Швері́н, Звірин, Зверін (в.-луж. Zwěrin, н.-луж. Zwěrin; чеськ. Zvěřín; серб. Шверин; ниж.-нім. Swerin; лат. Zuarina, Suerinum, Squirsina; нім. Schwerin) — місто в Німеччині, адміністративний центр федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія.
| Шверін Schwerin | ||
|---|---|---|
| ||
| | ||
| Основні дані | ||
| 53°37′44″ пн. ш. 11°24′54″ сх. д. / 53.62888888891666284° пн. ш. 11.41500000002777782° сх. д.Координати: 53°37′44″ пн. ш. 11°24′54″ сх. д. / 53.62888888891666284° пн. ш. 11.41500000002777782° сх. д. | ||
| Країна | Німеччина | |
| Регіон | Мекленбург-Передня Померанія | |
| Столиця для | Мекленбург-Передня Померанія | |
| Межує з
| ||
| Поділ | | |
| Засновано | 1160 | |
| Площа | 130,46 км² | |
| Населення | 95 609 (31 грудня 2020) | |
| · густота | 730 осіб/км² | |
| Висота НРМ | 38 м | |
| Водойма | Шверінське озеро, Burgseed, Fauler Seed, Grimkeseed, Heidenseed, Große Karausched, Lankower Seed, Medeweger Seed, Neumühler Seed, Ostorfer Seed, Pfaffenteichd, Ziegelseed, Aubachd, Störd | |
| Міста-побратими | Таллінн (11 серпня 1993), Вупперталь (9 лютого 1987), Вааса (червень 1970), Реджо-нель-Емілія (14 квітня 1966), Оденсе (листопад 1995), Піла (24 травня 1996), Векше (комуна) (5 грудня 1999) | |
| Телефонний код | (+49) 385 | |
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |
| Номери автомобілів | SN | |
| GeoNames | 2834281 | |
| OSM | r62685 ·R | |
| Поштові індекси | 19053, 19055, 19057, 19059, 19061, 19063 | |
| Міська влада | ||
| Адреса | Am Packhof 2-6 19053 Schwerin | |
| Мер міста | Ангеліка Грамков (нім. Angelika Gramkow)(Ліві) | |
| Вебсайт | www.schwerin.de | |
| Мапа | ||
Шверін Шверін (Німеччина) | ||
| | ||
| | ||
| Шверін у Вікісховищі |
Місто розташоване серед системи озер та ставків, головним із яких є Шверінське озеро.
Історія Редагувати
Як свідчить хроніка міста Мерзебурга (Thietmars von Merseburg), Шверін виник поблизу зруйнованого 1018 року слов'янського (ободритського) укріплення Зверін (Zuarin, в.-луж. Zwěrin) у 1160 році за велінням Генріха Льва, ставши при цьому першим містом на відвойованій у слов'ян території.
Протягом 1167—1648 років місто було резиденцією єпископа та духовним осередком усього регіону.
У 1358 році герцог Мекленбурга Альбрехт Другий отримав у спадок місто, що мало право бути місцем резиденції графа й оселився в за́мку, який за виключенням двох перерв, правив за місце перебування герцогів Мекленбурзьких аж до 1918 року. Так, у 1628—1631 роки герцоги були змушені покинути свій родовий замок у покарання за їхні союзницькі відносини з Данією, а в 1756—1837 роки їхня резиденція містилася в Людвігслюсті.
У XVI столітті місто було відоме як «Північна Флоренція».
З 1701 року Шверін був столицею Мекленбург-Шверінського герцогства, яке 1815 року отримало статус великого герцогства
Пам'ятки та музеї Редагувати
Шверінський замок Редагувати
Шверінський замок зведений на острові на місці старішої будівлі. Споруда являє собою в плані неправильний п'ятикутник, утворений п'ятьма флігелями, і вважається найвідомішою в місті.
Сучасний вигляд замок отримав у 1845—1857 роки. Перед цим герцог Фрідріх Франц Другий вислав свого придворного архітектора Георга Адольфа Деммлера, уже відомого своїми роботами в місті, здійснюваними починаючи від 1825 року, та будівничого Германа Віллебранда у відрядження до Англії та Франції. Вони вирушили 1844 року, і отримали найсильніші враження від замку Шамбор на Луарі, риси якого можна убачити і у Шверінському замку. Взагалі ж Шверінський замок архітектурно є сумішшю різноманітних стилів, відтак являючи чи не найкращий зразок модного в той час узагальненого стилю історизм.
