www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корінь Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну

Корінь

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (березень 2019)

Ко́рінь — підземний вегетативний орган рослини з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і постачання води та розчинених у ній мінеральних речовин і продуктів життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження. Корінню притаманна радіальна симетрія та здатність до галуження.

Розмита коренева система дерева. Схили Хапхала.
Оголене коріння дерева
Первинні та вторинні корені бавовника
Корінь на камені-скелі.
Дошкоподібні корені дерев тропічних дощових лісів.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корінь (значення).

Поява кореня внаслідок еволюції рослин — важливий ароморфоз, одне з пристосувань до життя на суходолі. Вперше справжні корені з'являються у папоротеподібних. Потім у квіткових рослин завдяки ідіоадаптаціям утворюються різні типи коренів, здатних виконувати додаткові завдання. Так, у деяких рослин у коренях відбувається запасання поживних речовин, що зумовлює їх потовщення, утворення коренеплодів (морква, редиска, буряки) або кореневих бульб (жоржина, пшінка). Корені епіфітних рослин (використовують інші рослини як субстрат, але не паразитують на них: деякі орхідеї) можуть запасати воду.

Основні функції

  • Поглинання і постачання води і розчинених в ній поживних речовин;
  • Взаємодія з коренями інших рослин (симбіоз), грибами, мікроорганізмами;

Типи коренів

Зародок кореня закладається одночасно з брунькою в зародку насінини і називається зародковим коренем. Під час проростання насінини цей корінь перетворюється на головний, або первинний, корінь, здатний до галуження. Одночасно з ростом на ньому з'являються бічні корені першого порядку, які своєю чергою, дають корені другого порядку, на них виникають корені третього порядку і так далі. Крім головного і бічних коренів у рослин утворюються й додаткові корені, які з'являються на стеблах, листках, але не на корені.

Щодо субстрату, в якому корінь зростає та добуває воду і поживні речовини, розрізняють чотири типи:

  • підземні — повністю або частково знаходяться у ґрунті (характерні для понад 70 % вищих рослин);
  • водяні або плаваючі — завжди плавають у товщі води і ніколи не досягають дна водойми (ряска);
  • повітряні — розташовані у повітрі, не досягаючи ґрунту, характерні для рослин-епіфітів (тропічні орхідеї);
  • гаусторії або корені-присоски — з їх допомогою паразити та напівпаразити всмоктують поживні речовини з рослини-хазяїна (повитиця, омела).

Видозміни коренів

Дихальні корені мангрових
Корінь ячменю звичайного у розрізі.

У тропічних дерев, що ростуть на ґрунтах, бідних на кисень, або на болотах, утворюються дихальні корені — пневматофори, що ростуть угору; вони підіймаються над поверхнею субстрату і забезпечують дихання (мангрові дерева, болотяний кипарис дворядний).

Ходульні корені утворюються на надземних пагонах, закріплюються в ґрунті і міцно утримують рослину (фікус-баньян, кукурудза).

Деякі рослини-паразити (повитиця) або напівпаразити (омела) утворюють корені-присоски (гаусторії). У витких і в'юнких рослин формуються чіпкі повітряні корені (плющ).

Дошкоподібні корені, розвиваються біля основи стовбура у вигляді вертикальних плоских, подібних до дощок виростів; притаманні для великих дерев тропічних дощових лісів.

У запасальних коренях (коренеплоди та бульбокорені) відкладаються поживні речовини, в результаті чого вони потовщуються та стають м'ясистими.

Симбіотичні відносини

У багатьох (близько 90 %) квіткових рослин корені вступають у симбіоз з грибами, утворюючи мікоризу, або з бактеріями, утворюючи бактеріоризу. Мікроорганізми-симбіонти входять до складу ризосфери — ґрунтового шару завтовшки 2–3 мм, що прилягає до коренів рослин. Скупчення великої кількості грибів і бактерій у ризосфері пов'язане з виділенням коренями речовин, якими живляться ці мікроорганізми.

Коренева система

Сукупність всіх коренів (головного, бічних різних порядків та додаткових) утворює кореневу систему. За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу і мичкувату.

Стрижнева має добре виражений головний корінь, який займає в ґрунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в ґрунті радіально. Вона трапляється у більшої частини дводольних рослин.

У мичкуватої системи немає добре вираженого головного кореня, всі корені майже однакові за розмірами, за походженням це додаткові корені, які пучком ростуть від основи стебла. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння, з якого розвиваються додаткові корені, що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи. Така система характерна для більшості однодольних рослин.

Відмінності між цими двома основними кореневими системами виявляються вже під час проростання насіння. У дводольних рослин із зародка насінини проростає один корінець, який потім стає головним коренем. У однодольних рослин найчастіше проростає кілька корінців. Потім їхній ріст припиняється і на підземній частині стебла формується мичка додаткових коренів.

