www.wikidata.uk-ua.nina.az

Омела Оме ла Viscum рід напівпаразитичних кущів або трав родини санталових Loranthaceae біла на тополіБіологічна класифі

Омела

Оме́ла (Viscum) — рід напівпаразитичних кущів або трав родини санталових (Loranthaceae).

Омела
Омела біла на тополі
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Санталоцвіті (Santalales)
Родина: Санталові (Santalaceae)
Рід: Омела (Viscum)
L., 1753
Види

Біля 100, у тому числі:

  • Біла омела (Viscum album)
  • Viscum articulatum
  • Viscum bancroftii
  • Viscum coloratum
  • Viscum cruciatum
  • Viscum diospyrosicola
  • Viscum fargesii
  • Viscum liquidambaricola
  • Viscum loranthi
  • Viscum minimum
  • Viscum monoicum
  • Viscum multinerve
  • Viscum nudum
  • Viscum orientale
  • Viscum ovalifolium
  • Viscum triflorum
  • Viscum whitei
  • Viscum yunnanense
Вікісховище: Viscum
Дерево з омелою, Вінниця, квітень 2009 року
Верхівкове всихання верби через масивне зараження омелою особливо помітне навесні, коли листя на верхівці відстає у вегетації або взагалі дерево вверху повністю всихає.

Опис Редагувати

Вічнозелені рослини. Паразитують на багатьох видах дерев: тополях, кленах, соснах, вербах, березах, акаціях та на деяких плодових деревах. Проростає на вершині дерева чи на його гілках, розростається зеленим, часто густим кущем. Має вигляд кулеподібного ущільнення в кроні дерева. Омелу вважають напівпаразитом, оскільки в більшості випадків може самостійно здійснювати фотосинтез. Плоди — неїстівні для людини ягоди. Кущ розвивається до 1 м в діаметрі, легко ламається та падає на землю під час сильних поривів вітру, особливо коли кущ має ягоди.

Існує велика кількість видів роду Омела. Різні види зростають на певних видах дерев. Більшість здатна рости на декількох видах дерева-хазяїна. Омела отримує воду, мінеральні та поживні речовини із рослини-хазяїна. Вагомий внесок у вивчення взаємин омели та її рослин-хазяїв зробив І. Г. Бейлін.

Поширення Редагувати

Поширюють насіння омели птахи, яких приваблюють її ягоди. Поїдаючи клейкі за консистенцією ягоди, що містять кісточки, птахи чистять дзьоб, витираючи його по гілках дерев, частіше на верхніх, де зручно сидіти. Кісточка, приклеївшись до гілки, за наявності вологи з часом починає проростати. Не менш поширений спосіб зараження через пташиний послід: сік ягід зберігає свою клейкількість навіть після проходження через травну систему пташки, насінина у ягоді навіть після проходження травної системи все ще обернена клейкою речовиною, а послід спашок робиться рідким. Разом із пташиним послідом насіння прилипає до кори гілок, де, приклеївшись, випускає один міцний корінець який проникає у кору гілки.

Розвиток Редагувати

Проростає через камбій у деревину з утворенням центрального ризоїда-присоски, поступово віддаючи бокові паростки всередині камбію, які, зі свого боку, теж утворюють вторинні ризоїди-присоски для вбирання вологи та мінеральних речовин. Розгалужені ризоїди всередині камбію можуть давати ріст інших кущів назовні у вигляді листків, які з часом стають округлим кущем у діаметрі від 15 см до 100 см, поступово заселяючи здебільшого верхівкову частину дерева.

Негативні наслідки Редагувати

Частину поживних речовин омела створює самостійно шляхом фотосинтезу. Волога, яку вбирає омела з дерева, стає дефіцитною для гілок, тому дерево з часом втрачає естетичний природний вигляд, крона розріджується, ріст дерева сповільнюється. З незначною інсемінацією дерева живуть дуже довго, тоді як ширше розростання омели спричиняє верхівкове всихання, а згодом і всихання всього дерева.

Боротьба з омелою Редагувати

Боротьба шляхом обламування гілок куща малоефективна, оскільки з ризоїдів починають розвиватись декілька інших, бокових, кущів.

