівні; поїдаються птахами.
  • Vaccinium arctostaphylos L. (1753) — Чорниця кавказька. Листопадний чагарник або невелике дерево заввишки до 3 м з їстівними плодами. Росте на Кавказі, в Ірані, Туреччини, Болгарії. Єдиний з третинних реліктових видів, що колись росли на території колишнього СРСР.
  • Vaccinium corymbosum L. (1753) Вакциніум щитковий, Чорниця високоросла або Чорниця щиткова. Листопадний вид з Північної Америки висотою до 2 м з блідо-рожевими квітками. Рослину вирощують заради чорно-синіх їстівних плодів діаметром до 2,5 см (врожайність — до 10 кг з куща), причому не лише на присадибних ділянках, але і на промислових плантаціях. Восени листя стає червоними. Є багато культурних сортів.
  • Vaccinium cylindraceum Sm. (1817) — Вакциніум циліндричний, або Ягідник циліндричний. Вічнозелений чагарник висотою до 3 м родом з Азорських островів. Квіткові бруньки червоні, квітки — бліді жовтувато-зелені. Ягоди синьо-чорні, циліндричні.
  • Vaccinium glaucoalbum Hook.f. ex C.B.Clarke (1882) — Вакциніум сизо-білий, або Ягідник сизо-білий. Вічнозелений чагарник родом з Гімалаїв висотою до 1,5 м. Листя велике овально-загострене, зверху зелене, знизу — біле з синюватим відтінком (звідси назва). Квітки біло-рожеві, ягоди чорні, їстівні.
  • Vaccinium laurifolium Miq. (1859) — Чорниця лавролиста. Напівепіфіт. Листя майже супротивне, шкірясте, по краях іржаве, залозисте, еліптичне. Квітки дрібні, зеленого кольору, без пелюсток. Плоди округлі, темно-червоні. Зустрічається в Індонезії та Малайзії.
  • Vaccinium myrtillus L. (1753) — Чорниця, або Чорниця звичайна, або Чорниця миртолиста. Листопадний чагарничок висотою до 60 см із зеленим стеблом, який дерев'яніє лише знизу, одиночними квітками з п'ятичленним віночком білого, рожевого або червоного кольору та їстівними плодами синювато-чорного кольору; рослина поширена як у Євразії, так і в Північній Америці; росте у хвойних та змішаних лісах, у тундрі та на високогір'ях. Ягоди збирають для використання в сирому та переробленому вигляді. Ягоди та листя використовуються в медицині.
  • Vaccinium nummularia Hook.f. & Thomson ex C.B.Clarke (1882) — Вакциніум монетчастий. Вічнозелений чагарничок висотою до 30 см з колючими коричневими стеблами та дрібними округлими колючими листками; родом з Гімалаїв. іноді вирощується в альпінаріях.
  • Vaccinium ovatum Pursh (1814) — Вакциніум яйцеподібний, або Вакциніум овальнолистий, або Ягідник яйцеподібний. Вічнозелений густий чагарник, що росте на заході США та Канади; висотою до 4 м і шириною до 3 м. Листя овальне, у молодому віці бронзового кольору. Квітки білі або рожеві; ягоди червоні, потім синьо-чорні, їстівні. Рослина високо цінується флористами, оскільки в зрізаному вигляді може довго стояти у воді (з цієї причини рослина була майже винищена в природі) .
  • Vaccinium padifolium Sm. (1817) — Чорниця черемхолиста. Третинний реліктовий вид, близький до чорниці кавказької; зустрічається на острові Мадейра.
  • Vaccinium parvifolium Sm. (1817) — Вакциніум дрібнолистий, або Лохина дрібнолиста. Кущі заввишки до чотирьох метрів з червоними ягодами, через які рослину називають також «червоною чорницею». Ареал виду — тихоокеанське узбережжя Північної Америки від Аляски до Каліфорнії.
  • Vaccinium praestans Lamb. (1811) — Вакциніум чудовий. Чагарничок, що росте на Далекому Сході, в Японії. Стебло майже горизонтальне, піднімається з моху не більше ніж на 10 см; листя до 6 см завдовжки, з шипиками. Квітки блідо-жовті; ягоди червоні, до 1 см в діаметрі; сік з них використовується як лікарський засіб.
  • Vaccinium reticulatum — Вакциніум сітчастий. Листопадний чагарник, ендемік Гавайських островів; зустрічається у високогірних районах на висоті до 3700 м, поширений на островах Мауї і Гаваї. Ягоди їстівні, використовуються місцевим населенням.
  • Vaccinium stamineum L. (1753) — Чорниця тичинкова. Рослина з Північної Америки висотою до одного метра; ягоди червонуваті. Англійська загальновживана назва рослини — deerberry (оленяча ягода). Зустрічається в Мексиці, США та Канаді.
  • Vaccinium uliginosum L. (1753) типовий — Буяхи, або Лохина, або Лохина болотяна, або Лохина болотна, або Лохина низькоросла. Морозостійкий листопадний чагарник висотою до одного метра зі стеблом, яке, на відміну від чорниці, дерев'яніє майже до верхівки. Зустрічається у всіх регіонах Північної півкулі з помірним та холодним кліматом. Листя завдовжки до 3 см, квітки з п'ятизубчастим білим або рожевим віночком, плоди сині, з сизим нальотом, довжиною до 1,2 см, їстівні. Один кущ може жити до ста років. Ягоди збирають для використання в сирому та переробленому вигляді.
  • Vaccinium vacciniaceum (Roxb.) Sleumer (1941) — Вакциніум розсічений . Епіфітний вічнозелений чагарник висотою до півметра з Гімалаїв, Індії, Непалу. Листя довжиною до 5 см, вузьке, краї зубчасті. В суцвіттях — до двадцяти квіток.
  • Vaccinium vitis-idaea L. (1753) — Брусниця, або Брусниця звичайна. Чагарничок висотою до 40 см; широко розповсюджений в лісовій зоні і тундрі Північної півкулі, зокрема на Поліссі та в Карпатах. Листя блискуче, з загнутими вниз краями; віночок чотиризубчастий; плоди червоні, їстівні, з високими смаковими якостями; ягоди та листя використовуються в медицині. На відміну від багатьох інших європейських видів вакциніума, брусниця — вічнозелена рослина. Ягоди збирають для використання в сирому та переробленому вигляді.
