Відва́р, декокт (лат. decoctum) — рідка лікарська форма, що являє собою водну витяжку з лікарської рослинної сировини, який отримується нагріванням на водяній бані; відрізняється від настою режимом екстракції (тривалішою термічною дією та менш тривалим охолодженням). Виготовляється з грубих частин рослини (кора, корені, кореневище та інші).
Готують у співвідношенні 1:20.
Приготування відвару Редагувати
Приклад Редагувати
10 г попередньо подрібненої сировини кладуть в емальовану посудину, заливають 200 мл (1 склянка) окропу, накривають кришкою і нагрівають в киплячій воді (на водяній бані) 30 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 10 хвилин, проціджують через подвійний шар марлі, відтискуючи рослину. Об'єм одержаного відвару доводять кип'яченою водою до 200 мл, промиваючи вичавки.
Особливості Редагувати
Відвари з рослин, що містять дубильні речовини (листя мучниці, кори дуба, крушини, кореневища ревеню тунгутського і інших), проціджують після закінчення підігрівання (не чекають охолодження).[джерело?]
Подрібнення сировини для відвару Редагувати
Сировину для відвару подрібнюють в залежності від її виду.
- Кора, кореневища та коріння - до 3 мм;
- Плоди і насіння - до 5 мм.
Вживання Редагувати
Вживають відвари охолодженими. Виняток становлять відвари з сечогінними та потогінними властивостями, які пьють теплими або гарячими.
Перед вживанням збовтувати.
Умови зберігання Редагувати
Зберігають відвари у холодильнику не більше 3-4 днів.
Примітки Редагувати
- ВИ́ТЯЖКА - форма фармацевтичних препаратів. Те саме, що й екстракт.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
| Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |