www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ободрицький союз військово племінне об єднання окремих західних слов ян Засновниками союзу на зламі VIII i IX століть бу

Ободрицький союз

Ободрицький союз — військово-племінне об'єднання окремих західних слов'ян. Засновниками союзу на зламі VIII i IX століть були племена бодричів: власне бодричі, полаби, вагри i варни. Назва походить вірогідно від назва річки Одра — тобто ті що живуть коло неї (обОДРити). Аналогічно, ті, що мешкають за річкою Піною — черезпеняни, а жителі по морю — поморяни. Глиняни залежно від ситуації то входили до Ободрицького союзу, то були політично незалежні. Одним з центрів Ободрицького союзу було місто Рерік, через що увесь союз також називали ререгами.

Приблизна територія Ободритського союзу
Територія заселена ободритами (на мапі вказана на північному заході) бл. 1000 року

До Ободрицького союзу входили:

Першим відомим князем ободритів був Віцан (789–795). Ободритськими володарями були також князь Дражко, князь Славомир, Чедраг, Гостомисл. Коли поліг князь Гостомисл, останній князь союзу — він розпався на 4 племінних князівства.

Археологія Редагувати

Зі слов'янським племінним союзом ободритів (бодричів) VII—IX століття н. е. археологами ототожнюється менкендорфська культура, суковсько-дзедзицька культура.

Історія Редагувати

Ободритський князь Ніклот (1090—1160), статуя в Шверинському замку з 1855 року

Історичні записи про наявність вендів у східній Німеччині з'являються з 781 року, коли король франків Карл Великий боровся з їхніми сусідами саксами. Протягом десятків років вони були союзниками франків Карла Великого під час війни останніх із Саксонією та слов'янськими велетами (Veleti). У 798 обдритський князь Дражко (Drazko) переміг саксів у битві під Свєцяна (Swieciana). Переможені сакси були розпорошені імператором, і частину їхніх земель, включаючи Гольштейн та Гамбург, передали ободритам у 804 році як нагороду за їхню перемогу. Отже, впродовж 8—9 ст. бодричі вели боротьбу проти саксів. У 10 ст. землі бодричів стали об'єктом агресії германців. У процесі боротьби з ними бодричі в середині 11 ст. створили державне об'єднання — Ободрицький союз (див. «Хрестовий похід проти слов'ян»). У 1170 році Генріх Лев зломив опір бодричів і, загарбавши їхні землі, заснував герцогство Мекленбург. Бодричі були частково винищені, частково онімечені.

У цей час соціальна структура вендів на річці Ельбі зберігала групові якості і називалася «жупаном» (zupe або opole). Ця общинна структура залишилася в спадок від попередньої кланової структури (Sippen, німецькою мовою). Проте ця громада вже була пов'язана з конкретною територією, в яку природним чином вписувалася жупа. Таким способом малі групи вендів проводили освоювання/колонізацію нових територій проживання в долинах річок Ельба та Одеру. І все — таки серед цих вендів утворилося три територіальні штати/землі: Ободритів (Obodriti), Лютичі (чи Veleti, Vilzi), та Сорбів (чи Sorabi).

Лютичі (Liutizi) займали території, що відомі сьогодні як Мекленбург (Mecklenburg), і розширили володіння до річки Одри (Oder) на сході. Ободрити розселились на землях, розташованих на північний захід від лютичів. Сораби (Sorabi), розташувалися на південь від Берліна.

Ободрітія не є назвою провінції, що доведено історичними літописами. Проте ця назва широко використовується для позначення територій, на яких проживали ободрити, які в свій час мали достатньо розвинені соціальні інститути. Їхня земля також включала інші менші групи племен. Пізніше було засноване на їх історичному базисі герцогство Мекленбург. Земля ободритів простягалася до берегів Балтійського моря, від затоки Кіль (Kyl) до гирла річки Варнов (Warnow), де сьогодні розташований порт Росток (Raztok). Всередині землі ободритів виникли замки типу Велеград (Velegard чи Mecklenburg) поблизу сучасного порту Вісмар (Wismar чи Vysemir), потім Звірін (Zvirin чи Schwerin) та Добін (Dobin).