Див. також: Таксони роду Вакциніум

Цікаві факти Редагувати

  • В Англії існує повір'я, що можна накликати біду, якщо збирати ягоди чорниці після 11 жовтня: вважається, нібито саме в цей день диявол плює на ягоди чорниці, і той, хто їх з'їсть, буде споганений.
  • В 1964 році в СРСР була випущена серія поштових марок із зображенням лісових ягід, серед яких було три марки, присвячені рослинам з роду Вакциніум: журавлині (ЦФА № 3132), чорниці (ЦФА № 3133) і брусниці (ЦФА № 3136).

Примітки Редагувати

  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  2. Vaccinium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. ↑ Флора СРСР, 1952.
  4. Животные и растения. Иллюстрированный энциклопедический словарь. — М. : Эксмо, 2007. — С. 152 — 153, 297 — 298, 577 — 578, 1225. — 5000 (доп. тираж) прим. — ISBN 5-699-17445-1.
  5. ↑ За даними сайту GRIN (див. розділ Посилання)
  6. ↑ Еленевский А. Г. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений: учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений. — Изд. 4-е, испр. — М. : Академия, 2006. — С. 346 — 349. — 3000 прим. — ISBN 5-7695-2141-4.
  7. ↑ Кожевников, 1981.
  8. ↑ Ботаніка. Енциклопедія, 2006.
  9. ↑ Хессайон Д. Г. Всё о декоративноцветущих кустарниках = The flowering shrub expert. — Изд. 2-е, исправленное. — М. : Кладезь-Букс, 2007. — С. 103. — 10 000 прим. — ISBN 978-5-93395-249-7.
  10. ↑ Иллюстрированный определитель растений Ленинградской области. — М. : Товарищество научных изданий КМК, 2006. — С. 178 — 181. — 700 прим. — ISBN 5-87317-260-9.
  11. ↑ Губанов И. А. Определитель высших растений… (див. розділ Література).
  12. Андреева И. И., Родман Л. С. Ботаника. — 3-е, перераб. и доп. — М. : Колос, 2005. — С. 410. — ISBN 5-9532-0114-1.
  13. ↑ Ковалёва Н. Г. Лечение растениями. Очерки по фитотерапии. — Москва : Медицина, 1972. — 352 с. — УДК-615.322
  14. ↑ Нико Вермейлен. Полезные травы. Иллюстрированная энциклопедия: Пер. с англ. Б. Н. Головкина. — М. : Лабиринт Пресс, 2002. — С. 298 — 299. — ISBN 5-9287-0244-2.
  15. ↑ Шипунов А. Б. Черника // Биология: Школьна энциклопедия. — М. : БРЭ, 2004. — 990 с. — ISBN 5-85270-213-7.
  16. Орловська А. Кухні Північної Європи: Фінляндія, Голландія, Норвегія, Швеція, проспект. — 2001. — С. 16 — 19. — (Сучасна кулінарія) — 15 000 прим. — ISBN 5-8378-0201-0.
  17. ↑ Тюриков Е. А. Брусничные: старт в новое столетие // Сад и огород : журнал. — М., 2000. — № 3 (44). — С. 30 — 31.
  18. Черкасов А. Ф. Основы технологии и агротехники плантационного возделывания клюквы. з джерела 4 березня 2016. Процитовано 12 липня 2022. (Перевірено 27 травня 2009)
  19. Kathleen A. Kron, E. Ann Powell and J. L. Luteyn (2002). . American Journal of Botany 89: 327 — 336. doi:10.3732/ajb.89.2.327. Архів оригіналу за 26 червня 2010.  (англ.) (Перевірено 27 квітня 2009)
  20. Vaccinium. Flora of China (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 27 квітня 2009. 
  21. Vaccinium microcarpum: інформація на сайті GRIN(англ.) (Перевірено 27 квітня 2009)
  22. Vaccinium erythrocarpum на сайте Plants For A Future (англ.) (Перевірено 18 червня 2009)
  23. Энциклопедия суеверий: Пер. с англ. Д. Гайдука. — М. : Астрель: МИФ: АСТ, 2001. — С. 476. — 10 000 прим. — ISBN 5-17-008097-2, ISBN 5-271-02112-2, ISBN 5-87214-068-1.

Література Редагувати

  • Кожевников Ю. П. Семейство вересковые (Ericaceae) // Жизнь растений. У 6-ти т / під ред. А. Л. Тахтаджяна. — М. : Просвещение, 1981. — С. 88 — 95. — 300 000 прим.
  • Виноградова В. М. Ericaceae Juss.  — Вересковые // Флора европейськой части СССР / Відп. ред. Ан. А. Федоров. — Ленинград : Наука. Ленінградское отдделение, 1981. — С. 40 — 52. — 4200 прим. — УДК 582.683.2 (470.1/6)
  • Vaccinium // Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. з англ. = Botanica / ред. Д. Григор'єв та ін. — М. : Könemann, 2006 (російське видання). — С. 911. — ISBN 3-8331-1621-8.
  • Губанов І. О. та ін. Определитель высших растений средней черты европейськой части СССР: Посібник для вчителів / І. А. Губанов, В. С. Новіков, В. М. Тихомиров. — М. : Просвітництво, 1981. — С. 190 — 191.
  • Сем. CXXIV. Брусничні — Vacciniaceae Lindl. // Флора СРСР.