Ризоїди мають довжину інколи понад 100 см в окремих випадках до 3 м, тому гарантованими заходами може бути санітарна обрізка вражених гілок до їх розвилок, на великих відстанях від куща (за умови, що кількість вражених гілок сягає до 30 %). Якщо кількість вражених гілок значна, може бути використане омолоджувальне обрізання дерева (топінг). У великих містах заходи з обрізання гілок, вражених омелою, є типовими в боротьбі з цим паразитом.

Токсичність Редагувати

Токсичність для людини мають майже всі ягоди представників роду Viscum, але вони входять в раціон багатьох видів птахів.

У культурі Редагувати

  • Згідно з європейською міфологією, омела з'являється після того, як у дерево вдаряє блискавка. Омела була оберегом домашнього вогнища, а для того, щоб її дістати, потрібно було збити її стрілою, але при тому омела не мала торкатися землі, коли впаде, інакше втрачала магічну силу.[джерело?]
  • Багато народів використовували омелу в магічних дійствах, не стала винятком і Україна, де в давнину омела мала назву баб'ячий проклін.
  • Омела була також причиною смерті бога Бальдра у скандинавській міфології.
  • В Англії використовувалась як новорічна рослина до початку масового використання ялинок, і досі використовується в Європі на свята.
  • Кельтські жерці (на півночі Франції, Бретонія) золотими серпами зрізали кущики омели, збирали її у біле полотно (щоб ніколи ця «небесна рослина» не торкнулася землі!). Вони готували з омели цілу низку терапевтичних препаратів, вважали її універсальними ліками та протиотрутним засобом.
  • про омелу згадує Вергілій у «Енеїді», яка допомогла Енеєві (через Сивіллу, що сховала гілку під спідницею) пробратися до пекла-Гадесу, аби віднайти батька;
  • «Дивна ота „золота гілка“, по-нашому омела. Воно й не дерево, і не рослина. Насіння її, щоб розноситися, мусить обов'язково пройти через шлунок пташини, і то не всякої, а лише берестянки (славки) та співучого дрозда. …Колись селяни знали: якщо зріжеш всю омелу — дерево пропаде. Ботаніки цього чомусь не знають. Омела не виснажує дерево, а навпаки підтримує його у старості, примушує жити, аби жити самій. Та й ще тягнути життєдайні глибинні соки навіть узимку. Коли ж спадає листя з дерева, омела творить своє власне чудо — вбирає якнайбільше сонячного світла. І стає наче пронизана сонцем! На січень–лютий припадає її сонячний пік, коли вона стає золотою».