Плем'я вагрів (Vagri), котре також було інтегроване в Ободрітію, займало західну частину її території, тобто східний Гольштейн. Вони також мали декілька важливих центрів типу Любіче (Liubice чи Alt Lubeck), Стариград (Starigard чи Oldenburg), Плона (Plona чи Plon) та Щарсдорф (Scharsdorf). Інша група, яка належала до даної землі, були полаби (Polabi), котрі розміщалися між річками Траве (Trave) та Ельбою. Їхнім центром виступав Ратібор (Ratibor чи Ratzeburg), розташований на південь від Любека. Місто було назване в честь князя Ратібора. На схід від ободритів, між річками Варнов (Warnow чи Varnova) та Мільденіц (Mildenitz), жили варни (Varni). У близьких стосунках до ободритів також були глиняни (Linonen), що проживали на півдні, в долинах річок Ельде (Elde), Локніц (Locknitz) та Степеніц (Stepenitz). У такому ж відношенні ободрити були зв'язані з древанами (Dreviani) в західній частині Альтмарки (Altmark), на південь від Ельби.

Досить цікавою може бути аналогія зі слов'янськими племенами на території Київської Русі, полянами — полаби та деревлянами — древанами ободритів.

Держава Наконідів Редагувати

Володіння Наконідів близько 1000 року

Після розпаду імперії Каролінгів ободріти потрапляють в зону впливу Східно-франкського (Німецького) королівства. Васальну залежність від якого вони припиняють в 930-ті роки.

У 990-х роках князь Мстівой II, уклавши союз з данським конунгом Гаральдом Синьозубим і одружившись з його дочкою, почав створювати політичні передумови для об'єднання венедського князівства, в яке, крім ободритів, входили б і племена лютичів — давніх суперників і ворогів ободритів.

Це державне утворення очолив князь Годеслав (Godescalcus, Готшалк, або Годлейб) з роду Наконідів, онук Мстівоя, який в 1043 році зайняв ободрицький престол і почав сприяти християнізації країни. Однак в 1066 році проти Годеслава/Готшалка піднялося бодрицьке повстання і він був убитий в місті Лучин. А його резиденція Любіца була зруйнована. Скориставшись повстанням, владу захопив князь Круто (правитель Рюгена/Руяни). Син Годеслава/Готшалка Генріх в 1090 році спромігся повернути владу Наконідам (Біллунгам). У цей час ободрити ведуть численні війни з саксами, в ході яких часто ходять в сакські землі. Вони неодноразово спалюють Гамбург і місто Любек, засноване на місці колишньої ободрицької фортеці Любіца.

Найбільшого розвитку самостійна держава ободритів досягла при Прібиславі I (близько 1135—1146) і Ніклоті (близько 1135—1160). Незважаючи на стійкий опір Никлота, німці наполегливо намагаються наступати. Сам Никлот, йому було вже 70 років, гине в серпні 1160 року особисто беручи участь в атаці на німецький обоз. Після загибелі одного з синів Никлота — Вертіслава другий його син Прібислав II (1160—1178) вирішує піти на мирову з саксами і присягає Генріху Льву. Він-то і стає засновником мекленбургскої княжої і герцогською династії, яка правила своїми землями до 1918 року. З цих пір землі ободритів остаточно потрапляють до складу Священної Римської Імперії. Самі ободрити, слідом за своєю знаттю, поступово онімечуються. Слов'янська мова остаточно перестає звучати в їх землях в кінці XVIII — початку XIX століть. (див. полабська мова)

Князі й королі Редагувати

Легендарним предком ободритських князів і королів є Антюрій, який був соратником Олександра Македонського та переселився на південний берег Балтійського моря. А його супутники стали засновниками багатьох шляхетних родів бодричів. Геральдичним символом ободритських князів стали бик та грифон через те, що свого часу «Антюрій помістив на носі корабля, на якому плив, голову Буцефала (у перекладі буквально — „Бичача голова“), а на щоглі — водрузив грифа». Згодом — це символ присутній в усій Померанії. Грифони та голова бика ободритів беруть свою історію від срібних монет — грецьких статерів фракійського міста Абдери (грец. Ἄβδηρα). Звідси стародавня назва бодричів «абодрити» (нім. Abodriten, лат. Abatereni, Abotrites, Abodrites).[неавторитетне джерело]

Титул ободритських князів: «Король вагрів, черезпенян, полабів, ободритів, хижан і всіх слов'ян»; землі ободритів на сході доходили до фортеці Вурла і Мальхов, межуючи в цій області з племенем хижан і лютичів.