  • Jorge B. Retamales, James F. Hancock. Blueberries. — CABI, 2012. — 336 p. — ISBN 1845938267. — ISBN 978-1-84593-826-0

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chornicya 1 2 Vaccinium rid vichnozelenih i listopadnih chagarnikiv napivchagarnikiv ta chagarnichkiv zridka derev lian rodini Veresovi Ericaceae Bilshist vidiv z Pivnichnoyi pivkuli ale deyaki vidi traplyayutsya i v Pivdennij Zgidno z Plants of the World Online rid nalichuye 442 vidi Chornicyalohina Vaccinium uliginosum tipovij vidBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Veresocviti Ericales Rodina Veresovi Ericaceae Pidrodina VaccinioideaeTriba VaccinieaeRid Chornicya Vaccinium L Vikishovishe VacciniumSucvittya chorniciDo cogo rodu nalezhat bagato cikavih ta korisnih dlya lyudini roslin brusnicya chornicya visokorosla lohina zvichajna zhuravlina chornicya Yagodi cih vidiv yistivni ta mayut ryad cinnih vlastivostej Deyaki vidi zaradi yistivnih yagid kultivuyutsya u tomu chisli u promislovomu masshtabi u pershu chergu ce vidnositsya do zhuravlini velikoplidnoyi ta lohini visokorosloyi U medichnih cilyah vikoristovuyutsya j inshi chastini roslin napriklad listya brusnici ta chornici Deyaki roslini znahodyat zastosuvannya u dekorativnomu sadivnictvi Zmist 1 Nazva 2 Poshirennya 3 Biologichnij opis 4 Himichnij sklad 5 Zastosuvannya 5 1 Zastosuvannya v kulinariyi 5 2 Medichne zastosuvannya 5 3 Kultivuvannya 5 3 1 Promislove sadivnictvo 5 3 2 Amatorske sadivnictvo 5 3 3 Agrotehnika 6 Klasifikaciya 6 1 Taksonomichne polozhennya 6 2 Pidrid ta sekciyi 6 3 Najvidomishi vidi 6 3 1 Pidrid Zhuravlina 6 3 2 Pidrid Vakcinium 7 Cikavi fakti 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaNazva RedaguvatiNaukova nazvu rodu vzyato z klasichnoyi latini u Pliniya Starshogo slovo vaccinium zustrichayetsya yak nazva roslini tip yagodi mozhlivo malasya na uvazi chornicya lat bacca yagoda 3 Zridka navoditsya versiya sho nazva Vaccinium pohodit vid latinskogo slova vacca korova vaccinus korov yachij ta poyasnyuyetsya korisnimi vlastivostyami yagid porivnyannimi z koristyu vid korovi u gospodarstvi 4 Sinonimika vakciniumu vklyuchaye taki nazvi 5 Hornemannia Vahl 1810 Hugeria Small 1903 Neojunghuhnia Koord 1909 Oxycoccus Hill 1756 Rigiolepis Hook f 1873 nbsp Brusnicya Vaccinium vitis idaea Botanichna ilyustraciya z knigi K A M Lindman Bilder ur Nordens Flora 1917 1926 1 pagoni z kvitkami 2 yagodi 3 kvitka v rozrizi 4 tichinka vidno dva rogi harakterni dlya vsih veresovih nbsp Kvitucha zhuravlina zvichajna Vaccinium oxycoccos nbsp Vaccinium sp diagrama kvitkiPoshirennya RedaguvatiPrirodnij areal perevazhnoyi bilshosti vidiv regioni z holodnim ta pomirnim klimatom Pivnichnoyi pivkuli ye vidi yaki rostut v Andah a takozh tropichni vidi poshireni na Gavajskih ostrovah na Madagaskari u Pivdennij Africi Roslini sho predstavlyayut cej rid rostut zdebilshogo na vidkritih prostorah abo u svitlih lisah viddayut perevagu kislim gruntam Deyaki vidi pristosuvalisya do zhittya na sfagnovih bolotah napriklad lohina zvichajna predstavniki pidrodu Zhuravlina Deyaki vidi vakciniumu utvoryuyut sucilni zarosti napriklad chornicya zvichajna u subalpijskomu poyasi Karpat zhuravlina na sfagnovih bolotah 6 Biologichnij opis RedaguvatiPredstavniki rodu zazvichaj chagarniki abo chagarnichki zridka neveliki dereva Traplyayutsya i nezvichajni zhittyevi formi napriklad chornicya lavrolista Vaccinium laurifolium ye napivepifitom svij rozvitok cej vid pochinaye yak epifit ale koli zvisayuche korinnya dosyagaye poverhni roslina pochinaye rosti yak zvichajna nazemna roslina ta dosyagaye u visotu 5 m tulyachis pri comu stovburom do togo dereva na yakomu pochala rosti Korenevishe zazvichaj dovge shnuropodibne na nomu znahodyatsya chislenni kushiki U chornici zvichajnoyi korenevishe maye dovzhinu do 3 m u deyakih predstavnikiv rodu dovzhina korenevisha syagaye 10 m Yak i dlya inshih veresovih dlya vakciniumu harakterna mikoriza vzayemovigidne spivzhittya koreniv roslini z miceliyem gribiv 7 Pagoni pryamostoyachi abo slanki Listki mozhut yak opadati na zimu tak i zimuvati krayi yak z rivnimi krayami tak i z zubchastimi adaksialnij verhnij bik lista yaskravo zelenij abaksialnij nizhnij bik riznogo zabarvlennya vid yaskravo zelenogo do bilogo U molodomu vici listki inodi chervoni voseni u deyakih vidiv takozh chervoniyut napriklad u chornici visokorosloyi chasto shkiryasti 8 9 U deyakih vidiv listya zgortayetsya v trubochku pri nastanni posushlivogo periodu zokrema taku vlastivist maye brusnicya 7 Kvitki z podvijnoyu ocvitinoyu Vinochok bilshoyu chi menshoyu miroyu zroslopelyustkovij u vidiv z pidrodu Vakcinium maye dzvonikopodibnu kelihopodibnu abo dizhkopodibnu formu u vidiv z pidrodu Zhuravlina povnistyu rozvinena kvitka nagaduye kvitku ciklamena Cyclamen pelyustki zaginayutsya Zabarvlennya pelyustok vid bilogo do yaskravo chervonogo Kvitki chastishe chotirichlenni ridshe p yatichlenni pri tomu sho u bilshosti veresovih kvitki