Те́терів — річка в Україні, на Придніпровській височині й Поліссі. Права притока Дніпра (впадає в Київське водосховище).
| Тетерів | |
|---|---|
| | |
| | |
| 49°48′43″ пн. ш. 27°57′36″ сх. д. / 49.81200000002777273° пн. ш. 27.96000000002777952° сх. д. | |
| Витік | на південь від села Носівки |
| • координати | 49°48′43″ пн. ш. 27°57′36″ сх. д. / 49.81200000002777273° пн. ш. 27.96000000002777952° сх. д. |
| • висота, м | 299 м |
| Гирло | Дніпро (Київське водосховище) |
| • координати | 51°01′57″ пн. ш. 30°17′03″ сх. д. / 51.03250000002777398° пн. ш. 30.284200000027777122° сх. д. |
| Похил, м/км | 0,5 ‰ |
| Басейн | басейн Дніпра |
| Країни: | Україна |
| Регіон | Київська область Житомирська область |
| Довжина | 385 км |
| Площа басейну: | 15 300 км² |
| Середньорічний стік | 18,4 м³/с |
| Притоки: | Ірша, Гуйва, Дубовець, Шийка, Білка, Холодна, Бобрівка (притока Тетерева), Болотна, Будичина, Вирва, Глухівка, Гнилоп'ять, Здвиж, Ібр, Калинівка, Коща, Кам'янка, Мика, Мироч, Пісківка (річка), Тетерівка, Таль, Ів'янка, Кмитівка, Кодра (річка), Лісова (притока Тетерева), Хочева, Годинка, Гуче, Глибочок, Жерева, Замочек, Кропивня, Левча, Любша, Олешка, Парня, Перебегла, Тернява, Равка і Великі Лози |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Загальні дані
Довжина 385 км, площа басейну 15300 км². Тече в межах Житомирського району Житомирської області та Бучанського і Вишгородського районів Київської області.
Витоки розташовані неподалік від межі Житомирської і Вінницької областей, на південь від села Носівки, на висоті 299 м. У деяких місцях Тетерів має характер гірської річки, адже верхів'я Тетерева розташовані в межах Подільської височини.
Геологічна будова
Геологічна будова берегів Тетерева досить різноманітна. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються гранітні утворення, прикриті пісками і лесом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох боків, і в деяких місцях сягають значної висоти (Житомир), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, — до міста Радомишль і трохи нижче. Місцями трапляються в досить значній кількості звичайний граніт (гирло Кам'янки), а біля села Козіївка серед гранітів розташоване єдине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур), скелі якого утворюють дно та правий берег річки. У районі Радомишля береги містять корисні копалини у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».
У районі Житомира та Коростишева річка має скелясті береги. У Житомирі завдяки скелястим берегам побудовано водосховище та електростанцію. Від Козіївки Коростишівського району до Радомишля річка протікає вузькою долиною з крутими схилами та в'юнким руслом у межах Українського кристалічного масиву. Річище порожисте. За переказами старожилів Радомишля та дослідників міста Тетерів багато разів змінював своє річище. Доказом того існують старі канали, які свідчать про те, що в різні історичні періоди вони були руслом Тетерева. В Радомишлі лівий берег Тетерева крутий і схилистий, а правий берег рівний. Після Радомишля перед селом Березці на Тетереві є природні гранітні утворення. Жителі Радомишля влітку використовують цю місцевість як пляж.
На ділянці нижньої течії, після смт Пісківка Тетерів набуває ознак типової рівнинної річки із численними меандрами, старицями і затоками. У пониззі, в межах Полісся, долина Тетерева розширюється до 4 км, ширина річища 40—90 м.
Основне живлення — снігове і дощове. Тетерів творить багато протоків і рукавів; декотрі глухі рукави влітку пересихають, а головне русло часто змінює своє розташування. Замерзає річка приблизно 20 листопада і звільняється від криги в середині березня. Весняна повінь підвищує рівень річки на 2-5 метри, в ширину розливається місцями на декілька кілометрів, затоплюючи низинні береги. Період повновіддя досить довгий — до 1 червня. У цей час річка стає сплавною від села Вишевичі до гирла протягом 150 км. За архівними свідченнями, по ній сплавляли до 800 плотів за сезон.