У середньовічних джерелах існував також титул король вендів, який спочатку стосувався короля Вендської держави, а пізніше до королів Данії, що завоювали землі племен Ободрицького союзу.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Славянские древности: Абдеры и ободриты; Грифон и Бычья Голова; Венеция и Винета; венеды, венеты и венды. [ 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. (Миколай Маршалк Турій, «Аннали герулів і вандалів») A. Frencelii. Op. cit. P. 126—127, 131
  3. Абдеры и ободриты; Грифон и Бычья Голова; Венеция и Винета; венеды, венеты и венды. [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. «Титул Никлота и Прибислава по доберанским генеалогиям» [ 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Obodrickij soyuz vijskovo pleminne ob yednannya okremih zahidnih slov yan Zasnovnikami soyuzu na zlami VIII i IX stolit buli plemena bodrichiv vlasne bodrichi polabi vagri i varni Nazva pohodit virogidno vid nazva richki Odra tobto ti sho zhivut kolo neyi obODRiti Analogichno ti sho meshkayut za richkoyu Pinoyu cherezpenyani a zhiteli po moryu pomoryani Glinyani zalezhno vid situaciyi to vhodili do Obodrickogo soyuzu to buli politichno nezalezhni Odnim z centriv Obodrickogo soyuzu bulo misto Rerik cherez sho uves soyuz takozh nazivali reregami Priblizna teritoriya Obodritskogo soyuzuTeritoriya zaselena obodritami na mapi vkazana na pivnichnomu zahodi bl 1000 rokuDo Obodrickogo soyuzu vhodili vlasne Bodrichi golovni mista Shverin ta Mehlin nini Dorf Meklenburg Vagri golovne misto Starograd nini Oldenburg v Golshtejni Oldenburg Varni golovne misto Veligrad nini Meklenburg Polabi golovne misto Ratibor nini Ratceburg Glinyani golovne misto Luchin nini Lencen Drevani smolinci butinci Vendland drugij bereg riki LabiPershim vidomim knyazem obodritiv buv Vican 789 795 Obodritskimi volodaryami buli takozh knyaz Drazhko knyaz Slavomir Chedrag Gostomisl Koli polig knyaz Gostomisl ostannij knyaz soyuzu vin rozpavsya na 4 pleminnih knyazivstva Zmist 1 Arheologiya 2 Istoriya 3 Derzhava Nakonidiv 4 Knyazi j koroli 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaArheologiya RedaguvatiZi slov yanskim pleminnim soyuzom obodritiv bodrichiv VII IX stolittya n e arheologami ototozhnyuyetsya menkendorfska kultura sukovsko dzedzicka kultura Istoriya Redaguvati nbsp Obodritskij knyaz Niklot 1090 1160 statuya v Shverinskomu zamku z 1855 rokuIstorichni zapisi pro nayavnist vendiv u shidnij Nimechchini z yavlyayutsya z 781 roku koli korol frankiv Karl Velikij borovsya z yihnimi susidami saksami Protyagom desyatkiv rokiv voni buli soyuznikami frankiv Karla Velikogo pid chas vijni ostannih iz Saksoniyeyu ta slov yanskimi veletami Veleti U 798 obdritskij knyaz Drazhko Drazko peremig saksiv u bitvi pid Svyecyana Swieciana Peremozheni saksi buli rozporosheni imperatorom i chastinu yihnih zemel vklyuchayuchi Golshtejn ta Gamburg peredali obodritam u 804 roci yak nagorodu za yihnyu peremogu Otzhe vprodovzh 8 9 st bodrichi veli borotbu proti saksiv U 10 st zemli bodrichiv stali ob yektom agresiyi germanciv U procesi borotbi z nimi bodrichi v seredini 11 st stvorili derzhavne ob yednannya Obodrickij soyuz div Hrestovij pohid proti slov yan U 1170 roci Genrih Lev zlomiv opir bodrichiv i zagarbavshi yihni zemli zasnuvav gercogstvo Meklenburg Bodrichi buli chastkovo vinisheni chastkovo onimecheni U cej chas socialna struktura vendiv na richci Elbi zberigala grupovi