p yatichlenni Kilkist tichinok vdvichi bilshe nizh chastok vinochka 3 Tichinki vilni dvognizdovi yak i v inshih veresovih z dvoma rizhkami rozkrivayutsya parami pilkovi zerna z yednani po chotiri 10 7 Kvitki dvostatevi ale inodi sposterigayetsya yavishe funkcionalnoyi odnostatevosti Napriklad dlya chornici zvichajnoyi harakterna slabka proterandriya dozrivannya androceya ranishe nizh gineceya 7 Zav yaz nizhnya 11 Formula kvitki K 5 C 5 A 5 5 G 5 displaystyle ast K 5 C 5 A 5 5 G overline 5 nbsp 12 Zapilennya vidbuvayetsya za dopomogoyu komah Tichinki zabezpecheni pridatkami shozhimi na rogi pri vidviduvanni kvitki komahami pridatki sluzhat vazhelyami za dopomogoyu yakih komahi sami visipayut na sebe pilok Plodi utvoryuyutsya i v razi nemozhlivosti perehresnogo zapilennya ale lishe za umovi sho kvitki budut strushuvatisya v prirodi strushuvannya vidbuvayetsya za dopomogoyu vitru tomu v miscyah zahishenih vid vitru otochuyuchimi roslinami yagid chornici ta lohini zazvichaj menshe 7 Plid sokovita yagoda Zabarvlennya stiglih yagid abo chervone abo sinye riznih vidtinkiv vid blakitnuvatogo do temnosinogo majzhe chornogo Dlya predstavnikiv rodu harakterna endozoohoriya metod poshirennya nasinnya pri yakomu ptahi ta ssavci poyidayut plodi cilkom Nasinnya yake znahoditsya vseredini plodiv projshovshi cherez travnij trakt vihodit neushkodzhenim razom z ekskrementami 7 Vidi vakciniumu ye pershoyu lankoyu bagatoh harchovih lancyugiv zokrema ce harchovi roslini dlya gusenic bagatoh vidiv metelikiv Himichnij sklad RedaguvatiHimichnij sklad dobre vivchenij u pershu chergu v tih vidiv vakciniumu yaki aktivno vikoristovuyutsya z likuvalnoyu metoyu Odnim z najvazhlivishih dlya medichnogo zastosuvannya komponentiv ye glikozid arbutin antiseptik sechovividnih shlyahiv v organizmi vin rozsheplyuyetsya na cukor ta gidrohinon yakij maye baktericidni vlastivosti Arbutin znajdenij u listi brusnici ta chornici u brusnici do 9 u yagodah brusnici 13 14 Nayavnistyu arbutinu vakcininu poyasnyuyetsya girkuvatij smak yagid brusnici ta zhuravlini 15 U listi brusnici ta chornici znajdeni askorbinova kislota u chornici do 250 mg dubilni spoluki flavonoyidi triterpenovi spoluki hinna kislota 13 U yagodah brusnici zhuravlini ta chornici znajdeni cukri limonna askorbinova u brusnici do 17 mg ta inshi kisloti glikozidi U yagodah brusnici ta zhuravlini mistitsya benzojna kislota sho maye antiseptichni vlastivosti u plodah zhe chornici yiyi nemaye 13 same cim poyasnyuyetsya toj fakt sho yagodi brusnici ta zhuravlini na vidminu vid yagid chornici mozhut trivalij chas zberigatisya u kvashenomu viglyadi bez dodavannya bud yakih konservantiv Yagodi chornici primitni tim sho zajmayut pershe misce sered usih fruktiv i yagid za vmistom margancyu 13 nbsp nbsp nbsp Na livij fotografiyi plodi roslin z rodu Vakcinium zhuravlina lohina dribnolista chornicya brusnicya za godinnikovoyu strilkoyu pochinayuchi z verhnogo pravogo kuta U centri ta pravoruch plodi vakciniumu visokoroslogo Zastosuvannya Redaguvati nbsp Varennya zhuravlini Zastosuvannya v kulinariyi Redaguvati Yagodi duzhe bagatoh vidiv vakciniumu yistivni yak u siromu tak i u pereroblenomu viglyadi z nih gotuyut varennya dzhemi zhele siropi morsi ekstrakti kiseli a takozh vino 13 Dlya m yasnih strav bagatoh yevropejskih sho ye takozh poshirenimi na amerikanskomu kontinenti kuhon harakterne vikoristannya brusnichnogo varennya brusnichnogo zhele abo mochenih yagid zhuravlini brusnici yak sousu abo garniru dlya strav z m yasa ta dichini z mochenoyu brusniceyu podayut i odnu z tradicijnih finskih strav krup yani kovbaski z risovoyi ta perlovoyi krupi 16 Zhuravlinovij dzhem yakij amerikanci nazivayut zhuravlinovim sousom angl cranberry sauce u SShA ta Kanadi tradicijno podayetsya z m yasom indika na Den podyaki Listya brusnici ta zhuravlini mozhut vzhivatisya zamist chayu 13 nbsp The Cranberry Harvest on the Island of Nantucket Zbir vrozhayu zhuravlini na ostrovi Nantaket 1880 Kartina amerikanskogo hudozhnika Istmena Dzhonsona nbsp Zbir zhuravlini na zhuravlinovomu poli Shtat Nyu Dzhersi SShA Veresen 1910 r nbsp Zbir zhuravlini na promislovij plantaciyi Lyudi znahodyatsya majzhe po poyas u vodi na poverhni yakoyi plavaye yagoda div tekst Shtat Nyu Dzhersi SShA nbsp Za dopomogoyu takoyi tehniki zbirayut plodi vakciniumu vuzkolistogo Vaccinium angustifolium na promislovih plantaciyah u Pivnichnij Americi Provinciya Nyu Bransvik Kanada Yagodi zhuravlini ta chornici vikoristovuyutsya v harchovij promislovosti a yagodi zhuravlini takozh u likero gorilchanomu virobnictvi 13 Medichne zastosuvannya Redaguvati Najvidomishi likarski roslini rodu Vakcinium chornicya ta brusnicya Chornicya u naukovij medicini vikoristovuyetsya yak v yazhuchij zasib pagoni chornici vhodyat do skladu protidiabetichnogo zboru Yagodi chornici vikoristovuyutsya yak dzherelo vitaminiv neobhidnih dlya normalnoyi roboti ochej U brusnici u naukovij medicini vikoristovuyutsya listya yih vidvar