Є рослини (багато серед трав'янистих дводольних), які мають змішану кореневу систему (у них одночасно функціонують головний, бічні і додаткові корені).

За характером розподілу основної маси коренів у ґрунті розрізняють такі кореневі системи:

Ріст кореня

Корінь росте своєю верхівкою, заглиблюючись у нижні шари ґрунту. У разі пошкодження кінчика головного кореня починається посилений ріст його бічних відгалужень. Цю властивість кореня використовують при вирощуванні розсади культурних рослин із стрижневим коренем. У молодих рослин відщипують кінчик головного кореня, що припиняє його ріст у довжину і спричинює ріст бічних і додаткових коренів у верхньому, найродючішому шарі ґрунту. Після відщипування частини головного кореня розсаду висаджують на постійне місце зростання за допомогою загостреного кілочка — пінетки, звідси цей процес дістав назву пікірування.

Морфологія коренів, глибина і ширина їх проникнення в ґрунт залежать від виду рослин, умов їх існування, методів штучного впливу на ріст рослин. За об'ємом кореневі системи рослин завжди більші, ніж їхні надземні частини.

Ріст і розвиток коренів залежить від вологості, родючості і температури ґрунту, а також вмісту в ньому кисню. Встановлено, що на перезволожених і ущільнених ґрунтах корені ростуть дуже повільно. Затримка в рості кореня відбувається й при низькій вологості. Рясний врожай теж затримує ріст коренів, а видалення суцвіть навпаки стимулює його.

Зони кореня

Корінь ділиться на кілька ділянок, таких як: зона поділу — в цьому відділі клітини ростуть і розтягуються особливо швидко, що забезпечує швидкий ріст у довжину; зона всмоктування (всисна) — від цієї зони відходять маленькі корінці (вирости клітин), що зумовлює більшу площу поглинання води і розчинених в ній мінеральних речовин; зона бічних коренів (провідна зона) — у цій зоні немає кореневих волосків, але утворюються бічні корені; кореневий чохлик, що знаходиться на кінчику кореня і сприяє захисту від механічних ушкоджень (камінь, скло) та просування кореня у субстраті.

У зоні поділу виділяється спеціальний слиз, який полегшує просування кореня вглиб землі.

Див. також

Джерела та література

  • Тимчук Н. Ф. Корінь [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних ; Нац. фармац. ун-т України. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — Київ: МОРІОН, 2010. — 1632 с., 16 арк. іл. — 2 000 екз. — ББК 52.8Я-20. — УДК 615(031). — ISBN 978-966-2066-34-0.
  • Слюсарев А. О., Самсонов О. В., Мухін В. М. та ін. Біологія: навчальний посібник. Пер. з рос. та ред. В. О. Мотузного. 2-ге вид. — Київ: Вища школа, 1999.
  • Біда О. А., Дерій С. І. та ін. Біологія: навчально-методичний посібник — 3-тє вид., — К.: Літера ЛТД, 2012. — 672 с. ISBN 978-966-178-133-6