yakosti i nazivalasya zhupanom zupe abo opole Cya obshinna struktura zalishilasya v spadok vid poperednoyi klanovoyi strukturi Sippen nimeckoyu movoyu Prote cya gromada vzhe bula pov yazana z konkretnoyu teritoriyeyu v yaku prirodnim chinom vpisuvalasya zhupa Takim sposobom mali grupi vendiv provodili osvoyuvannya kolonizaciyu novih teritorij prozhivannya v dolinah richok Elba ta Oderu I vse taki sered cih vendiv utvorilosya tri teritorialni shtati zemli Obodritiv Obodriti Lyutichi chi Veleti Vilzi ta Sorbiv chi Sorabi Lyutichi Liutizi zajmali teritoriyi sho vidomi sogodni yak Meklenburg Mecklenburg i rozshirili volodinnya do richki Odri Oder na shodi Obodriti rozselilis na zemlyah roztashovanih na pivnichnij zahid vid lyutichiv Sorabi Sorabi roztashuvalisya na pivden vid Berlina Obodritiya ne ye nazvoyu provinciyi sho dovedeno istorichnimi litopisami Prote cya nazva shiroko vikoristovuyetsya dlya poznachennya teritorij na yakih prozhivali obodriti yaki v svij chas mali dostatno rozvineni socialni instituti Yihnya zemlya takozh vklyuchala inshi menshi grupi plemen Piznishe bulo zasnovane na yih istorichnomu bazisi gercogstvo Meklenburg Zemlya obodritiv prostyagalasya do beregiv Baltijskogo morya vid zatoki Kil Kyl do girla richki Varnov Warnow de sogodni roztashovanij port Rostok Raztok Vseredini zemli obodritiv vinikli zamki tipu Velegrad Velegard chi Mecklenburg poblizu suchasnogo portu Vismar Wismar chi Vysemir potim Zvirin Zvirin chi Schwerin ta Dobin Dobin Plem ya vagriv Vagri kotre takozh bulo integrovane v Obodritiyu zajmalo zahidnu chastinu yiyi teritoriyi tobto shidnij Golshtejn Voni takozh mali dekilka vazhlivih centriv tipu Lyubiche Liubice chi Alt Lubeck Starigrad Starigard chi Oldenburg Plona Plona chi Plon ta Sharsdorf Scharsdorf Insha grupa yaka nalezhala do danoyi zemli buli polabi Polabi kotri rozmishalisya mizh richkami Trave Trave ta Elboyu Yihnim centrom vistupav Ratibor Ratibor chi Ratzeburg roztashovanij na pivden vid Lyubeka Misto bulo nazvane v chest knyazya Ratibora Na shid vid obodritiv mizh richkami Varnov Warnow chi Varnova ta Mildenic Mildenitz zhili varni Varni U blizkih stosunkah do obodritiv takozh buli glinyani Linonen sho prozhivali na pivdni v dolinah richok Elde Elde Loknic Locknitz ta Stepenic Stepenitz U takomu zh vidnoshenni obodriti buli zv yazani z drevanami Dreviani v zahidnij chastini Altmarki Altmark na pivden vid Elbi Dosit cikavoyu mozhe buti analogiya zi slov yanskimi plemenami na teritoriyi Kiyivskoyi Rusi polyanami polabi ta derevlyanami drevanami obodritiv Derzhava Nakonidiv RedaguvatiDokladnishe Vendska derzhava Dokladnishe Nakonidi nbsp Volodinnya Nakonidiv blizko 1000 rokuPislya rozpadu imperiyi Karolingiv obodriti potraplyayut v zonu vplivu Shidno frankskogo Nimeckogo korolivstva Vasalnu zalezhnist vid yakogo voni pripinyayut v 930 ti roki U 990 h rokah knyaz Mstivoj II uklavshi soyuz z danskim konungom Garaldom Sinozubim i odruzhivshis z jogo dochkoyu pochav stvoryuvati politichni peredumovi dlya ob yednannya venedskogo knyazivstva v yake krim obodritiv vhodili b i plemena lyutichiv davnih supernikiv i vorogiv obodritiv Ce derzhavne utvorennya ocholiv knyaz Godeslav Godescalcus Gotshalk abo Godlejb z rodu Nakonidiv onuk Mstivoya yakij v 1043 roci zajnyav obodrickij prestol i pochav spriyati hristiyanizaciyi krayini Odnak v 1066 roci proti Godeslava Gotshalka pidnyalosya bodricke povstannya i vin buv ubitij v misti