ta nastij zastosovuyutsya yak dezinfikuyuchij ta diuretichnij zasib Unaslidok togo sho u brusnici znajdenij arbutin antiseptik sechovividnih shlyahiv pri likuvanni rozladiv sechovividnoyi sistemi vikoristovuyut vityazhku z suhogo listya ale pri nepravilnomu dozuvanni taka vityazhka mozhe viklikati otruyennya 14 Kultivuvannya Redaguvati Promislove sadivnictvo Redaguvati Deyaki vidi vakciniumu viroshuyut u promislovih masshtabah na specialnih plantaciyah Kultivuvannya roslin z rodu vakcinium pochalosya z zhuravlini velikoplodoyi Vaccinium macrocarpon na pochatku XIX stolittya u SShA ta Kanadi Ostannim chasom u cih krayinah veliki ploshi zajnyati pid promislovi plantaciyi cogo vidu Za ci roki vivedeno bilshe dvohsot sortiv Maksimalna vrozhajnist zhuravlinovih plantacij 220 c ga serednya 180 c ga 17 Osoblivist zhuravlini velikoplidnoyi yaku viroshuyut u velicheznih kilkostyah u SShA i Kanadi polyagaye v tomu sho v yiyi plodah ye povitryani kameri tomu ce odna z nebagatoh yagid yaka plavayut na poverhni vodi Ce robit zbir yagodi istotno mensh trudomistkim u porivnyanni zi zvichajnim ruchnim zborom naprikinci sezonu cheki z dozriloyu yagodoyu zapovnyuyut vodoyu ta puskayut specialni kombajni yaki zbivayut cyu vodu pri comu stigli yagodi vidrivayutsya pislya cogo zganyayut vsi yagodi do odnogo krayu cheka de yiyi chistu ta promitu vicherpuyut dlya podalshoyi pererobki 18 Z 1960 h rokiv u kulturu vvedena i brusnicya Vaccinium vitis idaea u pershu chergu selekciyeyu cogo vidu zajmalisya u Shveciyi Finlyandiyi Nimechchini ta Niderlandah Priblizna vrozhajnist promislovih plantacij 70 c ga 17 She odin vid shiroko kultivovanij u promislovih masshtabah u pershu chergu u SShA chornicya visokorosla Vaccinium corymbosum Ostannim chasom yiyi plantaciyi ye u SShA Zahidnij Yevropi Avstraliyi ta Novij Zelandiyi 17 Svitovij vrozhaj chornici visokorosloyi stanovit priblizno 50 tisyach tonn na rik 15 Ye takozh plantaciyi lohini vuzkolistoyi Vaccinium angustifolium Amatorske sadivnictvo Redaguvati Yak yagidni kulturi v amatorskomu sadivnictvi krim zhuravlini brusnici ta vakciniumu visokoroslogo vikoristovuyut takozh buyahi Vaccinium uliginosum Za vrozhajnistyu cej vid znachno postupayetsya vakciniumu visokoroslomu vrozhajnist buyahiv do 1 kg z kusha proti 3 kg z kusha u vakciniumu visokoroslogo v umovah Pidmoskov ya i do 10 kg z kusha na batkivshini vakciniumu visokoroslogo v Pivnichnij Americi ale znachno perevershuye jogo za morozostijkistyu 17 Deyaki vakciniumi viroshuyut yak dekorativni roslini u pershu chergu ce stosuyetsya nizkoroslih garnokvitnuchih chagarnichkiv yaki sadzhayut na rokariyah ta alpinariyah vakciniumu monetchatogo Vaccinium nummularia ta brusnici Vaccinium vitis idaea Traplyayutsya v sadah i vidnosno visoki dekorativni vidi vakcinium visokoroslij Vaccinium corymbosum visotoyu do 1 8 m Vakcinium cilindrichnij Vaccinium cylindraceum visotoyu do 3 m a takozh Vakcinium derevopodibnij Vaccinium arboreum 8 Agrotehnika Redaguvati Roslini rodu vakcinium viroshuyut na legkih dobre drenovanih gruntah z visokim vmistom organichnoyi rechovini sho mayut visoku vodoutrimuyuchu zdatnist ta nizkij riven pH Dlya pokrashennya vodnih ta povitryanogo fizichnih vlastivostej gruntu zazvichaj dodayut kislij verhovij torf podribnenu koru derev chi pereprilu tirsu U kulturi roslini rodu Vakcinium rozmnozhuyut vegetativno vkorinennyam zelenih chi zderev yanilih zhivciv Ostannim chasom poshirennya nabulo rozmnozhennya in vitro ta mikrozhivcyuvannyam Shoroku perevazhno navesni provodyat obrizannya vidalyayuchi poshkodzheni ta maloproduktivni gilki shob sformuvati kushi z optimalnim zagushennyam kroni Klasifikaciya RedaguvatiTaksonomichne polozhennya Redaguvati Ranishe rid Vakcinium vidilyali v okremu rodinu Vakcinevi abo Brusnichni Vacciniaceae obgruntovuyuchi ce nasampered tim sho v roslin cogo rodu na vidminu vid inshih veresovih zav yaz verhnya a nizhnya 6 Zaraz rid Vakcinium yak i she bilshe tridcyati rodiv vhodit do tribi Vakciniyevi Vaccinieae pidrodini Vakciniyevi abo Brusnichni Vaccinioideae rodini Veresovi Ericaceae 5 Taksonomichna shemaviddil Kvitkovi abo Pokritonasinni klasifikaciya zgidno z Sistemoyu APG II poryadok Veresocviti she 44 poryadki kvitkovih roslin z yakih do veresocvitih najbilsh blizki Geraniyecviti Kizilocviti Krososomocviti ta Mirtocviti rodina Veresovi she 25 rodin u tomu chisli Aktinidiyevi Balzaminovi Pervocvitovi Sapotovi Chajni i Ebenovi pidrodina Vakciniyevi Vaccinioideae she sim pidrodin Sunichnikovi rodi Sunichnik Toloknyanka Kasiopeyevi Kasiopeya Pid yalinnikovi Alotropa Grushanka Zimolyubka Odnokvitka zvichajna Ortiliya Pid yalinnik Stifeliyevi Zmiyelisnik Prionotes Riche Epakris Harimanelovi Harimanella Enkiantovi Enkiantus Veresovi Veres Vodyanka Rododendron Erika triba Vakciniyevi Vaccinieae she chotiri tribi u tomu chisli Gaulteriyevi Gaulteriya Hamedafne Lionevi Piyeris Andromedovi Zenoviya ta Andromeda bagatolista rid Vakcinium she bilshe 30 rodiv u tomu chisli Agapetes Kavendish dva pidrodi z zagalnim chislom vidiv blizko 450 sered nih brusnicya buyahi zhuravlina chornicya Taksonomiya rodu perebuvaye v stadiyi rozrobki Napriklad vnaslidok genetichnih doslidzhen viyavleno sho znachne chislo azijskih vidiv yaki zaraz vklyucheni v rid Vakcinium znahodyatsya nabagato blizhche do vidiv rodu Agapetes Agapetes nizh do inshih vidiv rodu Vakcinium 19 20 Pidrid ta sekciyi Redaguvati Rid Vakcinium dilitsya na dva pidrodi zhuravlina subgen Oxycoccus i pidrid vlasne vakcinium subgen Vaccinium Do pershogo pidrodu nalezhat vsogo kilka vidiv vsi inshi vidi nalezhat do drugogo pidrodu nbsp Yagoda brusnici Vaccinium vitis idaea krupnim planomSpisok pidrodiv ta sekcij 5 Subg Oxycoccus Sect Oxycoccus vidi Vaccinium macrocarpon Vaccinium oxycoccus Sect Oxycoccoides Vaccinium erythrocarpum Subg Vaccinium Sect Batodendron Vaccinium arboreum Sect Brachyceratium Sect Bracteata Vaccinium laurifolium Sect Calcicolus Vaccinium glaucoalbum Sect Ciliata Sect Cinctosandra Sect Conchophyllum Vaccinium nummularia Sect Cyanococcus Vaccinium angustifolium Vaccinium corymbosum Sect Eococcus Sect Epigynium Vaccinium vacciniaceum Sect Galeopetalum Sect Hemimyrtillus Vaccinium arctostaphylos Vaccinium cylindraceum Vaccinium padifolium Sect Myrtillus Vaccinium myrtillus Vaccinium parvifolium Vaccinium praestans Sect Neurodesia Sect Oarianthe Sect Oreades Sect Pachyanthum Sect Polycodium Vaccinium stamineum Sect Pyxothamnus Vaccinium ovatum Sect Vaccinium Vaccinium uliginosumtipovij Sect Vitis idaea Vaccinium vitis idaea Najvidomishi vidi Redaguvati nbsp Vaccinium macrocarpon Zhuravlina velikoplidna nbsp Vaccinium oxycoccos Zhuravlina zvichajnaRid zgidno z suchasnimi uyavlennyami dilitsya na dva pidrodu Zhuravlina Oxycoccus ta vlasne Vakcinium Vaccinium Pidrid Zhuravlina Redaguvati Pidrid Zhuravlina Vacciniumsubgen Oxycoccus roslini z gnuchkimi povzuchimi nederev yaniyuchimi pagonami kvitki z vidignutimi pelyustkami Ranishe cej pidrid zazvichaj rozglyadavsya yak samostijnij rid Oxycoccus Hill 1756 Vaccinium macrocarpon Aiton 1789 Zhuravlina velikoplidna abo Zhuravlina amerikanska syn Oxycoccus macrocarpos Aiton Pers 1805 Roslina rodom z Pivnichnoyi Ameriki yake viroshuyut v komercijnih cilyah zaradi shodo velikih chervonih plodiv 8 Vaccinium oxycoccos L 1753 Zhuravlina zvichajna syn Oxycoccus palustris Pers 1805 Zhuravlina bolotyana abo Zhuravlina zvichajna syn Oxycoccus quadripetalus Gilib 1782 Zhuravlina chotiripelyustkova Yevrazijskij vid Slanki kustarnichki z tonkimi steblami dribnim znizu bilim listyam chotirirozdilnim vinochkom ta yistivnimi temno chervonimi yagodami Inodi roslini cogo vidu utvoryuyut veliki zarosti na sfagnovih ta torf yanih bolotah 10 7 Yagodi zbirayut dlya vikoristannya v pereroblenomu viglyadi Vaccinium microcarpum Turcz ex Rupr Schmalh 1871 Zhuravlina dribnoploda syn Oxycoccus microcarpus Turcz ex Rupr 1845 Yevrazijskij vid z dribnishimi nizh u zhuravlini bolotyanoyi listkami ta plodami 11 Nazva Vaccinium microcarpum Turcz ex Rupr Schmalh 1871 u mizhnarodnih botanichnih bazah danih neridko vhodit v sinonimiku vidu Vaccinium oxycoccos L 1753 21 ale v rosijskij botanichnij literaturi cej vid dosi 2009 rozglyadayetsya yak samostijnij 10 Vaccinium erythrocarpum Michx 1803 Vakcinium chervonoplodij syn Oxycoccus erythrocarpus Pers 1805 Vid poshirenij u gorah na pivdennomu shodi SShA a takozh v Shidnoyi Aziyi Anglijski nazvi roslini southern mountain cranberry pivdenna girska zhuravlina bearberry vedmezha yagoda i arando Chagarnik visotoyu do pivtora metra sho roste v zatinenih miscyah yagodi temno chervoni prozori z duzhe priyemnim zapahom yistivni vikoristovuyutsya v siromu ta pereroblenomu viglyadi 22 Pidrid Vakcinium Redaguvati nbsp nbsp Vaccinium arctostaphylos Chornicya kavkazka nbsp Vaccinium cylindraceum Vakcinium cilindrichnij nbsp Vaccinium ovatum Vakcinium yajcepodibnij nbsp Vaccinium stamineum Chornicya tichinkova nbsp Vaccinium uliginosum Lohina nbsp Vaccinium vitis idaea BrusnicyaPidrid Vakcinium Vacciniumsubgen Vaccinium vsi inshi vidi pagoni tonki pryamostoyachi derev yaniyuchi z dzvonikuvatimi kvitami Vaccinium angustifolium Aiton 1789 vakcinium vuzkolistij listopadnij chagarnik zi SShA ta Kanadi Zavvishki ta shirinoyu do 60 sm Gilki chervonuvati listya suprotivne lancetne po krayah dribnoopilchaste do 2 sm zavdovzhki Kvitki bili plodi blakitno chorni zavshirshki do 1 5 sm Vaccinium arboreum Marshall 1785 vakcinium derevopodibnij Listopadnij abo napivvichnozelenij chagarnik inodi virostaye do rozmiru nevelikogo dereva Zustrichayetsya v SShA ta v Kanadi Listya dovzhinoyu do 5 sm znizu opushene Yagodi dlya lyudini neyistivni poyidayutsya ptahami 8 Vaccinium arctostaphylos L 1753 Chornicya kavkazka Listopadnij chagarnik abo nevelike derevo zavvishki do 3 m z yistivnimi plodami Roste na Kavkazi v Irani Turechchini Bolgariyi Yedinij z tretinnih reliktovih vidiv sho kolis rosli na teritoriyi kolishnogo