www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стельмах У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення У Вікіпедії є статті про інші значення цього терм

Стельмах

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стельмах (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колодій (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сницар.

Сте́льмах (від нім. Stellmacher через пол. stelmach), діал. колоді́й (прасл. *kolodějь — «той, що робить кола, колеса»), сни́цар, також колісни́к — майстер, який робить вози, сани, колеса тощо. Галузь кустарної промисловості з виробництва цих предметів знана як стельмаство або колоді́йство й існує з ранньої доби.

Валлійський стельмах Гриффидд Вілльямс, Бодффорд, 1964

Стельмахів, що спеціалізувалися на виробленні коліс, також називали колісника́ми, а тих, що робили й лагодили карети — каретниками.

Історія Редагувати

Стельмах за роботою. Ліхтенштайн, Саксонія

Стельмахи були знані у XIX ст. майже в кожному селі; зазвичай вони працювали сезонно. У деяких районах України стельмаство набирало характеру масової кустарної промисловості. Найбільше воно було розвинене на Полтавщині, де в ньому працювало в кінці XIX ст. понад 2 400 родин (Грунська і Куземинська волості Зіньківського повіту; Калайдинці, Клепачі, Хитці — Лубенського, Липова Долина — Гадяцького); на Харківщині (Муратівська, Борівська, Осинівська волості Старобільського повіту; м. Охтирка, Котельва — Охтирського; Богодухів, Попівка — Богодухівського); менше на Київщині (у Радомисльському і Чигиринському повітах та в м. Таращі). Відомим центром стельмаства було село Дорогоща Хмельницької області. Вироби стельмахів мали попит в інших районах України, зокрема в південних.

У зв'язку з механізацією транспорту стельмаство втратило своє значення. Тепер вози і сани для потреб сільського та інших господарств виготовляють на підприємствах місцевої промисловості.

Технології Редагувати

Виготовлення коліс було технологічно складним процесом. Ободи для них могли складати з окремих вигнутих колодок (багрів), скріплених пластинками, а могли вигинати з цілого дерев'яного бруса. Для цього стельмахи застосовували спеціальний верстат, що складався з вкопаного в землю масивного відрізка стовбура (пенька), у центрі якого поміщався обертовий вертлюг (вухо). Використовувалася й інша конструкція — пеньок обертався на осі, закріпленій на масивній підставці. Оброблений брус розпарювали в парні — землянці з піччю і чаном для води. Застосовували і сухопарний спосіб: замочували брус на кілька годин у воді, потім клали сиру деревину на багаття, розведене в ямі й прикрите дерном. Розпарену заготовку обода кріпили нерухомо одним кінцем до пенька збоку, а другим за допомогою мотузки чи жердини з гаком (кужби) прив'язували до прави́ла (повідні), один кінець якого вставляли у вухо. Повертаючи вручну чи за допомогою упряжних тварин повідню з прикріпленою до неї заготовкою, поступово згинали майбутній о́бід навколо пенька в кільце. Частіше за все гнули заготовку в бік серцевини, рідше — у бік заболоні. Кінці зігнутого обода (заворотичі) зв'язували дротом (раніше — ликом) і залишали приблизно на пів години остигнути. Потім обід обстругували рубанками та скобелями, із внутрішнього боку просвердлювали коловоротом глухі отвори для спиць.