Luchin A jogo rezidenciya Lyubica bula zrujnovana Skoristavshis povstannyam vladu zahopiv knyaz Kruto pravitel Ryugena Ruyani Sin Godeslava Gotshalka Genrih v 1090 roci spromigsya povernuti vladu Nakonidam Billungam U cej chas obodriti vedut chislenni vijni z saksami v hodi yakih chasto hodyat v sakski zemli Voni neodnorazovo spalyuyut Gamburg i misto Lyubek zasnovane na misci kolishnoyi obodrickoyi forteci Lyubica Najbilshogo rozvitku samostijna derzhava obodritiv dosyagla pri Pribislavi I blizko 1135 1146 i Nikloti blizko 1135 1160 Nezvazhayuchi na stijkij opir Niklota nimci napoleglivo namagayutsya nastupati Sam Niklot jomu bulo vzhe 70 rokiv gine v serpni 1160 roku osobisto beruchi uchast v ataci na nimeckij oboz Pislya zagibeli odnogo z siniv Niklota Vertislava drugij jogo sin Pribislav II 1160 1178 virishuye piti na mirovu z saksami i prisyagaye Genrihu Lvu Vin to i staye zasnovnikom meklenburgskoyi knyazhoyi i gercogskoyu dinastiyi yaka pravila svoyimi zemlyami do 1918 roku Z cih pir zemli obodritiv ostatochno potraplyayut do skladu Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Sami obodriti slidom za svoyeyu znattyu postupovo onimechuyutsya Slov yanska mova ostatochno perestaye zvuchati v yih zemlyah v kinci XVIII pochatku XIX stolit div polabska mova Knyazi j koroli RedaguvatiDokladnishe Obodricki knyaziLegendarnim predkom obodritskih knyaziv i koroliv ye Antyurij yakij buv soratnikom Oleksandra Makedonskogo ta pereselivsya na pivdennij bereg Baltijskogo morya A jogo suputniki stali zasnovnikami bagatoh shlyahetnih rodiv bodrichiv Geraldichnim simvolom obodritskih knyaziv stali bik ta grifon cherez te sho svogo chasu Antyurij pomistiv na nosi korablya na yakomu pliv golovu Bucefala u perekladi bukvalno Bichacha golova a na shogli vodruziv grifa Zgodom ce simvol prisutnij v usij Pomeraniyi Grifoni ta golova bika obodritiv berut svoyu istoriyu vid sribnih monet greckih stateriv frakijskogo mista Abderi grec Ἄbdhra Zvidsi starodavnya nazva bodrichiv abodriti nim Abodriten lat Abatereni Abotrites Abodrites 1 2 3 neavtoritetne dzherelo Titul obodritskih knyaziv Korol vagriv cherezpenyan polabiv obodritiv hizhan i vsih slov yan zemli obodritiv na shodi dohodili do forteci Vurla i Malhov mezhuyuchi v cij oblasti z plemenem hizhan i lyutichiv 4 U serednovichnih dzherelah isnuvav takozh titul korol vendiv yakij spochatku stosuvavsya korolya Vendskoyi derzhavi a piznishe do koroliv Daniyi sho zavoyuvali zemli plemen Obodrickogo soyuzu Div takozh RedaguvatiObodricki knyazi Lyutichi Zahidni slov yani Lehicki plemena Polabski slov yani Prabatkivshina slov yan Norik Burshtinovij shlyah Hrestovij pohid proti slov yanPrimitki Redaguvati Slavyanskie drevnosti Abdery i obodrity Grifon i Bychya Golova Veneciya i Vineta venedy venety i vendy Arhivovano 27 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Mikolaj Marshalk Turij Annali geruliv i vandaliv A Frencelii Op cit P 126 127 131 Abdery i obodrity Grifon i Bychya Golova Veneciya i Vineta venedy venety i vendy Arhivovano 17 travnya 2017 u Wayback Machine ros Titul Niklota i Pribislava po doberanskim genealogiyam Arhivovano 5 listopada 2014 u Wayback Machine ros Dzherela RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Maly slownik kultury dawnych Slowian red Lech Leciejewicz Warszawa Wiedza Powszechna 1990 ISBN 83 214 0499 5 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Obodrickij soyuz amp oldid 38200149