SRSR 7 Vaccinium corymbosum L 1753 Vakcinium shitkovij Chornicya visokorosla abo Chornicya shitkova Listopadnij vid z Pivnichnoyi Ameriki visotoyu do 2 m z blido rozhevimi kvitkami Roslinu viroshuyut zaradi chorno sinih yistivnih plodiv diametrom do 2 5 sm vrozhajnist do 10 kg z kusha prichomu ne lishe na prisadibnih dilyankah ale i na promislovih plantaciyah Voseni listya staye chervonimi Ye bagato kulturnih sortiv 8 9 Vaccinium cylindraceum Sm 1817 Vakcinium cilindrichnij abo Yagidnik cilindrichnij Vichnozelenij chagarnik visotoyu do 3 m rodom z Azorskih ostroviv Kvitkovi brunki chervoni kvitki blidi zhovtuvato zeleni Yagodi sino chorni cilindrichni 8 9 Vaccinium glaucoalbum Hook f ex C B Clarke 1882 Vakcinium sizo bilij abo Yagidnik sizo bilij Vichnozelenij chagarnik rodom z Gimalayiv visotoyu do 1 5 m Listya velike ovalno zagostrene zverhu zelene znizu bile z sinyuvatim vidtinkom zvidsi nazva Kvitki bilo rozhevi yagodi chorni yistivni 8 Vaccinium laurifolium Miq 1859 Chornicya lavrolista Napivepifit Listya majzhe suprotivne shkiryaste po krayah irzhave zaloziste eliptichne Kvitki dribni zelenogo koloru bez pelyustok Plodi okrugli temno chervoni 7 Zustrichayetsya v Indoneziyi ta Malajziyi Vaccinium myrtillus L 1753 Chornicya abo Chornicya zvichajna abo Chornicya mirtolista Listopadnij chagarnichok visotoyu do 60 sm iz zelenim steblom yakij derev yaniye lishe znizu odinochnimi kvitkami z p yatichlennim vinochkom bilogo rozhevogo abo chervonogo koloru ta yistivnimi plodami sinyuvato chornogo koloru roslina poshirena yak u Yevraziyi tak i v Pivnichnij Americi roste u hvojnih ta zmishanih lisah u tundri ta na visokogir yah Yagodi zbirayut dlya vikoristannya v siromu ta pereroblenomu viglyadi Yagodi ta listya vikoristovuyutsya v medicini 8 10 7 Vaccinium nummularia Hook f amp Thomson ex C B Clarke 1882 Vakcinium monetchastij Vichnozelenij chagarnichok visotoyu do 30 sm z kolyuchimi korichnevimi steblami ta dribnimi okruglimi kolyuchimi listkami rodom z Gimalayiv inodi viroshuyetsya v alpinariyah 9 Vaccinium ovatum Pursh 1814 Vakcinium yajcepodibnij abo Vakcinium ovalnolistij abo Yagidnik yajcepodibnij Vichnozelenij gustij chagarnik sho roste na zahodi SShA ta Kanadi visotoyu do 4 m i shirinoyu do 3 m Listya ovalne u molodomu vici bronzovogo koloru Kvitki bili abo rozhevi yagodi chervoni potim sino chorni yistivni Roslina visoko cinuyetsya floristami oskilki v zrizanomu viglyadi mozhe dovgo stoyati u vodi z ciyeyi prichini roslina bula majzhe vinishena v prirodi 8 Vaccinium padifolium Sm 1817 Chornicya cheremholista Tretinnij reliktovij vid blizkij do chornici kavkazkoyi zustrichayetsya na ostrovi Madejra 7 Vaccinium parvifolium Sm 1817 Vakcinium dribnolistij abo Lohina dribnolista Kushi zavvishki do chotiroh metriv z chervonimi yagodami cherez yaki roslinu nazivayut takozh chervonoyu chorniceyu Areal vidu tihookeanske uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki vid Alyaski do Kaliforniyi Vaccinium praestans Lamb 1811 Vakcinium chudovij Chagarnichok sho roste na Dalekomu Shodi v Yaponiyi Steblo majzhe gorizontalne pidnimayetsya z mohu ne bilshe nizh na 10 sm listya do 6 sm zavdovzhki z shipikami Kvitki blido zhovti yagodi chervoni do 1 sm v diametri sik z nih vikoristovuyetsya yak likarskij zasib Vaccinium reticulatum Vakcinium sitchastij Listopadnij chagarnik endemik Gavajskih ostroviv zustrichayetsya u visokogirnih rajonah na visoti do 3700 m poshirenij na ostrovah Mauyi i Gavayi Yagodi yistivni vikoristovuyutsya miscevim naselennyam Vaccinium stamineum L 1753 Chornicya tichinkova Roslina z Pivnichnoyi Ameriki visotoyu do odnogo metra yagodi chervonuvati Anglijska zagalnovzhivana nazva roslini deerberry olenyacha yagoda Zustrichayetsya v Meksici SShA ta Kanadi Vaccinium uliginosum L 1753 tipovij Buyahi abo Lohina abo Lohina bolotyana abo Lohina bolotna abo Lohina nizkorosla Morozostijkij listopadnij chagarnik visotoyu do odnogo metra zi steblom yake na vidminu vid chornici derev yaniye majzhe do verhivki Zustrichayetsya u vsih regionah Pivnichnoyi pivkuli z pomirnim ta holodnim klimatom Listya zavdovzhki do 3 sm kvitki z p yatizubchastim bilim abo rozhevim vinochkom plodi sini z sizim nalotom dovzhinoyu do 1 2 sm yistivni Odin kush mozhe zhiti do sta rokiv 10 7 Yagodi zbirayut dlya vikoristannya v siromu ta pereroblenomu viglyadi Vaccinium vacciniaceum Roxb Sleumer 1941 Vakcinium rozsichenij Epifitnij vichnozelenij chagarnik visotoyu do pivmetra z Gimalayiv Indiyi Nepalu Listya dovzhinoyu do 5 sm vuzke krayi zubchasti V sucvittyah do dvadcyati kvitok Vaccinium vitis idaea L 1753 Brusnicya abo Brusnicya zvichajna Chagarnichok visotoyu do 40 sm shiroko rozpovsyudzhenij v lisovij zoni i tundri Pivnichnoyi pivkuli zokrema na Polissi ta v Karpatah Listya bliskuche z zagnutimi vniz krayami vinochok chotirizubchastij plodi chervoni yistivni z visokimi smakovimi yakostyami yagodi ta listya vikoristovuyutsya v medicini Na vidminu vid bagatoh inshih