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti berezen 2019 Ko rin pidzemnij vegetativnij organ roslini z neobmezhenim rostom yakij zabezpechuye zakriplennya roslin u substrati poglinannya i postachannya vodi ta rozchinenih u nij mineralnih rechovin i produktiv zhittyediyalnosti gruntovih mikroorganizmiv i koreniv inshih roslin pervinnij sintez organichnih rechovin vidilennya v grunt produktiv obminu rechovin i vegetativne rozmnozhennya Korinnyu pritamanna radialna simetriya ta zdatnist do galuzhennya Rozmita koreneva sistema dereva Shili Haphala Ogolene korinnya dereva Pervinni ta vtorinni koreni bavovnika Korin na kameni skeli Doshkopodibni koreni derev tropichnih doshovih lisiv U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korin znachennya Poyava korenya vnaslidok evolyuciyi roslin vazhlivij aromorfoz odne z pristosuvan do zhittya na suhodoli Vpershe spravzhni koreni z yavlyayutsya u paporotepodibnih Potim u kvitkovih roslin zavdyaki idioadaptaciyam utvoryuyutsya rizni tipi koreniv zdatnih vikonuvati dodatkovi zavdannya Tak u deyakih roslin u korenyah vidbuvayetsya zapasannya pozhivnih rechovin sho zumovlyuye yih potovshennya utvorennya koreneplodiv morkva rediska buryaki abo korenevih bulb zhorzhina pshinka Koreni epifitnih roslin vikoristovuyut inshi roslini yak substrat ale ne parazituyut na nih deyaki orhideyi mozhut zapasati vodu Zmist 1 Osnovni funkciyi 2 Tipi koreniv 3 Vidozmini koreniv 4 Simbiotichni vidnosini 5 Koreneva sistema 6 Rist korenya 7 Zoni korenya 8 Div takozh 9 Dzherela ta literatura 10 PosilannyaOsnovni funkciyi RedaguvatiZakriplennya roslini v substrati Poglinannya i postachannya vodi i rozchinenih v nij pozhivnih rechovin Zapasannya pozhivnih rechovin Vzayemodiya z korenyami inshih roslin simbioz gribami mikroorganizmami Vegetativne rozmnozhennya Vidilennya v grunt chi povitrya vuglekislogo gazu organichnih kislot slizu ta inshih rechovin yaki pozitivno abo negativno alelopatiya vplivayut na inshi roslini Pervinnij sintez organichnih rechovin aminokislot alkaloyidiv gormoniv tosho Tipi koreniv RedaguvatiZarodok korenya zakladayetsya odnochasno z brunkoyu v zarodku nasinini i nazivayetsya zarodkovim korenem Pid chas prorostannya nasinini cej korin peretvoryuyetsya na golovnij abo pervinnij korin zdatnij do galuzhennya Odnochasno z rostom na nomu z yavlyayutsya bichni koreni pershogo poryadku yaki svoyeyu chergoyu dayut koreni drugogo poryadku na nih vinikayut koreni tretogo poryadku i tak dali Krim golovnogo i bichnih koreniv u roslin utvoryuyutsya j dodatkovi koreni yaki z yavlyayutsya na steblah listkah ale ne na koreni Shodo substratu v yakomu korin zrostaye ta dobuvaye vodu i pozhivni rechovini rozriznyayut chotiri tipi pidzemni povnistyu abo chastkovo znahodyatsya u grunti harakterni dlya ponad 70 vishih roslin vodyani abo plavayuchi zavzhdi plavayut u tovshi vodi i nikoli ne dosyagayut dna vodojmi ryaska povitryani roztashovani u povitri ne dosyagayuchi gruntu harakterni dlya roslin epifitiv tropichni orhideyi gaustoriyi abo koreni prisoski z yih dopomogoyu paraziti ta napivparaziti vsmoktuyut pozhivni rechovini z roslini hazyayina poviticya omela Vidozmini koreniv Redaguvati Dihalni koreni mangrovih Korin yachmenyu zvichajnogo u rozrizi U tropichnih derev sho rostut na gruntah bidnih na kisen abo na bolotah utvoryuyutsya dihalni koreni pnevmatofori sho rostut ugoru voni pidijmayutsya nad poverhneyu substratu i zabezpechuyut dihannya mangrovi dereva bolotyanij kiparis dvoryadnij Hodulni koreni utvoryuyutsya na nadzemnih pagonah zakriplyuyutsya v grunti i micno utrimuyut roslinu fikus banyan kukurudza Deyaki roslini paraziti poviticya abo napivparaziti omela utvoryuyut koreni prisoski gaustoriyi U vitkih i v yunkih roslin formuyutsya chipki povitryani koreni plyush Doshkopodibni koreni rozvivayutsya bilya osnovi stovbura u viglyadi vertikalnih ploskih podibnih do doshok virostiv pritamanni dlya velikih derev tropichnih doshovih lisiv U zapasalnih korenyah koreneplodi ta bulbokoreni vidkladayutsya pozhivni rechovini v rezultati chogo voni potovshuyutsya ta stayut m yasistimi Simbiotichni vidnosini RedaguvatiU bagatoh blizko 90 kvitkovih roslin koreni vstupayut u simbioz z gribami utvoryuyuchi mikorizu abo z bakteriyami utvoryuyuchi bakteriorizu Mikroorganizmi simbionti vhodyat do skladu rizosferi gruntovogo sharu zavtovshki 2 3 mm sho prilyagaye do koreniv roslin Skupchennya velikoyi kilkosti gribiv i bakterij u rizosferi pov yazane z vidilennyam korenyami rechovin yakimi zhivlyatsya ci mikroorganizmi Koreneva sistema RedaguvatiSukupnist