Вертлю́г, о́вороть — шарнірний механізм для з'єднання частин механізмів, який дозволяє здійснювати їх відносні повороти. Вертлюг виключає передачу обертання з одного елемента з'єднання на інший, наприклад, з вантажа на підвіс. Вертлюг дозволяє предмету, до якого додається тягове зусилля, вільно обертатися навколо своєї осі (тим самим усувається перекручення ременя, ланцюга або напругу всередині троса, кабелю і т. д. і / або його перекручення). Завдяки цьому трос (ланцюг, мотузка, кабель тощо) не перекручуються, рівномірно укладається в бухту або, навпаки, розмотується, не утворюючи петель. Найчастіше вертлюги розміщуються між вантажем та підйомним механізмом.
Застосування Редагувати
- Вертлюг бурової установки забезпечує вільне обертання бурильної колони з одночасним підведенням промивної рідини в неї
- Вертлюг, зокрема, запобігає обертанню прохідницької бадді під час підняття, підвішується між канатом та причіпним гаком.
- Вертлюг застосовується також при кріпленні кінців комбайнового ланцюга, запобігаючи його обертанню.
- Особливо часто — в галантерейній фурнітурі.
- У складі якірного пристрою
- У складі вантажопідйомних механізмів і пристроїв
- У складі гарпунів, гаків, капканів, наручників, кайданів.
- У складі кінської збруї (відомі знахідки, починаючи з XI ст.)
Примітки Редагувати
- Садовський Т.; Шелудько Іван Михайлович (1928). Словник технічної термінології (загальний): проект.
- Васильев, В. Н., Топалов В. П. «Справочник молодого моряка». Киев, Одесса: Вища школа. 2002. 216 с.
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.