yevropejskih vidiv vakciniuma brusnicya vichnozelena roslina 8 10 7 Yagodi zbirayut dlya vikoristannya v siromu ta pereroblenomu viglyadi Div takozh Taksoni rodu VakciniumCikavi fakti RedaguvatiV Angliyi isnuye povir ya sho mozhna naklikati bidu yaksho zbirati yagodi chornici pislya 11 zhovtnya vvazhayetsya nibito same v cej den diyavol plyuye na yagodi chornici i toj hto yih z yist bude spoganenij 23 V 1964 roci v SRSR bula vipushena seriya poshtovih marok iz zobrazhennyam lisovih yagid sered yakih bulo tri marki prisvyacheni roslinam z rodu Vakcinium zhuravlini CFA 3132 chornici CFA 3133 i brusnici CFA 3136 nbsp nbsp nbsp Primitki Redaguvati Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 Vaccinium Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 a b Flora SRSR 1952 Zhivotnye i rasteniya Illyustrirovannyj enciklopedicheskij slovar M Eksmo 2007 S 152 153 297 298 577 578 1225 5000 dop tirazh prim ISBN 5 699 17445 1 a b v Za danimi sajtu GRIN div rozdil Posilannya a b Elenevskij A G Botanika Sistematika vysshih ili nazemnyh rastenij ucheb dlya stud vyssh ped ucheb zavedenij Izd 4 e ispr M Akademiya 2006 S 346 349 3000 prim ISBN 5 7695 2141 4 a b v g d e zh i k l m n p Kozhevnikov 1981 a b v g d e zh i k l Botanika Enciklopediya 2006 a b v g Hessajon D G Vsyo o dekorativnocvetushih kustarnikah The flowering shrub expert Izd 2 e ispravlennoe M Kladez Buks 2007 S 103 10 000 prim ISBN 978 5 93395 249 7 a b v g d e Illyustrirovannyj opredelitel rastenij Leningradskoj oblasti M Tovarishestvo nauchnyh izdanij KMK 2006 S 178 181 700 prim ISBN 5 87317 260 9 a b Gubanov I A Opredelitel vysshih rastenij div rozdil Literatura Andreeva I I Rodman L S Botanika 3 e pererab i dop M Kolos 2005 S 410 ISBN 5 9532 0114 1 a b v g d e zh Kovalyova N G Lechenie rasteniyami Ocherki po fitoterapii Moskva Medicina 1972 352 s UDK 615 322 a b Niko Vermejlen Poleznye travy Illyustrirovannaya enciklopediya Per s angl B N Golovkina M Labirint Press 2002 S 298 299 ISBN 5 9287 0244 2 a b Shipunov A B Chernika Biologiya Shkolna enciklopediya M BRE 2004 990 s ISBN 5 85270 213 7 Orlovska A Kuhni Pivnichnoyi Yevropi Finlyandiya Gollandiya Norvegiya Shveciya prospekt 2001 S 16 19 Suchasna kulinariya 15 000 prim ISBN 5 8378 0201 0 a b v g Tyurikov E A Brusnichnye start v novoe stoletie Sad i ogorod zhurnal M 2000 3 44 S 30 31 Cherkasov A F Osnovy tehnologii i agrotehniki plantacionnogo vozdelyvaniya klyukvy Arhivovano z dzherela 4 bereznya 2016 Procitovano 12 lipnya 2022 Perevireno 27 travnya 2009 Kathleen A Kron E Ann Powell and J L Luteyn 2002 Phylogenetic relationships within the blueberry tribe Vaccinieae Ericaceae based on sequence data from MATK and nuclear ribosomal ITS regions with comments on the placement of Satyria American Journal of Botany 89 327 336 doi 10 3732 ajb 89 2 327 Arhiv originalu za 26 chervnya 2010 angl Perevireno 27 kvitnya 2009 Vaccinium Flora of China angl Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 27 kvitnya 2009 Vaccinium microcarpum informaciya na sajti GRIN angl Perevireno 27 kvitnya 2009 Vaccinium erythrocarpum na sajte Plants For A Future angl Perevireno 18 chervnya 2009 Enciklopediya sueverij Per s angl D Gajduka M Astrel MIF AST 2001 S 476 10 000 prim ISBN 5 17 008097 2 ISBN 5 271 02112 2 ISBN 5 87214 068 1 Literatura RedaguvatiKozhevnikov Yu P Semejstvo vereskovye Ericaceae Zhizn rastenij U 6 ti t pid red A L Tahtadzhyana M Prosveshenie 1981 S 88 95 300 000 prim Vinogradova V M Ericaceae Juss Vereskovye Flora evropejskoj chasti SSSR Vidp red An A Fedorov Leningrad Nauka Leningradskoe otddelenie 1981 S 40 52 4200 prim UDK 582 683 2 470 1 6 Vaccinium Botanika Enciklopediya Vse rasteniya mira Per z angl Botanica red D Grigor yev ta in M Konemann 2006 rosijske vidannya S 911 ISBN 3 8331 1621 8 Gubanov I O ta in Opredelitel vysshih rastenij srednej cherty evropejskoj chasti SSSR Posibnik dlya vchiteliv I A Gubanov V S Novikov V M Tihomirov M Prosvitnictvo 1981 S 190 191 Sem CXXIV Brusnichni Vacciniaceae Lindl Flora SRSR Jorge B Retamales James F Hancock Blueberries CABI 2012 336 p ISBN 1845938267 ISBN 978 1 84593 826 0Posilannya RedaguvatiV M Mezhenskij Do pitannya uporyadkuvannya ukrayinskih nazv roslin Povidomlennya 1 Nazvi vidiv rodu Vaccinium L Sortovivchennya ta ohorona prav na sorti roslin 2 2014 Vasyuk Ye A Moroz P A Taksonomiya vidiv rodu Vaccinium ta yih ukrayinski nazvi Introdukciya roslin 1 61 2014 Vaccinium eFloras angl Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 27 kvitnya 2009 Vaccinium in Flora of China eFloras angl Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 27 kvitnya 2009 Search Results Vaccinium Flora Europaea angl Royal Botanic Garden Edinburgh Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 27 kvitnya 2009 PLANTS Profile for Vaccinium blueberry angl USDA NRCS Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 27 kvitnya 2009 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chornicya amp oldid 40606559