За задумом Готфріда Земпера будівля повинна була мати головну, 70-метрову башту. 1851 року архітектор будівлі Деммлер вимушений був усунутись на деякий час від роботи (з політичних мотивів), і його працю продовжив Фрідріх Август Штюлер. На зверненому до замкового саду фасаді замку він зробив глибоку нішу, в яку помістив кінну статую слов'янського князя Ніклота, підступно вбитого у битві. Статую виготовив Христіян Геншоу.
26 травня 1857 року герцог і герцогиня Макленбурзькі з великою помпою в'їхали у свою нову резиденцію.
Перед флігелем, що виходить на Замкове озеро, 1935 року було встановлено скульптуру, Великого герцога Пауля Фрідріха, виконану ще 1849 року Христіаном Даніелем Раухом.
У теперішній час деякі з приміщень замкового комплексу у Шверіні зайняті місцевим ландтагом. У решті будівель — функціонують музейні експозиції.
Палацовий сад Редагувати
Палацовий сад вважається видатним зразком садово-паркового мистецтва, однією з пам'яток загальнодержавного культурного значення Німеччини. Парк створено прусським королівським директором парків Петером Йосифом Ленне. Після останньої реконструкції сад знову відкритий для відвідування в 2001 році.
На території Парку:
- Шельфова церква;
- Церква Пауля;
- будівлі архітектора Г. А. Деммлера;
- Ратуша
Музей Редагувати
Будівлю музею збудовано Германом Віллібрандом у пізньому класицизмі на місці розпочатого Деммлером герцогського палацу, і вона являє собою споруду з монументальними сходами й портиком, утвореним іонічними колонами.
Колекція цього музею бере початок від колишнього Музею Великого герцога (1877—1882). Музейне зібрання було розширено в 1901—1902 роках. Нині музей є складовою Державного Музею міста Шверіна.
Мекленбурзький державний театр Редагувати
Шверін багатий на театральні традиції. Влітку просто неба в місті, переважно на території палацового комплексу, відбуваються масштабні постановки опер.
Будівля Мекленбурзького державного театру з його монументальним центральним ризалітом розташована на місці згорілої споруди авторства Деммлера. Цей будинок звів Георг Даніель у 1883—1885 роках у стилі неоренесансу.
Шверінський кафедральний собор Редагувати
Сучасна будівля кафедрального собору Шверіна є 3-ю за ліком культовою спорудою на цьому місці.
1228 року тут було освячено романську базиліку, від якої зберігся лише парадний портал біля південного бічного нефу.
Відомі люди Редагувати
- Єлизавета Мекленбург-Шверінська (1869—1955) — принцеса Мекленбург-Шверінська
- Вільгельм Фрідріх Лепер (1883—1935) — партійний діяч НСДАП, групенфюрер СС
- Марія Бард (1900—1944) — німецька акторка німого кіно
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Bevölkerung im Land Brandenburg nach amtsfreien Gemeinden, Ämtern und Gemeinden 31. Dezember 2020 (XLSX-файл) (нім.)
- https://www.schwerin.de/kultur-tourismus/Information/stadtportrait/staedtepartnerschaften/tallinn/
- https://www.schwerin.de/kultur-tourismus/Information/stadtportrait/staedtepartnerschaften/wuppertal/
- https://www.wuppertal.de/tourismus-freizeit/stadtportrait/partnerstaedte/102010100000010333.php#Partnerschaft
- https://www.schwerin.de/kultur-tourismus/Information/stadtportrait/staedtepartnerschaften/vaasa/
- https://www.schwerin.de/kultur-tourismus/Information/stadtportrait/staedtepartnerschaften/reggio-emilia/
- https://www.comune.re.it/argomenti/relazioni-internazionali/gemellaggi-e-cittadinanze-onorarie/schwerin-germania
- https://www.schwerin.de/kultur-tourismus/Information/stadtportrait/staedtepartnerschaften/odense/
- https://www.schwerin.de/kultur-tourismus/Information/stadtportrait/staedtepartnerschaften/pila/
- https://www.schwerin.de/kultur-tourismus/Information/stadtportrait/staedtepartnerschaften/vaxjo/
Посилання Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.