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Боротьба з омелою [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Budboard.com.ua
  2. Видалення омели [ 30 березня 2016 у Wayback Machine.] — Onrope.com.ua
  3. Action of viscumin, a toxic lectin from mistletoe, on cells in culture [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] — J Biol Chem. 1982 Nov 25;257(22):13271-7. Action of viscumin, a toxic lectin from mistletoe, on cells in culture
  4. Харченко, Михайло (1981). Лікарські рослини і їх застосування (українська). Київ: Здоров'я. с. 132. 
  5. Клімов А.А. (2007). Міфи та легенди народів світу (українська). Харків: Ранок. с. 61. ISBN 978-966-08-2520-2 Перевірте значення |isbn= (довідка). 
  6. Хоткевич, Галина (2017). Там, де не колеться трава (Українська). Львів: Апріорі. с. 138. ISBN 978-617-629-358-3. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ome la Viscum rid napivparazitichnih kushiv abo trav rodini santalovih Loranthaceae OmelaOmela bila na topoliBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Poryadok Santalocviti Santalales Rodina Santalovi Santalaceae Rid Omela Viscum L 1753VidiBilya 100 u tomu chisli Bila omela Viscum album Viscum articulatum Viscum bancroftii Viscum coloratum Viscum cruciatum Viscum diospyrosicola Viscum fargesii Viscum liquidambaricola Viscum loranthi Viscum minimum Viscum monoicum Viscum multinerve Viscum nudum Viscum orientale Viscum ovalifolium Viscum triflorum Viscum whitei Viscum yunnanenseVikishovishe ViscumDerevo z omeloyu Vinnicya kviten 2009 rokuVerhivkove vsihannya verbi cherez masivne zarazhennya omeloyu osoblivo pomitne navesni koli listya na verhivci vidstaye u vegetaciyi abo vzagali derevo vverhu povnistyu vsihaye Zmist 1 Opis 2 Poshirennya 3 Rozvitok 4 Negativni naslidki 5 Borotba z omeloyu 6 Toksichnist 7 U kulturi 8 Div takozh 9 Primitki 10 PosilannyaOpis RedaguvatiVichnozeleni roslini Parazituyut na bagatoh vidah derev topolyah klenah sosnah verbah berezah akaciyah ta na deyakih plodovih derevah Prorostaye na vershini dereva chi na jogo gilkah rozrostayetsya zelenim chasto gustim kushem Maye viglyad kulepodibnogo ushilnennya v kroni dereva Omelu vvazhayut napivparazitom oskilki v bilshosti vipadkiv mozhe samostijno zdijsnyuvati fotosintez Plodi neyistivni dlya lyudini yagodi Kush rozvivayetsya do 1 m v diametri legko lamayetsya ta padaye na zemlyu pid chas silnih poriviv vitru osoblivo koli kush maye yagodi Isnuye velika kilkist vidiv rodu Omela Rizni vidi zrostayut na pevnih vidah derev Bilshist zdatna rosti na dekilkoh vidah dereva hazyayina Omela otrimuye vodu mineralni ta pozhivni rechovini iz roslini hazyayina Vagomij vnesok u vivchennya vzayemin omeli ta yiyi roslin hazyayiv zrobiv I G Bejlin Poshirennya RedaguvatiPoshiryuyut nasinnya omeli ptahi yakih privablyuyut yiyi yagodi Poyidayuchi klejki za konsistenciyeyu yagodi sho mistyat kistochki ptahi chistyat dzob vitirayuchi jogo po gilkah derev chastishe na verhnih de zruchno siditi Kistochka prikleyivshis do gilki za nayavnosti vologi z chasom pochinaye prorostati Ne mensh poshirenij sposib zarazhennya cherez ptashinij poslid sik yagid zberigaye svoyu klejkilkist navit pislya prohodzhennya cherez travnu sistemu ptashki nasinina u yagodi navit pislya prohodzhennya travnoyi sistemi vse she obernena klejkoyu rechovinoyu a poslid spashok robitsya ridkim Razom iz ptashinim poslidom nasinnya prilipaye do kori gilok de prikleyivshis vipuskaye odin micnij korinec yakij pronikaye u koru gilki Rozvitok RedaguvatiProrostaye cherez kambij u derevinu z utvorennyam centralnogo rizoyida prisoski postupovo viddayuchi bokovi parostki vseredini kambiyu yaki zi svogo boku tezh utvoryuyut vtorinni rizoyidi prisoski dlya vbirannya vologi ta mineralnih rechovin Rozgaluzheni rizoyidi vseredini kambiyu mozhut davati rist inshih kushiv nazovni u viglyadi listkiv yaki z chasom stayut okruglim kushem u diametri vid 15 sm do 100 sm postupovo zaselyayuchi zdebilshogo verhivkovu chastinu dereva Negativni naslidki RedaguvatiChastinu