Маточину виточували з цілого шматка твердого дерева, робили наскрізний отвір для осі й глухі для спиць, посилювали залізними обручами. Потім надівали на стійку із залізним стиржнем — полицю. Далі в маточину вставляли спиці (разом це називалося острога), і насаджували готовий обід. Для цієї операції використовували спеціальний прилад — стелюгу (колесню), який складався з низького столика з отвором і прорізом для спиці. На готове колесо надівали металеву шину, прикріпляючи її в 3-4 місцях болтами, а кінці штаби додатково охоплювали обіймами (вірвантами, урвантами), стягаючи їх цвяшками (заволічками, лютами). Для запобігання розтріскуванню обода його посилювали наскрізними металевими заклепками. В отвори маточин вставляли залізні чи бронзові втулки. Готовий комплект коліс для одного воза називався стан чи круг.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Стельмах // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Колодій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  5. Сницарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Колісник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Каретник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Багор // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Пеньок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. Кужба // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Повідня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Полиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Стелюга // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. Колесня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. Заволічка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  16. Лют // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  17. Игорь Верников Изготовление деревянного колеса [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]
  18. Стан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  19. Стан // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  20. Круг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  21. О. М. Жам, Т. В. Грудевич. Створення та діяльність каретного двору Н. П. Гусакова в місті Переяславі Полтавської губернії (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.) // Вісник НТУ «ХПІ». — 2014. — № 30 (1073). — ISSN 2079-0074. з джерела 28 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стельмах
Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stelmah znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kolodij znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Snicar Ste lmah 1 vid nim Stellmacher cherez pol stelmach 2 dial kolodi j 3 prasl kolodej toj sho robit kola kolesa 4 sni car 5 takozh kolisni k majster yakij robit vozi sani kolesa tosho Galuz kustarnoyi promislovosti z virobnictva cih predmetiv znana yak stelmastvo abo kolodi jstvo j isnuye z rannoyi dobi Vallijskij stelmah Griffidd Villyams Bodfford 1964Stelmahiv sho specializuvalisya na viroblenni kolis takozh nazivali kolisnika mi 6 a tih sho robili j lagodili kareti karetnikami 7 Zmist 1 Istoriya 2 Tehnologiyi 3 Galereya 4 Primitki 5 LiteraturaIstoriya Redaguvati nbsp Stelmah za robotoyu Lihtenshtajn SaksoniyaStelmahi buli znani u XIX st majzhe v kozhnomu seli zazvichaj voni pracyuvali sezonno U deyakih rajonah Ukrayini stelmastvo nabiralo harakteru masovoyi kustarnoyi promislovosti Najbilshe vono bulo rozvinene na Poltavshini de v nomu pracyuvalo v kinci XIX st ponad 2 400 rodin Grunska i Kuzeminska volosti Zinkivskogo povitu Kalajdinci Klepachi Hitci Lubenskogo Lipova Dolina Gadyackogo na Harkivshini Murativska Borivska Osinivska volosti Starobilskogo povitu m Ohtirka Kotelva Ohtirskogo Bogoduhiv Popivka Bogoduhivskogo menshe na Kiyivshini u Radomislskomu i Chigirinskomu povitah ta v m Tarashi Vidomim centrom stelmastva bulo selo Dorogosha Hmelnickoyi oblasti Virobi stelmahiv mali popit v inshih rajonah Ukrayini zokrema v pivdennih U zv yazku z mehanizaciyeyu transportu stelmastvo vtratilo svoye znachennya Teper vozi i sani dlya potreb silskogo ta inshih gospodarstv vigotovlyayut na pidpriyemstvah miscevoyi promislovosti Tehnologiyi RedaguvatiVigotovlennya kolis bulo tehnologichno skladnim procesom Obodi dlya nih mogli skladati z okremih vignutih kolodok bagriv 8 skriplenih plastinkami a mogli viginati z cilogo derev yanogo brusa Dlya cogo stelmahi zastosovuvali specialnij verstat sho skladavsya z vkopanogo v zemlyu masivnogo vidrizka stovbura penka 9 u centri yakogo pomishavsya obertovij vertlyug vuho Vikoristovuvalasya j insha konstrukciya penok obertavsya na osi zakriplenij na masivnij pidstavci Obroblenij brus rozparyuvali v parni zemlyanci z pichchyu i chanom dlya vodi Zastosovuvali i suhoparnij sposib zamochuvali brus na kilka godin u vodi potim klali siru derevinu na bagattya rozvedene v yami j prikrite dernom Rozparenu zagotovku oboda kripili neruhomo odnim kincem do penka zboku a drugim za dopomogoyu motuzki chi zherdini z gakom kuzhbi 10 priv yazuvali do pravi la povidni 11 odin kinec yakogo vstavlyali u vuho Povertayuchi vruchnu chi za dopomogoyu upryazhnih tvarin povidnyu z prikriplenoyu do neyi zagotovkoyu postupovo zginali majbutnij o bid navkolo penka v kilce Chastishe za vse gnuli zagotovku v bik sercevini ridshe u bik zaboloni Kinci zignutogo oboda zavorotichi zv yazuvali drotom ranishe likom i zalishali priblizno na piv godini ostignuti Potim obid obstruguvali rubankami ta skobelyami iz vnutrishnogo boku prosverdlyuvali kolovorotom gluhi otvori dlya spic Matochinu vitochuvali z cilogo shmatka tverdogo dereva robili naskriznij otvir dlya osi j gluhi dlya spic posilyuvali zaliznimi obruchami Potim nadivali na stijku iz zaliznim stirzhnem policyu 12 Dali v matochinu vstavlyali spici razom ce nazivalosya ostroga i nasadzhuvali gotovij obid Dlya ciyeyi operaciyi vikoristovuvali specialnij prilad stelyugu 13 kolesnyu 14 yakij skladavsya z nizkogo stolika z otvorom i prorizom dlya spici Na gotove koleso nadivali metalevu shinu prikriplyayuchi yiyi v 3 4 miscyah boltami a kinci shtabi dodatkovo ohoplyuvali obijmami virvantami urvantami styagayuchi yih cvyashkami zavolichkami lyutami 15 16 Dlya zapobigannya roztriskuvannyu oboda jogo posilyuvali naskriznimi metalevimi zaklepkami V otvori matochin vstavlyali zalizni chi bronzovi vtulki 17 Gotovij komplekt kolis dlya odnogo voza nazivavsya stan 18 19 chi krug 20 21 Galereya Redaguvati nbsp Nadivannya stalevoyi shini na koleso Uels 1947 r nbsp Instrument stelmaha nbsp Bondar i stelmah Vitrazh u Shartrskomu sobori nbsp G Lindenshmit de Stelmah za robotoyu bl 1900 nbsp Moneta NBU Stelmah nbsp Vigotovlyannya skladenogo oboda nbsp Gerb cehu stelmahiv ParizhuPrimitki Redaguvati Stelmah Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Kolodij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Snicar Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kolisnik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Karetnik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bagor Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Penok Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kuzhba Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Povidnya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Policya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Stelyuga Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kolesnya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zavolichka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Lyut Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Igor Vernikov Izgotovlenie derevyannogo kolesa Arhivovano 10 travnya 2018 u Wayback Machine Stan Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Stan Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Krug Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 O M Zham T V Grudevich Stvorennya ta diyalnist karetnogo dvoru N P Gusakova v misti Pereyaslavi Poltavskoyi guberniyi kin HIH poch HH st Visnik NTU HPI 2014 30 1073 ISSN 2079 0074 Arhivovano z dzherela 28 travnya 2018 Procitovano 27 travnya 2018 Literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu StelmahEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Kolesnoe proizvodstvo Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref nbsp Ce nezavershena stattya z etnografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stelmah amp oldid 40336702