Притоки
Праві
Кобилиха, Тетерівка, Чамишел, Гремляга, Тетинець, Глибочок, Коща, Гнилоп'ять, Гуйва, Русятинка, Дорогинка, Гнилий Потік, Коханівка, Ів'янка, Кричанка, Великі Лози, Дубовець, або Вилія, Білка, Кодра, Пісківка, Таль, Здвиж.
Гнилий потік - невеликий потік у Глибочицькій громаді. Бере початок на північному заході від с. Смолівка. Тече переважно на північний захід, впадає у Тетерів на північно-східній околиці с. Малі Кошарища.
Без назви — річка у Чуднівському районі Житомирської області. Протікає через село Бабушки. Довжина річки 11 км, площа басейну — 28,3 км². Впадає до Тетерева на відстані 286 км від його гирла
Без назви — річка у Житомирському районі Житомирської області. Довжина річки 10 км, площа басейну — 14,8 км². Протікає у м. Чуднів. Впадає до Тетерева на відстані 283 км від його гирла.
Ліві
Сивка, Ібр, Будичина, Олешка, Лісова, Перебегла, Годинка, Шийка, Бобрівка, Безіменна, Кижинка, Червоний, Крутий Яр, Перлівка, Побитівка, Кам'янка, Мала Путятинка, Калинівка, Холодна, Синка, Левча, Мика, Глухівка, Межерічка, Мироч, Вирва, Ірша, Равка, Гуче, Замочек, Парня, Кропивня, Жерева, Любша, Болотна, Тернява, Хочева.
Без назви — річка у Житомирському районі Житомирської області. Довжина річки 10 км, площа басейну — 27,8 км². Протікає у с. Карпівці. Впадає до Тетерева на відстані 293 км від його гирла
Без назви - річка у Житомирському районі Житомирської області. Довжина річки 10 км. Площа басейну 23,8 км². Протікає у с. Калинівка. Впадає у Тетерів за 201 км. від його гирла у с. Левків.
Окрім приток, підживлюють Тетерів водою рівчаки та джерела, які у великій кількості витікають із розколин скель і вносять у річку мінеральну цілющу воду, яка містить у собі солі заліза. Уздовж течії русла Тетерева трапляються озера. Зокрема, біля Радомишля розташовується комплекс з п'яти озер, який називається Кам'яне озеро.
Відстані (вздовж річки)
- Житомир — Коростишів — 48 км
- Коростишів — Радомишль — 32 км
- Радомишль — станція Тетерів — 45 км
Населені пункти
Важливі міста та села на шляху Тетерева: Житомир, Коростишів, Радомишль, Чуднів, Іванків та Левків.
Господарське використання
Рибальство на Тетереві не має великого поширення, місцеве населення ловить рибу лише для особистого вжитку. Окрім звичайних видів риб у річці водяться: сом, йорж-носар, марена, синець, підуст. Постійного судноплавства та пристаней на Тетереві немає. Економічне значення річки Тетерів досить велике. Гідроенергетика, водний туризм, рекреація, засоби питної й поливної води, риболовля, заготівля сіна, пасіння худоби та домашньої птиці. Раніше на річці були водяні млини, які мали велике значення для розвитку регіону. Північна частина басейну Тетерева частково забруднена радіонуклідами після Чорнобильської катастрофи на Чорнобильській АЕС 1986. Для захисту малих річок споруджено фільтрувальні греблі.
Див. також
Примітки
- ↑ Каталог річок України — Київ: 1957. — С. 88. — 192 с.
- ↑ Наукове товариство імені Шевченка Тетерів // Енциклопедія українознавства — University of Toronto Press. — Т. 5.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 304
- Мапа Шуберта // аркуш 23-7-2.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017..
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2017..
- . Архів оригіналу за 18 жовтень 2017.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Лозовіцький П. С. Оцінювання якості води річки Тетерів у м. Житомир [Текст] / П. С. Лозовіцький, А. М. Молочко, М. А. Молочко, А. П. Лозовицький // Картографія та вища школа. — Вінниця ПП «Едельвейс і К», 2009. Вип. 15. — С. 92—99.
- Житомирська Швейцарія / Борис Дубман // Пульс. — 2018. — N 23(7 черв.). — С. 6 : фот.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тетерів |