pozhivnih rechovin omela stvoryuye samostijno shlyahom fotosintezu Vologa yaku vbiraye omela z dereva staye deficitnoyu dlya gilok tomu derevo z chasom vtrachaye estetichnij prirodnij viglyad krona rozridzhuyetsya rist dereva spovilnyuyetsya Z neznachnoyu inseminaciyeyu dereva zhivut duzhe dovgo todi yak shirshe rozrostannya omeli sprichinyaye verhivkove vsihannya a zgodom i vsihannya vsogo dereva Borotba z omeloyu RedaguvatiBorotba shlyahom oblamuvannya gilok kusha maloefektivna oskilki z rizoyidiv pochinayut rozvivatis dekilka inshih bokovih kushiv Rizoyidi mayut dovzhinu inkoli ponad 100 sm v okremih vipadkah do 3 m 1 tomu garantovanimi zahodami mozhe buti sanitarna obrizka vrazhenih gilok do yih rozvilok na velikih vidstanyah vid kusha za umovi sho kilkist vrazhenih gilok syagaye do 30 2 Yaksho kilkist vrazhenih gilok znachna mozhe buti vikoristane omolodzhuvalne obrizannya dereva toping U velikih mistah zahodi z obrizannya gilok vrazhenih omeloyu ye tipovimi v borotbi z cim parazitom Toksichnist RedaguvatiToksichnist dlya lyudini mayut majzhe vsi yagodi predstavnikiv rodu Viscum 3 ale voni vhodyat v racion bagatoh vidiv ptahiv U kulturi RedaguvatiZgidno z yevropejskoyu mifologiyeyu omela z yavlyayetsya pislya togo yak u derevo vdaryaye bliskavka Omela bula oberegom domashnogo vognisha a dlya togo shob yiyi distati potribno bulo zbiti yiyi striloyu ale pri tomu omela ne mala torkatisya zemli koli vpade inakshe vtrachala magichnu silu dzherelo Bagato narodiv vikoristovuvali omelu v magichnih dijstvah ne stala vinyatkom i Ukrayina de v davninu omela mala nazvu bab yachij proklin 4 Omela bula takozh prichinoyu smerti boga Baldra u skandinavskij mifologiyi V Angliyi vikoristovuvalas yak novorichna roslina do pochatku masovogo vikoristannya yalinok i dosi vikoristovuyetsya v Yevropi na svyata Keltski zherci na pivnochi Franciyi Bretoniya zolotimi serpami zrizali kushiki omeli zbirali yiyi u bile polotno shob nikoli cya nebesna roslina ne torknulasya zemli Voni gotuvali z omeli cilu nizku terapevtichnih preparativ vvazhali yiyi universalnimi likami ta protiotrutnim zasobom 5 pro omelu zgaduye Vergilij u Eneyidi yaka dopomogla Eneyevi cherez Sivillu sho shovala gilku pid spidniceyu probratisya do pekla Gadesu abi vidnajti batka Divna ota zolota gilka po nashomu omela Vono j ne derevo i ne roslina Nasinnya yiyi shob roznositisya musit obov yazkovo projti cherez shlunok ptashini i to ne vsyakoyi a lishe berestyanki slavki ta spivuchogo drozda Kolis selyani znali yaksho zrizhesh vsyu omelu derevo propade Botaniki cogo chomus ne znayut Omela ne visnazhuye derevo a navpaki pidtrimuye jogo u starosti primushuye zhiti abi zhiti samij Ta j she tyagnuti zhittyedajni glibinni soki navit uzimku Koli zh spadaye listya z dereva omela tvorit svoye vlasne chudo vbiraye yaknajbilshe sonyachnogo svitla I staye nache pronizana soncem Na sichen lyutij pripadaye yiyi sonyachnij pik koli vona staye zolotoyu 6 Div takozh RedaguvatiOmela bila zvichajna Omela yalivceva karlikova Arceuthobium oxycedri napivparazit z rodu Arceuthobium Vidmini mitliPrimitki Redaguvati Borotba z omeloyu Arhivovano 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine Budboard com ua Vidalennya omeli Arhivovano 30 bereznya 2016 u Wayback Machine Onrope com ua Action of viscumin a toxic lectin from mistletoe on cells in culture Arhivovano 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine J Biol Chem 1982 Nov 25 257 22 13271 7 Action of viscumin a toxic lectin from mistletoe on cells in culture Harchenko Mihajlo 1981 Likarski roslini i yih zastosuvannya ukrayinska Kiyiv Zdorov ya s 132 Klimov A A 2007 Mifi ta legendi narodiv svitu ukrayinska Harkiv Ranok s 61 ISBN 978 966 08 2520 2Perevirte znachennya isbn dovidka Hotkevich Galina 2017 Tam de ne koletsya trava Ukrayinska Lviv Apriori s 138 ISBN 978 617 629 358 3 Posilannya RedaguvatiOmela omelga Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1213 1214 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Omela amp oldid 39160054