Спиця Див також значення Запит Шпиця перенаправляє сюди див також інші значення Ця стаття потребує додаткових посилань н

Див. також: Спиця (значення)

Запит «Шпиця» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Спиця, шпиця (від прасл. *stъpica), заст. шприх, шприха (від нім. Speiche) — конструктивний елемент колеса, що являє собою стрижень, що з'єднує центр колеса (маточину) і його обід. Використання спиць дозволяє значно полегшити конструкцію колеса, при цьому не знижуючи його міцності. Винахід колеса зі спицями був справжньою науково-технічною революцією свого часу, що дозволила народам, що вперше застосували бойові колісниці з колесами нового типу, розселитися практично по всій Євразії.

Колесо зі спицями з Іранського національного музею (Тегеран), датується 2-м тисячоліттям до нашої ери.

Велосипедне колесо з металевими спицями.

Конструктивні особливості Редагувати

Спиці можуть виготовлятися з дерева, металу або синтетичних матеріалів залежно від того, який вид навантаження вони мають. Розрізняють стиснені та розтягнуті спиці.

Первісним типом спиць були стиснені спиці, що виготовлялися з дерева. Такі спиці застосовувалися в колесах колісниць, пізніше — в колесах візків та екіпажів, а також ранніх автомобілів та гармат. У велосипедних колесах важкі дерев'яні спиці були замінені значно легшими металевими, що працюють на розтяг. Подібні спиці використовуються в колесах мотоциклів і автомобілів.

Мовні звороти Редагувати

Десята спиця в колесі — той, хто відіграє незначну роль у чомусь
Не остання спиця в колесі (видна шпиця в колесі) — який відіграє певну роль у розв'язанні якоїсь справи, займає певне становище в суспільстві

Див. також Редагувати

Обід (колесо)
Маточина
Спицеве колесо^[en]

Примітки Редагувати

↑ Спиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Шпиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
Шприх // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[СУМ-1] Спиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[СУМ1-2] Шпиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[4] Шприх // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[5] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.