vsih koreniv golovnogo bichnih riznih poryadkiv ta dodatkovih utvoryuye korenevu sistemu Za formoyu rozriznyayut dva tipi korenevih sistem strizhnevu i michkuvatu Strizhneva maye dobre virazhenij golovnij korin yakij zajmaye v grunti vertikalne polozhennya vid nogo vidhodyat bichni koreni sho rozmishuyutsya v grunti radialno Vona traplyayetsya u bilshoyi chastini dvodolnih roslin U michkuvatoyi sistemi nemaye dobre virazhenogo golovnogo korenya vsi koreni majzhe odnakovi za rozmirami za pohodzhennyam ce dodatkovi koreni yaki puchkom rostut vid osnovi stebla Michkuvata koreneva sistema formuyetsya pid chas kushinnya Pri comu na pidzemnij chastini stebla utvoryuyetsya vuzol kushinnya z yakogo rozvivayutsya dodatkovi koreni sho j vede do utvorennya michkuvatoyi korenevoyi sistemi Taka sistema harakterna dlya bilshosti odnodolnih roslin Vidminnosti mizh cimi dvoma osnovnimi korenevimi sistemami viyavlyayutsya vzhe pid chas prorostannya nasinnya U dvodolnih roslin iz zarodka nasinini prorostaye odin korinec yakij potim staye golovnim korenem U odnodolnih roslin najchastishe prorostaye kilka korinciv Potim yihnij rist pripinyayetsya i na pidzemnij chastini stebla formuyetsya michka dodatkovih koreniv Ye roslini bagato sered trav yanistih dvodolnih yaki mayut zmishanu korenevu sistemu u nih odnochasno funkcionuyut golovnij bichni i dodatkovi koreni Za harakterom rozpodilu osnovnoyi masi koreniv u grunti rozriznyayut taki korenevi sistemi poverhneva koreni rozmishuyutsya blizko do poverhni zemli tyulpan yalina glibinna koreni rozvivayutsya vglib verblyuzha kolyuchka saksaul universalna koreni rivnomirno rozvivayutsya vglib i vshir kartoplya pshenicya Rist korenya RedaguvatiKorin roste svoyeyu verhivkoyu zagliblyuyuchis u nizhni shari gruntu U razi poshkodzhennya kinchika golovnogo korenya pochinayetsya posilenij rist jogo bichnih vidgaluzhen Cyu vlastivist korenya vikoristovuyut pri viroshuvanni rozsadi kulturnih roslin iz strizhnevim korenem U molodih roslin vidshipuyut kinchik golovnogo korenya sho pripinyaye jogo rist u dovzhinu i sprichinyuye rist bichnih i dodatkovih koreniv u verhnomu najrodyuchishomu shari gruntu Pislya vidshipuvannya chastini golovnogo korenya rozsadu visadzhuyut na postijne misce zrostannya za dopomogoyu zagostrenogo kilochka pinetki zvidsi cej proces distav nazvu pikiruvannya Morfologiya koreniv glibina i shirina yih proniknennya v grunt zalezhat vid vidu roslin umov yih isnuvannya metodiv shtuchnogo vplivu na rist roslin Za ob yemom korenevi sistemi roslin zavzhdi bilshi nizh yihni nadzemni chastini Rist i rozvitok koreniv zalezhit vid vologosti rodyuchosti i temperaturi gruntu a takozh vmistu v nomu kisnyu Vstanovleno sho na perezvolozhenih i ushilnenih gruntah koreni rostut duzhe povilno Zatrimka v rosti korenya vidbuvayetsya j pri nizkij vologosti Ryasnij vrozhaj tezh zatrimuye rist koreniv a vidalennya sucvit navpaki stimulyuye jogo Zoni korenya RedaguvatiKorin dilitsya na kilka dilyanok takih yak zona podilu v comu viddili klitini rostut i roztyaguyutsya osoblivo shvidko sho zabezpechuye shvidkij rist u dovzhinu zona vsmoktuvannya vsisna vid ciyeyi zoni vidhodyat malenki korinci virosti klitin sho zumovlyuye bilshu ploshu poglinannya vodi i rozchinenih v nij mineralnih rechovin zona bichnih koreniv providna zona u cij zoni nemaye korenevih voloskiv ale utvoryuyutsya bichni koreni korenevij chohlik sho znahoditsya na kinchiku korenya i spriyaye zahistu vid mehanichnih ushkodzhen kamin sklo ta prosuvannya korenya u substrati U zoni podilu vidilyayetsya specialnij sliz yakij polegshuye prosuvannya korenya vglib zemli Div takozh RedaguvatiDerevo Kora Gilka Listok Steblo PaginDzherela ta literatura RedaguvatiTimchuk N F Korin Arhivovano 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya golova red radi ta avtor peredmovi V P Chernih Nac farmac un t Ukrayini 2 ge vid pererobl i dopovn Kiyiv MORION 2010 1632 s 16 ark il 2 000 ekz BBK 52 8Ya 20 UDK 615 031 ISBN 978 966 2066 34 0 Slyusarev A O Samsonov O V Muhin V M ta in Biologiya navchalnij posibnik Per z ros ta red V O Motuznogo 2 ge vid Kiyiv Visha shkola 1999 Bida O A Derij S I ta in Biologiya navchalno metodichnij posibnik 3 tye vid K Litera LTD 2012 672 s ISBN 978 966 178 133 6Posilannya RedaguvatiEncyclopaedia Britannica Root botany Arhivovano 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Koren chast rastenij Arhivovano 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros Baumpruefung de Die Wurzel nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korin amp oldid 37715559